U-218
| U-218 | ||
|---|---|---|
| U 218 | ||
| Верф | Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль | |
| Під прапором | .svg){kind=small} Третій Рейх
| |
| Належність |  Крігсмаріне
| |
| Порт приписки | Крістіансанн, Брест | |
| Замовлення | 16 лютого 1940 | |
| Закладений | 17 березня 1941 | |
| Спуск на воду | 5 грудня 1941 | |
| Введений до складу флоту | 24 січня 1942 | |
| На службі | 1942—1945 | |
| Сучасний статус | 12 травня 1945 року капітулював у Бергені 4 грудня 1945 року затоплений в операції «Дедлайт» | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | підводний мінний загороджувач | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 16,7 вузлів (30,9 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,3 вузлів (13,5 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220—240 м | |
| Дальність плавання | 11 200 морських миль (20 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) 69 морських миль (128 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) | |
| Екіпаж | 44-60 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,9 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,28 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 5,01 м | |
| Водотоннажність надводна | 965 т | |
| Силова установка | ||
| дизель-електрична; 2 дизельних двигуни Germaniawerft M6V 40/46, 2 електродвигуни AEG GU 460/8-276 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2800—3200 к.с. (дизелі) 750 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед 15 мін SMA або 26 мін TMA чи 39 TMB | |
| ППО | 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі |
5-та флотилія ПЧ 9-та флотилія ПЧ 8-ма флотилія ПЧ 11-та флотилія ПЧ |
| Командувачі | Ріхард Бекер, Руппрехт Шток |
| Операції | 10 походів |
| Перемоги | 2 судна (346 GRT) потоплені, 1 судно (7 361 GRT) та 1 допоміжний військовий корабель (7 177 GRT) пошкоджені |
U-218 — німецький військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач типу VIID, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 17 березня 1941 року на верфі № 650 компанії Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі, спущений на воду 5 грудня 1941 року. 24 січня 1942 року корабель увійшов до складу 5-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1].
U-218 належав до класу німецьких підводних мінних загороджувачів типу VIID, збільшеної та модернізованої версії наймасовішої модифікації типу VIIC субмарин Третього Рейху. Службу розпочав у складі 5-ї навчальної флотилії ПЧ, 1 вересня 1942 року переведений до бойового складу 9-ї флотилії ПЧ. 1 жовтня 1944 року переданий до 8-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне, а з 1 березня 1945 року — діяв у складі 11-ї флотилії ПЧ. З 28 серпня 1942 до 8 травня 1945 року здійснив десять бойових походів в Атлантичний океан, під час яких потопив 2 судна (346 GRT), 1 судно пошкодив (7 361 GRT) та 1 пошкодив допоміжний військовий корабель (7 177 GRT)[2]
12 травня 1945 року капітулював союзникам у норвезькому Бергені. 2 червня переміщений до Лох-Раян у Шотландії, а 4 грудня 1945 року затоплений за планом операції «Дедлайт» ескортним міноносцем «Саутдаун» поблизу острову Ініштрагал північніше Ірландії.
капітан-лейтенант Ріхард Бекер (24 січня 1942 — серпень 1944)- капітан-лейтенант Руппрехт Шток (серпень 1944 — 12 травня 1945)
| № | Дата | Командир ПЧ | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перший похід (28.08—29.09.1942, 33 доби; Крістіансанн—Брест)[3] | |||||||||||
| 1 | 11 вересня 1942 | Kptlt. Ріхард Бекер | Fjordaas[4] | танкер |  Норвегія
|
7 361 | баласт | Конвой ON 127 | пошкоджений 51°16′ пн. ш. 29°08′ сх. д. / 51.267° пн. ш. 29.133° сх. д. |
? (0 загиблих та ? вцілілих) | |
| Шостий похід (19.09—08.12.1943, 81 доба; Брест—Брест) | |||||||||||
| 2 | 5 листопада 1943 | Beatrice Beck[5] | вітрильне судно | .svg){kind=small} Велика Британія
|
146 | тріска | потоплено 14°45′ пн. ш. 58°27′ зх. д. / 14.750° пн. ш. 58.450° зх. д. |
13 (усі загинули) | |||
| Восьмий похід (13.06—10.07.1944; 28 діб; Брест—Брест) | |||||||||||
| 3 | 6 липня 1944 | HMS Empire Halberd (F 160)[6] | велике десантне піхотне судно |  Військово-морські сили Великої Британії
|
7 177 | пошкоджено 50°08′ пн. ш. 05°44′ зх. д. / 50.133° пн. ш. 5.733° зх. д. |
271 (усі вижили) | десантне судно типу LSI (L) підірвалося на міні, встановленій U-218 | |||
| Десятий похід (22.03—08.05.1945; 48 діб; Берген—Берген) | |||||||||||
| 4 | 20 квітня 1945 | Kptlt. Руппрехт Шток | Ethel Crawford[7] | траулер | Велика Британія
|
200 | потоплений 55°13′ пн. ш. 05°14′ зх. д. / 55.217° пн. ш. 5.233° зх. д. |
10 (усі загинули) | підірвався на міні, встановленій U-218 | ||
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-218. uboat.net.(англ.)
- ↑ а б Ships hit by U-218.
- ↑ Patrols by U-218.
- ↑ Fjordaas
- ↑ Beatrice Beck
- ↑ HMS Empire Halberd (F 160)
- ↑ Ethel Crawford
- U-218. на uboat.net. (англ.)
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- U 218(нім.)
- Type VIID(англ.)
- U-218 (1941)(рос.)
- U-218(рос.)
.svg){kind=small}
