| dbo:abstract
|
- Frankfurtský sněm nebo Frankfurtský parlament byl první sněm demokraticky volených zástupců z členských států Německého spolku, který zasedal od 18. května 1848 do 31. května 1849 v Pauluskirche ve Frankfurtu nad Mohanem. Přes 800 poslanců, většinou akademiků, vysokých úředníků a právníků, přijalo návrh poměrně liberální Frankfurtské ústavy, která zřizovala Německé císařství jako konstituční monarchii s dědičným císařem a voleným parlamentem. Rakousko nemělo být jeho součástí (Maloněmecká koncepce), takže role hegemona připadla Prusku. Když pruský král Fridrich Vilém IV. nabízenou korunu odmítl, záměr ztroskotal, návrh ústavy byl ale důležitým krokem na cestě německého sjednocení a ovlivnil i pozdější německé ústavy. Čeští zástupci byli k účasti pozváni, z podnětu Františka Palackého však účast odmítli. Sněmu se nicméně zúčastnilo přes 40 německých poslanců z českých zemí. Zasedání Frankfurtského sněmu (dobová litografie) (cs)
- El Parlament de Frankfurt (alemany: Frankfurter Nationalversammlung, literalment Assemblea Nacional de Frankfurt) va ser el primer parlament lliurement elegit de tota Alemanya, establert l'1 de maig de 1848. La sessió va ser celebrada del 18 maig de 1848 al 31 de maig de 1849, al Paulskirche de Frankfurt. La seva existència va ser resultat de la "Revolució del març", inclosa en les revolucions alemanyes del 1849 i el 1849 als estats de la Confederació alemanya. Després que molt de temps i polèmics debats, l'assemblea va fer l'anomenada Constitució de Frankfurt que proclamava un Imperi alemany basat en els principis de democràcia parlamentària. Aquesta constitució va complir les demandes principals dels moviments liberals i nacionalistes del Vormärz i va proporcionar un fonament en els drets bàsics, que va comptar amb l'oposició del sistema Metternich de la Restauració. El parlament també va proposar una monarquia constitucional comandada per un emperador hereditari (Kàiser). El rei prussià Frederic Guillem IV es va negar a acceptar el càrrec d'emperador quan se li va oferir l'argument que amb la constitució es compendiaven els drets individuals dels caps dels estats alemanys. En el segle xx, tanmateix, els elements importants de la constitució de Frankfurt esdevenien models per la Constitució de Weimar de 1919 i la Llei Bàsica per la República Federal d'Alemanya del 1949. (ca)
- Die Frankfurter Nationalversammlung (zeitgenössisch auch constituierende Reichsversammlung, deutsches Nationalparlament, Reichsparlament, Frankfurter Parlament oder bereits Reichstag wie später in der Reichsverfassung) war von Mai 1848 bis Mai 1849 das verfassungsgebende Gremium der Deutschen Revolution sowie das vorläufige Parlament des entstehenden Deutschen Reiches. Die Nationalversammlung tagte in der Paulskirche in Frankfurt, daher steht häufig der Name Paulskirche für die Nationalversammlung. Als Parlament beschloss die Nationalversammlung auch die Reichsgesetze. Am 28. Juni 1848 richtete die Nationalversammlung mit dem Zentralgewaltgesetz die Provisorische Zentralgewalt ein, also eine vorläufige deutsche Regierung. Der Bundestag des Deutschen Bundes hatte Ende März bzw. Anfang April 1848 ein Bundeswahlgesetz beschlossen, damit das deutsche Volk eine Nationalversammlung wählen konnte. Organisiert wurde die Wahl von den deutschen Einzelstaaten. Die Nationalversammlung sollte eine Verfassung für einen deutschen Bundesstaat entwerfen, die mit den Einzelstaaten zu vereinbaren war. Aus eigenem Machtbewusstsein setzte sie allerdings auch sich und eine Zentralgewalt an die Stelle der Organe des Deutschen Bundes. Die Nationalversammlung verabschiedete am 28. März 1849 die Frankfurter Reichsverfassung (Verfassung des deutschen Reiches). Nach ihrer Auffassung war sie allein zur Inkraftsetzung imstande. Die Verfassung wurde von den meisten deutschen Einzelstaaten sowie beiden Kammern des preußischen Landtags angenommen, nicht aber vom preußischen König und den großen Einzelstaaten wie Bayern und Hannover. Österreich hatte sich durch eine neue, durch den Kaiser oktroyierte Verfassung für einen österreichischen Einheitsstaat vom neuen deutschen Reich de facto ausgeschlossen. Preußen und Österreich, dann auch andere Staaten, befahlen im Mai den Abgeordneten aus ihren Ländern, ihr Mandat niederzulegen, und traten der Revolution nun mit offener Gewalt entgegen. Die Reichsverfassungskampagne scheiterte. Auch durch sonstige Mandatsniederlegungen schrumpfte die Zahl der Abgeordneten, bis die Nationalversammlung von der Linken dominiert wurde. Ende Mai 1849 flohen die verbliebenen Abgeordneten nach Stuttgart und bildeten dort ein Rumpfparlament, das aber bedeutungslos blieb und schon am 18. Juni durch württembergisches Militär aufgelöst wurde. Die einstigen Abgeordneten der konstitutionellen Liberalen, das rechte Zentrum, traf sich Ende Juni im Gothaer Nachparlament, einer privaten Versammlung. Dort nahmen sie im Wesentlichen den preußischen Versuch an, die Erfurter Union als kleindeutschen Staat zu errichten. Während viele linke Abgeordnete Deutschland verließen oder verfolgt wurden, gab es eine größere Zahl von Abgeordneten, die später den Reichstagen des Norddeutschen Bundes und des Deutschen Kaiserreichs angehörten. Der prominenteste war Eduard von Simson, Präsident der Nationalversammlung, des Erfurter Unionsparlaments und erster Reichstagspräsident. (de)
- برلمان فرانكفورت (بالألمانية: Frankfurter Nationalversammlung) أو حرفيا الجمعية الوطنية لفرانكفورت، هي أول جمعية منتخبة (برلمان منتخب) في ألمانيا، تم انتخابه في 1 مايو 1848 نتيجة لثورة مارس التي هزت دول الاتحاد الألماني سابقا. (ar)
- Το Κοινοβούλιο της Φραγκφούρτης (Γερμανικά: Frankfurter Nationalversammlung, Εθνοσυνέλευση Φραγκφούρτης) συνεδρίαζε από τις 18 Μαΐου 1848 ως τις 31 Μαΐου 1849 στην στην Φραγκφούρτη. Ήταν η πρώτη βουλή που εκλέχθηκε με ελεύθερες εκλογές για ολόκληρη την τότε Γερμανία. Ήταν επίτευγμα της Γερμανικής επανάστασης στην Γερμανική Ομοσπονδία. Το Κοινοβούλιο πρότεινε επίσης μια συνταγματική μοναρχία με επικεφαλής έναν κληρονομικό αυτοκράτορα. Ο Πρώσος βασιλιάς Φρειδερίκος Γουλιέλμος Δ΄ αρνήθηκε να δεχθεί το αξίωμα του αυτοκράτορα, όταν προσφέρθηκε να τον με το σκεπτικό ότι ένα τέτοιο σύνταγμα και μια τέτοια προσφορά ήταν η περικοπή των δικαιωμάτων των αρχόντων των επιμέρους γερμανικών κρατών. Κατά τον 20ο αιώνα, ωστόσο, σημαντικά στοιχεία του συντάγματος της Φραγκφούρτης έγιναν μοντέλα για το Σύνταγμα της Βαϊμάρης του 1919 και του Συντάγματος της Ομοσπονδιακής Δημοκρατίας της Γερμανίας (Grundgesetz) του 1949. (el)
- La Germana Nacia Asembleo de 1848 (ankaŭ nomata Frankfurta Nacia Asembleo) estis la unua libere elektita parlamento por la germanaj ŝtatoj renkontiĝinta en la Paŭlo-preĝejo en Frankfurt ĉe Majno. Ĝi kreiĝis sekve de la komenciĝo de la Revolucio de 1848, en kiu la civitanoj de la diversaj germanaj landoj postulis unuiĝon al unuopa germana nacio-ŝtato, pli da civitaj rajtoj kaj demokration. Post la malpotencigo de la antaŭe regintaj princoj kaj reĝoj, la revolucio kreis la Nacian Asembleon por realigi siajn celojn. Antaŭ ol la parlamento povis realigi siajn decidojn, la iamaj regintoj reestigis sian potencon kaj kapablis fiaskigi la revolucion de 1848. Pro tio ankaŭ finiĝis la renkontiĝoj en la Paŭlo-preĝejo kaj forfalis la ŝanco krei unuan germanan demokration. (eo)
- The Frankfurt Parliament (German: Frankfurter Nationalversammlung, literally Frankfurt National Assembly) was the first freely elected parliament for all German states, including the German-populated areas of Austria-Hungary, elected on 1 May 1848 (see German federal election, 1848). The session was held from 18 May 1848 to 31 May 1849, in the Paulskirche at Frankfurt am Main. Its existence was both part of and the result of the "March Revolution" within the states of the German Confederation. After long and controversial debates, the assembly produced the so-called Frankfurt Constitution (Paulskirchenverfassung or St. Paul's Church Constitution, officially the Verfassung des Deutschen Reiches) which proclaimed a German Empire based on the principles of parliamentary democracy. This constitution fulfilled the main demands of the liberal and nationalist movements of the Vormärz and provided a foundation of basic rights, both of which stood in opposition to Metternich's system of Restoration. The parliament also proposed a constitutional monarchy headed by a hereditary emperor (Kaiser). The Prussian king Frederick William IV refused to accept the office of emperor when it was offered to him on the grounds that such a constitution and such an offer were an abridgment of the rights of the princes of the individual German states. In the 20th century, however, major elements of the Frankfurt constitution became models for the Weimar Constitution of 1919 and the Basic Law for the Federal Republic of Germany of 1949. (en)
- Le Parlement de Francfort (Frankfurter Nationalversammlung en allemand) ou littéralement assemblée nationale de Francfort a siégé entre le 18 mai 1848 et le 31 mai 1849 dans l'église Saint-Paul de Francfort. Il s'agissait de la première assemblée élue en Allemagne. Elle a été créée à la suite de la révolution de Mars qui secoua les États de la confédération germanique en 1848. Le parlement était constitué principalement de membres des mouvements libéraux et nationalistes de la période dite de la Vormärz, ceux-ci s'opposaient à la restauration mise en place au congrès de Vienne de 1815 et menée par le chancelier autrichien Metternich. Rapidement, l'assemblée s'organise en groupes parlementaires. Ils sont plus ou moins conservateurs, libéraux ou démocrates. Ces deux dernières familles politiques s'opposaient aussi à propos de l'importance de la nation, de la question sociale, de l'ouverture économique, des droits civiques, mais aussi de la révolution même. Ils votent en décembre 1848 un catalogue de droits fondamentaux et en mars 1849 la constitution. Celle-ci, dite constitution de Francfort ou constitution de l'église Saint-Paul (« Paulskirchenverfassung »), était très empreinte de parlementarisme. Elle prévoyait entre autres la garantie des droits fondamentaux et une monarchie constitutionnelle avec un empereur (Kaiser) à sa tête. Le titre devant être héréditaire. L'assemblée échoua cependant dans sa tâche, quand le roi de Prusse Frédéric-Guillaume IV refusa la couronne impériale qui lui était proposée. Le travail de l'assemblée servit cependant de modèle pour la constitution de la république de Weimar en 1919 et pour celle de la RFA en 1949. (fr)
- El Parlamento de Fráncfort o Asamblea de Fráncfort (Frankfurter Nationalversammlung) fue una Asamblea Nacional alemana convocada tras la revolución de marzo de 1848, que trató de establecer la unificación de Alemania de una manera democrática. Estuvo presidido por Heinrich von Gagern. En la mayor parte de los Estados alemanes se habían formado gobiernos liberales, los denominados Märzregierungen ("gobiernos de marzo"). El 10 de marzo de 1848, el Reichstag (parlamento imperial) de la Confederación Germánica (la institución que sustituyó al Sacro Imperio Romano Germánico disuelto durante las guerras napoleónicas) nombró un Siebzehnerausschuss ("comité de los diecisiete") para preparar un texto constitucional; el 20 de marzo, el Bundestag urgió a los estados de la confederación a convocar elecciones para una asamblea constituyente. Tras graves altercados callejeros (Barrikadenaufstand) en Prusia, también se convocó una , para preparar la constitución de ese reino. Los 585 diputados elegidos en todo el territorio de la Confederación para el Vorparlament se reunieron, cuando el rey Federico Guillermo IV de Prusia dio su consentimiento, en la Paulskirche (iglesia de San Pablo) de Fráncfort del Meno. Las sesiones se desarrollaron entre el 18 de mayo de 1848 y el 31 de mayo de 1849. La Asamblea aprobó la primera constitución alemana, la Constitución de Fráncfort de 1849 (Verfassung des Deutschen Reiches, llamada también Paulskirchenverfassung, o constitución de la iglesia de San Pablo), que no llegó a entrar en vigor. (es)
- Parlemen Frankfurt (bahasa Jerman: Frankfurter Nationalversammlung, secara harfiah berarti Dewan Nasional Frankfurt) adalah parlemen Jerman pertama yang dipilih secara bebas. Sesi parlemen diadakan dari 18 Mei 1848 hingga 31 Mei 1849 di , Frankfurt am Main. Parlemen ini didirikan sebagai bagian dan akibat dari "Revolusi Maret" di negara-negara bagian Konfederasi Jerman. Setelah debat yang panjang dan kontroversial, Dewan Nasional Frankfurt berhasil menghasilkan Konstitusi Frankfurt (Paulskirchenverfassung atau "Konstitusi Paulskirche", dengan nama resmi Verfassung des Deutschen Reiches, atau "Konstitusi Kekaisaran Jerman"), yang memproklamirkan Kekaisaran Jerman berdasarkan asas demokrasi parlementer. Konstitusi ini memenuhi permintaan kaum liberal dan nasionalis dan memberi hak-hak dasar. Parlemen ini juga mengusulkan pendirian monarki konstitusional yang dikepalai oleh seorang kaisar. Raja Prusia Friedrich Wilhelm IV menolak menerima tawaran gelar Kaisar Jerman karena menurutnya konstitusi tersebut melanggar hak-hak pangeran-pangeran di negara-negara bagian Jerman. Namun, pada abad ke-20, Konstitusi Frankfurt menjadi model bagi Konstitusi Weimar pada tahun 1919 dan Hukum Dasar Republik Federal Jerman pada tahun 1949. (in)
- 프랑크푸르트 국민의회(독일어: Frankfurter Nationalversammlung)는 독일을 자유주의적으로 통일하려는 시도였던 1848년 독일 혁명으로 설치된 입헌 기관으로서, 1848년 5월 18일부터 1849년 5월 31일까지 프랑크푸르트의 파울 교회에서 열렸다. 빈 체제로 성립된 독일 연방은 프랑스 혁명의 여파로 확산된 자유주의와 민족주의가 추구하던 민족국가와는 거리가 멀었고, 1848년 프랑스 2월 혁명을 촉매제로 독일에서도 3월 혁명이 일어나 통일 국가 형성 운동이 힘을 얻게 된다. 독일 연방의 연방의회(Bundestag)는 1848년 3월 말과 4월 초 사이에 연방투표법(Bundeswahlgesetz)을 결의하여 독일 주민들이 국민의회를 선출할 수 있도록 하였고, 독일 최초로 자유 선거를 통해 의회가 구성된다. 국민의회는 곧 건국될 통일 독일을 위해 미리 설치된 입법부로서 기능하였으며, 제국법률(Reichgesetz)을 마련하였다. 1848년 6월 28일에는 중앙권력법을 통해 통일 독일을 위해 미리 설치된 행정부로서 임시 중앙 권력을 설립하였다. 또한 혁명의 양대 과제였던 자유주의와 민족주의 실현을 위하여 통일 국가의 헌법 마련 작업을 하였다. 국민의회는 길고 격한 논쟁 끝에, 의회 민주주의의 원칙에 기초하여 작성된 프랑크푸르트 헌법(Frankfurter Reichsverfassung)을 1849년 3월 28일 가결했다. 이 헌법은 1848년 3월 혁명 전야기(포어메르츠, Vormärz)에 1815년 이후의 반동적인 메테르니히 체제에 반대하여 일어난 자유주의와 민족국가 운동의 본질적 요구를 반영한 것이었다. 프랑크푸르트 헌법은 기본권체제를 규정하였다는 점이 특히 중요하며, 또한 세습황제를 정점으로 하는 입헌 군주제 도입 역시 계획하였다. 헌법은 대부분의 개별 독일 국가들과 프로이센의 양원에서 승인되었으나, 프로이센 왕은 이를 거부했으며 바이에른, 하노버, 오스트리아 같은 거대한 개별국가들 역시 헌법을 승인하지 않았다. 오스트리아는 체코와 헝가리 등 당시 합스부르크 왕가가 지배하던 영역을 오스트리아 단일국가로 묶는 새 헌법을 발표함으로써 통일 독일 국가에서 사실상 제외되었다. 프랑크푸르트 국민의회와 그 결과물인 프랑크푸르트 헌법은 프로이센 왕 프리드리히 빌헬름 4세가 그에게 추대된 독일 황제의 자리를 거부하면서 최종적으로 좌절되었다. 프로이센과 오스트리아는 그 해 5월 국민의회의 자국대표에게 의석을 포기하라고 명령했으며, 혁명을 노골적인 폭력으로 짓밟았다. 다른 국가들도 이에 따랐고, 제국헌법 운동(Reichsverfassungskampagne)은 실패로 끝났다. 계속되는 의석 포기는 국민의회 의원들의 수를 줄였고, 결국 몇몇 좌파 의원만이 남게 되었다. 1849년 5월 말 남은 의원들은 슈투트가르트로 옮겨 잔부의회를 만들었으나, 별 성과를 거두지 못한 채 6월 18일 뷔르템베르크 왕국 군대에 해산당했다. 혁명의 실패는 독일 자유주의의 패배를 의미했으며, 이는 근대 독일 역사에서 중요한 전환점이 되었다. 그러나 헌법의 본질적 부분은 20세기에 이어져 1919년 바이마르 공화국 헌법과 1949년 독일연방공화국 기본법의 밑바탕이 되었다. (ko)
- Il Parlamento di Francoforte (in tedesco: Frankfurter Nationalversammlung, in senso letterale: Assemblea nazionale di Francoforte), è stata l'assemblea costituente, che si è riunita a Francoforte sul Meno dal 18 maggio 1848 al 31 maggio 1849, per dare una costituzione alla Confederazione germanica e creare uno stato unitario tedesco. (it)
- フランクフルト国民議会（フランクフルトこくみんぎかい、独: Frankfurter Nationalversammlung）は、ドイツ革命のなか、1848年から1849年にかけてフランクフルト・アム・マインで開催された議会。憲法制定を通じた自由主義的なドイツ統一を図り、その統一方式などを討議したが、最終的にはオーストリア帝国、プロイセン王国といった有力君主国の支持を得られず頓挫した。 (ja)
- Parlamento de Frankfurt foi uma tentativa de unificação da Alemanha ocorrida em 1848. Em 1815, os 39 Estados alemães então existentes formaram uma confederação para resguardar sua independência. Na época, a Alemanha era menos adiantada que outros países europeus, e havia muitos que desejavam a unificação como forma de progredir. Em 1848, reuniu-se em um parlamento na cidade de Frankfurt am Main, com o objetivo de preparar a unificação. O projeto fracassou ante a recusa do rei Frederico Guilherme IV da Prússia em governar o novo império. (pt)
- Frankfurckie Zgromadzenie Narodowe (Parlament frankfurcki, niem. Frankfurter Nationalversammlung) – ogólnoniemiecki parlament, zwołany w konsekwencji Wiosny Ludów 18 maja 1848 w celu zjednoczenia Niemiec we Frankfurcie nad Menem. Projekt powołania parlamentu powstał w Heidelbergu, i został pozytywnie zaopiniowany przez Radę Związku Niemieckiego. W krajach austriackich wybory odbyły się w dniach 26 i 28 kwietnia 1848. Wybrani zostali tylko Niemcy, ponieważ działacze czescy i słoweńscy zbojkotowali wybory. Przewagę w parlamencie zdobyła orientacja wielkoniemiecka, dążąca do utworzenia zjednoczonej Rzeszy Niemieckiej ze wszystkich krajów niemieckich, w tym również i Cesarstwa Austrii. Reprezentanci tej opcji wybrali regenta związku (Reichsverweser), którym został arcyksiążę Jan. Utworzył on rząd pod przewodnictwem Antona von Schmerlinga. Reprezentanci Cesarstwa Austrii zaczęli wywierać nacisk na przyjęcie do projektowanego państwa wszystkich krajów należących do Habsburgów. Nie zgadzali się na to politycy z krajów niemieckich, chcący utworzyć państwo jednolite narodowościowo, a nie mieszane. Poza tym opowiadali się za niezależnością Włoch, Węgier i Polski. Zaczęła więc zdobywać przewagę opcja Małych Niemiec, czyli zjednoczenia krajów niemieckich pod przewodnictwem Królestwa Prus, i taki projekt parlament zatwierdził. Jednak na jego uchwałę z prośbą o przyjęcie korony cesarskiej król pruski Fryderyk Wilhelm IV odparł, iż nie będzie podnosił korony z błota. Chciał w ten sposób zaakcentować, iż władzę nad całymi Niemcami przyjąć może jedynie z rąk równych mu królów i książąt niemieckich, a nie z rąk reprezentacji ludu. Wkrótce potem wojska wirtemberskie rozpędziły 31 maja 1849 parlament w Stuttgarcie, gdzie pod koniec obradował. (pl)
- De Nationale Vergadering van Frankfurt (soms ook Frankfurter Parlement, Duits: Deutsche Nationalversammlung, ook: Frankfurter Nationalversammlung, Paulskirchenparlament) was een Duits vrij gekozen en grondwetgevend parlement dat in 1848/1849 bijeenkwam in de Paulskirche te Frankfurt am Main. Zijn taak was de bewerkstelling van een grondwet voor een nieuwe Duitse federale staat. Verder diende de vergadering al als parlement van het revolutionaire Duitse Rijk. De Nationale Vergadering werd in april/mei 1848 gekozen op basis van een federaal besluit van de Bondsdag van de Duitse Bond. Als rijksparlement nam ze rijkswetten aan, koos een Reichsverweser als voorlopig staatshoofd en nam op 28 maart 1849 een grondwet aan: de Grondwet voor het Duitse Rijk. In mei 1849 oordeelden Pruisen en andere staten, tegen het federaal besluit in, dat hun burgers geen afgevaardigden meer mochten zijn. Ze sloegen de revolutie neer en herstelden de Duitse Bond. (nl)
- Франкфуртское национальное собрание (нем. Frankfurter Nationalversammlung) — первый общегерманский парламент, заседал во франкфуртской церкви Святого Павла с 18 мая 1848 по 31 мая 1849 года. Его созыв стал одним из результатов Мартовской революции в странах Германского союза. Ему предшествовал франкфуртский предварительный парламент (Форпарламент — нем. Vorparlament), состоявший из 511 членов, приглашенных исполнительным комитетом (нем. Siebenerausschuss) гейдельбергского съезда (нем. Heidelberger Versammlung). Выбраны были лица, «отличённые народным доверием», преимущественно учёные и литераторы, вообще люди, никакой законной властью не облеченные и никем не уполномоченные; однако, предварительный парламент, действуя согласно с настроением народа, получил значительный нравственный авторитет. Председателем его был избран профессор Миттермайер. Форпарламент собрался 31 марта 1848 года, заседал в церкви Святого Павла и постановил созвать во Франкфурте единое для всей Германии национальное собрание, избранное всеобщей подачей голосов, по 1 депутату на каждые 50 000 человек населения, с целью выработать конституцию для Германии. Для приведения в исполнение постановлений предварительного парламента избран был комитет 50-ти (нем. Fünfzigerausschuss), к которому фактически перешла власть бездействовавшего союзного сейма. С 18 мая 1848 по 30 мая 1849 года заседал, в той же церкви Святого Павла, парламент из 568 избранных всенародным голосованием членов, под председательством сперва Генриха фон Гагерна, потом (с декабря 1848 года) Эдуарда фон Симсона. Партии Франкфуртского парламента:
* правая, аристократическо-абсолютистская (Радовиц);
* правый центр (Миттермайер, Симсон, Моль, Дальман, Гагерн), отстаивавшая монархию и исключение Австрии из Германии («малогерманская партия»);
* левый центр (Уланд, Венедей, Фальмерайер);
* левая (Роберт Блюм, Карл Фохт, , Вильгельм Циммерман, Мориц Гартман), республиканская и великогерманская. В ходе длительных дебатов Собрание разработало проект так называемой Конституции Паульскирхе, построенной на принципах парламентской демократии, и приняло его 28 марта 1849 года. Конституция отвечала основным требованиям, выдвигавшимся либеральными и националистическими общественными силами в домартовский период, которые с 1815 года находились в оппозиции к системе реставрации, отстаиваемой Меттернихом. В частности она предусматривала целый перечень основных конституционных прав и свобод, а также учреждение конституционной монархии во главе с наследным кайзером. Национальное собрание во Франкфурте и разработанная им конституция потерпели провал, столкнувшись с отказом короля Пруссии Фридриха Вильгельма IV от предложенного ему титула кайзера. Неуспех революции уничтожил всякое практическое значение Франкфуртского парламента и его дела, но он остался на многие годы в народной памяти, как наиболее яркое выражение духа революции и желаний народа, поддерживавшее веру в возможность демократического объединения Германии. Наиболее важные положения проекта Конституции Паульскирхе были взяты за образец при создании конституции Веймарской республики 1919 года и Основного закона ФРГ 1949 года. (ru)
- Frankfurtparlamentet, Frankfurter Nationalversammlung på tyska, var ett parlament som höll sina möten i Paulskirche i Frankfurt am Main mellan den 18 maj 1848 och den 31 maj 1849. Det var det första fritt valda parlamentet för hela Tyskland och var en följd av Tyska revolutionen 1848–1849. (sv)
- Франкфуртські національні збори (нім. Frankfurter Nationalversammlung) — перший загальнонімецький парламент, діяв з 18 травня 1848 р. до 31 травня 1849 р., засідання відбувались в церкві Святого Павла у Франкфурті-на-Майні. Його скликання було і складовою, і наслідком Березневої революції у державах Німецького союзу. Внаслідок тривалих дебатів установчими зборами була ухвалена так звана конституція Паульскірхе, яка спиралась на принципи парламентської демократії. Ця конституція відповідала основним принципам ліберальних та націоналістичних суспільних рухів доберезневого періоду, які знаходились в опозиції до реставрації Меттерніха. Зокрема, нею гарантувались та впроваджувалась конституційна монархія з Кайзером на чолі. Національні збори та підготовлена ними конституція зіштовхнулись з відмовою прусського короля Фрідріха Вільгельма IV взяти на себе визначену конституцією роль кайзера. Однак, найважливіші частини підготовленої конституції лягли в основу Веймарської конституції 1919 року та Основного закону ФРН 1949 року. (uk)
- 法兰克福国民议会（德语：Frankfurter Nationalversammlung）是在德意志1848年革命期间成立的国民议会，用以计划以民主之方式统一德国。议会在法兰克福召开，有831名众议员出席。 议会成员于1848年5月18日在法兰克福圣保罗教堂召开会议。受到1848年革命的影响，普鲁士国王腓特烈·威廉四世為勢所迫，惟有答應革命黨人的要求，承諾制定憲法與成立議會，以期商討統一德國事宜，以自保權力。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- برلمان فرانكفورت (بالألمانية: Frankfurter Nationalversammlung) أو حرفيا الجمعية الوطنية لفرانكفورت، هي أول جمعية منتخبة (برلمان منتخب) في ألمانيا، تم انتخابه في 1 مايو 1848 نتيجة لثورة مارس التي هزت دول الاتحاد الألماني سابقا. (ar)
- Il Parlamento di Francoforte (in tedesco: Frankfurter Nationalversammlung, in senso letterale: Assemblea nazionale di Francoforte), è stata l'assemblea costituente, che si è riunita a Francoforte sul Meno dal 18 maggio 1848 al 31 maggio 1849, per dare una costituzione alla Confederazione germanica e creare uno stato unitario tedesco. (it)
- フランクフルト国民議会（フランクフルトこくみんぎかい、独: Frankfurter Nationalversammlung）は、ドイツ革命のなか、1848年から1849年にかけてフランクフルト・アム・マインで開催された議会。憲法制定を通じた自由主義的なドイツ統一を図り、その統一方式などを討議したが、最終的にはオーストリア帝国、プロイセン王国といった有力君主国の支持を得られず頓挫した。 (ja)
- Parlamento de Frankfurt foi uma tentativa de unificação da Alemanha ocorrida em 1848. Em 1815, os 39 Estados alemães então existentes formaram uma confederação para resguardar sua independência. Na época, a Alemanha era menos adiantada que outros países europeus, e havia muitos que desejavam a unificação como forma de progredir. Em 1848, reuniu-se em um parlamento na cidade de Frankfurt am Main, com o objetivo de preparar a unificação. O projeto fracassou ante a recusa do rei Frederico Guilherme IV da Prússia em governar o novo império. (pt)
- Frankfurtparlamentet, Frankfurter Nationalversammlung på tyska, var ett parlament som höll sina möten i Paulskirche i Frankfurt am Main mellan den 18 maj 1848 och den 31 maj 1849. Det var det första fritt valda parlamentet för hela Tyskland och var en följd av Tyska revolutionen 1848–1849. (sv)
- 法兰克福国民议会（德语：Frankfurter Nationalversammlung）是在德意志1848年革命期间成立的国民议会，用以计划以民主之方式统一德国。议会在法兰克福召开，有831名众议员出席。 议会成员于1848年5月18日在法兰克福圣保罗教堂召开会议。受到1848年革命的影响，普鲁士国王腓特烈·威廉四世為勢所迫，惟有答應革命黨人的要求，承諾制定憲法與成立議會，以期商討統一德國事宜，以自保權力。 (zh)
- El Parlament de Frankfurt (alemany: Frankfurter Nationalversammlung, literalment Assemblea Nacional de Frankfurt) va ser el primer parlament lliurement elegit de tota Alemanya, establert l'1 de maig de 1848. La sessió va ser celebrada del 18 maig de 1848 al 31 de maig de 1849, al Paulskirche de Frankfurt. La seva existència va ser resultat de la "Revolució del març", inclosa en les revolucions alemanyes del 1849 i el 1849 als estats de la Confederació alemanya. (ca)
- Frankfurtský sněm nebo Frankfurtský parlament byl první sněm demokraticky volených zástupců z členských států Německého spolku, který zasedal od 18. května 1848 do 31. května 1849 v Pauluskirche ve Frankfurtu nad Mohanem. Přes 800 poslanců, většinou akademiků, vysokých úředníků a právníků, přijalo návrh poměrně liberální Frankfurtské ústavy, která zřizovala Německé císařství jako konstituční monarchii s dědičným císařem a voleným parlamentem. Rakousko nemělo být jeho součástí (Maloněmecká koncepce), takže role hegemona připadla Prusku. Když pruský král Fridrich Vilém IV. nabízenou korunu odmítl, záměr ztroskotal, návrh ústavy byl ale důležitým krokem na cestě německého sjednocení a ovlivnil i pozdější německé ústavy. Čeští zástupci byli k účasti pozváni, z podnětu Františka Palackého však (cs)
- Το Κοινοβούλιο της Φραγκφούρτης (Γερμανικά: Frankfurter Nationalversammlung, Εθνοσυνέλευση Φραγκφούρτης) συνεδρίαζε από τις 18 Μαΐου 1848 ως τις 31 Μαΐου 1849 στην στην Φραγκφούρτη. Ήταν η πρώτη βουλή που εκλέχθηκε με ελεύθερες εκλογές για ολόκληρη την τότε Γερμανία. Ήταν επίτευγμα της Γερμανικής επανάστασης στην Γερμανική Ομοσπονδία. (el)
- Die Frankfurter Nationalversammlung (zeitgenössisch auch constituierende Reichsversammlung, deutsches Nationalparlament, Reichsparlament, Frankfurter Parlament oder bereits Reichstag wie später in der Reichsverfassung) war von Mai 1848 bis Mai 1849 das verfassungsgebende Gremium der Deutschen Revolution sowie das vorläufige Parlament des entstehenden Deutschen Reiches. Die Nationalversammlung tagte in der Paulskirche in Frankfurt, daher steht häufig der Name Paulskirche für die Nationalversammlung. Als Parlament beschloss die Nationalversammlung auch die Reichsgesetze. Am 28. Juni 1848 richtete die Nationalversammlung mit dem Zentralgewaltgesetz die Provisorische Zentralgewalt ein, also eine vorläufige deutsche Regierung. (de)
- La Germana Nacia Asembleo de 1848 (ankaŭ nomata Frankfurta Nacia Asembleo) estis la unua libere elektita parlamento por la germanaj ŝtatoj renkontiĝinta en la Paŭlo-preĝejo en Frankfurt ĉe Majno. Ĝi kreiĝis sekve de la komenciĝo de la Revolucio de 1848, en kiu la civitanoj de la diversaj germanaj landoj postulis unuiĝon al unuopa germana nacio-ŝtato, pli da civitaj rajtoj kaj demokration. Post la malpotencigo de la antaŭe regintaj princoj kaj reĝoj, la revolucio kreis la Nacian Asembleon por realigi siajn celojn. (eo)
- The Frankfurt Parliament (German: Frankfurter Nationalversammlung, literally Frankfurt National Assembly) was the first freely elected parliament for all German states, including the German-populated areas of Austria-Hungary, elected on 1 May 1848 (see German federal election, 1848). The session was held from 18 May 1848 to 31 May 1849, in the Paulskirche at Frankfurt am Main. Its existence was both part of and the result of the "March Revolution" within the states of the German Confederation. (en)
- El Parlamento de Fráncfort o Asamblea de Fráncfort (Frankfurter Nationalversammlung) fue una Asamblea Nacional alemana convocada tras la revolución de marzo de 1848, que trató de establecer la unificación de Alemania de una manera democrática. Estuvo presidido por Heinrich von Gagern. La Asamblea aprobó la primera constitución alemana, la Constitución de Fráncfort de 1849 (Verfassung des Deutschen Reiches, llamada también Paulskirchenverfassung, o constitución de la iglesia de San Pablo), que no llegó a entrar en vigor. (es)
- Parlemen Frankfurt (bahasa Jerman: Frankfurter Nationalversammlung, secara harfiah berarti Dewan Nasional Frankfurt) adalah parlemen Jerman pertama yang dipilih secara bebas. Sesi parlemen diadakan dari 18 Mei 1848 hingga 31 Mei 1849 di , Frankfurt am Main. Parlemen ini didirikan sebagai bagian dan akibat dari "Revolusi Maret" di negara-negara bagian Konfederasi Jerman. (in)
- Le Parlement de Francfort (Frankfurter Nationalversammlung en allemand) ou littéralement assemblée nationale de Francfort a siégé entre le 18 mai 1848 et le 31 mai 1849 dans l'église Saint-Paul de Francfort. Il s'agissait de la première assemblée élue en Allemagne. Elle a été créée à la suite de la révolution de Mars qui secoua les États de la confédération germanique en 1848. (fr)
- 프랑크푸르트 국민의회(독일어: Frankfurter Nationalversammlung)는 독일을 자유주의적으로 통일하려는 시도였던 1848년 독일 혁명으로 설치된 입헌 기관으로서, 1848년 5월 18일부터 1849년 5월 31일까지 프랑크푸르트의 파울 교회에서 열렸다. 빈 체제로 성립된 독일 연방은 프랑스 혁명의 여파로 확산된 자유주의와 민족주의가 추구하던 민족국가와는 거리가 멀었고, 1848년 프랑스 2월 혁명을 촉매제로 독일에서도 3월 혁명이 일어나 통일 국가 형성 운동이 힘을 얻게 된다. 독일 연방의 연방의회(Bundestag)는 1848년 3월 말과 4월 초 사이에 연방투표법(Bundeswahlgesetz)을 결의하여 독일 주민들이 국민의회를 선출할 수 있도록 하였고, 독일 최초로 자유 선거를 통해 의회가 구성된다. 국민의회는 곧 건국될 통일 독일을 위해 미리 설치된 입법부로서 기능하였으며, 제국법률(Reichgesetz)을 마련하였다. 1848년 6월 28일에는 중앙권력법을 통해 통일 독일을 위해 미리 설치된 행정부로서 임시 중앙 권력을 설립하였다. 또한 혁명의 양대 과제였던 자유주의와 민족주의 실현을 위하여 통일 국가의 헌법 마련 작업을 하였다. (ko)
- De Nationale Vergadering van Frankfurt (soms ook Frankfurter Parlement, Duits: Deutsche Nationalversammlung, ook: Frankfurter Nationalversammlung, Paulskirchenparlament) was een Duits vrij gekozen en grondwetgevend parlement dat in 1848/1849 bijeenkwam in de Paulskirche te Frankfurt am Main. Zijn taak was de bewerkstelling van een grondwet voor een nieuwe Duitse federale staat. Verder diende de vergadering al als parlement van het revolutionaire Duitse Rijk. (nl)
- Франкфуртское национальное собрание (нем. Frankfurter Nationalversammlung) — первый общегерманский парламент, заседал во франкфуртской церкви Святого Павла с 18 мая 1848 по 31 мая 1849 года. Его созыв стал одним из результатов Мартовской революции в странах Германского союза. С 18 мая 1848 по 30 мая 1849 года заседал, в той же церкви Святого Павла, парламент из 568 избранных всенародным голосованием членов, под председательством сперва Генриха фон Гагерна, потом (с декабря 1848 года) Эдуарда фон Симсона. Партии Франкфуртского парламента: (ru)
- Frankfurckie Zgromadzenie Narodowe (Parlament frankfurcki, niem. Frankfurter Nationalversammlung) – ogólnoniemiecki parlament, zwołany w konsekwencji Wiosny Ludów 18 maja 1848 w celu zjednoczenia Niemiec we Frankfurcie nad Menem. Projekt powołania parlamentu powstał w Heidelbergu, i został pozytywnie zaopiniowany przez Radę Związku Niemieckiego. W krajach austriackich wybory odbyły się w dniach 26 i 28 kwietnia 1848. Wybrani zostali tylko Niemcy, ponieważ działacze czescy i słoweńscy zbojkotowali wybory. (pl)
- Франкфуртські національні збори (нім. Frankfurter Nationalversammlung) — перший загальнонімецький парламент, діяв з 18 травня 1848 р. до 31 травня 1849 р., засідання відбувались в церкві Святого Павла у Франкфурті-на-Майні. Його скликання було і складовою, і наслідком Березневої революції у державах Німецького союзу. (uk)
|
.svg=3fwidth=3d300)
.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
