| dbo:abstract
|
- Ebla va ser un regne de Síria centrat a la ciutat d'Ebla, que ja existia en començar el tercer mil·lenni quan es va convertir en un veritable centre urbà, que es desenvolupa pel comerç amb Mari, ciutat de la que n'era tributària cap al 2500 aC, i amb Kix. També tenia un comerç important amb Egipte, país al que exportava sobretot productes tèxtils. Aquesta època és desconeguda per la falta de fonts, però a partir del regnat de Lugal-Zage-Si a Sumer es comencen a conservar textos, sobretot les anomenades Tauletes d'Ebla, que es poden datar a partir de l'any 2400 aC, quan la situació del regne es va capgirar i va aconseguir de dominar diverses ciutats-estat veïnes. Fins i tot Mari pagava tribut a Ebla. (ca)
- إيبلا مدينة أثرية سورية قديمة كانت حضارة ومملكة عريقة تعتبر أول قوية عالمية مسجلة في التاريخ، ازدهرت في شمال غرب سورية في منتصف الألف الثالث قبل الميلاد، وبسطت نفوذها على المناطق الواقعة بين هضبة الأناضول شمالًا وشبه جزيرة سيناء جنوبًا، ووادي الفرات شرقًا وساحل المتوسط غربًا، وأقامت علاقات تجارية ودبلوماسية وثيقة مع دول المنطقة والممالك السورية ومصر وبلاد الرافدين، كشفت عنها بعثة أثرية إيطالية من يرأسها عالم الآثار باولو ماتييه (بالإيطالية: Paolo Matthiae) كانت تتولى التنقيب في موقع تل مرديخ قرب بلدة سراقب في محافظة إدلب السورية على مسافة نحو 55 كم جنوب غرب مدينة حلب في سوريا. (ar)
- Ebla, dnešní Tell Mardích v Sýrii, byl městský stát v 2. pol. 3. tis. př. n. l. (cs)
- Το Έμπλα (σουμεριακά : 𒌈𒆷 eb₂-la ; αραβικά : إبلا, modern: تل مرديخ, Tell Mardikh) ήταν ένα από τα πρώιμα βασίλεια στην Συρία. Τα ερείπιά του σχηματίζουν μια μύτη και βρίσκεται περίπου 55 χλμ ΝΔ του Χαλεπίου. Το Έμπλα ήταν ένα σημαντικό κέντρο καθ'όλη την 3η χιλιετία πΧ και το πρώτο μισό της 2ης χιλιετίας πΧ. Η ανακάλυψή του απέδειξε ότι το Λεβάντε ήταν κέντρο αρχαίου, συγκεντρωτικού πολιτισμού, ισότιμου με την Αίγυπτο και την Μεσοποταμία, και απέκλεισε την πεποίθηση ότι τα δυο τελευταία βασίλεια ήταν τα μόνα σημαντικά κέντρα στην Εγγύς Ανατολή κατά την πρώιμη εποχή του χαλκού. Το πρώτο βασίλειο του Έμπλα περιγράφεται ως η πρώτη καταγεγραμμένη παγκόσμια δύναμη. Ξεκινώντας ως ένας μικρός οικισμός στην πρώιμη εποχή του χαλκού (περίπου 3500 πΧ), ο Έμπλα εξελίχθηκε σε εμπορική αυτοκρατορία και αργότερα σε μια επεκτατική δύναμη που επέβαλε την ηγεμονία της σε μεγάλο μέρος της βόρειας και ανατολικής Συρίας. Το Έμπλα καταστράφηκε τον 23ο αιώνα πΧ και αργότερα ξαναχτίστηκε καθώς αναφέρεται στα αρχεία της Τρίτης Δυναστείας του Ουρ. Το δεύτερο βασίλειο του Έμπλα αποτελεί συνέχεια του πρώτου και κυβερνήθηκε από μια νέα βασιλική δυναστεία. Το τρίτο βασίλειο Έμπλα άνθισε επίσης ως εμπορικό κέντρο και έγινε σύμμαχος του Γιαμάντ (σύγχρονο Χαλέπι) μέχρι την οριστική καταστροφή του από τον Χετταίο βασιλιά Μουρίλι Α' το 1600 πΧ. Το Έμπλα διατήρησε την ευημερία του μέσω ενός τεράστιου δικτύου συναλλαγών. Έργα τέχνης από τους Σουμέριους, την Κύπρο, την Αίγυπτο και μέχρι το Αφγανιστάν ανακτήθηκαν από τα παλάτια της πόλης. Το βασίλειο είχε την δική του γλώσσα και η πολιτική οργάνωσή του είχε χαρακτηριστικά διαφορετικά από εκείνη των Σουμερίων. Οι γυναίκες απολάμβαναν ένα ιδιαίτερο καθεστώς και η βασίλισσα είχε μεγάλη επιρροή στο κράτος και στις θρησκευτικές υποθέσεις. Το πάνθεον των θεών ήταν κυρίως σημιτικό και περιλάμβανε θεότητες που ήταν αποκλειστικά για αυτό το βασίλειο. Η πόλη Έμπλα ανασκάφηκε το 1964 και έγινε διάσημη για τα δισκία, δηλ. για ένα αρχείο με περίπου 20.000 σφηνοειδή δισκία με ημερομηνία το 2350 πΧ. Γραμμένα τόσο στα σουμεριακά όσο και στην εμπλαϊκή γλώσσα και χρησιμοποιώντας το σφηνοειδές σχήμα, το αρχείο αυτό επέτρεψε την καλύτερη χρήση της σουμερικής γλώσσας και παρείχε σημαντικές πληροφορίες για την πολιτική οργάνωση και τα κοινωνικά έθιμα στο Λεβάντε στα μέσα της 3ης χιλιετίας πΧ. (el)
- Ebla (arabe: إبلا) estas la antikva nomo de la hodiaŭa , je ĉirkaŭ 60 km sud-ueste de Halepo, urbo de la norda Siria, kie en 1964 komenciĝis la prifosa kampanjo fare de arkeologia itala misio gvidata de de la Roma Universitato "La Sapienza". La “tell” estis elektita pro la fakto ke ĝi situis en punkto preskaŭ meza inter Mezopotamio, Anatolio kaj Palestino, kie Ebla povis ĝui de la avantaĝoj de la komerco kun tiuj zonoj, tra kiuj transiradis krudaj materialoj kiaj kupro, ligno, arĝento... (eo)
- Ebla war eine antike Stadt im Norden Syriens, etwa 55 km südwestlich von Aleppo. Sie hatte während zweier Perioden, gegen Ende des 3. Jahrtausends v. Chr. und zwischen 1800 und 1650 v. Chr., den Status eines Stadtstaates.Der Siedlungshügel der Ausgrabungsstätte, der vor allem für sein Archiv von über 20.000 Keilschrift-Tontafeln aus dem 3. Jahrtausend v. Chr. bekannt ist, heißt Tell Mardikh. (de)
- Ebla (árabe: عبيل، إيبلا) es una ciudad antigua localizada en el norte de Siria, a unos 55 km al sureste de Alepo. Fue una importante ciudad-estado en dos periodos, primero en el 3000 a. C. y especialmente entre los años 2400 y 2250 a. C., cuando se conocen de ella diversos reyes, varias bibliotecas e importantes documentos epigráficos. Continúa su existencia entre el 1800 a. C. y el 1650 a. C., pero ya perdida su independencia y relieve. El sitio es conocido hoy como Tell Mardikh, y es sobre todo famoso por los archivos con más de 20 000 tablillas cuneiformes, datadas alrededor de 2250 a. C., en sumerio y en eblaíta, una variante lingüística del idioma semítico oriental. Buena parte de los materiales epigráficos se encuentran en el vecino museo regional de Idlib (Siria). (es)
- Ebla (Sumerian: 𒌈𒆷 eb₂-la, Arabic: إبلا, modern: تل مرديخ, Tell Mardikh) was one of the earliest kingdoms in Syria. Its remains constitute a tell located about 55 km (34 mi) southwest of Aleppo near the village of Mardikh. Ebla was an important center throughout the 3rd millennium BC and in the first half of the 2nd millennium BC. Its discovery proved the Levant was a center of ancient, centralized civilization equal to Egypt and Mesopotamia and ruled out the view that the latter two were the only important centers in the Near East during the Early Bronze Age. The first Eblaite kingdom has been described as the first recorded world power. Starting as a small settlement in the Early Bronze Age (c. 3500 BC), Ebla developed into a trading empire and later into an expansionist power that imposed its hegemony over much of northern and eastern Syria. Ebla was destroyed during the 23rd century BC. It was then rebuilt and was mentioned in the records of the Third Dynasty of Ur. The second Ebla was a continuation of the first, ruled by a new royal dynasty. It was destroyed at the end of the 3rd millennium BC, which paved the way for the Amorite tribes to settle in the city, forming the third Ebla. The third kingdom also flourished as a trade center; it became a subject and an ally of Yamhad (modern-day Aleppo) until its final destruction by the Hittite king Mursili I in c. 1600 BC. Ebla maintained its prosperity through a vast trading network. Artifacts from Sumer, Cyprus, Egypt and as far as Afghanistan were recovered from the city's palaces. The kingdom had its own language, Eblaite, and the political organization of Ebla had features different from the Sumerian model. Women enjoyed a special status, and the queen had major influence in the state and religious affairs. The pantheon of gods was mainly north Semitic and included deities exclusive to Ebla. The city was excavated from 1964 and became famous for the Ebla tablets, an archive of about 20,000 cuneiform tablets found there, dated to around 2350 BC. Written in both Sumerian and Eblaite and using the cuneiform, the archive has allowed a better understanding of the Sumerian language and provided important information over the political organization and social customs of the mid-3rd millennium BC's Levant. (en)
- Ebla (sumerreraz: 𒌈𒆷, eb₂-la; arabieraz: إبلا, Idlib eskualdea, Siria) antzinako Mesopotamiako hiria eta erreinua izan zen. , Alepo hiritik hurbil (Siriako ipar-mendebaldea) egindako indusketei esker da ezaguna. Bertan idazkera kuneiformean idatzitako taula ugari aurkitu da, antzinako hizkuntza semitiko batean idatziak. (eu)
- Ebla (arabe : إبلا ʾĪblā) (ou Tall Mardikh, arabe : تل مرديخ Tall Mardīḵ) est une ancienne ville de la Syrie des IIIe et IIe millénaires av. J.-C., dont les ruines se trouvent à l'emplacement du site archéologique de Tell Mardikh. Il se situe à 60 km au sud d'Alep sur la route de Hama, après la bifurcation en direction de Lattaquié, où il occupe une position stratégique, à la porte d'un col commandant l'accès à la mer Méditerranée. Le site qui se présente sous la forme d'un tell ovale de 60 hectares dominé par une acropole centrale a été découvert en 1964 et ses vestiges mis au jour par les équipes du professeur Paolo Matthiae (de l'université La Sapienza de Rome) en 1968. Ebla, dès le IIIe millénaire av. J.-C., est une riche cité. Ses rois commencent à partir de 2 500 av. J.-C. à étendre leur domination sur le Moyen Euphrate et sur une partie de la Syrie. Les fouilles ont permis de mettre au jour une salle d'archives, riche de plus de 17 000 tablettes et fragments de tablettes d'argile gravées en sumérien et en éblaïte, la langue locale. Ces textes ont fourni des informations précieuses sur l'économie, le commerce et l'industrie, l'administration et la diplomatie, de ce puissant royaume oublié : des archives économiques, des traités d'alliance avec les États voisins, des relations de guerre et de paix, des épopées et des hymnes religieux. Ebla fut l'une des plus puissantes cités-États de la Syrie entre 2500 et 2400 av. J.-C. Il est possible de visiter les vestiges dégagés de palais et de plusieurs temples et autres édifices. Alors que la documentation écrite concerne les XXVe et XXIVe siècles av. J.-C., les monuments, les objets et œuvres d'art dégagés datent essentiellement du début du IIe millénaire av. J.-C., la dernière période pendant laquelle Ebla florissait avant sa destruction finale. (fr)
- Ebla adalah salah satu kota kuno yang terletak di daerah Siria Utara. Sekarang, daerah yang dulu menjadi lokasi kota Ebla dikenal sebagai kota . Penemuan kembali Ebla tidak terlepas dari penggalian arkeologi yang dilakukan kota Mardik sejak tahun 1964. Pada tahun 1969 ditemukan sebuah prasti yang merujuk kepada kota Ebla. Dari penggalian arkeologis ini jugalah diduga bahwa kota ini kemungkinan besar adalah kota perdagangan di dunia kuno. Sebagian besar lempengan yang jumlahnya ribuan yang ditemukan di tempat ini merujuk kepada aktivitas perdagangan. Rekonstrusi , seorang ahli epigrafi yang bekerja dalam penggalian arkeologis di Ebla, memperlihatkan bahwa delapan puluh persen lempengan yang ditemukan berupa dokumen-dokumen administratif dan bon faktur atas berbagai barang, seperti logam, kain, kayu, dan tembikar. Sementara itu, bahasa yang tertulis di atas lempengan memperlihatkan bahwa penduduk Ebla menggunakan bahasa Sumer dan bahasa Ebla. Disebutkan juga bahwa kota ini pernah ditaklukkan oleh , Raja Akkad pada sekitar tahun 2250 SM. (in)
- 에블라(아랍어: عبيل، إيبلا)는 시리아의 고대 도시로 알레포에서 남서쪽으로 55km에 위치하였다. 에블라는 오늘날의 이다. 1964년, 이탈리아 로마 라 사피엔자 대학에서 발굴을 통해 에블라가 발견되었는데 오늘날 시리아 북서쪽에 위치한 텔 마르디크(Tell Mardikh)라 불리는 곳이다. 에블라는 시리아의 경제 중심지였다. 에블라 문서는 셈어로 기록된 최초의 문서이며 80% 이상은 대부분 경제적인 내용과 행정 문서이다. 나머지는 역사, 법, 문학, 사전 등이다. 에블라는 기원전 2500-2000년, 기원전 1800-1650년 단 두 번의 시기 동안만 사람들이 살았는데 후자보다 전자의 시대가 훨씬 번성했으며 아카드의 나람-신(Naram-sin) 왕에 의해 멸망당한 것으로 보인다. 궁전과 함께 2500여개의 쐐기문자가 기록된 점토판들이 발견되었다. 이 점토판들은 대부분 수메르어로 기록되어 있었지만 그중 일부는 전혀 알려지지 않은 쐐기문자로 기록되어 있었다. 에블라 문헌에는 이집트에 관한 언급이 없다. 다만 병 장식에 새겨진 것 가운데 이집트의 파라오였던 케프렌(Cephren)과 페피 1세에 대한 내용이 왕궁 터에서 발견되었다. 그러나 학자들은 아직까지 예언 현상을 비롯한 에블라의 종교 행위를 보여줄 만한 자료를 찾지 못했다. 에블라어는 셈어 중 동쪽 지역에서 주로 사용한 언어로 아카드어와 비슷했던 것으로 보인다. (ko)
- Ebla (in sumero: 𒌈𒆷 EB₂-LA; in arabo: إبلا) fu un'antica città del Bronzo antico IV (metà del III millennio a.C.), rifondata due volte e infine distrutta alla metà del II millennio a.C. I suoi resti formano un tell, detto Tell Mardikh, nei pressi della moderna (circa 60 km a sud-ovest di Aleppo, nella Siria settentrionale). Ebla e il suo regno prosperarono innanzitutto per il ruolo commerciale della città: la posizione intermedia tra Mesopotamia, Anatolia e Palestina permetteva alla città (e al regno connesso) di godere dei vantaggi del commercio tra queste zone, dove passavano materie prime quali rame, legname (verso Mesopotamia ed Egitto), argento (verso la Mesopotamia). A Ebla giungeva poi il lapislazzuli afghano e forse anche l'oro egizio. La popolazione era per la stragrande maggioranza semita, non solo a Ebla città, ma in tutto il regno, come l'onomastica mostra con evidenza. La città offre evidenze archeologiche per tre fasi distinte (protosiriano maturo, protosiriano tardo, paleosiriano arcaico e maturo): per tre volte la città subì una distruzione violenta. Per il periodo , la popolazione residente in città dovrebbe essere stata sulle 15000–20000 persone, mentre il regno nel complesso contava forse circa 200000–250000 unità. Di queste, forse 40 000 partecipavano direttamente al sistema redistributivo organizzato centralmente dal palazzo e dalla famiglia reale. Si tratta di un culmine probabilmente mai più raggiunto: gli insediamenti nella zona si rarefanno nel Bronzo medio e precipitano nel Bronzo tardo. Già citato negli annali di Tuthmosi III, il nome della città potrebbe significare "pietra bianca", in riferimento alle superfici calcaree delle pietre sulle quali è stata costruita.. Nel 1964 ebbe inizio una campagna di scavi da parte di una missione archeologica italiana diretta da Paolo Matthiae dell'Università La Sapienza di Roma,. La città di Ebla era menzionata da diversi testi mesopotamici e ad essa si allude anche in testi ittiti ed egizi, ma non si conosceva la sua ubicazione che, fino ad allora, era stata cercata senza successo più a nord, sulla base di un'iscrizione che menzionava un itinerario del re Naram-Sin di Akkad. Solo nel 1968, con il recupero del torso della statua di un re paleosiriano di Ebla, , fu confermato che Tell Mardīkh era l'antica Ebla. Quanto agli archivi protosiriani (ca. 2300 a.C.) del palazzo reale (il palazzo G), furono scoperti tra il 1974 e il 1976. (it)
- Ebla (Arabisch: إبلا) was een oude stad in het noordwesten van het huidige Syrië, zo'n 55 km ten zuidwesten van Aleppo. Het was een belangrijke stadstaat in twee perioden: eerst in het late 3e millennium v.Chr. (rond 2500 v.Chr. - 2350 v.Chr.), dan daarna nog een keer tussen 1800 en 1650 v.Chr. De plaats is tegenwoordig bekend als Tell Mardikh (Arabisch: تل مرديخ), en zij is vooral beroemd om de paleisarchieven van kleitabletten, inmiddels om en bij de 20.000 stuks, daterend van rond 2250 v.Chr., in het Sumerisch en het Eblaïtisch - een voorheen onbekende lokale Semitische taal. De tabletten gebruiken een vroege vorm van het spijkerschrift ontleend aan dat van Sumer. De inhoud van het archief omspant de geschiedenis van deze stad over een tijdperk van zo'n 140 jaar. (nl)
- エブラ（Ebla、アラビア語：إبلا） はシリア北部にある古代の都市国家の遺跡。アレッポの南西55kmに位置する。エブラは紀元前3千年紀後半、および紀元前2千年紀前半（紀元前1800年 - 紀元前1650年）の二つの時期の重要な都市国家だった。 遺跡のある場所は、現在テル・マルディーフ（Tell Mardikh）と呼ばれる遺丘（テル）で、紀元前2250年頃に遡る楔形文字の書かれた粘土板（Ebla tablets）が大量（15,000枚）に発見されたことで有名である。これらはシュメール語、およびここで初めて発見されたセム語派の言語・エブラ語で書かれている。 (ja)
- Ebla (em sumério: 𒇯𒁺; em árabe: عبيل، إيبلا) foi uma antiga cidade localizada no norte da Síria, a cerca de 55 km, a sudoeste de Alepo. Foi uma importante cidade-estado em dois períodos: em inícios do 3º milênio a.C., e novamente entre 1 800 a.C. e 1 650 a.C.. O lugar é atualmente conhecido como Tell Mardikh, e é famoso principalmente pelas aproximadamente 20 000 tábuas cuneiformes ali encontradas, datadas por volta de , em escrita suméria e representando a língua eblaíta, uma língua até então desconhecida que hoje é conhecida como a mais antiga língua semítica, com exceção da língua acádia. (pt)
- Ebla – jedno z najważniejszych miast starożytnej Syrii, ok. 70 km na południowy zachód od Aleppo, założone w pierwszej połowie III tysiąclecia p.n.e.; obecnie stanowisko archeologiczne Tall Mardich (arab. تل مرديخ) w Syrii. (pl)
- Ebla var en stad, en kultur och ett språk under bronsåldern i nuvarande Syrien. Staden upptäcktes 1974. Platsens moderna arabiska namn är Tell Mardikh och den ligger i provinsen Idlib, söder om Aleppo. Bosättningen vid Tell Mardikh utvecklades under tidig bronsålder till en stad under det tredje årtusendet f.Kr. Den låg på en kalkstensklippa som bildade en naturlig akropol i staden vars yta uppgick till ca 50 ha. Stadens första politiska storhetstid inföll omkring 2400-2250 f.Kr. Sedan erövrades och förstördes Ebla av kung Naram-Sin av Akkad. Eblas andra storhetstid inföll under den mellersta bronsåldern omkring 1850-1600 f.Kr. Därefter återhämtade sig aldrig staden utan blev en obetydlig ort som behärskades av olika riken i den Främre Orienten. Ruinerna i Ebla grävdes ut 1975. Ebla har visat sig vara en östsemitisktalande stadsstat som grundades omkring 3000 f.Kr. Vid sin höjdpunkt, från omkring 2500 till 2400 f.Kr., kan det ha kontrollerat ett rike som når norrut till Anatolien, öst till Mesopotamien och söder till Röda havet. Ebla handlade med de mesopotamiska staterna Sumer, Akkad och Assyrien, liksom med folk i nordöst. Gåvor från faraoner, som hittades under utgrävningen, bekräftar Eblas kontakt med Egypten.. Forskare tror att språket i Ebla var nära besläktat med det östsemitiska akkadiska språket i Mesopotamien och att språket i Ebla kan vara ett av världens äldsta kända skriftliga språk. Ebla var förmodligen erövrat av Sargon av Akkad omkring 2330 f.Kr. Staden hade återuppstått, som en del av nationen av de nordöstliga semitisktalande amoréerna, några få århundraden senare, och blomstrade genom de tidiga andra millenniet f.Kr., ända tills Ebla blev erövrat av de indoeuropeiska hettiterna . (sv)
- Э́бла (Ибла, ныне городище Телль-Марди́х араб. تل مرديخ) — древний семитский торговый город-государство, существовавший на территории древней Сирии, с середины III тыс. до н. э. Эбла располагалась к западу от излучины Евфрата в Сирии, в 53 км к юго-западу от современного Алеппо. Эбла является одной из старейших цивилизаций Сирии. (ru)
- Ебла (Ібла) (сучасний Тель-Мардіх) — стародавнє місто на північному заході Сирії, що існувало в ІІІ—І тисячоліттях до нашої ери. Згадується в месопотамських джерелах ХХІІІ-XXI та XVIII—XVII століть до нашої ери, а також в єгипетських XV століття до нашої ери як важливий політичний та економічний центр. Царі Ебли мали широкі економічні, політичні, військові й суспільні зв'язки з Аккадом, Ашшуром, Марі та іншими центрами цивілізації Межиріччя. Місто кілька разів руйнувалося та відновлювалося. (uk)
- 埃勃拉，西亚古国，存在时期大致从公元前3000年至公元前2000年初。位于今叙利亚沙漠中的。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Ebla va ser un regne de Síria centrat a la ciutat d'Ebla, que ja existia en començar el tercer mil·lenni quan es va convertir en un veritable centre urbà, que es desenvolupa pel comerç amb Mari, ciutat de la que n'era tributària cap al 2500 aC, i amb Kix. També tenia un comerç important amb Egipte, país al que exportava sobretot productes tèxtils. Aquesta època és desconeguda per la falta de fonts, però a partir del regnat de Lugal-Zage-Si a Sumer es comencen a conservar textos, sobretot les anomenades Tauletes d'Ebla, que es poden datar a partir de l'any 2400 aC, quan la situació del regne es va capgirar i va aconseguir de dominar diverses ciutats-estat veïnes. Fins i tot Mari pagava tribut a Ebla. (ca)
- إيبلا مدينة أثرية سورية قديمة كانت حضارة ومملكة عريقة تعتبر أول قوية عالمية مسجلة في التاريخ، ازدهرت في شمال غرب سورية في منتصف الألف الثالث قبل الميلاد، وبسطت نفوذها على المناطق الواقعة بين هضبة الأناضول شمالًا وشبه جزيرة سيناء جنوبًا، ووادي الفرات شرقًا وساحل المتوسط غربًا، وأقامت علاقات تجارية ودبلوماسية وثيقة مع دول المنطقة والممالك السورية ومصر وبلاد الرافدين، كشفت عنها بعثة أثرية إيطالية من يرأسها عالم الآثار باولو ماتييه (بالإيطالية: Paolo Matthiae) كانت تتولى التنقيب في موقع تل مرديخ قرب بلدة سراقب في محافظة إدلب السورية على مسافة نحو 55 كم جنوب غرب مدينة حلب في سوريا. (ar)
- Ebla, dnešní Tell Mardích v Sýrii, byl městský stát v 2. pol. 3. tis. př. n. l. (cs)
- Ebla (arabe: إبلا) estas la antikva nomo de la hodiaŭa , je ĉirkaŭ 60 km sud-ueste de Halepo, urbo de la norda Siria, kie en 1964 komenciĝis la prifosa kampanjo fare de arkeologia itala misio gvidata de de la Roma Universitato "La Sapienza". La “tell” estis elektita pro la fakto ke ĝi situis en punkto preskaŭ meza inter Mezopotamio, Anatolio kaj Palestino, kie Ebla povis ĝui de la avantaĝoj de la komerco kun tiuj zonoj, tra kiuj transiradis krudaj materialoj kiaj kupro, ligno, arĝento... (eo)
- Ebla war eine antike Stadt im Norden Syriens, etwa 55 km südwestlich von Aleppo. Sie hatte während zweier Perioden, gegen Ende des 3. Jahrtausends v. Chr. und zwischen 1800 und 1650 v. Chr., den Status eines Stadtstaates.Der Siedlungshügel der Ausgrabungsstätte, der vor allem für sein Archiv von über 20.000 Keilschrift-Tontafeln aus dem 3. Jahrtausend v. Chr. bekannt ist, heißt Tell Mardikh. (de)
- Ebla (sumerreraz: 𒌈𒆷, eb₂-la; arabieraz: إبلا, Idlib eskualdea, Siria) antzinako Mesopotamiako hiria eta erreinua izan zen. , Alepo hiritik hurbil (Siriako ipar-mendebaldea) egindako indusketei esker da ezaguna. Bertan idazkera kuneiformean idatzitako taula ugari aurkitu da, antzinako hizkuntza semitiko batean idatziak. (eu)
- 에블라(아랍어: عبيل، إيبلا)는 시리아의 고대 도시로 알레포에서 남서쪽으로 55km에 위치하였다. 에블라는 오늘날의 이다. 1964년, 이탈리아 로마 라 사피엔자 대학에서 발굴을 통해 에블라가 발견되었는데 오늘날 시리아 북서쪽에 위치한 텔 마르디크(Tell Mardikh)라 불리는 곳이다. 에블라는 시리아의 경제 중심지였다. 에블라 문서는 셈어로 기록된 최초의 문서이며 80% 이상은 대부분 경제적인 내용과 행정 문서이다. 나머지는 역사, 법, 문학, 사전 등이다. 에블라는 기원전 2500-2000년, 기원전 1800-1650년 단 두 번의 시기 동안만 사람들이 살았는데 후자보다 전자의 시대가 훨씬 번성했으며 아카드의 나람-신(Naram-sin) 왕에 의해 멸망당한 것으로 보인다. 궁전과 함께 2500여개의 쐐기문자가 기록된 점토판들이 발견되었다. 이 점토판들은 대부분 수메르어로 기록되어 있었지만 그중 일부는 전혀 알려지지 않은 쐐기문자로 기록되어 있었다. 에블라 문헌에는 이집트에 관한 언급이 없다. 다만 병 장식에 새겨진 것 가운데 이집트의 파라오였던 케프렌(Cephren)과 페피 1세에 대한 내용이 왕궁 터에서 발견되었다. 그러나 학자들은 아직까지 예언 현상을 비롯한 에블라의 종교 행위를 보여줄 만한 자료를 찾지 못했다. 에블라어는 셈어 중 동쪽 지역에서 주로 사용한 언어로 아카드어와 비슷했던 것으로 보인다. (ko)
- エブラ（Ebla、アラビア語：إبلا） はシリア北部にある古代の都市国家の遺跡。アレッポの南西55kmに位置する。エブラは紀元前3千年紀後半、および紀元前2千年紀前半（紀元前1800年 - 紀元前1650年）の二つの時期の重要な都市国家だった。 遺跡のある場所は、現在テル・マルディーフ（Tell Mardikh）と呼ばれる遺丘（テル）で、紀元前2250年頃に遡る楔形文字の書かれた粘土板（Ebla tablets）が大量（15,000枚）に発見されたことで有名である。これらはシュメール語、およびここで初めて発見されたセム語派の言語・エブラ語で書かれている。 (ja)
- Ebla (em sumério: 𒇯𒁺; em árabe: عبيل، إيبلا) foi uma antiga cidade localizada no norte da Síria, a cerca de 55 km, a sudoeste de Alepo. Foi uma importante cidade-estado em dois períodos: em inícios do 3º milênio a.C., e novamente entre 1 800 a.C. e 1 650 a.C.. O lugar é atualmente conhecido como Tell Mardikh, e é famoso principalmente pelas aproximadamente 20 000 tábuas cuneiformes ali encontradas, datadas por volta de , em escrita suméria e representando a língua eblaíta, uma língua até então desconhecida que hoje é conhecida como a mais antiga língua semítica, com exceção da língua acádia. (pt)
- Ebla – jedno z najważniejszych miast starożytnej Syrii, ok. 70 km na południowy zachód od Aleppo, założone w pierwszej połowie III tysiąclecia p.n.e.; obecnie stanowisko archeologiczne Tall Mardich (arab. تل مرديخ) w Syrii. (pl)
- Э́бла (Ибла, ныне городище Телль-Марди́х араб. تل مرديخ) — древний семитский торговый город-государство, существовавший на территории древней Сирии, с середины III тыс. до н. э. Эбла располагалась к западу от излучины Евфрата в Сирии, в 53 км к юго-западу от современного Алеппо. Эбла является одной из старейших цивилизаций Сирии. (ru)
- Ебла (Ібла) (сучасний Тель-Мардіх) — стародавнє місто на північному заході Сирії, що існувало в ІІІ—І тисячоліттях до нашої ери. Згадується в месопотамських джерелах ХХІІІ-XXI та XVIII—XVII століть до нашої ери, а також в єгипетських XV століття до нашої ери як важливий політичний та економічний центр. Царі Ебли мали широкі економічні, політичні, військові й суспільні зв'язки з Аккадом, Ашшуром, Марі та іншими центрами цивілізації Межиріччя. Місто кілька разів руйнувалося та відновлювалося. (uk)
- 埃勃拉，西亚古国，存在时期大致从公元前3000年至公元前2000年初。位于今叙利亚沙漠中的。 (zh)
- Το Έμπλα (σουμεριακά : 𒌈𒆷 eb₂-la ; αραβικά : إبلا, modern: تل مرديخ, Tell Mardikh) ήταν ένα από τα πρώιμα βασίλεια στην Συρία. Τα ερείπιά του σχηματίζουν μια μύτη και βρίσκεται περίπου 55 χλμ ΝΔ του Χαλεπίου. Το Έμπλα ήταν ένα σημαντικό κέντρο καθ'όλη την 3η χιλιετία πΧ και το πρώτο μισό της 2ης χιλιετίας πΧ. Η ανακάλυψή του απέδειξε ότι το Λεβάντε ήταν κέντρο αρχαίου, συγκεντρωτικού πολιτισμού, ισότιμου με την Αίγυπτο και την Μεσοποταμία, και απέκλεισε την πεποίθηση ότι τα δυο τελευταία βασίλεια ήταν τα μόνα σημαντικά κέντρα στην Εγγύς Ανατολή κατά την πρώιμη εποχή του χαλκού. Το πρώτο βασίλειο του Έμπλα περιγράφεται ως η πρώτη καταγεγραμμένη παγκόσμια δύναμη. (el)
- Ebla (Sumerian: 𒌈𒆷 eb₂-la, Arabic: إبلا, modern: تل مرديخ, Tell Mardikh) was one of the earliest kingdoms in Syria. Its remains constitute a tell located about 55 km (34 mi) southwest of Aleppo near the village of Mardikh. Ebla was an important center throughout the 3rd millennium BC and in the first half of the 2nd millennium BC. Its discovery proved the Levant was a center of ancient, centralized civilization equal to Egypt and Mesopotamia and ruled out the view that the latter two were the only important centers in the Near East during the Early Bronze Age. The first Eblaite kingdom has been described as the first recorded world power. (en)
- Ebla (árabe: عبيل، إيبلا) es una ciudad antigua localizada en el norte de Siria, a unos 55 km al sureste de Alepo. Fue una importante ciudad-estado en dos periodos, primero en el 3000 a. C. y especialmente entre los años 2400 y 2250 a. C., cuando se conocen de ella diversos reyes, varias bibliotecas e importantes documentos epigráficos. Continúa su existencia entre el 1800 a. C. y el 1650 a. C., pero ya perdida su independencia y relieve. (es)
- Ebla adalah salah satu kota kuno yang terletak di daerah Siria Utara. Sekarang, daerah yang dulu menjadi lokasi kota Ebla dikenal sebagai kota . Penemuan kembali Ebla tidak terlepas dari penggalian arkeologi yang dilakukan kota Mardik sejak tahun 1964. Pada tahun 1969 ditemukan sebuah prasti yang merujuk kepada kota Ebla. Dari penggalian arkeologis ini jugalah diduga bahwa kota ini kemungkinan besar adalah kota perdagangan di dunia kuno. Sebagian besar lempengan yang jumlahnya ribuan yang ditemukan di tempat ini merujuk kepada aktivitas perdagangan. Rekonstrusi , seorang ahli epigrafi yang bekerja dalam penggalian arkeologis di Ebla, memperlihatkan bahwa delapan puluh persen lempengan yang ditemukan berupa dokumen-dokumen administratif dan bon faktur atas berbagai barang, seperti logam, ka (in)
- Ebla (arabe : إبلا ʾĪblā) (ou Tall Mardikh, arabe : تل مرديخ Tall Mardīḵ) est une ancienne ville de la Syrie des IIIe et IIe millénaires av. J.-C., dont les ruines se trouvent à l'emplacement du site archéologique de Tell Mardikh. Il se situe à 60 km au sud d'Alep sur la route de Hama, après la bifurcation en direction de Lattaquié, où il occupe une position stratégique, à la porte d'un col commandant l'accès à la mer Méditerranée. (fr)
- Ebla (in sumero: 𒌈𒆷 EB₂-LA; in arabo: إبلا) fu un'antica città del Bronzo antico IV (metà del III millennio a.C.), rifondata due volte e infine distrutta alla metà del II millennio a.C. I suoi resti formano un tell, detto Tell Mardikh, nei pressi della moderna (circa 60 km a sud-ovest di Aleppo, nella Siria settentrionale). La popolazione era per la stragrande maggioranza semita, non solo a Ebla città, ma in tutto il regno, come l'onomastica mostra con evidenza. (it)
- Ebla (Arabisch: إبلا) was een oude stad in het noordwesten van het huidige Syrië, zo'n 55 km ten zuidwesten van Aleppo. Het was een belangrijke stadstaat in twee perioden: eerst in het late 3e millennium v.Chr. (rond 2500 v.Chr. - 2350 v.Chr.), dan daarna nog een keer tussen 1800 en 1650 v.Chr. (nl)
- Ebla var en stad, en kultur och ett språk under bronsåldern i nuvarande Syrien. Staden upptäcktes 1974. Platsens moderna arabiska namn är Tell Mardikh och den ligger i provinsen Idlib, söder om Aleppo. (sv)
|
