| dbo:abstract
|
- Pisanello, Antonio di Puccio Pisano o Antonio di Puccio da Cereto, o erròniament anomenat Vittore Pisano per Giorgio Vasari, (c. 1395 - probablement 1455) va ser un dels més distingits pintors de finals de l'època gòtica i del primer Renaixement italià i del Quattrocento. Va ser aclamat per poetes com i lloat pels humanistes del seu temps. Porcellio el va comparar amb noms tan il·lustres com els de Cimabue, Fídies i Praxíteles. (ca)
- Pisanello (před rokem 1390, Pisa nebo Neapol – 1455, Mantova), vlastním jménem Antonio Puccio di Pisano, byl italský malíř, iluminátor, grafik a medailér, významný představitel internacionální gotiky a rané renesance. (cs)
- أنطونيو دي بوتشيو بيسانو، والمعروف بأسم بيزانيلو (ولد في فيرونا حوالى 1395 م - توفي حوالي 1455 م في نابولى)، كان الرسام ومصمم الأوسمة الإيطالي، من بين أعظم الرواد القوطية الدولية في إيطاليا. كان بيزانيلو معروف عنه اللوحات الجدارية الرائعة كبيرة الحجم، معلقة بين الواقعية وعالم الخيال من قبل شخصيات لا تعد ولا تحصى بالسكان، بألوان لامعة وسمات دقيقة؛ ودمرت إلى حد كبير، وذلك بسبب الإهمال أو بفعل حادث أو بسبب تدمير متعمد، بسبب تغير الذوق، وخاصة في قرون من عصر النهضة والباروكية. طوال حياته المهنية كرس نفسه بنجاح في نشاط تصميم الأوسمة، ليصل إلى القمه في هذا المجال التي، وفقا للبعض، هو نجاح غير مسبوق في هذا المجال. أشيد به من قبل العديد من الشعراء، على رأسهم الشاعر جوارينو من فيرونا ومن قبل الكتاب والأدباء في ذلك الوقت، مثل بورتشيلو. نحو منتصف القرن الخامس عشر، ومع ذلك، انخفضت شهرته بسرعة، نظرا لانتشار اللغة في عصر النهضة. بيزانيلو، مع ذلك، لم يكن في مأمن من تجديدات عصر الإنسانية كما يمكن للمرء أن يرى ذلك جيدا في صناعته للأوسمة، ولكن رؤيته الأسلوبية لم تنجح أبدا في ان تبني على منظور مكاني عقلاني. لم يكن هناك أحد قبله يحلل العالم الطبيعي بدقه شديدة، كما يتضح في رسومه البيانية الواسعة. تعد دراسته المشهوره من واقع حياة الناس والحيوانات التي تظهر في تصاميمه من أفضل تصاميم ذلك الوقت التي تجاوزت نظر الفاحص ليوناردو دا فينشي في اواخر القرن الخامس عشر.كان يعمل لرئيس القضاة فينيسيا، للبابا، لمحاكم فيرونا، فيرارا، مانتوفا، ميلان، ريميني وعمل لدى ملك نابولى في سنوات حكمه الأخيرة. ويقدر أن فقط من 5-8 % من إنتاج بيزانيلو المصور قد نجاج: على الرغم من أن هذا أغلب إنتاجه وأعماله كانت من الرسومات والميداليات، ويعرف الفنان دائما من توقيعه وفقط فوق التصميم بالتوقيع «المبرقش». (ar)
- Ο Πιζανέλλο (Antonio di Puccio Pisano, γνωστός ως Pisanello, Πίζα, περ. 1395- περ. 1455, αναφερόμενος εσφαλμένα από τον Τζόρτζιο Βαζάρι ως "Vittore Pisano") ήταν Ιταλός ζωγράφος, από τους σημαντικότερους του (Quattrocento) και της πρώιμης Ιταλικής Αναγέννησης. Ήταν αναγνωρισμένος από ποιητές όπως ο Γκουαρίνο ντα Βερόνα και τους ουμανιστές, οι οποίοι τον συνέκριναν με τον Τσιμαμπούε, τον Φειδία και τον Πραξιτέλη. Είναι γνωστός για τα περίλαμπρα φρέσκο (νωπογραφίες) σε μεγάλες τοιχογραφίες, τα κομψά πορτραίτα, τα μικρά έργα ζωγραφισμένα σε καβαλέτο και τα λαμπρά σχέδια. Επίσης ήταν σημαντικός κατασκευαστής αναμνηστικών μεταλλίων. Πολλά από τα έργα στη συνέχεια αποδόθηκαν λανθασμένα σε άλλους καλλιτέχνες της Αναγέννησης. (el)
- Pisanello (ĉ. 1395 - ĉirkaŭ 1455), konata profesie kiel Antonio di Puccio Pisano aŭ Antonio di Puccio da Cereto, ankaŭ erare nomita Vittore Pisano fare de Giorgio Vasari, estis unu el la plej eminentaj pentristoj de la komenca itala Renesanco kaj Quattrocento. Li estis prijubilita fare de poetoj kiel ekzemple Guarino da Verona kaj laŭdita de humanistoj de sia tempo kiu komparis lin kun tiaj gloraj nomoj kiel Cimabue, Fidiaso kaj Praksitelo. (eo)
- Antonio Pisanello (* 1395 in Pisa; † um 1455 in Rom), eigentlich Antonio di Puccio Pisano und manchmal auch als Vittore Pisano benannt, war ein Maler, Zeichner und Medailleur. Insbesondere mit seinen Bildnismedaillen wurde er zum Wegbereiter der Renaissance in Oberitalien. (de)
- Pisanello (Pisa edo Verona, 1395 aldean - Napoli?, 1455 aldean), jaiotza-izenez Antonio di Puccio da Cereto edo Antonio di Puccio Pisano, italiar pintore eta dominagilea izan zen. (eu)
- Pisanello, de son vrai nom Antonio di Puccio Pisano, ou Antonio di Puccio da Cereto, né à Pise ou Vérone vers 1395 et mort à Rome vers 1455, est un peintre, médailleur et enlumineur de la Renaissance italienne et du Quattrocento, dernier représentant du style gothique international. Pisanello est surtout connu pour ses grandes fresques se situant entre réalisme et monde fantastique, peuplées de nombreux personnages aux couleurs vives et aux traits précis. Cependant, ces œuvres ont été en grande partie détruites à la suite d'accidents, par négligence ou destruction volontaire en raison du changement des goûts, en particulier dans les périodes de la Renaissance et du baroque. Au cours de sa carrière artistique, il s'est également consacré avec succès à l'activité de médailleur, atteignant des sommets qui, selon certains, sont inégalés dans ce domaine. Personne avant lui n'était parvenu à une analyse aussi précise du monde naturel, comme en témoigne sa vaste production graphique. Ses dessins d'études de personnages et d'animaux sont célèbres, parmi les meilleures de l'époque, surpassées seulement à la fin du XVe siècle par ceux de Léonard de Vinci ou d'Albrecht Dürer. Il a été célébré par de nombreux poètes, surtout Guarino de Vérone, et par les écrivains et humanistes de l'époque, comme Porcellio. Il a travaillé pour le doge de Venise, pour le pape, pour les cours de Vérone, Ferrare, Mantoue, Milan, Rimini, et ses dernières années pour le roi de Naples. Vers le milieu du XVe siècle, sa notoriété décline rapidement en raison de la diffusion du langage de la Renaissance. Pisanello n'était cependant pas à l'écart de la nouveauté amenée par l'humanisme, comme on peut bien le voir dans ses médailles, mais sa vision stylistique n'a jamais pu adopter la perspective spatiale rationnelle. On estime que seulement 5 à 8% de sa production picturale nous est parvenue : bien que la majorité soient des dessins et des médailles, l'artiste s'est toujours considéré, comme l'indique sa signature, uniquement et surtout un « pictor », c'est-à-dire un peintre. (fr)
- Pisanello, de nombre real Antonio di Puccio Pisano o Antonio di Puccio da Cereto (h. 1395- probablemente 1455), erróneamente llamado Vittore Pisano por Giorgio Vasari, fue un pintor y medallista cuatrocentista italiano. Los humanistas de su época lo aclamaron, lo mismo que poetas como Guarino da Verona. Porcellio le comparó con nombres tan ilustres como los de Cimabue, Fidias y Praxíteles. (es)
- Pisanello (c. 1380/1395 – c. 1450/1455), born Antonio di Puccio Pisano or Antonio di Puccio da Cereto, also erroneously called Vittore Pisano by Giorgio Vasari, was one of the most distinguished painters of the early Italian Renaissance and Quattrocento. He was acclaimed by poets such as Guarino da Verona and praised by humanists of his time, who compared him to such illustrious names as Cimabue, Phidias and Praxiteles. Pisanello is known for his resplendent frescoes in large murals, elegant portraits, small easel pictures, and many brilliant drawings such as those in the Codex Vallardi (Louvre). He is the most important commemorative portrait medallist in the first half of the 15th century, and he can claim to have originated this important genre. He was employed by the Doge of Venice, the Pope in the Vatican and the courts of Verona, Ferrara, Mantua, Milan, Rimini, and by the King of Naples. He stood in high esteem in the Gonzaga and Este families. Pisanello had many of his works wrongly ascribed to other artists such as Piero della Francesca, Albrecht Dürer and Leonardo da Vinci, to name a few. While most of his paintings have perished, a good many of his drawings and medals have survived. (en)
- Pisanello (Pisa ?, ca. 1395–1455?) was een Italiaanse kunstschilder, medailleur en boekverluchter uit de vroege Renaissance. Pisanello is het pseudoniem van Antonio di Puccio Pisano. Zijn pseudoniem en het feit dat zijn vader een rijke burger uit Pisa was doen vermoeden dat hij in Pisa geboren is. Na het overlijden van zijn vader verhuisde zijn moeder met hem naar Verona waar zij in 1409 opnieuw in het huwelijk trad. Heel zijn leven lang was Pisanello een ambulante kunstenaar. Hij leefde en werkte aan de meest verfijnde hoven van Italië: in Milaan bij de familie Visconti, in Verona, in Mantua in dienst van het huis Gonzaga, in Rome, in Ferrara voor het huis Este... Hij bracht zijn laatste jaren door aan het hof van Napels bij Alfons V van Aragón. Veel van zijn werken zijn in de loop der tijden verloren gegaan zodat zijn schilderkunstoeuvre beperkt is. Schitterende en soms erg fantasierijke fresco's van zijn hand zijn bijvoorbeeld te zien in Verona (San Giorgio e la principessa uit 1433-1438 in de Sant'Anastasiakerk en La Vergine Annunciata e l'Arcangelo Gabriele in de San Fermo Maggiorekerk) en in Mantua (de ridderlijke cyclus Il Torneo-battaglia di Louvezerp in de Palazzo ducale). In Verona (in het Museum van Castelvecchio) wordt ook de Madonna della Quaglia (1420) bewaard, het eerste schilderij dat met zekerheid wordt toegeschreven aan Pisanello. Pisanello stond ook bekend als een begaafd portretschilder. Een bekend voorbeeld is zijn Ritratto di principessa estense (1435-1445) dat in het Louvre te bezichtigen is. Daarnaast was hij ook een verfijnd tekenaar, voornamelijk van dieren en menselijke figuren. Zijn grafisch werk is heel omvangrijk. Als medailleur ontwierp hij heel succesrijke medailles voor het huis Gonzaga, het huis Este, het huis Malatesta en de kroon van Aragón. Pisanello was een van de belangrijkste meesters uit de Italiaanse hoofse stijl (1370-1420) en uit de internationale gotiek. (nl)
- Pisanello, pseudonimo di Antonio di Puccio Pisano (Pisa o Verona, ante 1395 – Napoli, 1455 circa), è stato un pittore e medaglista italiano, tra i maggiori esponenti del gotico internazionale in Italia. Egli è noto soprattutto per gli splendidi affreschi di grandi dimensioni, sospesi tra realismo e mondo fantastico e popolati da innumerevoli figure, con colori brillanti e tratti precisi; tuttavia tali opere sono in larga parte andate perdute, a causa di incidenti, dell'incuria o di distruzioni volontarie, per via del mutare del gusto, soprattutto nei secoli del Rinascimento e del Barocco. Nell'arco della sua carriera artistica si dedicò con successo anche all'attività di medaglista, raggiungendo vertici che, secondo alcuni, sono in questo campo insuperati. Nessuno prima di lui era giunto a un'analisi del mondo naturale così accurata, come testimonia la sua vastissima produzione grafica. Famosi sono infatti i suoi studi dal vero di personaggi e animali su disegno, tra i migliori dell'epoca, superati solo sul finire del XV secolo dall'occhio indagatore di Leonardo da Vinci o di Albrecht Dürer. Venne acclamato da molti poeti, su tutti Guarino da Verona, e dai letterati e umanisti del tempo, come il Porcellio. Lavorò per il doge di Venezia, per il papa, per le corti di Verona, Ferrara, Mantova, Milano, Rimini e negli ultimi anni per il re di Napoli. Verso la metà del XV secolo, tuttavia, la sua celebrità declinò rapidamente, per via del diffondersi del linguaggio rinascimentale. Pisanello non fu comunque immune alla novità dell'Umanesimo, come si vede bene nelle sue opere di medaglista, ma la sua visione stilistica non riuscì mai ad adottare una spazialità razionalmente prospettica. (it)
- 피사넬로(이탈리아어: Pisanello, 1395년 ~ 1455년)는 이탈리아의 화가이자 조각가이다. 베로나·베네치아·로마에서 활약하였는데, 벽화를 주로 그렸다. 중세기적인 환상과 자연 묘사가 혼합된 신비적인 화풍으로, 풍속화 풍의 독자적인 형식의 그림을 그렸다. 깊은 자연 관찰과 정확한 인체 묘사로, 개·말 등의 세밀한 표현이 특징이다. 또한 초상화가로서도 독특한 작품을 남기고 있다. 그의 작품은 르네상스 시대에 가장 성했다. 주요 작품으로 <성 모자상> <성 조르지오> 등이 있다. (ko)
- Pisanello właściwie Antonio Pisano (ur. ok. 1395, w Pizie, zm. 1450-1455) – włoski malarz. Jego dzieło zaliczane jest do gotyku międzynarodowego i tym samym uznawane za sztukę fazy przejściowej między gotykiem a renesansem, który rozwijał się równolegle do twórczości tego artysty. Pisanello był wędrownym malarzem zatrudnianym na włoskich dworach. Wykonał portret Zygmunta Luksemburskiego oraz wizerunki książąt i księżniczek z wielkich rodów. Malował również rozległe kompozycje ścienne w kościołach Werony, Rzymu, Wenecji. Jest autorem obrazu Matka Boska ze św. Antonim i św. Jerzym, który znajduje się obecnie w National Gallery w Londynie. Przedstawiony na nim św. Jerzy ma niezwykły ubiór – półzbroję i kapelusz. Na obrazie widnieje podpis artysty w formie imitującej roślinę. Innym dziełem Pisanella jest Wizja św. Eustachego. Malarz nawiązał w nim do historii św. Eustachego, który jeszcze jako żołnierz o imieniu Placidus miał wizję - zobaczył krzyż między rogami jelenia - i po tym wydarzeniu przyjął chrześcijaństwo. Do naszych czasów przetrwało wiele rysunków Pisanella przedstawiających zwierzęta.
* Matka Boska ze św. Antonim i św. Jerzym, ok. 1445, National Gallery w Londynie
* Kaczka, akwarela, 1430-1440, Luwr
* Portret Lionella d'Este, 1441, Galleria dell'Accademia Carrara, Bergamo (pl)
- ピサネロ（Pisanello, 1395年頃 - 1455年頃）は、15世紀に活動したイタリアの画家。国際ゴシック様式を代表する画家の一人であり、記念メダルの作家としても知られる。日本語では「ピサネッロ」とも表記する。本名をアントニオ・ディ・プッチョ・ピサーノ(Antonio di Puccio Pisano)、またはアントニオ・ディ・プッチョ・ダ・チェレート(Antonio di Puccio da Cereto)という。ヴィットーレ・ピサーノ(Vittore Pisano)とも言うが、これは『画家・彫刻家・建築家列伝』の著者であるジョルジョ・ヴァザーリによる誤伝である。 ピサネロは大規模なフレスコ（壁面の漆喰が生乾きのうちに仕上げる壁画の技法）、優雅な肖像画、小型の板絵などさまざまな作品を手掛け、多くの優れた素描も残している。彼はまた15世紀前半における肖像入り記念メダルの最も重要な作家である。彼はヴェネツィアの総督（ドージェ）、バチカンの教皇、ヴェローナ、フェラーラ、マントヴァ、ミラノ、リミニの各宮廷、ナポリ王などのために仕事をし、マントヴァのゴンザーガ家やフェラーラのエステ家で重用された。彼は生前から同時代の詩人や人文主義者たち（グアリーノ・ダ・ヴェローナなど）によって称賛されていた。彼らはピサネロをチマブーエ（ゴシック絵画の巨匠）や、フェイディアス、プラクシテレス（ともに古代ギリシャの彫刻家）になぞらえた。 彼の作品はかつてその多くが他の画家の作と考えられていた（ピエロ・デラ・フランチェスカ、アルブレヒト・デューラー、レオナルド・ダ・ヴィンチなど）。今日、彼の真作の多くは失われているが、素描と記念メダルに関してはかなりの量が現存している。 (ja)
- Antonio Pisanello (1395 — 1455) foi um dos mais importantes pintores do começo da Renascença Italiana e do Quatrocento. Ele foi comparado a figuras como Cimabue, Fídias e Praxíteles. Ele é conhecido por seus afrescos resplandescentes em grandes murais, retratos elegantes, pequenas pinturas e desenhos brilhantes. Ele é também o mais importante confeccionador de medalhas com retratos comemorativos da primeira metade do século XV. Ele foi empregado pelo Doge de Veneza, o Papa no Vaticano e pelas cortes de Verona, Ferrara, Mântua, Milão, Rimini e pelo Rei de Nápoles. Ele também era reconhecidos pela Família Gonzaga e pela Família Este. Muitas de suas obras foram erroneamente atribuídas a outros artistas, como Piero della Francesca, Albrecht Dürer e Leonardo da Vinci. (pt)
- Анто́нио ди Пу́ччо Пиза́но, или Анто́нио Пизане́лло (итал. Antonio di Puccio Pisano, Antonio Pisanello; ок. 1392—1395, Пиза — вероятно, 1455, Рим) — один из наиболее выдающихся художников эпохи Возрождения и раннего итальянского кватроченто. (ru)
- Pisanello, egentligen Antonio di Pucci Pisano, född före november 1395 i Pisa, död 1455 i Rom, var en italiensk målare och medaljgravör under ungrenässansen. (sv)
- Пізане́лло (італ. Pisanello), справжнє ім'я Анто́ніо ді Пу́ччо Піза́но (італ. Antonio di Puccio Pisano); бл. 1395, Піза — бл. 1455, Рим) — італійський живописець, рисувальник і медальєр. Пізанелло був одним із головних представників мистецтва пізньої готики в Північній Італії, а також майстром портретних медалей. Один з найобдарованіших рисувальників XV ст., який надавав лініям енергію, точність, вишукану гостроту. Пізанелло, як і свої північно-італійські попередники, був переважно майстром натурної штудії. Але вона перестала грати характерну роль «зразка» для майстрів пізньої готики. Випереджаючи інших художників Раннього Відродження, Пізанелло робить натурну штудію неодмінним попереднім етапом роботи над живописним твором, необхідною частиною творчого процесу. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Pisanello, Antonio di Puccio Pisano o Antonio di Puccio da Cereto, o erròniament anomenat Vittore Pisano per Giorgio Vasari, (c. 1395 - probablement 1455) va ser un dels més distingits pintors de finals de l'època gòtica i del primer Renaixement italià i del Quattrocento. Va ser aclamat per poetes com i lloat pels humanistes del seu temps. Porcellio el va comparar amb noms tan il·lustres com els de Cimabue, Fídies i Praxíteles. (ca)
- Pisanello (před rokem 1390, Pisa nebo Neapol – 1455, Mantova), vlastním jménem Antonio Puccio di Pisano, byl italský malíř, iluminátor, grafik a medailér, významný představitel internacionální gotiky a rané renesance. (cs)
- Ο Πιζανέλλο (Antonio di Puccio Pisano, γνωστός ως Pisanello, Πίζα, περ. 1395- περ. 1455, αναφερόμενος εσφαλμένα από τον Τζόρτζιο Βαζάρι ως "Vittore Pisano") ήταν Ιταλός ζωγράφος, από τους σημαντικότερους του (Quattrocento) και της πρώιμης Ιταλικής Αναγέννησης. Ήταν αναγνωρισμένος από ποιητές όπως ο Γκουαρίνο ντα Βερόνα και τους ουμανιστές, οι οποίοι τον συνέκριναν με τον Τσιμαμπούε, τον Φειδία και τον Πραξιτέλη. Είναι γνωστός για τα περίλαμπρα φρέσκο (νωπογραφίες) σε μεγάλες τοιχογραφίες, τα κομψά πορτραίτα, τα μικρά έργα ζωγραφισμένα σε καβαλέτο και τα λαμπρά σχέδια. Επίσης ήταν σημαντικός κατασκευαστής αναμνηστικών μεταλλίων. Πολλά από τα έργα στη συνέχεια αποδόθηκαν λανθασμένα σε άλλους καλλιτέχνες της Αναγέννησης. (el)
- Pisanello (ĉ. 1395 - ĉirkaŭ 1455), konata profesie kiel Antonio di Puccio Pisano aŭ Antonio di Puccio da Cereto, ankaŭ erare nomita Vittore Pisano fare de Giorgio Vasari, estis unu el la plej eminentaj pentristoj de la komenca itala Renesanco kaj Quattrocento. Li estis prijubilita fare de poetoj kiel ekzemple Guarino da Verona kaj laŭdita de humanistoj de sia tempo kiu komparis lin kun tiaj gloraj nomoj kiel Cimabue, Fidiaso kaj Praksitelo. (eo)
- Antonio Pisanello (* 1395 in Pisa; † um 1455 in Rom), eigentlich Antonio di Puccio Pisano und manchmal auch als Vittore Pisano benannt, war ein Maler, Zeichner und Medailleur. Insbesondere mit seinen Bildnismedaillen wurde er zum Wegbereiter der Renaissance in Oberitalien. (de)
- Pisanello (Pisa edo Verona, 1395 aldean - Napoli?, 1455 aldean), jaiotza-izenez Antonio di Puccio da Cereto edo Antonio di Puccio Pisano, italiar pintore eta dominagilea izan zen. (eu)
- Pisanello, de nombre real Antonio di Puccio Pisano o Antonio di Puccio da Cereto (h. 1395- probablemente 1455), erróneamente llamado Vittore Pisano por Giorgio Vasari, fue un pintor y medallista cuatrocentista italiano. Los humanistas de su época lo aclamaron, lo mismo que poetas como Guarino da Verona. Porcellio le comparó con nombres tan ilustres como los de Cimabue, Fidias y Praxíteles. (es)
- 피사넬로(이탈리아어: Pisanello, 1395년 ~ 1455년)는 이탈리아의 화가이자 조각가이다. 베로나·베네치아·로마에서 활약하였는데, 벽화를 주로 그렸다. 중세기적인 환상과 자연 묘사가 혼합된 신비적인 화풍으로, 풍속화 풍의 독자적인 형식의 그림을 그렸다. 깊은 자연 관찰과 정확한 인체 묘사로, 개·말 등의 세밀한 표현이 특징이다. 또한 초상화가로서도 독특한 작품을 남기고 있다. 그의 작품은 르네상스 시대에 가장 성했다. 주요 작품으로 <성 모자상> <성 조르지오> 등이 있다. (ko)
- Antonio Pisanello (1395 — 1455) foi um dos mais importantes pintores do começo da Renascença Italiana e do Quatrocento. Ele foi comparado a figuras como Cimabue, Fídias e Praxíteles. Ele é conhecido por seus afrescos resplandescentes em grandes murais, retratos elegantes, pequenas pinturas e desenhos brilhantes. Ele é também o mais importante confeccionador de medalhas com retratos comemorativos da primeira metade do século XV. Ele foi empregado pelo Doge de Veneza, o Papa no Vaticano e pelas cortes de Verona, Ferrara, Mântua, Milão, Rimini e pelo Rei de Nápoles. Ele também era reconhecidos pela Família Gonzaga e pela Família Este. Muitas de suas obras foram erroneamente atribuídas a outros artistas, como Piero della Francesca, Albrecht Dürer e Leonardo da Vinci. (pt)
- Анто́нио ди Пу́ччо Пиза́но, или Анто́нио Пизане́лло (итал. Antonio di Puccio Pisano, Antonio Pisanello; ок. 1392—1395, Пиза — вероятно, 1455, Рим) — один из наиболее выдающихся художников эпохи Возрождения и раннего итальянского кватроченто. (ru)
- Pisanello, egentligen Antonio di Pucci Pisano, född före november 1395 i Pisa, död 1455 i Rom, var en italiensk målare och medaljgravör under ungrenässansen. (sv)
- أنطونيو دي بوتشيو بيسانو، والمعروف بأسم بيزانيلو (ولد في فيرونا حوالى 1395 م - توفي حوالي 1455 م في نابولى)، كان الرسام ومصمم الأوسمة الإيطالي، من بين أعظم الرواد القوطية الدولية في إيطاليا. كان بيزانيلو معروف عنه اللوحات الجدارية الرائعة كبيرة الحجم، معلقة بين الواقعية وعالم الخيال من قبل شخصيات لا تعد ولا تحصى بالسكان، بألوان لامعة وسمات دقيقة؛ ودمرت إلى حد كبير، وذلك بسبب الإهمال أو بفعل حادث أو بسبب تدمير متعمد، بسبب تغير الذوق، وخاصة في قرون من عصر النهضة والباروكية. طوال حياته المهنية كرس نفسه بنجاح في نشاط تصميم الأوسمة، ليصل إلى القمه في هذا المجال التي، وفقا للبعض، هو نجاح غير مسبوق في هذا المجال. أشيد به من قبل العديد من الشعراء، على رأسهم الشاعر جوارينو من فيرونا ومن قبل الكتاب والأدباء في ذلك الوقت، مثل بورتشيلو. نحو منتصف القرن الخامس عشر، ومع ذلك، انخفضت شهرته بسرعة، نظرا لان (ar)
- Pisanello (c. 1380/1395 – c. 1450/1455), born Antonio di Puccio Pisano or Antonio di Puccio da Cereto, also erroneously called Vittore Pisano by Giorgio Vasari, was one of the most distinguished painters of the early Italian Renaissance and Quattrocento. He was acclaimed by poets such as Guarino da Verona and praised by humanists of his time, who compared him to such illustrious names as Cimabue, Phidias and Praxiteles. (en)
- Pisanello, de son vrai nom Antonio di Puccio Pisano, ou Antonio di Puccio da Cereto, né à Pise ou Vérone vers 1395 et mort à Rome vers 1455, est un peintre, médailleur et enlumineur de la Renaissance italienne et du Quattrocento, dernier représentant du style gothique international. Il a été célébré par de nombreux poètes, surtout Guarino de Vérone, et par les écrivains et humanistes de l'époque, comme Porcellio. Il a travaillé pour le doge de Venise, pour le pape, pour les cours de Vérone, Ferrare, Mantoue, Milan, Rimini, et ses dernières années pour le roi de Naples. (fr)
- Pisanello, pseudonimo di Antonio di Puccio Pisano (Pisa o Verona, ante 1395 – Napoli, 1455 circa), è stato un pittore e medaglista italiano, tra i maggiori esponenti del gotico internazionale in Italia. Egli è noto soprattutto per gli splendidi affreschi di grandi dimensioni, sospesi tra realismo e mondo fantastico e popolati da innumerevoli figure, con colori brillanti e tratti precisi; tuttavia tali opere sono in larga parte andate perdute, a causa di incidenti, dell'incuria o di distruzioni volontarie, per via del mutare del gusto, soprattutto nei secoli del Rinascimento e del Barocco. Nell'arco della sua carriera artistica si dedicò con successo anche all'attività di medaglista, raggiungendo vertici che, secondo alcuni, sono in questo campo insuperati. (it)
- ピサネロ（Pisanello, 1395年頃 - 1455年頃）は、15世紀に活動したイタリアの画家。国際ゴシック様式を代表する画家の一人であり、記念メダルの作家としても知られる。日本語では「ピサネッロ」とも表記する。本名をアントニオ・ディ・プッチョ・ピサーノ(Antonio di Puccio Pisano)、またはアントニオ・ディ・プッチョ・ダ・チェレート(Antonio di Puccio da Cereto)という。ヴィットーレ・ピサーノ(Vittore Pisano)とも言うが、これは『画家・彫刻家・建築家列伝』の著者であるジョルジョ・ヴァザーリによる誤伝である。 彼の作品はかつてその多くが他の画家の作と考えられていた（ピエロ・デラ・フランチェスカ、アルブレヒト・デューラー、レオナルド・ダ・ヴィンチなど）。今日、彼の真作の多くは失われているが、素描と記念メダルに関してはかなりの量が現存している。 (ja)
- Pisanello (Pisa ?, ca. 1395–1455?) was een Italiaanse kunstschilder, medailleur en boekverluchter uit de vroege Renaissance. Pisanello is het pseudoniem van Antonio di Puccio Pisano. Zijn pseudoniem en het feit dat zijn vader een rijke burger uit Pisa was doen vermoeden dat hij in Pisa geboren is. Na het overlijden van zijn vader verhuisde zijn moeder met hem naar Verona waar zij in 1409 opnieuw in het huwelijk trad. Pisanello stond ook bekend als een begaafd portretschilder. Een bekend voorbeeld is zijn Ritratto di principessa estense (1435-1445) dat in het Louvre te bezichtigen is. (nl)
- Pisanello właściwie Antonio Pisano (ur. ok. 1395, w Pizie, zm. 1450-1455) – włoski malarz. Jego dzieło zaliczane jest do gotyku międzynarodowego i tym samym uznawane za sztukę fazy przejściowej między gotykiem a renesansem, który rozwijał się równolegle do twórczości tego artysty. Pisanello był wędrownym malarzem zatrudnianym na włoskich dworach. Wykonał portret Zygmunta Luksemburskiego oraz wizerunki książąt i księżniczek z wielkich rodów. Malował również rozległe kompozycje ścienne w kościołach Werony, Rzymu, Wenecji.
*
* Kaczka, akwarela, 1430-1440, Luwr
* (pl)
- Пізане́лло (італ. Pisanello), справжнє ім'я Анто́ніо ді Пу́ччо Піза́но (італ. Antonio di Puccio Pisano); бл. 1395, Піза — бл. 1455, Рим) — італійський живописець, рисувальник і медальєр. Пізанелло був одним із головних представників мистецтва пізньої готики в Північній Італії, а також майстром портретних медалей. (uk)
|
