Galina Yavorska

The emergence of new linguistic facts and phenomena during the Russian-Ukrainian war, as well as the ways and forms of its discursive representation, make it possible to formulate certain methodological questions. The first question concerns the axiological assessment of the relationship between language and culture. The second is related to the limitations of critical approaches to the study of discursive practices, namely Critical Discourse Analysis, and the expediency of wider use of Speech Act Theory in this area. And finally, the third problem is the impact of war on the processes of cognitive metaphorization, which allows us to record non-trivial semantic shifts caused by changes in bodily experience in war.

The Middle East and North Africa (MENA) region is one of the most explosive in the world. In recent years, the crisis in the region, which consists of a territorially and culturally connected group of countries from the Maghreb to Pakistan and South Asia, has been growing steadily. The hybrid and proxy-warfare are becoming widespread, the number of participants in local conflicts is increasing, and war zones are being expanded, including operations on land, in the air, at sea, in cyberspace domains. The Covid-19 pandemic has become a new factor in strengthening existing and creating new threats. The peculiarity of modern conflicts is their transition from the regional and local levels to the global one. To the traditional interethnic and religious conflicts are added new ones related to the struggle for regional leadership and the radicalization of fundamentalist Islamic currents. This trend is particularly dangerous for the region in question, and the risks of its implementation ar...

Криза міжнародної системи відносин, спричинена агресивними діями РФ, набула якісно
нового рівня з початком широкомасштабного вторгнення її військ в Україну. Чим далі триває
російська агресія, тим більш зростають ризики для майбутнього глобальної безпеки. На цьому
тлі відбувається зміна парадигми світового порядку, що супроводжується зіткненням і
перебудовою базових наративів міжнародної політики.
Російська війна в Україні спричиняє значні зрушення в системі міжнародних відносин та в
міжнародному середовищі безпеки. У політичному вимірі формується новий баланс світових сил,
що містить можливість істотних змін у структурі світового геополітичного просторуУ доповіді розглянуто базові наративи російської політики, що спираються на історично
зумовлені стійкі ментальні схеми. З огляду на можливість формування нового світового порядку
запропоновано аналіз геополітичних наративів США та Китаю, які істотно впливають на
форматування сучасного міжнародного безпекового середовища.
Окрему увагу приділено опціям майбутнього завершення війни: перемога України та
поразка РФ визначать майбутнє європейської та глобальної безпеки, тимчасом як зворотний
варіант може остаточно зруйнувати світовий устрій.

Розглянуто процеси взаємодії мови і соціуму
крізь призму лінгвофілософської проблеми колективної інтенціо-
нальності. На матеріалі сучасного політичного дискурсу РФ проаналізовано «погрози» та «обіцянки» як ключові мовні дії країни-агресора. Розглянуто маніпуляції з по-
грозами й обіцянками, а також дієвість застрашування за допо-
могою ядерного шантажу.
Офіційна пропаганда  спирається на колективні інтенції громадян,
що сприяє подальшій ескалації войовничої насильницької ритори-
ки. Це свідчить на користь існування умисного наміру у
вчинках російських натхненників і виконавців геноциду в Україні.

Європейський та західний наративи в Україні є прикладом виразної внутрішньої когнітивної опірності. Відсутність мовного бар’єру – розуміння російської мови в Україні – робить проникність українського медійного простору для російської пропаганди максимальною.Визначення прихованих шляхів проникнення в Україну чужих наративів та аналіз семантичних механізмів їхнього деструктивного впливу допомагають визначити вразливості українських медіа і  чи можна зробити його стійкішим у сучасних умовах

I. Rozprawy i analizy Галина Я в о р с ь к а (Київ) Европа в украинских текстах (к проблеме вариативности концепта) Artykuł poświęcony analizie reprezentacji konceptu Europa we współczesnych tekstach ukraińskich. Materiały zaczerpnięto z tekstów medialnych (także z "nowych mediów") i uzupełniono danymi pochodzącymi z ankiet, przeprowadzonych w środowisku studentów, którzy odpowiadali na pytanie "Czym jest 'prawdziwa' Europa?". Koncept Europa jest związany z normami i wartościami, jest wrażliwy na kontekst społeczno-kulturowy, co ujawnia się zwłaszcza w okresie radykalnych zmian społecznych. Umożliwia to obserwację dynamiki konceptualizacji (wariantywności wewnątrzjęzykowej) mechanizmów zmian konceptualnych. Jednak wybrane sposoby konceptualizacji są w kolejności poddawane korekcie (metaforyczny schemat "nauczyciel-uczeń" dla zobrazowania relacji Europa-Ukraina, przedstawianie Europy jako wzorca itp.). Modyfikacja modelu oznacza w istocie zmianę, ale nie dowolną, tylko zgodną z odpowiednią ramą kognitywną i nowym kontekstem socjokulturowym.

Artykuł poświęcony analizie reprezentacji konceptu Europa we współczesnych tekstach ukraińskich. Materiały zaczerpnięto z tekstów medialnych
(także z „nowych mediów”) i uzupełniono danymi pochodzącymi z ankiet,
przeprowadzonych w środowisku studentów, którzy odpowiadali na pytanie
„Czym jest ‘prawdziwa’ Europa?”. Koncept Europa jest związany z normami
i wartościami, jest wrażliwy na kontekst społeczno-kulturowy, co ujawnia się
zwłaszcza w okresie radykalnych zmian społecznych. Umożliwia to obserwację
dynamiki konceptualizacji (wariantywności wewnątrzjęzykowej) mechanizmów
zmian konceptualnych. Jednak wybrane sposoby konceptualizacji są w kolejności poddawane korekcie (metaforyczny schemat „nauczyciel – uczeń” dla zobrazowania relacji Europa – Ukraina, przedstawianie Europy jako wzorca itp.).
Modyfikacja modelu oznacza w istocie zmianę, ale nie dowolną, tylko zgodną
z odpowiednią ramą kognitywną i nowym kontekstem socjokulturowym.
Słowa kluczowe: koncept, Europa, wartości, ukraiński dyskurs polityczny

The article deals with the representation of the concept of Europe in contemporary Ukrainian texts. The data are drawn from the media (including the “new media”) and supplemented with questionnaires administered to students (the question asked was: “What is the ‘true’ Europe?”). The concept of Europe is linked with norms and values, it is sensitive to the socio-cultural context, as can especially be seen in the time of radical social changes. In this way, the dynamics of the changes in conceptualization (intra-linguistic variability) can be observed. However, conceptualizations are subjected to correction and regulation, as is the case with the metaphorical “teacher – student” schema in portrayals of the relationship between Europe and Ukraine, the presentation of Europe as a pattern to follow, etc. A modification of the model in effect signifies a change, but the change is not arbitrary: it is concordant with a specific cognitive frame and the new socio-cultural context.

У статті розглянуто характеристики сучасного українського політичного дискурсу крізь призму метафори міжособистісних відносин. Продемонстровано процеси змін у сучасній мові політики на прикладі долі метафори «братерства», успадкованої від радянського періоду, і поступової заміни її поняттям «партнерства». Водночас радянські концептуальні схеми показують здатність до регенерації.

The European Union is in a political and security crisis. The crisis tends to become existential, which undermines the future of the EU as an integration project. The conflict of values between liberal democracy and authoritarianism is becoming an important factor in international security. Negative current trends in the international security environment increase risks for the EU. In its foreign policy the EU does not demonstrate the ability to speak with one voice. It does not support EU’s ambition to be a global international actor. Within the EU, centrifugal tendencies and Euroscepticism appear to be gaining ground. Among the destructive external and internal factors affecting European security, the hybrid threat posed by Moscow’s ambitious plans and aggressive actions is at the forefront. These actions are aimed at undermining democracies, international solidarity and security. Russia is systematically acting to destabilize the EU, using a set of means of destructive influence,...
EU, European project, Russia’s hybrid warfare, value crisis, international security environment.

The Middle East and North Africa (MENA) region is one of the most explosive in the world. In recent years, the crisis in the region, which consists of a territorially and culturally connected group of countries from the Maghreb to Pakistan and South Asia, has been growing steadily. The hybrid and proxy-warfare are becoming widespread, the number of participants in local conflicts is increasing, and war zones are being expanded, including operations on land, in the air, at sea, in cyberspace domains. The Covid-19 pandemic has become a new factor in strengthening existing and creating new threats.
The peculiarity of modern conflicts is their transition from the regional and local levels to the global one. To the traditional interethnic and religious conflicts are added new ones related to the struggle for regional leadership and the radicalization of fundamentalist Islamic currents. This trend is particularly dangerous for the region in question, and the risks of its implementation are growing.
The intervention of international powers (USA, EU countries, China, Russia, etc.), despite the declared stabilization intentions, in practice leads to further aggravation of the situation in the region. The build-up of Russian forces in the Black Sea has created a base for Russia’s operations in the southern Mediterranean and the Middle East, as well as in the Balkans.
Ukraine is reachable for challenges and risks arising from the Middle East. In the context of the Russian occupation of Crimea and the protracted Russo-Ukrainian war (2014 – present), this factor is becoming particularly dangerous. There is a need to outline the key regional and global trends that operate in the MENA area. Semantic dimension of conflicts so as value systems collision are interpreted as factors of socio-political instability, which are equal in terms of the impact to political, military, economic factors.
Keywords: MENA, Middle East, hybrid warfare, regional instability, global risks, Russia’s aggression

Koncept EUROPA jest jednym z centralnych pojec ukrainskiego dyskursu
społeczno-politycznego. Ten aksjologiczny koncept jest wrazliwy na oddziaływanie
kontekstu socjokulturowego, zwłaszcza w okresach gwałtownych
zmian społecznych. Ukrainska Rewolucja Godnosci (2014) stała sie swiadectwem
istotnego znaczenia Europy dla ukrainskiej tozsamosci narodowej
i stała sie bodzcem dla uformowania sie szeregu dodatkowych jej sensów.
Stworzyło to potrzebe utrwalenia dynamiki zmian w konceptualizacji
pojecia EUROPA i jego wewnatrzjezykowej wariantywnosci. Podstawowa
baza materiałowa przeprowadzonej analizy były współczesne ukrainskie
teksty medialne, baza dodatkowa – dane systemowe (w tym słownikowe)
i ankietowe, pozyskane w latach 2012–2013 od studentów dwóch ukrainskich
uniwersytetów. Dane tekstowe i ankietowe, w duzej mierze zbiezne,
ilustrujace dwa zasadnicze dyskursy: polityczny i oswiatowy, pozwalaja
widziec Europe w trzech perspektywach: geogra1cznej, politycznej (instytucjonalnej,
unijnej) i aksjologicznej. Polityczny składnik konceptu został
tu wyrazony przy pomocy modelu zwiazków interpersonalnych z wyróznieniem
komponentu emocjonalnego. EUROPA postrzegana jest przez
Ukrainców w metaforycznych kategoriach nauczyciela, przywódcy, wzorca
postepowania i celu dazen, Ukraina natomiast – jako uczen, nasladowca,
istota garnaca sie do Europy, majaca jednak poczucie, ze jest przez nia
odtracana i pozostawiana poza granicami Zachodu.

Події в Білорусі нагадали про призабуте слово каратель, і відтак підштовхнули до зіставлення з його українським відповідником. Головна відмінність від використання цього слова в Україні полягає в тому, що в Білорусі карателі активізувалися на власному ґрунті, на тлі жорстоких дій білоруського ОМОНу проти мирних протестувальників.
Натомість в Україні діяв зовнішній чинник: ввести карателей в ужиток з 2014 року намагалася російська пропаганда. Чому в Україні спрацював «лінгвістичний опір» щодо нав’язуваних карателів? Яку роль тут відіграли нові реалії російсько-української війни, що витісняють усталені уявлення про Другу світову, збережені в РФ та Білорусі? І, нарешті, яким чином мовна гра сприяє опірності нашого суспільства і водночас засвідчує, що опірність існує? Відповіді на поставлені питання показують, що розпад «пострадянського простору» триває, а лінгвістичні дані слугують надійним діагностичним показником перебігу цього процесу.

У статті проаналізовано місце понять «війна» і «мир» у сучасних дослідженнях з проб-лем безпеки. Розглянуто теоретичну проблему співвідношення фахових і посвcяк денно-ординарних уявлень про війну і мир. Аргументовано тезу про розмивання дихотомії «вій-на-мир» в умовах гібридної війни та продемонстровано, як це відбивається в сучасних парадигмах безпекових досліджень. Підходи до встановлення миру в контексті сучасних «студій миру» не вповні відповідають реаліям російської агресії проти України-з окупа-цією частини української території та продовженням «гарячого» конфлікту на сході України за участі російських регулярних збройних сил і місцевих проксі-угруповань. По-шуки миру в рамках конфліктологічних студій передбачають віднайдення компромісу, коли «переможцями» виявляються обидві сторони, натомість у рамках міждисцплінар-них досліджень, присвячених війні, її метою є досягнення політичних цілей шляхом пе-ремоги над противником. Перемога в умовах гібридної війни реалізується насамперед у когнітивному вимірі й передбачає унеможливити виконання нав'язуваних противником вимог (позбавлення України права на вибір зовнішньополітичного курсу). Якщо ж ми маємо справу з міждержавною війною, як у випадку російської агресії проти України, настанова на примирення сторін та компроміс з агресором наближується до настанови на капітуляцію та очікувано не отримує суспільної підтримки. Метою цієї війни є вста-новлення миру внаслідок перемоги України-як на когнітивному рівні, так і на рівні відновлення територіальної цілісності нашої держави. Ключові слова: онтологія війни, гібридна війна, безпекові дослідження, студії миру, кон-фліктологічна парадигма.
Galina Yavorska WAR AND PEACE IN CONTEMPORARY SECURITY STUDIES

SEMANTICS OF WAR AND PEACE IN MODERN SLAVIC LANGUAGES:
HISTORICAL‑TYPOLOGICAL ASPECT
The article’s subject matter is specific features of linguistic representation
of the concepts of WAR and PEACE in the lexis of the Slavic languages. The semantics
of lexemes referring to social reality as well as physical and mental spheres belongs
to the basic dimensions of human existence. Social concepts present peculiar difficulties
for cognitive analysis since they combine features of both mental and physical reality.
The relationship between WAR and PEACE concepts, antonymous in many modern
languages, is not symmetrical: it is a privative opposition with «war» the unmarked
member. However, at the conceptual level the asymmetry of war and peace is different,
WAR being a civilizational concept and PEACE an axiological one referring to ideas
of positive values. Due to its positive significance, the notion of peace is extra sensitive
to ideological discourse influence.
In historical-typological description, the synchronous state is considered initial and
a projection of diachronic development. The authors use the retrospective approach,
proceeding from modern languages data to the etymological reconstruction of the original
meaning of Slavic lexemes denoting war and peace (Common Slavic *vojь, *ortь,
*mirъ,*pokoj etc.) They establish motivation models of the forming of semantics
of war («warrior», «pursui», «wild animal», «to strike») and peace («calm», «pleasant»)
in closely related languages, using examples of typological parallelism to demonstrate
the projection of their conceptual expansion and giving particular attention to crosslinguistic
variation in representation of these concepts.
Among the semantic typological parallels discovered by them, the most illustrative
and reliably evidenced as well as the most widespread and constant in time is the relation
of war and peace semantics to performatives. Being a set of events occurring in physical
space, war is intrinsically linked with verbal actions. Similarly, peace both as a physical and
social phenomenon comes into effect by using linguistic means. The role of performatives
merits further study in the framework of the semantics and pragmatics of the WAR and
PEACE concepts.
Keywords: semantics, lexical typology, Slavic languages, motivation models,
regular semantic shifts.

The article deals with the representation of the concept of Europe in contemporary
Ukrainian texts. The data are drawn from the media (including the “new media”) and
supplemented with questionnaires administered to students (the question asked was:
“What is the ‘true’ Europe?”). The concept of Europe is linked with norms and values,
it is sensitive to the socio-cultural context, as can especially be seen in the time
of radical social changes. In this way, the dynamics of the changes in conceptualization
(intra-linguistic variability) can be observed. However, conceptualizations are subjected
to correction and regulation, as is the case with the metaphorical “teacher – student”
schema in portrayals of the relationship between Europe and Ukraine, the presentation
of Europe as a pattern to follow, etc. A modification of the model in effect signifies a
change, but the change is not arbitrary: it is concordant with a specific cognitive frame
and the new socio-cultural context.

Key words: concept, Europe, values, Ukrainian political discourse

У статті розглянуто характеристики мовної лояльності та її специфіку на пострадянському
просторі. Встановлено зв’язок мовної лояльності з особливостями мовної ситуації
та мовними ідеологіями. За допомогою результатів аналізу фокус-груп показано дискурсивні
вияви мовної лояльності в Молдові. Визначено вплив фактора «першої мови»
на види мовної лояльності.

Ключові слова : мовна лояльність, комунікативний конфлікт, мовні ідеології.

The  article  is  dedicated  to  modern  Ukrainian  political  discourse  through  the  prism  of interpersonal  conceptual  metaphor.  The  author  analyzes  some  changes  in  current  political  language
focusing on the metaphor of “brotherhood” inherited from the Soviet period and its a gradual change to the “partnership”. The ability of Soviet conceptual schemes that demonstrate to regenerate is being
analyzed as well.

NARRATIVE ON LANGUAGE AND ITS ROLE IN THE ‘RUSYN QUESTION’
The paper explores the Rusyn language question and the parameters of the phenomenon of language
conflict. The data from academic and public discourses help to identify the following narratives:
the language or dialect, language and ethnicity, narrative of the “friendship of peoples”. The author
draws parallels with the situation in the Donbass as a result of Russian aggression.
Keywords: standard language, narrative on language, language policy. identity, language conflict

Yavorska Galina HYBRID WAR AS DISCURSIVE CONSTRUCT The article explores the idea of two asymmetric modes of existence of war – both physical (material) and discursive. In the military (material) dimension the Russian-Ukrainian conflict is localized, but the discourse of this hybrid war has reached a global level. The interpretative component of a hybrid war is implemented with verbal semiotic means. During a hybrid war the conflict of narratives is weap-onized along with other non-military components of the hybrid warfare. The author reveals the relation between the perception of war and performatives (to declare war, to sign a peace agreement) so as its connection with principles of war labelling. Special focus is on the concept of victory structure.

Endangered languages from sociolinguistic and metaphorical perspectives
The opinions on language esp. endangered language are an important indicator of particular language situation.  At the same time, current theoretical approaches as well as language policies don’t always take them into account. The language ideologies in Ukraine are notable for the concept of ‘language under threat’, which refers not only to minor languages listed in UNESCO Atlas of the World’s Languages in Danger (2010) but also to major languages, notably Ukrainian and Russian. The paper examines the sociolinguistic features of endangered languages and describes ecological vs. security conceptual metaphors associated with the idea of languages under threat.

Проблеми інтерпретації поняття війни в контексті російської агресії в Україні проаналізовано з урахуванням семантики термінів «війна», «збройний конф-лікт», «гібридна війна» в міжнародному праві. Розглянуто відмінні й контровер-зійні версії репрезентації збройного конфлікту в Україні, що корелюють із супе-речностями його численних назв (міждержавний збройний конфлікт, громадян-ська війна, проксі-війна, гібридна війна та ін.). Ці терміни задають способи інтер-претації подій і формують понятійну рамку для дій політиків і дипломатів. Показано доцільність застосування когнітивно-лінгвістичних методів для аналізу семантики концепту «війна» та виявлено усталені схеми його реалізації (ВІЙНА ЦЕ СТИХІЙНЕ ЛИХО, ВІЙНА ЦЕ ПОДОРОЖ). Ключові слова: концептуальний аналіз, гібридна війна, теорія концептуальної метафори, проблеми категоризації. Yavorska Galina " WAR " CONCEPT: SEMANTICS AND PRAGMATICS Interpretation problems of the notion of the war in the context of Russia's aggression in Ukraine are analyzed on the basis of the international law semantics of the terms " war " , " armed conflict " and " hybrid warfare ". Various and controversial versions ofUkrainès armed conflict representation, which correlated with the contradictions of its many names (international armed conflict, civil war, proxy war, hybrid warfare, etc.), are examined. These terms define ways to interpret events and form a conceptual framework within which politicians and diplomats act. The expediency of the cognitive-linguistic methods use to analyze the semantics of the " war " concept is shown and the established schemes for its implementation are identified (war is a natural disaster, war is a journey).

Проблеми інтерпретації поняття війни в контексті російської агресії в Україні проаналізовано з урахуванням семантики термінів «війна», «збройний конф-лікт», «гібридна війна» в міжнародному праві. Розглянуто відмінні й контровер-зійні версії репрезентації збройного конфлікту в Україні, що корелюють із супе-речностями його численних назв (міждержавний збройний конфлікт, громадян-ська війна, проксі-війна, гібридна війна та ін.). Ці терміни задають способи інтер-претації подій і формують понятійну рамку для дій політиків і дипломатів. Показано доцільність застосування когнітивно-лінгвістичних методів для аналізу семантики концепту «війна» та виявлено усталені схеми його реалізації (ВІЙНА ЦЕ СТИХІЙНЕ ЛИХО, ВІЙНА ЦЕ ПОДОРОЖ). Ключові слова: концептуальний аналіз, гібридна війна, теорія концептуальної метафори, проблеми категоризації. Yavorska Galina " WAR " CONCEPT: SEMANTICS AND PRAGMATICS Interpretation problems of the notion of the war in the context of Russia's aggression in Ukraine are analyzed on the basis of the international law semantics of the terms " war " , " armed conflict " and " hybrid warfare ". Various and controversial versions ofUkrainès armed conflict representation, which correlated with the contradictions of its many names (international armed conflict, civil war, proxy war, hybrid warfare, etc.), are examined. These terms define ways to interpret events and form a conceptual framework within which politicians and diplomats act. The expediency of the cognitive-linguistic methods use to analyze the semantics of the " war " concept is shown and the established schemes for its implementation are identified (war is a natural disaster, war is a journey).

The book is dedicated to the concept of Europe in Ukraine’s political discourse. The authors explore the EU’s  representation in the Ukrainian media in connection with the previous perception about the West. The focus is on the  conceptual metaphors which describe Ukraine – EU relations in the Ukrainian media texts since 2001 till 2008.

The book analyzes the ontology of war and peace in the context of the Ukrainian experience of countering Russian hybrid warfare, which has become a long-term factor of destructive influence over the Ukrainian political, economic and social reality.  The Russian aggression had a devastating effect on the international world order and global security. It represents the main destabilizing factor in Ukraine’s regional security environment. 
The essence of war and peace are explored from the strategy and security perspectives, while taking into account a multilevel interplay of meanings. The semantics of war and peace concepts, issues of sociopolitical ontology, the description of the global and regional strategic environment, strategic culture and its relationship with the discourse of power, the role of identities and the language of war, and, finally, the strategy of victory – this is a brief list of issues discussed in the book. 
Modern security strategies are immanently connected to the understanding and interpretation of reality and, therefore, include the sense-making process.
Authors draw on the assumption of a link between the ontological models and modern methods of warfare and the logic of postmodern relativism including the struggle against social orders.  A specific focus is made on the role of identity politics and the analysis of the cognitive dimension of hybrid conflicts.

Главы 4 и 5 коллективной монографии "Исламская идентичность в Украине" (автор - Галина Яворська, перевод с украинского). Разделы посвящены проблемам дискрсивного конструирования идентичности и концептуализации мусульман в современных украинских текстах. Отдельно рассмотрены особенности украинской концептуализации востока (концепт СХІД), 'экзотическая модель (волшебная сказка и др.). Отмечены отличия от модели ориентализама Э. Саида