Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Skip to main content
Однією з головних рис, що роблять інструменти сім'ї балами важливими з точки зору анатолійської музичної культури, є їх система ладів. Сучасні звички в організації та інтонації ладів показують явну орієнтацію на засновану на чвертьтонах і... more
Однією з головних рис, що роблять інструменти сім'ї балами важливими з точки зору анатолійської музичної культури, є їх система ладів. Сучасні звички в організації та інтонації ладів показують явну орієнтацію на засновану на чвертьтонах і в деякому смислі рівномірно-інтервальну систему, що традиційно налічує 17 інтервалів в октаві. У зв'язку зі зростаючою роллю балами мало не в кожному типі музичної продукції в музичній індустрії та частою потребою грати відповідно до західної системи тонів сучасні виконавці стали користуватися пристроями налаштування (тюнерами), створеними у відповідності з темперованою системою, і встановлюють лади на інструментах за допомогою цих пристроїв. Насправді,  нинішнє становище нічим не відрізняється й для танбура та інших ладових інструментів. Зазвичай виробники інструментів і виконавці зараз дуже часто встановлюють лади на традиційних інструментах, використовуючи пристрої налаштування, вироблені відповідно до темперованої системи.
One of the main features that make instruments of the bağlama family important in terms of the Anatolian music culture is their fret system. The contemporary practices in the arrangement and voicing of the bağlama frets show a clear... more
One of the main features that make instruments of the bağlama family important in terms of the Anatolian music culture is their fret system. The contemporary practices in the arrangement and voicing of the bağlama frets show a clear orientation towards a quarter-tone-based and, in a sense, equally spaced system that traditionally contains 17 intervals in the octave. Due to the increasing prevalence of the bağlama in almost every type of music production in the music industry and the frequent need to perform according to the Western tone system, contemporary performers have adopted the use of the tuning devices (tuners), manufactured according to the tempered system, and set instrument frets with the use of these devices. In fact, in the present conditions this situation also shows no difference with regard to the tanbur and other fretted instruments. Commonly, instrument makers and performers now very often set frets on traditional instruments using the tuning devices that are produced according to the tempered system. The aim of this report is to make a contribution to the topic of the structure of the bağlama frets and, therefore, the tone system in terms of the trends that have gained a great momentum nowadays, proceeding from the works of such authors as Yalçın Tura and Cihat Can that have so far particularly pointed the direction to the basic studies and discussion on the Turkish musical tone systematics. In this report, the nature of the intervals forming the fret system of the bağlama and carrying 18 frets in the octave, as well as the logic of their arrangement will be discussed through such instruments as ud-tanbur-bağlama that reflect the traditional tone system. An attempt will be made to give a different explanation to such a common topic of discussion in the Turkish music circles as systems with 17 and 24 intervals and their interrelations, again proceeding from the bağlama frets.
Одной из главных черт, делающих инструменты семьи баламы важными с точки зрения анатолийской музыкальной культуры, является их система ладов. Современные привычки в организации и интонации ладов показывают явную ориентацию на основанную... more
Одной из главных черт, делающих инструменты семьи баламы важными с точки зрения анатолийской музыкальной культуры, является их система ладов. Современные привычки в организации и интонации ладов показывают явную ориентацию на основанную на четвертитонах и в некотором смысле равномерно-темперированную систему, традиционно насчитывающую 17 интервалов в октаве. В связи с возрастающей ролью баламы чуть ли не в каждом типе музыкальной продукции в музыкальной индустрии и частой потребностью играть в соответствии с западной системой тонов современные исполнители стали пользоваться инструментами настройки (тюнерами),
созданными в соответствии с темперированной системой, и устанавливают лады на инструментах при помощи этих устройств. На самом деле, в данное время наличествующее положение ничем не отличается для танбура и других ладовых инструментов. Обычно производители инструментов и исполнители сейчас весьма часто устанавливают лады на традиционных инструментах, используя инструменты настройки, произведённые в соответствии с темперированной системой.
Адной з галоўных рыс, якія робяць інструменты сям'і баламы важнымі з гледзішча анаталійскае музычнае культуры, ёсць іхняя сістэма ладоў. Сучасныя завядзёнкі ў арганізацыі й інтанацыі ладоў паказваюць яўную арыентацыю на заснаваную на... more
Адной з галоўных рыс, якія робяць інструменты сям'і баламы важнымі з гледзішча анаталійскае музычнае культуры, ёсць іхняя сістэма ладоў. Сучасныя завядзёнкі ў арганізацыі й інтанацыі ладоў паказваюць яўную арыентацыю на заснаваную на чцэрцьтанах і ў пэўным змысле роўна-прамежкавую сістэму, што традыцыйна налічвае 17 інтэрвалаў у актаве. У сувязі з узрастаючаю роляй баламы ледзь ня ў кожным тыпе музычнае прадукцыі ў музычнай індустрыі ды частаю патрэбаю граць у адпаведнасці з заходняю сістэмай таноў сучасныя выканаўцы сталі карыстацца прыладамі настройкі (цюнерамі), створанымі ў адпаведнасці з тэмпераванаю сістэмай, і ўсталёўваюць лады на інструментах пры помачы гэтых прылад. Насамрэч, нацяпер наяўнае становішча нічым не адрозніваецца й для танбура ды іншых ладавых інструментаў. Зазвычай вытворцы інструментаў і выканаўцы цяпер вельмі часта ўсталёўваюць лады на традыцыйных інструментах, выкарыстоўваючы прылады настройкі, вырабленыя ў адпаведнасці з тэмпераванаю сістэмай.
Тэкст прысвячаны аднаму з выдатных знаўцаў усходніх (санскрыт, старагабрэйская, арабская) і класічных моў XIX стагоддзя, ураджэнцу Беларусі Каэтану Андрэевічу Касовічу, які захапляў сваіх сучаснікаў сваімі незвычайнымі моўнымі здольнасцямі.
The aim of the present work is to compare historical tunings/frettings of such string Near-Eastern instruments as tunbūr, barbat/oud, tar and saz, making observations and conclusions regarding their affinity and possible representations... more
The aim of the present work is to compare historical tunings/frettings of such string Near-Eastern instruments as tunbūr, barbat/oud, tar and saz, making observations and conclusions regarding their affinity and possible representations by equal temperaments (EDO).
РЕЗЮМЕ Мета цієї роботи – вивчити письмові джерела, призначені для навчання системі, відомій в Туреччині як квартова гармонія чи гармонія Ілєріджі. Для досягнення даної мети автор розглядає написання ключових знаків, маками, акорди та їх... more
РЕЗЮМЕ Мета цієї роботи – вивчити письмові джерела, призначені для навчання системі, відомій в Туреччині як квартова гармонія чи гармонія Ілєріджі. Для досягнення даної мети автор розглядає написання ключових знаків, маками, акорди та їх обернення, запис баса, акордові структури та прогресії, а також використання прикрас в роботах чотирьох авторів (İlerici, 1974; Levent, 1996; Sun, 1998; Tutu, 1999), вказуючи на відмінності між цими практиками, а також на їх подібності та відмінності з класичною терцієвою гармонією. Дані отримані шляхом вивчення цих джерел і представлені у вигляді таблиць. Результати дослідження виявляють певні відмінності між книгами про гармонію, що містять практики системи квартової гармонії.

Ключові слова: гармонія, система квартової гармонії, гармонія Ілєріджі, поліфонічна турецька музика, макамна гармонія
The aim of this work is to study the written sources prepared for teaching the system that is known in Turkey as quartal or İlerici's harmony. To achieve his goal, the author considers the presentation of key signatures, makams, chords... more
The aim of this work is to study the written sources prepared for teaching the system that is known in Turkey as quartal or İlerici's harmony. To achieve his goal, the author considers the presentation of key signatures, makams, chords and their inversions, bass ciphering, chord structures and progressions as well as the use of embellishing notes in the works of four authors at the differences among these practices as well as at their similarities to and differences from the classical tertian harmony. Data are obtained by studying these sources and presented in the form of tables. The results of the research reveal certain differences among the harmony books that contain practices of the quartal harmony system.
Цель этой работы – изучить письменные источники, предназначенные для обучения системе, известной в Турции как квартовая гармония или гармония Илериджи. Для достижения данной цели автор рассматривает написание знаков при ключе, макамы,... more
Цель этой работы – изучить письменные источники, предназначенные для обучения системе, известной в Турции как квартовая гармония или гармония Илериджи. Для достижения данной цели автор рассматривает написание знаков при ключе, макамы, аккорды и их обращения, запись баса, аккордовые структуры и прогрессии, а также использование украшений в работах четырёх авторов (İlerici, 1974; Levent, 1996; Sun, 1998; Tutu, 1999), указывая на различия между этими практиками, а также на их сходства и различия с классической терциевой гармонией. Данные получены путем изучения этих источников и представлены в виде таблиц. Результаты исследования выявляют определённые различия между книгами о гармонии, содержащими практики системы квартовой гармонии.

Ключевые слова: гармония, система квартовой гармонии, гармония Илериджи, полифоническая турецкая музыка, макамная гармония
Цэль гэтае работы – вывучыць пісьмовыя крыніцы, прызначаныя для навучання сістэме, вядомай у Турцыі як квартавая гармонія ці гармонія Ілерыджы. Для дасягнення гэтае цэлі аўтар разглядае напісанне знакаў пры ключы, макамы, акорды й іх... more
Цэль гэтае работы – вывучыць пісьмовыя крыніцы, прызначаныя для навучання сістэме, вядомай у Турцыі як квартавая гармонія ці гармонія Ілерыджы. Для дасягнення гэтае цэлі аўтар разглядае напісанне знакаў пры ключы, макамы, акорды й іх абарачэнні, запіс басу, акордавыя структуры й прагрэсіі, а таксама ўжыванне ўпрыгожанняў у работах чатырох, указваючы на адрозненні між гэтымі практыкамі, а таксама на іх падабенствы й адрозненні ад класічнае тэрцыявае гармоніі. Дадзеныя атрыманыя праз вывучэнне гэтых крыніц і прадстаўленыя ў выглядзе табліц. Вынікі даследавання выяўляюць пэўныя адрозненні між кнігамі пра гармонію, утрымваючымі практыкі сістэмы квартавае гармоніі.

Ключавыя словы: гармонія, сістэма квартавае гармоніі, гармонія Ілерыджы, поліфанічная турэцкая музыка, макамная гармонія