| dbo:abstract
|
- اللقب الشرفي أو اللقب الفخري هو سابقة أو لاحقة اسمية تضاف إلى اسم الشخص ضمن سياق معين وذلك بغرض التشريف. يمكن أن يكون اللقب الممنوح تكريماً لعمل معين أو بناء على منصب رسمي حكومي أو نتيجة مؤهلات علمية. (ar)
- Als Anrede bezeichnet man die sprachliche Formel, mit der eine Person ein Gespräch, eine Rede oder ein Schriftstück beginnt. Die angeredete Person oder Personengruppe heißt Adressat. Eine förmliche Anrede kann zwar auch entfallen, so in Not- oder Aggressionssituationen, die normale Anrede enthält aber zumindest eines oder mehrere der folgenden Elemente: 1.
* eine der Anrede vorangestellte Begrüßungsformel, z. B. Hallo, Guten Tag, 2.
* einen Ausdruck der Hochachtung oder Wertschätzung, z. B. gnädige, sehr geehrte, lieber, 3.
* gegebenenfalls einen Namenszusatz, z. B. Herr, Frau, Doktor, einen Berufs- oder Adelstitel, 4.
* bei Einzeladressaten den situationsgerechten Name, z. B. Vorname, Nachname oder auch Kosename, 5.
* unter Umständen Sonderbezeichnungen, z. B. Kameraden, Genossen, Brüder und Schwestern, 6.
* die situationsgerechte pronominale Anredeform mit Du, Ihr, Sie usw. Dieser Artikel fasst einige allgemeine und spezielle Fälle sowie regionale und institutionelle Sonderfälle zusammen. (de)
- Η προσφώνηση είναι ένας επίσημος, συχνά νομικά κατοχυρωμένος τίτλος. Παραδοσιακά χρησιμοποιείται για άτομα που κατέχουν πολιτικά, θρησκευτικά, δικαστικά ή πανεπιστημιακά αξιώματα. (el)
- Titolo devenas el la latina vorto titulus. (eo)
- El tratamiento o título es el modo protocolario de dirigirse a una persona en atención al respeto que se le debe o como simple fórmula de cortesía. Consiste en una palabra o expresión que antecede o sustituye al nombre de pila, al apellido o a ambos. En sociedades igualitarias, o en aplicación de principios igualitarios, todos merecerían igual respeto; aunque siempre se distingue a algunos por las características que se consideran meritorias, La desigualdad social implica estimar en más o en menos el respeto que se debe a cada persona en función de conceptos ideológicos diferentes en cada sociedad y época histórica; como el honor, el mayor o menor poder, la mayor o menor riqueza, el mayor o menor abolengo de la familia a la que pertenece (por lazos sanguíneos o de otro tipo -redes clientelares-), la dignidad y autoridad del cargo que la persona ocupa; o cualquier otra circunstancia personal o social. Los títulos y tratamientos vienen determinados con mayores o menores por la costumbre social, además de regularse mediante determinadas normas jurídicas. Generalmente se atribuye un tratamiento específico a determinados cargos de algunas instituciones, públicas y privadas (autoridades civiles y militares, cargos eclesiásticos y académicos, dirigentes empresariales, etc.), y, en las sociedades donde se mantienen los títulos de nobleza, a sus poseedores. Algunas revoluciones intentaron eliminar los tratamientos, dando a todos el mismo: ("ciudadano") durante la Revolución francesa, tovarich ("camarada") durante la Revolución rusa, etc. (es)
- Les qualifications ou prédicats honorifiques sont l'ensemble des appellations de politesse et marques de respect en usage dans la diplomatie et la noblesse. Le terme français traditionnel est « qualification », mais les ouvrages de vulgarisation contemporains lui préfèrent souvent le terme « prédicat », dont l'acception dynastique n'est pas relevée ni attestée par les dictionnaires de la langue française, mais se trouve dans la langue allemande, dans les mots « Adelsprädikat » (qualification nobiliaire) et « Prädikatstitel » (titre honorifique). Les codes régissant ces appellations diffèrent d'un pays à l'autre en fonction de l'histoire de la noblesse locale. Il existe néanmoins un consensus international concernant les monarques régnants qui sont désignés sous la qualification ou prédicat « Sa Majesté » ou « Sa Majesté Impériale » en fonction du type de monarchie. (fr)
- Gelar adalah awalan (prefiks) atau akhiran (sufiks) yang ditambahkan pada nama seseorang untuk menandakan penghormatan, jabatan resmi, atau kualifikasi akademis atau profesional. (in)
- Les titres de civilité sont des formes de politesse qui servent à désigner une fonction, un grade ou une distinction de rang d’une personne. (fr)
- 称号（しょうごう、英語：Title）とは、主に個人または団体の公的な身分や資格、地位などを表す呼び名。 (ja)
- A title is one or more words used before or after a person's name, in certain contexts. It may signify either generation, an official position, or a professional or academic qualification. In some languages, titles may be inserted between the first and last name (for example, Graf in German, Cardinal in Catholic usage (Richard Cardinal Cushing) or clerical titles such as Archbishop). Some titles are hereditary. (en)
- 칭호(稱號) 또는 호칭 (呼称)은 주로 나라, 종교, 기업, 학교 외에 여러 곳에서 어떠한 사람에 대해 지위를 호명하는 것을 말한다. (ko)
- Un trattamento d'onore, o semplicemente trattamento, è un appellativo onorifico utilizzato nella vita sociale nei riguardi di personaggi che presentano un titolo. Viene erroneamente utilizzata la locuzione "predicato d'onore" come sinonimo: in realtà, con predicato si intende una località geografica, che può costituire parte del cognome di tutta la discendenza di chi detiene, o deteneva, un titolo nobiliare. (it)
- In het Nederlandse taalgebied zijn onderstaande aanspreekvormen gebruikelijk (met name in formelere, schriftelijke correspondentie), hoewel zij sinds de jaren vijftig minder worden gebruikt. Hieronder de titulatuur en de aanspreekvormen die gebruikelijk zijn in Nederland en Vlaanderen: (nl)
- Il titolo è in onomastica un appellativo riferito ad un individuo in base al ruolo che ricopre, alla che esercita, al titolo nobiliare che detiene o per altri meriti. Esso viene spesso, ed incorrettamente, usato come sinonimo di trattamento. I trattamenti erano stati distinti dai titoli nobiliari veri e proprî nell'ultimo , al pari delle "". In tale ordinamento, la distinzione tra "titolo" e "trattamento" non è tuttavia specificata, ma sul piano storico-giuridico i due termini si possono distinguere facilmente: il titolo indica una funzione, mentre il trattamento è un appellativo utilizzato nella vita sociale. Questa differenza tra i due piani è visibile e tuttora presente, ad esempio la differenza tra "re" (funzione pubblica, titolo) e "maestà" (appellativo onorifico, trattamento), così come tra "vescovo" (funzione pubblica, titolo) ed "eccellenza" (appellativo onorifico, trattamento), o anche tra "deputato" (funzione pubblica, titolo) ed "onorevole". (it)
- Tytuł – godność nadawana określonej osobie/grupie osób, podkreślająca jej: pozycję w hierarchii, pełnioną funkcję, czy też urząd, określony zawód, zdobyte wykształcenie itd. Określony tytuł może być także nadany jako godność honorowa, nadawana w celu podkreślenia zasług, czynów danej osoby, lub też z innych pobudek. Tytuły mogą być kadencyjne, dożywotnie, lub też dziedziczne. Pełny zakres tytułów (tytulatura) podawane są w zależności od stosowanej praktyki względem danego tytułu. Od poprzedniego wieku zaczęto stopniowo upraszczać dane tytulatury oraz zmniejszać zakres ich stosowania, zgodnie z duchem egalitaryzmu. Wielu tytułom w danej kulturze, na przestrzeni wieków przyporządkowano określone formalne i nieformalne zwroty honorowe, inaczej grzecznościowe. Dawniej system zwrotów odpowiednich dla danych tytułów, funkcji czy też pozycji społecznych, był mocno rozbudowany. Przetrwały jedynie te zwroty, które mają znaczenie w kurtuazji stosunków dyplomatycznych, lub te podkreślające znaczenie danej osoby w innych relacjach oficjalnych. Stosuje się je w urzędowej dokumentacji, w listach, wnioskach, czy też podczas uroczystych ceremonii. (pl)
- En titel är ett ord som vanligen indikerar en persons yrke, sociala position eller status. De kan användas vid tilltal, men den vanligaste användningen är som en status- eller befattningsmässig beskrivning. Titlar har använts i de flesta samhällen och kan vara antingen ärvda eller förvärvade. För många titlar har det funnits explicita regler om vem och hur de får användas. Förr var det vanligt att makan till den betitlade maken i sociala sammanhang utrustades med en feminiserad form, exempelvis kunde makan till en konsul kallas konsulinnan. Motsatsen, att maken får en egen form av makans titel, är om inte okänt så åtminstone mycket ovanligt. I de fall en titel är förvärvad hör den ofta ihop med ett yrke, ett uppdrag eller en utbildning. (sv)
- Pronome de tratamento ou formas de tratamento são palavras ou sintagmas usados pelo falante de uma língua com o objetivo de dirigir-se ou referir-se a outra pessoa estando em uma relação de interação comunicativa, seja ela uma relação hierárquica ou de respeito. Além disso, os pronomes de tratamento caracterizam-se por apropriarem-se das estruturas conjugais dos pronomes pessoais. Mais do que simples direcionamentos, as formas de tratamento são engrenagens linguísticas que designam uma série de significados na relação com o falante. (pt)
- Ти́тул (арх. ти́тло; от лат. titulus «надпись; „почётное“ звание») — почётное звание (например, граф, герцог), наследственное или присваиваемое пожизненно отдельным лицам (обычно дворянам) для подчёркивания их особого, привилегированного положения. Специальная форма обращения к носителю титула (либо сана, чина и т.п,) — титулование (например, титулование в Российской Империи по чинам — «Ваше высокопревосходительство», «Ваше превосходительство», «Ваше высокородие» и т. д.). В более широком смысле, под «титулом» понимается словесная формула именования лица в соответствии с его официальным званием (не обязательно сословным — также и спортивным, артистическим, учёным, церковным, воинским), общественным или служебным положением. С такой трактовкой термина приходится сталкиваться, в первую очередь, при международном общении, например при заполнении пункта (англ. title заголовок) в анкетах на английском языке. В современной русскоязычной среде обращение «титул (звание) + фамилия» практикуется, в основном, в силовых структурах — а за рубежом гораздо шире, в обычном деловом этикете. (ru)
- 称谓或稱呼广义上可以指名称；狭义上指人交往当中所說出對方的名稱，这种称呼通常基于輩份、血缘关系、职业特性、宗教信仰、社会地位等等因素，有时也可以指人的姓氏、名字。 称谓是为了表明人们之间的社会关系才产生，它区分了人们在社会关系中所扮演的不同角色。许多都是成对出现的，例如：
* 先生——小姐——女士
* 丈夫——妻子
* 父亲——儿子
* 祖父——孙子
* 师傅——徒弟
* 教师——学生 很多民族如汉族对表达同一含义的称谓分为尊称、谦称、雅称、昵称、别称等多种形式。不同场合，对于同一人的称谓不同；不同的人对同一含义的称谓也不同，这主要根据扮演的角色不同，称谓随之发生变化。如中国皇帝一般自称为“朕”，臣民则称之为“陛下”；假如一个已婚中年女性，其职业为教师并兼校长，那么其称谓，在学校为“老师”或“校长”，在家里子女称之为“母亲”，丈夫称之为“妻子”，父母则称之为“女儿”；当然在漢字文化圈上，除了学生、子女不對其長輩、前輩直呼其名以外，其他的人可以将其“名字”作为称呼。 (zh)
- Форма звертання — спосіб звертання до відповідної особи, що є офіційною, юридичною або історичною визнаною формою звернення і часто може використовуватися разом із іменем (прізвищем). Це може бути титул, ранг, звання чи інший спеціальний термін, що підкреслює гідність, надану конкретній особі чи групі людей, відзначаючи їх положення в ієрархії, суспільстві чи на службі, конкретній професії, займаній посаді, рівню освіти або з інших причин.Форма звертання може бути строковою (на якийсь термін), довічною або спадковою. Форма звертання, за традицією чи законом, передує ПІБ людини, яка обіймає посаду чи має відповідний статус, а іноді використовується для позначення самої установи, структури чи роду занять. Почесна форма звертання також може бути надана одній, конкретній особі. Такі титули зазвичай надаються монархіями, де їх може використовувати дружина (чоловік) монаршої особи, які до цього не мали відповідних титулів й використовують їх протягом тривалості їхнього шлюбу. Спеціальні форми звертання також застосовуються для президентів республік та у багатьох країнах для членів законодавчих чи виконавчих вищих органів держави, суддів вищого рангу та вищих посадових осіб Конституційного суду. Провідні релігійні діячі також мають свої спеціальні форми звертання. Історично, протягом століть у багатьох форм звертань або титулів, у різних країнах, існували певні формальні або неофіційні почесні чи ґречні стилі звернення. До ХХ ст. активно розвивалася система фраз та звертань відповідна до посад, функцій чи соціального статусу.На початку ХХІ століття суворе дотримання форм звертання, відповідно до титулів й посад, залишились лише в країнах-монархіях.В більшості країн збереглися лише фрази, які мають значення ввічливості у дипломатичних відносинах або ті, що підкреслюють важливість особи та її посаду в інших офіційних заходах. Ці терміни використовуються також в офіційній документації, офіційних листах, зверненням або під час урочистих церемоній. Повний перелік форм звертання (титулатура) формується в кожній країні індивідуально, в залежності від історичної практики, традицій застосування та інших факторів. Проте, загальною тенденцію є те, що за ХХ століття форми звертання поступово спрощувалися, а їх кількість зменшувався відповідно до духу егалітаризму. (uk)
- Ти́тул (від лат. titulus — напис, почесне звання) — почесне звання (наприклад, граф, герцог), спадкове або таке, що надається окремим особам (зазвичай дворянам) для підкреслення їх особливого, привілейованого становища. Звання вимагає відповідного . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- اللقب الشرفي أو اللقب الفخري هو سابقة أو لاحقة اسمية تضاف إلى اسم الشخص ضمن سياق معين وذلك بغرض التشريف. يمكن أن يكون اللقب الممنوح تكريماً لعمل معين أو بناء على منصب رسمي حكومي أو نتيجة مؤهلات علمية. (ar)
- Η προσφώνηση είναι ένας επίσημος, συχνά νομικά κατοχυρωμένος τίτλος. Παραδοσιακά χρησιμοποιείται για άτομα που κατέχουν πολιτικά, θρησκευτικά, δικαστικά ή πανεπιστημιακά αξιώματα. (el)
- Titolo devenas el la latina vorto titulus. (eo)
- Gelar adalah awalan (prefiks) atau akhiran (sufiks) yang ditambahkan pada nama seseorang untuk menandakan penghormatan, jabatan resmi, atau kualifikasi akademis atau profesional. (in)
- Les titres de civilité sont des formes de politesse qui servent à désigner une fonction, un grade ou une distinction de rang d’une personne. (fr)
- 称号（しょうごう、英語：Title）とは、主に個人または団体の公的な身分や資格、地位などを表す呼び名。 (ja)
- A title is one or more words used before or after a person's name, in certain contexts. It may signify either generation, an official position, or a professional or academic qualification. In some languages, titles may be inserted between the first and last name (for example, Graf in German, Cardinal in Catholic usage (Richard Cardinal Cushing) or clerical titles such as Archbishop). Some titles are hereditary. (en)
- 칭호(稱號) 또는 호칭 (呼称)은 주로 나라, 종교, 기업, 학교 외에 여러 곳에서 어떠한 사람에 대해 지위를 호명하는 것을 말한다. (ko)
- Un trattamento d'onore, o semplicemente trattamento, è un appellativo onorifico utilizzato nella vita sociale nei riguardi di personaggi che presentano un titolo. Viene erroneamente utilizzata la locuzione "predicato d'onore" come sinonimo: in realtà, con predicato si intende una località geografica, che può costituire parte del cognome di tutta la discendenza di chi detiene, o deteneva, un titolo nobiliare. (it)
- In het Nederlandse taalgebied zijn onderstaande aanspreekvormen gebruikelijk (met name in formelere, schriftelijke correspondentie), hoewel zij sinds de jaren vijftig minder worden gebruikt. Hieronder de titulatuur en de aanspreekvormen die gebruikelijk zijn in Nederland en Vlaanderen: (nl)
- Pronome de tratamento ou formas de tratamento são palavras ou sintagmas usados pelo falante de uma língua com o objetivo de dirigir-se ou referir-se a outra pessoa estando em uma relação de interação comunicativa, seja ela uma relação hierárquica ou de respeito. Além disso, os pronomes de tratamento caracterizam-se por apropriarem-se das estruturas conjugais dos pronomes pessoais. Mais do que simples direcionamentos, as formas de tratamento são engrenagens linguísticas que designam uma série de significados na relação com o falante. (pt)
- 称谓或稱呼广义上可以指名称；狭义上指人交往当中所說出對方的名稱，这种称呼通常基于輩份、血缘关系、职业特性、宗教信仰、社会地位等等因素，有时也可以指人的姓氏、名字。 称谓是为了表明人们之间的社会关系才产生，它区分了人们在社会关系中所扮演的不同角色。许多都是成对出现的，例如：
* 先生——小姐——女士
* 丈夫——妻子
* 父亲——儿子
* 祖父——孙子
* 师傅——徒弟
* 教师——学生 很多民族如汉族对表达同一含义的称谓分为尊称、谦称、雅称、昵称、别称等多种形式。不同场合，对于同一人的称谓不同；不同的人对同一含义的称谓也不同，这主要根据扮演的角色不同，称谓随之发生变化。如中国皇帝一般自称为“朕”，臣民则称之为“陛下”；假如一个已婚中年女性，其职业为教师并兼校长，那么其称谓，在学校为“老师”或“校长”，在家里子女称之为“母亲”，丈夫称之为“妻子”，父母则称之为“女儿”；当然在漢字文化圈上，除了学生、子女不對其長輩、前輩直呼其名以外，其他的人可以将其“名字”作为称呼。 (zh)
- Ти́тул (від лат. titulus — напис, почесне звання) — почесне звання (наприклад, граф, герцог), спадкове або таке, що надається окремим особам (зазвичай дворянам) для підкреслення їх особливого, привілейованого становища. Звання вимагає відповідного . (uk)
- Als Anrede bezeichnet man die sprachliche Formel, mit der eine Person ein Gespräch, eine Rede oder ein Schriftstück beginnt. Die angeredete Person oder Personengruppe heißt Adressat. Eine förmliche Anrede kann zwar auch entfallen, so in Not- oder Aggressionssituationen, die normale Anrede enthält aber zumindest eines oder mehrere der folgenden Elemente: Dieser Artikel fasst einige allgemeine und spezielle Fälle sowie regionale und institutionelle Sonderfälle zusammen. (de)
- El tratamiento o título es el modo protocolario de dirigirse a una persona en atención al respeto que se le debe o como simple fórmula de cortesía. Consiste en una palabra o expresión que antecede o sustituye al nombre de pila, al apellido o a ambos. Generalmente se atribuye un tratamiento específico a determinados cargos de algunas instituciones, públicas y privadas (autoridades civiles y militares, cargos eclesiásticos y académicos, dirigentes empresariales, etc.), y, en las sociedades donde se mantienen los títulos de nobleza, a sus poseedores. (es)
- Les qualifications ou prédicats honorifiques sont l'ensemble des appellations de politesse et marques de respect en usage dans la diplomatie et la noblesse. Le terme français traditionnel est « qualification », mais les ouvrages de vulgarisation contemporains lui préfèrent souvent le terme « prédicat », dont l'acception dynastique n'est pas relevée ni attestée par les dictionnaires de la langue française, mais se trouve dans la langue allemande, dans les mots « Adelsprädikat » (qualification nobiliaire) et « Prädikatstitel » (titre honorifique). (fr)
- Il titolo è in onomastica un appellativo riferito ad un individuo in base al ruolo che ricopre, alla che esercita, al titolo nobiliare che detiene o per altri meriti. Esso viene spesso, ed incorrettamente, usato come sinonimo di trattamento. I trattamenti erano stati distinti dai titoli nobiliari veri e proprî nell'ultimo , al pari delle "". In tale ordinamento, la distinzione tra "titolo" e "trattamento" non è tuttavia specificata, ma sul piano storico-giuridico i due termini si possono distinguere facilmente: il titolo indica una funzione, mentre il trattamento è un appellativo utilizzato nella vita sociale. Questa differenza tra i due piani è visibile e tuttora presente, ad esempio la differenza tra "re" (funzione pubblica, titolo) e "maestà" (appellativo onorifico, trattamento), così (it)
- Tytuł – godność nadawana określonej osobie/grupie osób, podkreślająca jej: pozycję w hierarchii, pełnioną funkcję, czy też urząd, określony zawód, zdobyte wykształcenie itd. Określony tytuł może być także nadany jako godność honorowa, nadawana w celu podkreślenia zasług, czynów danej osoby, lub też z innych pobudek. Tytuły mogą być kadencyjne, dożywotnie, lub też dziedziczne. Pełny zakres tytułów (tytulatura) podawane są w zależności od stosowanej praktyki względem danego tytułu. Od poprzedniego wieku zaczęto stopniowo upraszczać dane tytulatury oraz zmniejszać zakres ich stosowania, zgodnie z duchem egalitaryzmu. (pl)
- En titel är ett ord som vanligen indikerar en persons yrke, sociala position eller status. De kan användas vid tilltal, men den vanligaste användningen är som en status- eller befattningsmässig beskrivning. (sv)
- Ти́тул (арх. ти́тло; от лат. titulus «надпись; „почётное“ звание») — почётное звание (например, граф, герцог), наследственное или присваиваемое пожизненно отдельным лицам (обычно дворянам) для подчёркивания их особого, привилегированного положения. Специальная форма обращения к носителю титула (либо сана, чина и т.п,) — титулование (например, титулование в Российской Империи по чинам — «Ваше высокопревосходительство», «Ваше превосходительство», «Ваше высокородие» и т. д.). (ru)
- Форма звертання — спосіб звертання до відповідної особи, що є офіційною, юридичною або історичною визнаною формою звернення і часто може використовуватися разом із іменем (прізвищем). Це може бути титул, ранг, звання чи інший спеціальний термін, що підкреслює гідність, надану конкретній особі чи групі людей, відзначаючи їх положення в ієрархії, суспільстві чи на службі, конкретній професії, займаній посаді, рівню освіти або з інших причин.Форма звертання може бути строковою (на якийсь термін), довічною або спадковою. (uk)
|
