| dbo:abstract
|
- بينيلوبي (بالإغريقية: Πηνελόπεια (وتنطق "بينيلوبيا") أو Πηνελόπη (وتنطق "بينيلوبي")) في أوديسة هوميروس هي زوجة أوديسيوس الوفية التي ظلت ترفض الخاطبين الذين تقدموا لها طوال غيبته في رحلته الطويلة حتى عاد إليها في النهاية. كان لبينيلوبي ابن وحيد من أوديسيوس هو تليماك (تليماخوس)، الذي ولد قبيل استدعاء أوديسيوس للمشاركة في حرب طروادة مباشرة، ويرتبط اسم بينيلوبي في التقاليد الأدبية بالوفاء للزوج. (ar)
- Penèlope (en grec: Πηνελόπεια o Πηνελόπη) és un personatge de l'Odissea, un dels dos grans poemes èpics atribuïts a Homer. Era la dona d'Odisseu i la mare de Telèmac. El seu pare era Icari. La seva mare era una nàiade, Peribea. (ca)
- Pénelopé (řecky Πηνελόπη, překládáno jako "tkající") byla manželka Odysseova, matka Télemachova. Je pokládána za vzor manželské věrnosti. Byla velmi krásná, a když se Odysseus dlouho nevracel z Tróje, ucházelo se o ni mnoho nápadníků. Ti neměli rádi jejího syna Télemacha a chtěli ho zabít. Pokusili se o to, když se vracel z cesty, na kterou se vydal, aby našel svého otce. Nápadníci nutili Pénelopu, aby si mezi nimi vybrala nového manžela. Ona stanovila termín rozhodnutí poté, co dokončí rubáš pro Odysseova otce Láerta. Co přes den utkala, v noci vždy rozpárala. Tímto způsobem oddalovala nový sňatek déle než tři roky až do Odysseova návratu. Télemachos s Odysseem poté nápadníky zabili. Pénelopé a Odysseus strávili pak společně dlouhý a poklidný život, jako by Odysseus nikdy neodjel. (cs)
- Η Πηνελόπη, γνωστή ηρωίδα από την Οδύσσεια του Ομήρου, ήταν κόρη του βασιλιά των Αμυκλών Ικάριου και της Περίβοιας. Το όνομά της είναι ακόμη και σήμερα σύμβολο της πιστής και αφοσιωμένης συζύγου. (el)
- Penelope (altgriechisch Πηνελόπη Pēnelópē, bei Homer immer Πηνελόπεια Pēnelópeia) ist in der griechischen Mythologie die Frau des Odysseus und die Mutter des Telemachos. Ihre Eltern sind Ikarios und Periboia (abweichend davon werden auch Polykaste, Astrodeia und Dorodoche als Mutter genannt). Homer erwähnt ihre Schwester Iphthime sowie Brüder, deren Namen er jedoch nicht nennt. (de)
- Penelopo (helene): Πηνελόπη) estas en la greka mitologio la edzino de Odiseo kaj patrino de Telemako. Ŝiaj gepatroj estas kaj . (eo)
- Penelope (grezieraz Πηνελοπεια) Odiseako pertsonaia bat da, Homerori ematen zaizkion bi olerki epiko handietako bat (bestea Iliada). Penelope, istorio honetako pertsonaia nagusi den Odiseo edo Ulises, Itakako erregearen emaztea da. Penelope, hogei urtez zain geratzen da bere senarra Troiatik itzuli arte. Arrazoi honegatik, egundaino, ezkon leialtasun ikurtzat hartzen da. Bere senarra kanpoan den bitartean, Peneloperi ezkongai mordoa agertzen zaio. Bere senarra ez dagoen bitartean bere kastitatea mantentzeko, ideia bat burutzen du. Ezkongaiei, Odiseoren desagerpena onartu, eta ondorioz, beste batekin ezkontzea promes egin zien lanean ari zen krobitxet bat ehuntzen amaitzen zuenean, Laertes errege ohia hiltzen zenerako. Ehun hau ahal den denbora gehien lanean izateko, gauez, egunez egindakoa desegin zuen, eta honela jasaten ditu 20 urte horiek. Justu Odiseo etxera heltzen denean, Penelopek bere lana amaitzen du eta Odiseok ezkongaiak hiltzen ditu, bere emaztearen ondoan geratuz. (eu)
- Penélope (Πηνελόπη) es un personaje de la Odisea: la esposa del principal en la obra, el rey de Ítaca Odiseo, al que espera durante veinte años tras la Guerra de Troya, por lo que se la considera un ejemplo paradigmático de la fidelidad conyugal. Mientras Odiseo está ausente, Penélope es pretendida por varios hombres, quienes se instalan en el palacio y de manera abusiva consumen su hacienda en banquetes, mientras esperan que la reina elija a uno de ellos. Para mantener su castidad Penélope dice a los pretendientes que aceptará un nuevo esposo cuando termine de tejer un sudario para el rey Laertes, padre de Odiseo. Para prolongar el mayor tiempo posible esta tarea, Penélope deshace por la noche lo que teje durante el día; sin embargo, una mujer la delata, por lo que es obligada a concluir la labor, momento en el que Odiseo regresa y mata a los pretendientes. (es)
- Dans la mythologie grecque, Pénélope (chez Homère Πηνελόπεια / Pênelópeia, chez les auteurs postérieurs Πηνελόπη / Pênelópê), fille d'Icarios, est l'épouse fidèle d'Ulysse dont elle a un fils, Télémaque. Elle apparaît pour la première fois dans l’Odyssée, où elle est présentée comme l'épouse fidèle par excellence. Elle tient tête aux prétendants qui veulent qu'elle se remarie avec l'un d'eux et elle protège la vie de son fils. Après le retour d'Ulysse, Pénélope, prudente, ruse afin de s'assurer qu'il s'agit bien de son véritable mari. Cette vision du personnage reste la plus influente des versions du mythe présentes chez les auteurs antiques, grecs puis romains. Après l'Antiquité, Pénélope apparaît fréquemment dans les nombreuses réécritures de l’Odyssée et plus généralement dans les représentations artistiques inspirées par les mythes liés à la guerre de Troie. (fr)
- Penelope (/pəˈnɛləpiː/ pə-NEL-ə-pee; Ancient Greek: Πηνελόπεια, Pēnelópeia, or Greek: Πηνελόπη, Pēnelópē) is a character in Homer's Odyssey. She was the queen of Ithaca and was the daughter of Spartan king Icarius and naiad Periboea. Penelope is known for her fidelity to her husband Odysseus, despite the attention of more than a hundred suitors during his absence. In one source, Penelope's original name was Arnacia or Arnaea. (en)
- ペーネロペー（古希: Πηνελόπη, Pēnelopē）は、ギリシア神話に登場する女性である。ホメーロスの叙事詩『オデュッセイア』ではペーネロペイア（古希: Πηνελόπεια, Pēnelopeia）の名で登場する。長母音を省略してペネロペ､ペネロペイア、また現在のギリシアではピネロピとも発音される。 イタケーの王、オデュッセウスの妻。イーカリオスと水のニュンペーであるペリボイアの娘で、トアース、ダマシッポス、イメウシオス、、ペリレオース、イプティーメーと兄弟。父親は、母親はあるいはアステロディアーとする異説がある。オデュッセウスとの間に息子テーレマコスと（ポリポルテース）をもうけた。美女として知られる。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 페넬로페 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 페넬로페(Penelope)는 그리스 신화에 등장하는 여성의 이름으로, 말 그대로 풀이하면 '원앙' 또는 '오리'라는 뜻이다. 오디세우스의 아내이며, 스파르타의 이카리오스와 물의 요정 페리보이아 사이의 딸이다. (ko)
- Penelope (in greco antico: Πηνελόπεια, -ας, Pēnelópeia, -as, poi Πηνελόπη, -ης; in latino: Pēnĕlŏpe, -es) è una figura della mitologia greca, figlia di Icario e di Policaste (o di Peribea), moglie di Ulisse, regina di Itaca, madre di Telemaco, Poliporte e Arcesilao. Discendeva da parte di padre dal grande eroe Perseo (Icario era suo nipote) ed era cugina di Elena. Prende il nome da un mito riguardante la sua infanzia:quando nacque fu gettata in mare per ordine del padre e fu salvata da alcune anatre che, tenendola a galla, la portarono verso la spiaggia più vicina. Dopo questo evento, i genitori la ripresero con loro e le diedero il nome di Penelope (che significa appunto "anatra"). Tuttavia per alcuni il nome è connesso all'evento della tela che la vide protagonista nell'Odissea (dal gr. pēné, tela). Attese per vent'anni il ritorno di Ulisse, partito per la guerra di Troia, crescendo da sola il piccolo Telemaco e evitando di scegliere uno tra i proci, nobili pretendenti alla sua mano, anche grazie al famoso stratagemma della tela: di giorno tesseva il sudario per Laerte, padre di Ulisse, mentre di notte lo disfaceva. Avendo promesso ai proci che avrebbe scelto il futuro marito al termine del lavoro, rimandava all'infinito il momento della scelta. L'astuzia di Penelope, tuttavia, durò meno di quattro anni a causa di un'ancella traditrice che riferì ai proci l'inganno della regina. Alla fine, Ulisse tornò, uccise i proci e si ricongiunse con la moglie. Penelope è il simbolo per antonomasia della fedeltà coniugale femminile. Tornato nuovamente a casa dopo l'estremo viaggio, Ulisse poté nuovamente godere della moglie e secondo una versione la rese incinta di altri due figli: Poliporte e Arcesilao. Nella Telegonia, opera che concludeva il ciclo troiano di cui sono rimasti pochissimi versi ed il riassunto in Proclo, Penelope, dopo la morte di Odisseo per mano di Telegono (figlio di Odisseo e Circe, che non lo aveva riconosciuto), sposa Telegono, mentre Telemaco sposa Circe. (it)
- Penelope (Oudgrieks: Πηνελόπη, Pênelópê), de dochter van Icarius, een broer van de Spartaanse koning Tyndareos, en Periboia, was omwille van haar schoonheid een begeerde huwelijkskandidate voor verscheidene prinsen uit Griekenland. Haar vader liet, om te vermijden dat degenen die naar haar hand dongen slaags zouden raken, zijn kandidaat-schoonzonen deelnemen aan spelen, waarbij de inzet Penelope's hand was. Daar Odysseus de overwinnaar van deze spelen was, mocht hij zich voortaan haar echtgenoot noemen. Andere bronnen vermelden dat Odysseus haar vroeg in ruil voor regelen van de keuze van de huwelijkspartner tussen Helena en Menelaos, namelijk Helena zelf laten kiezen en de andere vorsten te laten zweren het huwelijk te verdedigen. (nl)
- Penelopa (gr. Πηνελόπη Penelope lub Πηνελόπεια Penelopeia) – córka Periboi i Ikariosa, postać w Odysei, żona Odyseusza, matka Telemacha, wzór wiernej żony; przez okres dwudziestu lat oczekiwała powrotu męża (10 lat wojny trojańskiej i 10 lat tułaczki Odyseusza), zwodząc ubiegających się o jej rękę 108 zalotników (przyrzekła wybrać jednego z nich na męża, gdy ukończy tkać szatę dla swojego teścia) przy pomocy podstępu (aby odwlec ukończenie szaty, pruła nocą tkaninę, nad którą pracowała w dzień, por. beczka Danaid). Po śmierci Odyseusza została żoną Telegonosa. Zamieszkała z nim, Kirke i Telemachem na Wyspach Błogosławionych. (pl)
- Пенело́па (др.-греч. Πηνελόπη, лат. Penelope) — персонаж греческой мифологии, супруга царя Итаки Одиссея и мать Телемаха, один из центральных образов поэмы Гомера «Одиссея». Пенелопа принадлежала, по разным данным, к спартанскому или мессенскому царскому роду. Одиссею она досталась либо в качестве выигрыша в состязании по бегу, либо в результате сделки с её дядей Тиндареем, связанной с замужеством Елены Прекрасной. Вскоре после рождения сына Одиссей уехал под Трою, и Пенелопа на двадцать лет осталась одна. Согласно классической версии мифа, она хранила верность мужу, хотя большинство итакийцев не верило в его возвращение. Руки Пенелопы настойчиво добивались больше сотни молодых аристократов с Итаки и соседних островов. Чтобы выиграть время, она пошла на уловку — добилась отсрочки до тех пор, пока не соткёт саван для свёкра, а сама по ночам распускала сделанное за день. Вскоре после того, как эта хитрость была раскрыта, на Итаку вернулся Одиссей и перебил женихов. Однако ему пришлось уйти в изгнание, а Пенелопа осталась на Итаке, которой теперь правил её сын. Позже Одиссей снова смог вернуться. После гибели мужа Пенелопа стала женой его убийцы — сына Одиссея от Кирки Телегона. Её жизнь закончилась на Островах Блаженных. В «Одиссее» Пенелопа — очень умная женщина, любящая своего супруга даже во время долгой разлуки, пример супружеской верности. Созданный Гомером образ имел определяющее значение для последующих времён, хотя некоторые позднеантичные авторы писали, будто жена изменяла Одиссею с одним женихом или со всеми сразу (в результате, по их данным, родился бог Пан). Пенелопа стала персонажем ряда пьес афинских драматургов (ни одна из них не сохранилась), она фигурирует в «Героидах» Овидия, её изображали античные скульпторы и художники. В последующие эпохи Пенелопа появляется как второстепенный персонаж во многих произведениях искусства, посвящённых мифам об Одиссее. (ru)
- Penélope (em grego: Πηνελόπη, transl.: Pēnelópē), na mitologia grega, é esposa de Ulisses, filha de Icário e de Periboea. Por dez anos, Penélope esperou a volta de seu marido da Guerra de Troia. A longa viagem de retorno de Ulisses é o tema da Odisseia, de Homero. Seu pai, um corredor campeão não iria permitir que ninguém se casasse com sua filha, a menos que pudesse vencê-lo em uma corrida. Ulisses o fez e casou-se com Penélope. Depois que eles se casaram, Icarius tentou convencer Ulisses a permanecer em Esparta. Ele saiu com Penélope, mas Icário seguiu-os, implorando sua filha para ficar. Ulisses disse que ela devia escolher se desejava ficar com o pai ou com o marido. Penélope não respondeu, mas modestamente cobriu o rosto com um véu. Icário entendeu corretamente que isso era um sinal de sua vontade de sair com Odisseu, deixou-os ir e ergueu uma estátua de (modéstia) no local. Ela teve apenas um filho com Ulisses, Telêmaco, que nasceu pouco antes de seu marido ser chamado para lutar na Guerra de Troia. Os anos passavam e não havia notícia de Ulisses, nem se estaria vivo ou morto. Assim, o pai de Penélope sugeriu que sua filha se casasse novamente. Penélope, fiel ao seu marido, recusou, dizendo que esperaria a sua volta. Diante da insistência do pai e para não desagradá-lo, ela resolveu aceitar a corte dos pretendentes à sua mão, estabelecendo a condição de que o novo casamento somente aconteceria depois que terminasse de tecer um sudário para Laerte, pai de Ulisses. Com esse estratagema, ela esperava adiar o evento o máximo possível. Durante o dia, aos olhos de todos, Penélope tecia, e à noite, secretamente, ela desmanchava todo o trabalho. E foi assim até uma de suas servas descobrir o ardil e contar toda a verdade. Ela então propôs outra condição ao seu pai. Conhecendo a dureza do arco de Ulisses, ela afirmou que se casaria com o homem que o conseguisse encordoar. Dentre todos os pretendentes, apenas um camponês humilde conseguiu realizar a proeza. Imediatamente este camponês revelou ser Ulisses, disfarçado após seu retorno. (pt)
- Penelope var en hjältinna i grekisk mytologi. Hon var hustru till Odysseus och dotter till Ikarios. Penelope brukar beskrivas som lojaliteten och trofastheten förkroppsligad. Under den långa perioden då Odysseus krigade i Troja och under hans likaledes utdragna hemfärd därifrån, då han inte hördes av på tio år, var hon hela tiden övertygad om att han skulle återvända till henne. Under denna tid var hon omgiven av friare och för att slippa dem, sade hon att hon inte ämnade gifta om sig förrän den svepduk hon arbetade på var färdig. Hela dagen vävde hon och på natten sprättade hon upp vad hon gjort på dagen - på så sätt skulle hon aldrig bli tvungen att välja en ny make. När Odysseus slutligen kom hem, fann han huset fullt av oförskämda friare som åt och drack och inte ville resa sin väg förrän Penelope valt sig en ny make. Hon förklarade, att hon skulle gifta sig med den som kunde skjuta en pil med Odysseus' båge. Endast Odysseus, just hemkommen efter tjugo års irrfärder och förklädd till tiggare, förmådde spänna bågen och sköt därefter de fräcka våldgästarna. (sv)
- 佩涅洛佩（英語：Penelope 希臘語：Πηνελόπη）按应译为珀涅罗珀。古希腊神话女性人物之一。英雄奥德修斯之妻。其事迹反映于荷马的《奥德赛》中。 奥德修斯参加特洛伊战争失踪后，她坚守未嫁10年并以计摆脱各种威逼利诱，后又在奥德修斯归来后与其合谋将图谋不轨者清除。其形象亦出现于相关绘画等艺术作品中。 (zh)
- Пенело́па (грец. Πηνελόπη давньогрецьк. Πηνελόπη, лат. Penelope) — дружина Одіссея, дочка Ікарія і німфи Перібеї, мати Телемаха, який був ще немовлям, коли батько вирушив походом на Трою. Двадцять років чекала Пенелопа на Одіссея, не маючи від нього жодної звістки. Багаті й родовиті юнаки переконували її в смерті чоловіка і вимагали, щоб вона одружилася з кимсь із них, хоча місцевий віщун Галіферс попередив їх, що отримані знамення віщують повернення Одіссея і смерть залицяльників. Ніхто цьому не повірив, а Пенелопа пообіцяла, що назве ім'я свого обранця тоді, коли витче покривало на гробницю свекра. Удень вона ткала, а вночі розпускала все, що зробила за день. (Звідси вислів «праця Пенелопи» — нескінченна робота, яка не посувається вперед.) Одна служниця викрила хитрощі господині, і Пенелопу примусили закінчити роботу. Тоді вона сказала, що одружиться з тим, хто всіх переможе, стріляючи з Одіссеєвого лука. Але ніхто не зміг навіть натягнути тятиви цього лука. Тоді саме з'явився переодягнений Одіссей, про повернення якого на Ітаку ще ніхто не знав, крім Телемаха й вірного раба. Одіссей натягнув тятиву, влучив у ціль, а потім за допомогою сина й раба перебив усіх женихів Пенелопи (серед них Амфінома). За післягомерівськими переказами, син Одіссея й Кірки Телегон, випадково вбивши батька, одружився з Пенелопою. Кірка подарувала синові й невістці безсмертя і перенесла їх на Острови блаженних (варіант: Одіссей відправив Пенелопу до батька в Спарту, де вона померла й була похована в місті Мантінея). За деякими пізнішими міфічними версіями, Пенелопа не відзначалася особливою вірністю, під час відсутності Одіссея народила Пана. Сюжет міта про Пенелопу відбито у грецькому вазописі, на помпейських фресках та в європейському образотворчому мистецтві (Д. Вазарі, Я. Йордане, К. Блумарт, Ф. Лемуан та ін.). У переносному значенні Пенелопа — вірна дружина. На честь персонажа названо астероїд 201 Пенелопа. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- بينيلوبي (بالإغريقية: Πηνελόπεια (وتنطق "بينيلوبيا") أو Πηνελόπη (وتنطق "بينيلوبي")) في أوديسة هوميروس هي زوجة أوديسيوس الوفية التي ظلت ترفض الخاطبين الذين تقدموا لها طوال غيبته في رحلته الطويلة حتى عاد إليها في النهاية. كان لبينيلوبي ابن وحيد من أوديسيوس هو تليماك (تليماخوس)، الذي ولد قبيل استدعاء أوديسيوس للمشاركة في حرب طروادة مباشرة، ويرتبط اسم بينيلوبي في التقاليد الأدبية بالوفاء للزوج. (ar)
- Penèlope (en grec: Πηνελόπεια o Πηνελόπη) és un personatge de l'Odissea, un dels dos grans poemes èpics atribuïts a Homer. Era la dona d'Odisseu i la mare de Telèmac. El seu pare era Icari. La seva mare era una nàiade, Peribea. (ca)
- Η Πηνελόπη, γνωστή ηρωίδα από την Οδύσσεια του Ομήρου, ήταν κόρη του βασιλιά των Αμυκλών Ικάριου και της Περίβοιας. Το όνομά της είναι ακόμη και σήμερα σύμβολο της πιστής και αφοσιωμένης συζύγου. (el)
- Penelope (altgriechisch Πηνελόπη Pēnelópē, bei Homer immer Πηνελόπεια Pēnelópeia) ist in der griechischen Mythologie die Frau des Odysseus und die Mutter des Telemachos. Ihre Eltern sind Ikarios und Periboia (abweichend davon werden auch Polykaste, Astrodeia und Dorodoche als Mutter genannt). Homer erwähnt ihre Schwester Iphthime sowie Brüder, deren Namen er jedoch nicht nennt. (de)
- Penelopo (helene): Πηνελόπη) estas en la greka mitologio la edzino de Odiseo kaj patrino de Telemako. Ŝiaj gepatroj estas kaj . (eo)
- Penelope (/pəˈnɛləpiː/ pə-NEL-ə-pee; Ancient Greek: Πηνελόπεια, Pēnelópeia, or Greek: Πηνελόπη, Pēnelópē) is a character in Homer's Odyssey. She was the queen of Ithaca and was the daughter of Spartan king Icarius and naiad Periboea. Penelope is known for her fidelity to her husband Odysseus, despite the attention of more than a hundred suitors during his absence. In one source, Penelope's original name was Arnacia or Arnaea. (en)
- ペーネロペー（古希: Πηνελόπη, Pēnelopē）は、ギリシア神話に登場する女性である。ホメーロスの叙事詩『オデュッセイア』ではペーネロペイア（古希: Πηνελόπεια, Pēnelopeia）の名で登場する。長母音を省略してペネロペ､ペネロペイア、また現在のギリシアではピネロピとも発音される。 イタケーの王、オデュッセウスの妻。イーカリオスと水のニュンペーであるペリボイアの娘で、トアース、ダマシッポス、イメウシオス、、ペリレオース、イプティーメーと兄弟。父親は、母親はあるいはアステロディアーとする異説がある。オデュッセウスとの間に息子テーレマコスと（ポリポルテース）をもうけた。美女として知られる。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 페넬로페 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 페넬로페(Penelope)는 그리스 신화에 등장하는 여성의 이름으로, 말 그대로 풀이하면 '원앙' 또는 '오리'라는 뜻이다. 오디세우스의 아내이며, 스파르타의 이카리오스와 물의 요정 페리보이아 사이의 딸이다. (ko)
- 佩涅洛佩（英語：Penelope 希臘語：Πηνελόπη）按应译为珀涅罗珀。古希腊神话女性人物之一。英雄奥德修斯之妻。其事迹反映于荷马的《奥德赛》中。 奥德修斯参加特洛伊战争失踪后，她坚守未嫁10年并以计摆脱各种威逼利诱，后又在奥德修斯归来后与其合谋将图谋不轨者清除。其形象亦出现于相关绘画等艺术作品中。 (zh)
- Pénelopé (řecky Πηνελόπη, překládáno jako "tkající") byla manželka Odysseova, matka Télemachova. Je pokládána za vzor manželské věrnosti. Byla velmi krásná, a když se Odysseus dlouho nevracel z Tróje, ucházelo se o ni mnoho nápadníků. Ti neměli rádi jejího syna Télemacha a chtěli ho zabít. Pokusili se o to, když se vracel z cesty, na kterou se vydal, aby našel svého otce. Nápadníci nutili Pénelopu, aby si mezi nimi vybrala nového manžela. Ona stanovila termín rozhodnutí poté, co dokončí rubáš pro Odysseova otce Láerta. Co přes den utkala, v noci vždy rozpárala. Tímto způsobem oddalovala nový sňatek déle než tři roky až do Odysseova návratu. (cs)
- Penelope (grezieraz Πηνελοπεια) Odiseako pertsonaia bat da, Homerori ematen zaizkion bi olerki epiko handietako bat (bestea Iliada). Penelope, istorio honetako pertsonaia nagusi den Odiseo edo Ulises, Itakako erregearen emaztea da. Penelope, hogei urtez zain geratzen da bere senarra Troiatik itzuli arte. Arrazoi honegatik, egundaino, ezkon leialtasun ikurtzat hartzen da. Bere senarra kanpoan den bitartean, Peneloperi ezkongai mordoa agertzen zaio. Bere senarra ez dagoen bitartean bere kastitatea mantentzeko, ideia bat burutzen du. Ezkongaiei, Odiseoren desagerpena onartu, eta ondorioz, beste batekin ezkontzea promes egin zien lanean ari zen krobitxet bat ehuntzen amaitzen zuenean, Laertes errege ohia hiltzen zenerako. Ehun hau ahal den denbora gehien lanean izateko, gauez, egunez egindakoa (eu)
- Penélope (Πηνελόπη) es un personaje de la Odisea: la esposa del principal en la obra, el rey de Ítaca Odiseo, al que espera durante veinte años tras la Guerra de Troya, por lo que se la considera un ejemplo paradigmático de la fidelidad conyugal. (es)
- Dans la mythologie grecque, Pénélope (chez Homère Πηνελόπεια / Pênelópeia, chez les auteurs postérieurs Πηνελόπη / Pênelópê), fille d'Icarios, est l'épouse fidèle d'Ulysse dont elle a un fils, Télémaque. Elle apparaît pour la première fois dans l’Odyssée, où elle est présentée comme l'épouse fidèle par excellence. Elle tient tête aux prétendants qui veulent qu'elle se remarie avec l'un d'eux et elle protège la vie de son fils. Après le retour d'Ulysse, Pénélope, prudente, ruse afin de s'assurer qu'il s'agit bien de son véritable mari. Cette vision du personnage reste la plus influente des versions du mythe présentes chez les auteurs antiques, grecs puis romains. (fr)
- Penelope (in greco antico: Πηνελόπεια, -ας, Pēnelópeia, -as, poi Πηνελόπη, -ης; in latino: Pēnĕlŏpe, -es) è una figura della mitologia greca, figlia di Icario e di Policaste (o di Peribea), moglie di Ulisse, regina di Itaca, madre di Telemaco, Poliporte e Arcesilao. Discendeva da parte di padre dal grande eroe Perseo (Icario era suo nipote) ed era cugina di Elena. Prende il nome da un mito riguardante la sua infanzia:quando nacque fu gettata in mare per ordine del padre e fu salvata da alcune anatre che, tenendola a galla, la portarono verso la spiaggia più vicina. Dopo questo evento, i genitori la ripresero con loro e le diedero il nome di Penelope (che significa appunto "anatra"). Tuttavia per alcuni il nome è connesso all'evento della tela che la vide protagonista nell'Odissea (dal gr. (it)
- Penelope (Oudgrieks: Πηνελόπη, Pênelópê), de dochter van Icarius, een broer van de Spartaanse koning Tyndareos, en Periboia, was omwille van haar schoonheid een begeerde huwelijkskandidate voor verscheidene prinsen uit Griekenland. Haar vader liet, om te vermijden dat degenen die naar haar hand dongen slaags zouden raken, zijn kandidaat-schoonzonen deelnemen aan spelen, waarbij de inzet Penelope's hand was. Daar Odysseus de overwinnaar van deze spelen was, mocht hij zich voortaan haar echtgenoot noemen. (nl)
- Penélope (em grego: Πηνελόπη, transl.: Pēnelópē), na mitologia grega, é esposa de Ulisses, filha de Icário e de Periboea. Por dez anos, Penélope esperou a volta de seu marido da Guerra de Troia. A longa viagem de retorno de Ulisses é o tema da Odisseia, de Homero. Ela teve apenas um filho com Ulisses, Telêmaco, que nasceu pouco antes de seu marido ser chamado para lutar na Guerra de Troia. Durante o dia, aos olhos de todos, Penélope tecia, e à noite, secretamente, ela desmanchava todo o trabalho. E foi assim até uma de suas servas descobrir o ardil e contar toda a verdade. (pt)
- Penelopa (gr. Πηνελόπη Penelope lub Πηνελόπεια Penelopeia) – córka Periboi i Ikariosa, postać w Odysei, żona Odyseusza, matka Telemacha, wzór wiernej żony; przez okres dwudziestu lat oczekiwała powrotu męża (10 lat wojny trojańskiej i 10 lat tułaczki Odyseusza), zwodząc ubiegających się o jej rękę 108 zalotników (przyrzekła wybrać jednego z nich na męża, gdy ukończy tkać szatę dla swojego teścia) przy pomocy podstępu (aby odwlec ukończenie szaty, pruła nocą tkaninę, nad którą pracowała w dzień, por. beczka Danaid). (pl)
- Пенело́па (др.-греч. Πηνελόπη, лат. Penelope) — персонаж греческой мифологии, супруга царя Итаки Одиссея и мать Телемаха, один из центральных образов поэмы Гомера «Одиссея». Пенелопа принадлежала, по разным данным, к спартанскому или мессенскому царскому роду. Одиссею она досталась либо в качестве выигрыша в состязании по бегу, либо в результате сделки с её дядей Тиндареем, связанной с замужеством Елены Прекрасной. Вскоре после рождения сына Одиссей уехал под Трою, и Пенелопа на двадцать лет осталась одна. Согласно классической версии мифа, она хранила верность мужу, хотя большинство итакийцев не верило в его возвращение. Руки Пенелопы настойчиво добивались больше сотни молодых аристократов с Итаки и соседних островов. Чтобы выиграть время, она пошла на уловку — добилась отсрочки до тех по (ru)
- Пенело́па (грец. Πηνελόπη давньогрецьк. Πηνελόπη, лат. Penelope) — дружина Одіссея, дочка Ікарія і німфи Перібеї, мати Телемаха, який був ще немовлям, коли батько вирушив походом на Трою. Двадцять років чекала Пенелопа на Одіссея, не маючи від нього жодної звістки. Багаті й родовиті юнаки переконували її в смерті чоловіка і вимагали, щоб вона одружилася з кимсь із них, хоча місцевий віщун Галіферс попередив їх, що отримані знамення віщують повернення Одіссея і смерть залицяльників. Ніхто цьому не повірив, а Пенелопа пообіцяла, що назве ім'я свого обранця тоді, коли витче покривало на гробницю свекра. Удень вона ткала, а вночі розпускала все, що зробила за день. (Звідси вислів «праця Пенелопи» — нескінченна робота, яка не посувається вперед.) Одна служниця викрила хитрощі господині, і Пенел (uk)
- Penelope var en hjältinna i grekisk mytologi. Hon var hustru till Odysseus och dotter till Ikarios. Penelope brukar beskrivas som lojaliteten och trofastheten förkroppsligad. Under den långa perioden då Odysseus krigade i Troja och under hans likaledes utdragna hemfärd därifrån, då han inte hördes av på tio år, var hon hela tiden övertygad om att han skulle återvända till henne. Under denna tid var hon omgiven av friare och för att slippa dem, sade hon att hon inte ämnade gifta om sig förrän den svepduk hon arbetade på var färdig. Hela dagen vävde hon och på natten sprättade hon upp vad hon gjort på dagen - på så sätt skulle hon aldrig bli tvungen att välja en ny make. När Odysseus slutligen kom hem, fann han huset fullt av oförskämda friare som åt och drack och inte ville resa sin väg för (sv)
|
