| dbo:abstract
|
- La gramática del portugués, es similar en morfología y sintaxis a la gramática de la mayoría de las lenguas romances, especialmente a la gramática del gallego y las gramáticas de otros idiomas de la península ibérica. El portugués es una lengua fusional y sintética. Los sustantivos, adjetivos, pronombres y artículos son moderadamente flexivos, hay dos géneros (masculino y femenino), dos números (singular y plural), flexiones diminutivas y aumentativas, y una flexión superlativa para adjetivos. Ha perdido el sistema de casos del latín, pero los pronombres personales permanecen declinados (con tres tipos de formas principales, sujeto, objeto del verbo, y objeto de la preposición). Los adjetivos usualmente se sitúan después del sustantivo. Los verbos son altamente flexivos: existen tres tiempos (pasado, presente, futuro), tres modos (indicativo, subjuntivo, imperativo), tres aspectos (perfecto, imperfecto, y progresivo), dos voces (activa y pasiva), y un infinitivo flexivo. La mayoría de los tiempos perfectos e imperfectos son sintéticos, totalizando 11 paradigmas conjugacionales, mientras que todos los tiempos progresivos y construcciones pasivas son perifrásis. Como en otras lenguas romances, también tiene una construcción pasiva impersonal, con el complemento agente reemplazado por un pronombre indefinido. El portugués es básicamente un idioma SVO, aunque puede suceder la sintaxis SOV con algunos pronombres objetivos, y el orden de la palabra generalmente no es rígido. Es una , que por tanto requiere sujetos explícitos, con una tendencia a eliminar pronombres objetivos cuando está presente el sujeto, en variantes coloquiales. Tiene dos verbos copulativos. Tiene una serie de rasgos gramaticales que la distinguen de la mayoría de las otras lenguas románces, tal como un tiempo pluscuamperfecto sintético, un futuro subjuntivo, el infinitivo flexivo, y un presente perfecto con un sentido iterativo. Una característica única del portugués es el mesoclítico, un infijo de pronombres clíticos en algunas formas verbales. (es)
- In Portuguese grammar, nouns, adjectives, pronouns, and articles are moderately inflected: there are two genders (masculine and feminine) and two numbers (singular and plural). The case system of the ancestor language, Latin, has been lost, but personal pronouns are still declined with three main types of forms: subject, object of verb, and object of preposition. Most nouns and many adjectives can take diminutive or augmentative derivational suffixes, and most adjectives can take a so-called "superlative" derivational suffix. Adjectives usually follow their respective nouns. Verbs are highly inflected: there are three tenses (past, present, future), three moods (indicative, subjunctive, imperative), three aspects (perfective, imperfective, and progressive), three voices (active, passive, reflexive), and an inflected infinitive. Most perfect and imperfect tenses are synthetic, totaling 11 conjugational paradigms, while all progressive tenses and passive constructions are periphrastic. There is also an impersonal passive construction, with the agent replaced by an indefinite pronoun. Portuguese is generally an SVO language, although SOV syntax may occur with a few object pronouns, and word order is generally not as rigid as in English. It is a null subject language, with a tendency to drop object pronouns as well, in colloquial varieties. Like Spanish, it has two main copular verbs: ser and estar. It has a number of grammatical features that distinguish it from most other Romance languages, such as a synthetic pluperfect, a future subjunctive tense, the inflected infinitive, and a present perfect with an iterative sense. A rare feature of Portuguese is mesoclisis, the infixing of clitic pronouns in some verbal forms. (en)
- In questa pagina si presentano i tratti fondamentali della grammatica portoghese presentando in particolare la varietà brasiliana. Dopo la presentazione rapida della grammatica, sono elencati i verbi principali della lingua portoghese, alcuni vocaboli (+articolo, genere e numero) principali in base ad alcuni criteri semantici, i convenevoli e le tavole di verbi coniugati dopo un preambolo formato da quelli fondamentali (e.g. essere e avere) isolati dagli altri. Sono inseriti tutti i tempi principali (eccetto l'imperativo) ma non è presente tutto il sistema verbale completo. Nella parte di grammatica è già presente il sistema numerale e qualche avverbio e espressione temporale. In un articolo a sé, è presente un glossario dei falsi amici in portoghese, affiancabile ai vocaboli fondamentali. I verbi portoghesi sono in un articolo a parte. (it)
- 포르투갈어 문법은 포르투갈어를 구사하는데 사용되는 문법이다. (ko)
- De Portugese grammatica, morfologie en syntaxis van de Portugese taal lijkt sterk op de grammatica van de meeste andere Romaanse talen – Spaans en Galicisch in het bijzonder. Het is een synthetische en inflectionele taal Zelfstandige en bijvoeglijke naamwoorden, voornaamwoorden en lidwoorden worden beperkt verbogen: er zijn twee geslachten (mannelijk en vrouwelijk) en twee getallen (enkelvoud en meervoud). Het naamvalsysteem van het Latijn is verdwenen, maar van sommige persoonlijke voornaamwoorden bestaan drie verschillende vormen: onderwerp, lijdend voorwerp en meewerkend voorwerp. Het merendeel van de zelfstandige naamwoorden en een hoop bijvoeglijke naamwoorden kunnen verkleinende en vergrotende derivationele achtervoegsels aannemen en de meeste bijvoeglijke naamwoorden kunnen een derivationeel achtervoegsel van de vergelijkende trap aannemen. Bijvoeglijke naamwoorden komen normaliter na het zelfstandige naamwoord. Er zijn drie werkwoordstijden (verleden, heden, toekomst), drie wijzen (aantonende, aanvoegende en gebiedende wijs), drie aspecten (voltooid, onvoltooid en voortdurend) en een verbogen infinitief – uniek voor het Portugees. Portugees is in principe een SVO-taal, hoewel er ook SOV-constructies kunnen voorkomen. Het Portugees uit Portugal is een nulonderwerp-taal, terwijl in het Portugees uit Brazilië vaak wel een onderwerp staat. Voornaamwoorden worden in de omgangstaal ook weggelaten. Het Portugees heeft twee koppelwerkwoorden. Het heeft een aantal grammaticale kenmerken die het onderscheiden van andere Romaanse talen, zoals een synthetische voltooid verleden tijd en een toekomende tijd in de aanvoegende wijs. (nl)
- Portugisiska är ett romanskt språk och portugisiskans grammatik har mycket gemensamt med de andra romanska språkens. (sv)
- Gramática da língua portuguesa é o estudo objetivo e sistemático dos elementos (fonemas, morfemas, palavras, frases, etc.) e dos processos (de formação, construção, flexão e expressão) que constituem e caracterizam o sistema do idioma português. (pt)
- Морфология португальского языка имеет много общих черт с морфологией испанского и большинства других романских языков. Особенная близость наблюдается в отношении галисийского языка. В отличие от классической латыни, португальский язык изобилует аналитизмами. В частности, практически полностью разрушена латинская система именного склонения, развились артикли, возникло большое количество аналитических форм глагола, добавились определенные ограничения на порядок слов. Существительные в португальском языке имеют категорию рода и числа. В современном языке имена распределяются по двум родам: мужской и женский. Прилагательные, а также притяжательные и указательные местоимения и порядковые числительные, выступая в функции определения, согласуются с определяемым в роде и числе. Изменение по падежам утрачено (отголоском латинского изменения по падежам стало склонение личных местоимений, однако и здесь наблюдаются существенные упрощения). Большинство существительных и прилагательных могут присоединять уменьшительно-ласкательные или увеличительно-усиливающие словообразовательные суффиксы, а качественные прилагательные могут также иметь степени сравнения. Как правило, определение ставится после определяемого (хотя данное правило имеет свои исключения). Как и для других языков романской группы, для португальского языка характерно развитое глагольное словоизменение: глаголы различают три времени (прошедшее, настоящее, будущее), 4 наклонения (изъявительное, сослагательное, условное и повелительное), два залога (активный и пассивный). Кроме того, глагольная система португальского языка включает в себя спрягаемый (личный) инфинитив, из всех романских языков развившийся лишь в португальском, мирандском и галисийском. Часть глагольных форм образуется синтетически, часть — аналитически. Большое количество конструкций с неличными формами глагола позволяет выражать мельчайшие оттенки действия. Португальский язык располагает двумя глаголами-связками (ser и estar), которые обозначают соответственно постоянный и временный признаки, а также могут соответствовать по своему значению русским глаголам «являться» и «находиться». (ru)
- Морфологія португальської мови має багато спільних рис із морфологією іспанської і більшості інших романських мов. Особлива близькість спостерігається відносно галісійської мови. На відміну від класичної латини, португальська мова рясніє аналітизмами. Зокрема, практично повністю зруйнована латинська система іменного відмінювання, розвинулися артиклі, виникла велика кількість аналітичних форм дієслова, додалися певні обмеження на порядок слів. Іменники в португальській мові мають категорію роду і числа. У сучасній мові імена розподіляються на два роди: чоловічий і жіночий. Прикметники, а також присвійні та вказівні займенники та порядкові числівники, виступаючи у функції визначення, узгоджуються з означуваним у роді і числі. Зміну за відмінками втрачено, проте відлунням латинської зміни за відмінками стало відмінювання особових займенників, однак і тут спостерігаються істотні спрощення. Більшість іменників і прикметників можуть приєднувати зменшувально-пестливі або збільшувально-посилюючі словотворчі суфікси, а якісні прикметники можуть мати ступені порівняння. Як правило, визначення ставиться після обумовлення, хоча й тут дане правило має свої винятки. Як і для інших мов романської групи, для португальської мови характерно розвинена дієслівна словозміна — дієслова розрізняють три форми часу: минулий, теперішній і майбутній; чотири способи: дійсний, умовний і наказовий; два стани: активний і пасивний. Крім того, дієслівна система португальської мови включає в себе відмінюваний (особистий) інфінітив, що з усіх романських мов розвинувся лише у португальській, мірандській і галісійській мовах. Частина дієслівних форм утворюється синтетично, частина — аналітично. Велика кількість конструкцій із неособистими формами дієслова дозволяє виражати найдрібніші відтінки дії. Португальська мова має в своєму розпорядженні два дієслова-зв'язки (ser та estar), які позначають відповідно постійну і тимчасову ознаки, а також можуть відповідати за своїм значенням українським дієсловам «бути» і «знаходитися». (uk)
- 葡萄牙語文法是葡萄牙語的文法。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- 포르투갈어 문법은 포르투갈어를 구사하는데 사용되는 문법이다. (ko)
- Portugisiska är ett romanskt språk och portugisiskans grammatik har mycket gemensamt med de andra romanska språkens. (sv)
- Gramática da língua portuguesa é o estudo objetivo e sistemático dos elementos (fonemas, morfemas, palavras, frases, etc.) e dos processos (de formação, construção, flexão e expressão) que constituem e caracterizam o sistema do idioma português. (pt)
- 葡萄牙語文法是葡萄牙語的文法。 (zh)
- La gramática del portugués, es similar en morfología y sintaxis a la gramática de la mayoría de las lenguas romances, especialmente a la gramática del gallego y las gramáticas de otros idiomas de la península ibérica. El portugués es una lengua fusional y sintética. (es)
- In Portuguese grammar, nouns, adjectives, pronouns, and articles are moderately inflected: there are two genders (masculine and feminine) and two numbers (singular and plural). The case system of the ancestor language, Latin, has been lost, but personal pronouns are still declined with three main types of forms: subject, object of verb, and object of preposition. Most nouns and many adjectives can take diminutive or augmentative derivational suffixes, and most adjectives can take a so-called "superlative" derivational suffix. Adjectives usually follow their respective nouns. (en)
- In questa pagina si presentano i tratti fondamentali della grammatica portoghese presentando in particolare la varietà brasiliana. Dopo la presentazione rapida della grammatica, sono elencati i verbi principali della lingua portoghese, alcuni vocaboli (+articolo, genere e numero) principali in base ad alcuni criteri semantici, i convenevoli e le tavole di verbi coniugati dopo un preambolo formato da quelli fondamentali (e.g. essere e avere) isolati dagli altri. Sono inseriti tutti i tempi principali (eccetto l'imperativo) ma non è presente tutto il sistema verbale completo. Nella parte di grammatica è già presente il sistema numerale e qualche avverbio e espressione temporale. In un articolo a sé, è presente un glossario dei falsi amici in portoghese, affiancabile ai vocaboli fondamentali. (it)
- De Portugese grammatica, morfologie en syntaxis van de Portugese taal lijkt sterk op de grammatica van de meeste andere Romaanse talen – Spaans en Galicisch in het bijzonder. Het is een synthetische en inflectionele taal Het heeft een aantal grammaticale kenmerken die het onderscheiden van andere Romaanse talen, zoals een synthetische voltooid verleden tijd en een toekomende tijd in de aanvoegende wijs. (nl)
- Морфология португальского языка имеет много общих черт с морфологией испанского и большинства других романских языков. Особенная близость наблюдается в отношении галисийского языка. В отличие от классической латыни, португальский язык изобилует аналитизмами. В частности, практически полностью разрушена латинская система именного склонения, развились артикли, возникло большое количество аналитических форм глагола, добавились определенные ограничения на порядок слов. (ru)
- Морфологія португальської мови має багато спільних рис із морфологією іспанської і більшості інших романських мов. Особлива близькість спостерігається відносно галісійської мови. На відміну від класичної латини, португальська мова рясніє аналітизмами. Зокрема, практично повністю зруйнована латинська система іменного відмінювання, розвинулися артиклі, виникла велика кількість аналітичних форм дієслова, додалися певні обмеження на порядок слів. (uk)
|
