Квасоля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Квасоля
P. vulgaris
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підтриба: Phaseolinae
Рід: Квасоля (Phaseolus)
L.
Види

Phaseolus acutifolius
Phaseolus amblyosepalus
Phaseolus angustissimus
Phaseolus anisotrichos
Phaseolus augustii
Phaseolus brevicalyx
Phaseolus chacoensis
Phaseolus cibellii
Phaseolus coccineus
Phaseolus filiformis
Phaseolus galactoides
Phaseolus glabellus
Phaseolus grayanus
Phaseolus latidenticulatus
Phaseolus leucanthus
Phaseolus lunatus
Phaseolus massaiensis
Phaseolus micranthus
Phaseolus microcarpus
Phaseolus nelsonii
Phaseolus oaxacanus
Phaseolus pachyrrhizoides
Phaseolus parvulus
Phaseolus pedicellatus
Phaseolus plagiocylix
Phaseolus pluriflorus
Phaseolus polymorphus
Phaseolus polystachios
Phaseolus polytylus
Phaseolus ritensis
Phaseolus sonorensis
Phaseolus tuerckheimii
Phaseolus vulcanicus
Phaseolus vulgaris
Phaseolus wrightii
Phaseolus xanthotrichus

Вікісховище: Phaseolus

Квасоля (Phaseolus) — рід рослин родини бобових.

Квітколоже з чашеподібним диском. Крила метеликового віночка більш-менш зрощені з човником, довга вертушка якого, а також тичинки і стовпчик спірального скручені. Біб двостулковий, між насінням з неповними перегородками з губчастої тканини. Трав'янисті рослини, частіше однорічні, більшою частиною в'юнкі, з перистим листям. Листочків — три, рідше — один. Кожен лист має прилистки. Квіти у пазушних кистях. Насіння багате легуміном і крохмалем.

Існує близько 150 видів квасолі в тепліших областях обох півкуль. Розводяться переважно заради плодів і насіння, а деякі види — заради квітів (під назвою турецьких бобів). Типовий вид — квасоля звичайна[1].

Назва

[ред. | ред. код]

Українське квасоля походить через посередництво пол. fasol від сер.-в.-нім. fasōl, і далі від лат. phaseolus. Латинська назва зводиться до грец. φάσηλος, де, очевидно, має середземноморське походження[2]. Інші назви — хвасоля[3], діал. фасо́ля[4][5], діал. пасо́ля[6]. Бадилля квасолі носить назву — квасолиння[7].

Деякі види роду Квасоля:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Відомості про рід Phaseolus (англ.) в базі даних Index Nominum Genericorum Міжнародної асоціації з таксономії рослин (IAPT).
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  3. хвасоля // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. фасоля // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. фасоля // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Аркушин Г. Л. Пасоля // Словник західнополіських говірок. — Луцьк : РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. — Т. 2 : О-Я. — С. 30.
  7. Квасолиння

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]