Квасоля
Квасоля | |
---|---|
P. vulgaris | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
Родина: | Бобові (Fabaceae) |
Підтриба: | Phaseolinae |
Рід: | Квасоля (Phaseolus) L. |
Види | |
Phaseolus acutifolius | |
Вікісховище: Phaseolus |
Квасоля (Phaseolus) — рід рослин родини бобових.
Квітколоже з чашеподібним диском. Крила метеликового віночка більш-менш зрощені з човником, довга вертушка якого, а також тичинки і стовпчик спірального скручені. Біб двостулковий, між насінням з неповними перегородками з губчастої тканини. Трав'янисті рослини, частіше однорічні, більшою частиною в'юнкі, з перистим листям. Листочків — три, рідше — один. Кожен лист має прилистки. Квіти у пазушних кистях. Насіння багате легуміном і крохмалем.
Існує близько 150 видів квасолі в тепліших областях обох півкуль. Розводяться переважно заради плодів і насіння, а деякі види — заради квітів (під назвою турецьких бобів). Типовий вид — квасоля звичайна[1].
Українське квасоля походить через посередництво пол. fasol від сер.-в.-нім. fasōl, і далі від лат. phaseolus. Латинська назва зводиться до грец. φάσηλος, де, очевидно, має середземноморське походження[2]. Інші назви — хвасоля[3], діал. фасо́ля[4][5], діал. пасо́ля[6]. Бадилля квасолі носить назву — квасолиння[7].
Деякі види роду Квасоля:
- Phaseolus acutifolius — Квасоля гостролисткова, або Тепарі
- Phaseolus amblyosepalus
- Phaseolus angustissimus
- Phaseolus anisotrichos
- Phaseolus augustii
- Phaseolus brevicalyx
- Phaseolus chacoensis
- Phaseolus cibellii
- Phaseolus coccineus — Квасоля багатоквіткова
- Phaseolus filiformis
- Phaseolus galactoides
- Phaseolus glabellus
- Phaseolus grayanus
- Phaseolus latidenticulatus
- Phaseolus leucanthus
- Phaseolus lunatus — Квасоля місяцеподібна, або Квасоля лімська
- Phaseolus massaiensis
- Phaseolus micranthus
- Phaseolus microcarpus
- Phaseolus nelsonii
- Phaseolus oaxacanus
- Phaseolus pachyrrhizoides
- Phaseolus parvulus
- Phaseolus pedicellatus
- Phaseolus plagiocylix
- Phaseolus pluriflorus
- Phaseolus polymorphus
- Phaseolus polystachios
- Phaseolus polytylus
- Phaseolus ritensis
- Phaseolus sonorensis
- Phaseolus tuerckheimii
- Phaseolus vulcanicus
- Phaseolus vulgaris L. типовий[1] — Квасоля звичайна
- Phaseolus wrightii
- Phaseolus xanthotrichus
- ↑ а б Відомості про рід Phaseolus (англ.) в базі даних Index Nominum Genericorum Міжнародної асоціації з таксономії рослин (IAPT).
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ хвасоля // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ фасоля // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ фасоля // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Аркушин Г. Л. Пасоля // Словник західнополіських говірок. — Луцьк : РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. — Т. 2 : О-Я. — С. 30.
- ↑ Квасолиння
- Бернардино де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек) — ISBN 978-617-7085-07-1.
- Фасоль. Теоретические Основы селекции «Генофонд и селекция зерновых бобовых культур» (Под ред. Б. С. Курловича и С. И. Репьева), СПБ, 1995, 430 с. (рос.)
- Квасоля // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 113. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Квасоля [Архівовано 15 Березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Квасоля [Архівовано 25 Вересня 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |