U-401
U-401 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 16 грудня 1940 року | |
Виведений зі складу флоту | 3 серпня 1941 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових ТА. 14 торпед |
U-401 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 23 вересня 1939 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Danziger Werft» у Данцигу 8 квітня 1940 року під заводським номером 102, спущений на воду 16 грудня 1940 року, 10 квітня 1941 року увійшов до складу 1-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Геро Ціммерманн.
Човен зробив 1 бойовий похід, у якому не потопив та не пошкодив жодного судна.
3 серпня 1941 року потоплений у Північній Атлантиці південно-західніше Ірландії (50°30′ пн. ш. 19°35′ зх. д. / 50.500° пн. ш. 19.583° зх. д.) глибинними бомбами з британського есмінця «Вандерер» і корвета «Гортензія», а також норвезького есмінця «Сент-Олбанс». Всі 45 членів екіпажу загинули[2].
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |