| dbo:abstract
|
- Segons la mitologia grega, Io (grec antic: Ἰώ) fou una nimfa, filla d'Ínac i de Mèlia. Les tradicions varien sobre la persona del seu pare, però totes estan d'acord a fer-la princesa de l'estirp reial d'Argos i descendent d'Ínac. De vegades té per pare Iasos, però les versions més corrents la fan filla d'Ínac, el deu-riu. Quan se la considera filla d'Ínac, la seva mare és Mèlia, i quan és filla de Iasos, la seva mare és Lèucane. L'amor de Zeus per Io es deu a la seva bellesa. Es deia que un somni havia fet anar Io al llac de Lerna per lliurar-se a Zeus. Io va explicar el somni al seu pare, que va fer consultar l'oracle de Dodona i el de Delfos, que li van dir que obeís si no volia que ell i casa seva fossin fulminats per Zeus. Zeus es va unir a la jove i Hera va sospitar de seguida. Per tal d'evitar la gelosia de la seva dona, Zeus va transformar Io en una vedella d'una blancor meravellosa, i va jurar que no havia estimat mai aquell animal. Hera va exigir a Zeus que li oferís, i Io es va trobar consagrada a la seva rival, que, per vigilar-la la va confiar a Argos Panoptes, el dels cent ulls. Io, va vagar pels voltants de Micenes, i després per Eubea, i per tot arreu on passava naixien per a ella plantes noves. Zeus va tenir compassió de la seva amant (es diu que l'anava a veure en forma de toro) i va encarregar a Hermes que l'alliberés del gegant. Hermes va adormir cinquanta ulls d'Argos, mentre els altres cinquanta dormien de son natural. Després el va matar. Però la mort d'Argos no va alliberar Io, ja que Hera va enviar-li un tàvec per turmentar-la. Io, enfurismada, va recórrer Grècia, i passava el mar pels estrets que separen Europa d'Àsia, donant origen al Bòsfor (pas de la vaca). Va vagar per Àsia i finalment va fer cap a Egipte, on la van acollir bé i va tenir el fill que esperava de Zeus, Èpaf, que va ser rei d'Egipte i va donar lloc a una estirp nombrosa, entre la qual figuren les Danaides. Recuperada la seva forma primitiva, i després de superar una altra prova posada per Hera, la recuperació del seu fill raptat pels Curets, va tornar a Egipte per regnar-hi i on va ser venerada amb el nom d'Isis. (ca)
- Íó (latinsky Īō) je v řecké mytologii dcera argejského krále . Byla kněžkou bohyně Héry. Záletný nejvyšší bůh Zeus se zamiloval do kněžky Íó a před svou žárlivou manželkou Hérou ji skryl v podobě krávy. Ovšem Héra zjistila, jak se věci mají a Dia přemluvila, aby jí krávu daroval. Nechala ji potom hlídat stookým pastýřem Argem. Zeus poslal boha Herma, aby pastýře zabil. Poté Héra poslala na začarovanou Íó velkého ováda, který ji zahnal až k severozápadnímu moři, které bylo po ní nazváno mořem Iónským. Tam však pouť Íó neskončila, prchala před ovádem na východ, zastavila se u skály, k níž byl přikován Titán Prométheus. Ten jí poradil, aby se uchýlila do Egypta. Skutečně se jí podařilo dosáhnout cíle. Na břehu Nilu porodila Epafa, Diova syna, který se později stal prvním egyptským králem. Íó se v Egyptě dostalo božských poct. (cs)
- آيو (باليونانية القديمة:Ἰώ) في الميثولوجيا اليونانية هي فتاة أحبها زيوس، فقام بتحويلها إلى بقرة صغيرة لكي يجّنبها غيرة زوجته هيرا. لكن هيرا اكتشفت العلاقة التي جمعت زيوس مع آيو فكلفت آرغوس (عملاق أسطوري متعدد العيون) بمراقبتها. وعلى إثر ذلك قام زيوس بإرسال هرمس إلى آرغوس فأغراه بالنوم وقلته. بعد ذلك كلفت هيرا ذبابةً بإزعاج آيو فهامت في الأرض وعبرت البحر الأيوني (الذي يُزعم أنه سُمي باسمها) وعبرت مضيق البوسفور سباحة ً وواصلت سيرها حتى وصلت إلى مصر وهناك استعادت صورتها البشرية. (ar)
- Η Ιώ είναι πρόσωπο που αναφέρεται στην ελληνική μυθολογία, ερωμένη του Δία. (el)
- Io, Ioa aŭ Iono – helene Ἰώ – estis princino de la greka urbo Argo, amoratino de Zeŭso kaj praulino de Heraklo. Bosporo, Ionio kaj la luno Ioo estas nomitaj laŭ ŝi. Zeŭso havis multajn homajn amoratinojn, sed lia edzino, Hera, estis tre ĵaluzema diino. Ioa estis unu el liaj amoratinoj kaj, por kaŝi ŝin de Hera, li transformis ŝin al blanka bovino. Sed Hera, kiu ne estis trompita, petis la bovinon kiel donacon. Hera igis Arguson (la giganton kun cent okuloj - kvindek estismalfermitaj, kvindek estis fermitaj en dormo) gardi Ion. Zeŭso sendis Hermeson por savi ŝin, kion li faris per la mortigo de Arguso. Hera donis la okulojn de Arguso al la plumaro de la pavo, birdo, ŝatata de ŝi. Hera tiam sendis ojstron por senĉese mordi Ion, kiu ankoraŭ estis blanka bovino. La ojstro pelis ŝin el Grekio, trans Bosporon ("travadejo de la bovino") kaj tra Ionion ("lando de Io"). Dum la vojaĝo, ŝi renkontis Prometeon, kiu estis katenita al roko. Liantaŭdiris, ke ŝia vivo estos malfacila, sed post iom da tempo ŝi alvenos al Egiptio, denove fariĝos homo kaj havos filon por Zeŭso, Epafo. Ŝia vivo estas rakontita de Esĥilo (Prometeo Alkatenita) kaj Ovidio. La greka verkisto Palaifato konsideris ŝi estis graveda tiam ŝi estis pastrino de Hera, kaj ŝi timis sian patron kaj siajn kuncivitanojn tial ŝi dekuris el la urbo. Trovita, ŝi estis kapturita de Arganoj kaj estis sinsekvigita. Tiam, oni diris ŝi fuĝis kiel bovino furioza. Fine, ŝi kuniris fremdajn komercistojn kaj petegis ilin kondukis ŝin al Egiptio kie ŝi akuŝigis. (eo)
- Io (altgriechisch Ἰώ Iṓ) ist in der griechischen Mythologie die Tochter des Flussgottes Inachos und der Melia. Sie war eine Geliebte des Zeus und brachte Epaphos zur Welt. (de)
- Greziar mitologian, Io (antzinako grezieraz Ίώ), Argoseko dontzeila zen, Inakoren alaba, Heraren apaiz anderea, Zeusek maitatu zuena. Beste bertsio batek, hiriko errege zen alaba dela dio. (eu)
- Io (/ˈaɪ.oʊ/; Ancient Greek: Ἰώ [iːɔ̌ː]) was, in Greek mythology, one of the mortal lovers of Zeus. An Argive princess, she was an ancestor of many kings and heroes, such as Perseus, Cadmus, Heracles, Minos, Lynceus, Cepheus, and Danaus. The astronomer Simon Marius named a moon of Jupiter after Io in 1614. Because her brother was Phoroneus, Io is also known as Phoronis (an adjective form of Phoroneus: "Phoronean"). She was sometimes compared to the egyptian goddess Isis, whereas her Egyptian husband Telegonus was "Osiris". (en)
- En la mitología greco-romana, Io o Ío (en griego antiguo, Ίώ), a veces escrita en castellano antiguo como Ioo o Yoo, es una doncella de Argos, sacerdotisa de la diosa Hera e hija de Ínaco, que fue una de las amantes de Zeus. La unión de Zeus e Ío fue el origen de una nueva diosa proverbial de que los juramentos que nacen por amor no atraen la cólera de los dioses si son quebrados. (es)
- Dans la mythologie grecque, Io (en grec ancien Ἰώ / Iố) est la fille (ou tout au moins la descendante, d'après le Catalogue des femmes la nommant « fille de ») du dieu fleuve Inachos, roi d'Argos, et de Mélia (ou d'Iasos et de Leucané). Elle a une sœur, Mycène, une fille, Céroessa, et un fils, Épaphos, par lequel elle est l'ancêtre des Danaïdes. (fr)
- Dalam mitologi Yunani, Io (bahasa Yunani: Ίώ) adalah seorang pendeta Hera di Argos. (in)
- イーオー（古希: Ἰώ, ラテン文字転写: Īō、ラテン語: Io）は、ギリシア神話に登場する女性。ゼウスの恋人であり、牝牛に姿を変えられてギリシアからエジプトまで各地をさまよった。 イーオーの生まれに関しては諸説があり、アイスキュロスら悲劇詩人の多くやオウィディウス、ヒュギーヌス、年代記作者のらは河の神イーナコスの娘であるとし、ヘーシオドス、アクーシラーオスによればペイレーンの娘とする。アポロドーロスはイーアソスの娘との説も紹介している。 イーナコスはアルゴス地方（アルゴリス）を流れる河であり、アルゴスはゼウスの妃ヘーラー信仰の中心地であった。イーオーはアルゴスでヘーラーに仕える女神官を務めたとされる。そして、この様にヘーラー信仰の中心地でヘーラーに仕える巫女であったことや、ヘーラーに関係の深い牝牛に変身したことから、イーオーは本来ヘーラーの別名であり、女神の分身だったと考えられている。 (ja)
- 이오(그리스어: Ιω)는 그리스 신화의 강의 신 이나코스의 딸이다. 그녀로부터 이오니아 해와 보스포루스 해협, 목성의 위성 이오의 이름이 유래되었다. (ko)
- Io (in greco antico Ἰώ Iṑ) è un personaggio della mitologia greca e sacerdotessa di Era argiva, secondo la maggior parte delle versioni figlia di Inaco, dio fluviale e re di Argo. In altre tradizioni, è figlia di altri re di Argo, tra cui Iaso, Triopa o . In tutte le versioni è comunque l'amante di Zeus e la madre di Epafo. A causa della sua storia mitologica, Io viene spesso raffigurata come una giovane donna con in testa le corna di una mucca. Per questo fu spesso confusa ed identificata con due divinità egiziane (Iside e Hathor) ed accostata alla Luna. (it)
- In de Griekse mythologie was Io de dochter van Inachus, een riviergod. Zeus merkte haar op een dag op en ze werd al snel een van zijn vele minnaressen. Hun relatie duurde voort totdat Hera hen bijna ontdekte. Dat werd echter vermeden door Zeus, die Io in een prachtige zilveren koe veranderde. Hera echter was niet gek en vroeg Zeus om haar de koe als geschenk te geven. Toen Hera Io had gekregen, plaatste ze haar, om haar bij Zeus weg te houden, onder de toeziende ogen van Argus, het honderdogige monster dat zijn ogen om de beurt kon laten slapen: Argus kon zo altijd een oog op Io houden, zodat ze niet zou wegvluchten. Zeus beval Hermes Argus te doden. Dat lukte hem door alle honderd ogen met zijn fluitspel in slaap te spelen. Hera vulde om Argus te gedenken de staart van de pauwen met zijn ogen. Hera stuurde een daas (vaak ook horzel genoemd) die Io achtervolgde en voortdurend stak. Nadat Io de voorde tussen de Propontis en de Zwarte Zee over was gestoken, kwam ze Prometheus tegen. De plaats waar ze was overgestoken kreeg toen de naam Bosporus, ossenpassage, dus hetzelfde als Coevorden of Oxford. Prometheus die op de Kaukasus zat vastgeklonken zei haar dat ze weer mens zou worden en een grote held haar zou opvolgen. Dat werd een aantal generaties daarna Herakles. Io zwom onder andere de Ionische Zee over, die later naar haar werd genoemd, en vluchtte naar Egypte, waar ze door Zeus weer in een mens werd veranderd. In Egypte schonk ze het leven aan haar zoon Epaphus (Apis). Later trouwde ze met Telegonus, een Egyptische koning. Volgens Ovidius' Metamorphosen werd Io in Egypte als de godin Isis aanbeden (I, 747). (nl)
- Ио́ (др.-греч. Ἰώ), иногда Форонида (др.-греч. Φορωνίς), — персонаж древнегреческой мифологии, связанный с аргосским мифологическим циклом. Согласно наиболее распространённой версии мифа, Ио была дочерью Инаха, речного бога и предка царей Аргоса. Зевс овладел ею, превратившись в облако. Чтобы скрыть эту связь от своей ревнивой жены Геры, Зевс превратил Ио в корову. Гера заставила мужа подарить животное ей и приставила к корове неусыпного стража Аргуса; когда последнего убил посланец Зевса Гермес, богиня наслала на Ио чудовищного овода, долго гнавшего её по землям Европы, Азии и Африки. В своих скитаниях Ио дошла до моря, позже названного в её честь Ионическим, и перешла пролив, который позже назвали Босфором («коровьим бродом»). В человеческий облик она вернулась только на берегах Нила. Родившийся там сын Ио от Зевса Эпаф стал царём Египта и основателем Мемфиса, а также родоначальником героев из аргосского и фиванского мифологических циклов, в том числе Персея, Геракла, Эдипа и других. Ио стала героиней ряда эпических поэм, текст которых утрачен. О ней рассказывается в предполагаемой сатировской драме Софокла «Инах» (сохранилась фрагментарно), в трагедии Эсхила «Просительницы» (сохранилась полностью). Ио стала важным персонажем трагедии Эсхила «Прометей прикованный», в которой миф получил новое толкование, её изображали на сосудах античные художники (до середины V века до н. э. в образе коровы, позже — как девушку с коровьими рогами). Начиная с эллинистической эпохи, Ио часто отождествляли с египетской богиней Исидой. Миф об Ио стал источником сюжетов для многих европейских художников Нового времени, в том числе для Корреджо, Рембрандта, Рубенса. (ru)
- Io (stgr. Ἰώ Iṓ, łac. Io) – w mitologii greckiej jedna z nimf; kapłanka Hery w Argos; ukochana boga Zeusa. Io utożsamiana była z Izydą, egipską boginią matką, siostrą-żoną Ozyrysa, a także, po śmierci, z boginią księżyca, wizerunki której wyobrażają kobietę o rogach ze złota. (pl)
- Io, na mitologia greco-romana, é uma das paixões de Zeus, cuja história foi contada por Ésquilo, em Prometeu Acorrentado, e também por Ovídio, em Metamorfoses. (pt)
- Io var i grekisk mytologi en prästinna som guden Zeus förälskade sig i. Io, som enligt vissa källor var dotter till Inachos, var Heras prästinna i Argos. Zeus förälskade sig i henne, och för att undvika att hans maka Hera skulle lägga märke till deras kärleksaffär förvandlade han sig själv till ett moln och Io till en kviga. Hera lät sig dock inte luras, utan såg till att Io övervakades av den hundraögde jätten Argos. På Zeus uppdrag dödade Hermes Argos. Hera hämnades genom att skicka en broms som jagade Io till Egypten via Bosporen och Joniska havet, som båda två ska ha fått sina namn efter henne (Bosporos = ”kons vadställe”, jonisk efter Io). I Egypten mötte Zeus henne, återskapade hennes mänskliga gestalt och befruktade henne. Resultatet av deras relation blev sonen Epafos. Berättelsen om Io var ett vanligt tema i grekisk och romersk konst och litteratur. En version av berättelsen ingår i Ovidius Metamorfoser. I Aischylos drama Den fjättrade Prometheus möter hon titanen Prometheus där han är fången. (sv)
- 伊俄（古希腊语：Ίώ）希腊神话中一个重要的女性人物，主神宙斯最著名的情人之一。 (zh)
- Іо́ (грец. Ιώ) — дочка царя Аргосу Інаха. Однак це батьківство суперечить відомостям, що першою коханою Зевса стала , внучка Інаха. За іншими версіями, Іо — або дочка Яса, або (згідно з Гесіодом і Акусілаєм) дочка Пірена, або дочка Арестора. Згідно з , дочка Прометея (змішана з Ісідою), за іншими — Гермеса, за Антікліда Афінського — дочка Прометея і дружина Діоніса. Жриця Гери, коханка Зевса. Ревнива Гера обернула Іо на корову й наказала Аргосові стерегти її (варіант: Зевс сам обернув Іо на корову, щоб урятувати від помсти Гери). Коли Гермес убив Аргоса, Гера наслала на Іо страшного ґедзя. Від його укусів Іо тікала через моря й суходіл і добігла до Єгипту, де Зевс повернув їй людську подобу. У Єгипті Іо народила Епафа. В елліністичну епоху Іо ототожнювали з Ісідою. Греки вважали, що Іонічне море названо на честь Іо (проте назва моря походить від грецького племені іонян). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- آيو (باليونانية القديمة:Ἰώ) في الميثولوجيا اليونانية هي فتاة أحبها زيوس، فقام بتحويلها إلى بقرة صغيرة لكي يجّنبها غيرة زوجته هيرا. لكن هيرا اكتشفت العلاقة التي جمعت زيوس مع آيو فكلفت آرغوس (عملاق أسطوري متعدد العيون) بمراقبتها. وعلى إثر ذلك قام زيوس بإرسال هرمس إلى آرغوس فأغراه بالنوم وقلته. بعد ذلك كلفت هيرا ذبابةً بإزعاج آيو فهامت في الأرض وعبرت البحر الأيوني (الذي يُزعم أنه سُمي باسمها) وعبرت مضيق البوسفور سباحة ً وواصلت سيرها حتى وصلت إلى مصر وهناك استعادت صورتها البشرية. (ar)
- Η Ιώ είναι πρόσωπο που αναφέρεται στην ελληνική μυθολογία, ερωμένη του Δία. (el)
- Io (altgriechisch Ἰώ Iṓ) ist in der griechischen Mythologie die Tochter des Flussgottes Inachos und der Melia. Sie war eine Geliebte des Zeus und brachte Epaphos zur Welt. (de)
- Greziar mitologian, Io (antzinako grezieraz Ίώ), Argoseko dontzeila zen, Inakoren alaba, Heraren apaiz anderea, Zeusek maitatu zuena. Beste bertsio batek, hiriko errege zen alaba dela dio. (eu)
- Io (/ˈaɪ.oʊ/; Ancient Greek: Ἰώ [iːɔ̌ː]) was, in Greek mythology, one of the mortal lovers of Zeus. An Argive princess, she was an ancestor of many kings and heroes, such as Perseus, Cadmus, Heracles, Minos, Lynceus, Cepheus, and Danaus. The astronomer Simon Marius named a moon of Jupiter after Io in 1614. Because her brother was Phoroneus, Io is also known as Phoronis (an adjective form of Phoroneus: "Phoronean"). She was sometimes compared to the egyptian goddess Isis, whereas her Egyptian husband Telegonus was "Osiris". (en)
- En la mitología greco-romana, Io o Ío (en griego antiguo, Ίώ), a veces escrita en castellano antiguo como Ioo o Yoo, es una doncella de Argos, sacerdotisa de la diosa Hera e hija de Ínaco, que fue una de las amantes de Zeus. La unión de Zeus e Ío fue el origen de una nueva diosa proverbial de que los juramentos que nacen por amor no atraen la cólera de los dioses si son quebrados. (es)
- Dans la mythologie grecque, Io (en grec ancien Ἰώ / Iố) est la fille (ou tout au moins la descendante, d'après le Catalogue des femmes la nommant « fille de ») du dieu fleuve Inachos, roi d'Argos, et de Mélia (ou d'Iasos et de Leucané). Elle a une sœur, Mycène, une fille, Céroessa, et un fils, Épaphos, par lequel elle est l'ancêtre des Danaïdes. (fr)
- Dalam mitologi Yunani, Io (bahasa Yunani: Ίώ) adalah seorang pendeta Hera di Argos. (in)
- イーオー（古希: Ἰώ, ラテン文字転写: Īō、ラテン語: Io）は、ギリシア神話に登場する女性。ゼウスの恋人であり、牝牛に姿を変えられてギリシアからエジプトまで各地をさまよった。 イーオーの生まれに関しては諸説があり、アイスキュロスら悲劇詩人の多くやオウィディウス、ヒュギーヌス、年代記作者のらは河の神イーナコスの娘であるとし、ヘーシオドス、アクーシラーオスによればペイレーンの娘とする。アポロドーロスはイーアソスの娘との説も紹介している。 イーナコスはアルゴス地方（アルゴリス）を流れる河であり、アルゴスはゼウスの妃ヘーラー信仰の中心地であった。イーオーはアルゴスでヘーラーに仕える女神官を務めたとされる。そして、この様にヘーラー信仰の中心地でヘーラーに仕える巫女であったことや、ヘーラーに関係の深い牝牛に変身したことから、イーオーは本来ヘーラーの別名であり、女神の分身だったと考えられている。 (ja)
- 이오(그리스어: Ιω)는 그리스 신화의 강의 신 이나코스의 딸이다. 그녀로부터 이오니아 해와 보스포루스 해협, 목성의 위성 이오의 이름이 유래되었다. (ko)
- Io (in greco antico Ἰώ Iṑ) è un personaggio della mitologia greca e sacerdotessa di Era argiva, secondo la maggior parte delle versioni figlia di Inaco, dio fluviale e re di Argo. In altre tradizioni, è figlia di altri re di Argo, tra cui Iaso, Triopa o . In tutte le versioni è comunque l'amante di Zeus e la madre di Epafo. A causa della sua storia mitologica, Io viene spesso raffigurata come una giovane donna con in testa le corna di una mucca. Per questo fu spesso confusa ed identificata con due divinità egiziane (Iside e Hathor) ed accostata alla Luna. (it)
- Io (stgr. Ἰώ Iṓ, łac. Io) – w mitologii greckiej jedna z nimf; kapłanka Hery w Argos; ukochana boga Zeusa. Io utożsamiana była z Izydą, egipską boginią matką, siostrą-żoną Ozyrysa, a także, po śmierci, z boginią księżyca, wizerunki której wyobrażają kobietę o rogach ze złota. (pl)
- Io, na mitologia greco-romana, é uma das paixões de Zeus, cuja história foi contada por Ésquilo, em Prometeu Acorrentado, e também por Ovídio, em Metamorfoses. (pt)
- 伊俄（古希腊语：Ίώ）希腊神话中一个重要的女性人物，主神宙斯最著名的情人之一。 (zh)
- Segons la mitologia grega, Io (grec antic: Ἰώ) fou una nimfa, filla d'Ínac i de Mèlia. Les tradicions varien sobre la persona del seu pare, però totes estan d'acord a fer-la princesa de l'estirp reial d'Argos i descendent d'Ínac. De vegades té per pare Iasos, però les versions més corrents la fan filla d'Ínac, el deu-riu. Quan se la considera filla d'Ínac, la seva mare és Mèlia, i quan és filla de Iasos, la seva mare és Lèucane. (ca)
- Íó (latinsky Īō) je v řecké mytologii dcera argejského krále . Byla kněžkou bohyně Héry. Záletný nejvyšší bůh Zeus se zamiloval do kněžky Íó a před svou žárlivou manželkou Hérou ji skryl v podobě krávy. Ovšem Héra zjistila, jak se věci mají a Dia přemluvila, aby jí krávu daroval. Nechala ji potom hlídat stookým pastýřem Argem. Skutečně se jí podařilo dosáhnout cíle. Na břehu Nilu porodila Epafa, Diova syna, který se později stal prvním egyptským králem. Íó se v Egyptě dostalo božských poct. (cs)
- Io, Ioa aŭ Iono – helene Ἰώ – estis princino de la greka urbo Argo, amoratino de Zeŭso kaj praulino de Heraklo. Bosporo, Ionio kaj la luno Ioo estas nomitaj laŭ ŝi. Zeŭso havis multajn homajn amoratinojn, sed lia edzino, Hera, estis tre ĵaluzema diino. Ioa estis unu el liaj amoratinoj kaj, por kaŝi ŝin de Hera, li transformis ŝin al blanka bovino. Sed Hera, kiu ne estis trompita, petis la bovinon kiel donacon. Ŝia vivo estas rakontita de Esĥilo (Prometeo Alkatenita) kaj Ovidio. (eo)
- In de Griekse mythologie was Io de dochter van Inachus, een riviergod. Zeus merkte haar op een dag op en ze werd al snel een van zijn vele minnaressen. Hun relatie duurde voort totdat Hera hen bijna ontdekte. Dat werd echter vermeden door Zeus, die Io in een prachtige zilveren koe veranderde. Hera echter was niet gek en vroeg Zeus om haar de koe als geschenk te geven. (nl)
- Io var i grekisk mytologi en prästinna som guden Zeus förälskade sig i. Io, som enligt vissa källor var dotter till Inachos, var Heras prästinna i Argos. Zeus förälskade sig i henne, och för att undvika att hans maka Hera skulle lägga märke till deras kärleksaffär förvandlade han sig själv till ett moln och Io till en kviga. Berättelsen om Io var ett vanligt tema i grekisk och romersk konst och litteratur. En version av berättelsen ingår i Ovidius Metamorfoser. I Aischylos drama Den fjättrade Prometheus möter hon titanen Prometheus där han är fången. (sv)
- Ио́ (др.-греч. Ἰώ), иногда Форонида (др.-греч. Φορωνίς), — персонаж древнегреческой мифологии, связанный с аргосским мифологическим циклом. Согласно наиболее распространённой версии мифа, Ио была дочерью Инаха, речного бога и предка царей Аргоса. Зевс овладел ею, превратившись в облако. Чтобы скрыть эту связь от своей ревнивой жены Геры, Зевс превратил Ио в корову. Гера заставила мужа подарить животное ей и приставила к корове неусыпного стража Аргуса; когда последнего убил посланец Зевса Гермес, богиня наслала на Ио чудовищного овода, долго гнавшего её по землям Европы, Азии и Африки. В своих скитаниях Ио дошла до моря, позже названного в её честь Ионическим, и перешла пролив, который позже назвали Босфором («коровьим бродом»). В человеческий облик она вернулась только на берегах Нила. Ро (ru)
- Іо́ (грец. Ιώ) — дочка царя Аргосу Інаха. Однак це батьківство суперечить відомостям, що першою коханою Зевса стала , внучка Інаха. За іншими версіями, Іо — або дочка Яса, або (згідно з Гесіодом і Акусілаєм) дочка Пірена, або дочка Арестора. Згідно з , дочка Прометея (змішана з Ісідою), за іншими — Гермеса, за Антікліда Афінського — дочка Прометея і дружина Діоніса. Жриця Гери, коханка Зевса. Ревнива Гера обернула Іо на корову й наказала Аргосові стерегти її (варіант: Зевс сам обернув Іо на корову, щоб урятувати від помсти Гери). Коли Гермес убив Аргоса, Гера наслала на Іо страшного ґедзя. Від його укусів Іо тікала через моря й суходіл і добігла до Єгипту, де Зевс повернув їй людську подобу. У Єгипті Іо народила Епафа. В елліністичну епоху Іо ототожнювали з Ісідою. Греки вважали, що Іонічн (uk)
|
.jpg){kind=link}
_by_John_Hoppner,_RA.jpg){kind=link}
