Lada Prokopovich

The features of using Role-playing games in educating students - prospective teachers are considered. In practical classes on teaching methods of various disciplines, Role-playing games are often used, associated with conducting a fragment of a lesson or a full lesson. Typically, these practical classes are organized on an empirical level. The version of the Role-playing game "Observing Mathematics Lessons", developed on the basis of the theory of contextual learning, is presented. Psychological and pedagogical principles: simulation of specific conditions, game modelling of the content and forms of professional activity, collaborative activities are used in the design of the game. These principles are the basis for creating a game model, which consists of: game goals, a set of roles that indicate the functions of the player, the scenario and the rules of the game. The simulation model contains: didactic goals, the subject of the game and the evaluation system. An importan...

Актуальність дослідження зумовлена тим, що у реальному житті стрімко збільшується кількість технологій (інженерних, біомедичних, соціальних тощо), які часто впроваджуються поспіхом, без аналізу можливих наслідків. Натомість твори соціальної фантастики можна розглядати як уявні експерименти, метою яких є спроба спрогнозувати розвиток подій та стан людства в результаті впровадження таких технологій. Мета дослідження – вивчення творів соціальної фантастики як уявних експериментів щодо стану емоційного інтелекту людей в різних моделях/проєктах суспільства. Методи дослідження: методи аналізу та синтезу (для узагальнення емпіричного матеріалу – творів літератури та кінематографу в жанрі соціальної фантастики), семіотичний, порівняльний. Наукова новизна роботи полягає у виявленні специфічного філософсько-мистецького дискурсу щодо проблем емоційного інтелекту людей, де гіпотези соціальної фантастики перетинаються із предметом соціальної філософії. Результат первинного аналізу цього дискурсу...

The crisis state of society at the beginning of the 21st century is increasingly described as chaos. At the same time, the desire of people to theatricalization of many types of their activities remains unchanged. This gives grounds to consider the theatricality of being as a sociocultural constant, immanently inherent in humanity. The fact that it persists even during periods of cardinal changes, social transformations, civilizational shifts, breaking cultural stereotypes, destruction of traditional institutions and discreditation of established ideals can be explained by the fact that theatricalization of life allows people to cope with sociopsychological discomfort and existential fears, caused by the feeling of total chaos. At the same time, people are faced with the problem of increasingly complex self-identification, which is largely facilitated by the ideas of transhumanism, which actively shatter the already weak notions of what a human being is. One of the approaches to sol...

The purpose of the work is to analyze the process of theatricalization of fashion shows in the context of the socio-communicative space of culture, which is conditioned not only by the ability of this cultural phenomenon to reflect some of the features of modern society, but also to enhance these properties against the background of transformations of the cultural context. The research methodology of the research is based on the paradigm of theatricality of socio-cultural processes. This approach has allowed not only to establish that theatricality has always been characteristic of the displays of new fashion collections, but also to identify trends in the emergence of new forms, which main objectives are: increasing the effectiveness of communication between designers and viewers as potential consumers of products offered; the expansion of the communicative space of the fashion industry, which is due not only to commercial considerations, but also an understanding of the role of fa...

The introduction of new technologies in the social information sector of the Internet is primarily due to increasing competition for the attention of users. In order to keep a person’s attention on your social network, you only need constantly to offer interesting, diverse content, and it should be different for different users. To solve these practical problems, technologies for personalized content recommendations are being developed. The relevance of the topic of this article is due to the widespread use on the Internet of personalized content recommendations and the emergence of publications (analytical materials, statistics), which address the shortcomings of these technologies. The purpose of the study is to analyze modern technologies of personalized content recommendations with the identification of positive and negative consequences of their practical application. The paper analyzes the algorithms of content ranking, which are used by various social networks, video hosting ...

The purpose of the study is to understand the impact of Android implementation on a person, social relations and sociocultural communications of changes occurring in society and culture. Understanding androids as new, "advanced" dolls, allows us to use the concept of "puppet theater of life" as a research strategy. This concept is a part of a broader concept of theatricality of socio-communicative manifestations of culture. Comparison of social life with a puppet theater, where people are puppets created and controlled by gods, Destiny, etc., has a long tradition in philosophical thought since antiquity. It has been shown that this mythology gives rise to a double world perception: 1) it reflects the person's perception of himself as a puppet in the "theater" of life; 2) when making dolls, man himself becomes like the Creator. This perception of the world has been preserved and completed in modern culture. Feeling like a puppet in the "theater&...

The purpose of the study is to identification and understanding of the socio-philosophical foundations of the theatricality of being in conditions of social chaos in ontological and psychological aspects. The methodological research strategy is based on the methods of sociocultural analysis within the framework of the concept of theatricality of sociocommunicative manifestations of culture. The scientific novelties of the work consist in an attempt to reveal the interrelation between such phenomena as social chaos and the theatricalization of life. In this work, it is assumed that theatricalization of life helps people cope with a sense of social chaos. Various examples confirm this. Therefore, to the existing explanations of people's aspirations for the dramatization of life, it is proposed to add one more - an attempt to overcome the sensation of chaos in social reality. Then we can talk not only about the theatricalization of life, as a cultural practice, but also about the t...

The complexity of using instruments for measuring the technological parameters of induction melting in a continuous mode, and sometimes the impossibility of this, requires the creation of reliable indirect methods for assessing the numerical values of these parameters. This is especially important for quality control of control systems that ensure a given melting temperature regime. The paper proposes a classification rule based on parametric classification methods, which makes it possible to determine the temperature regime of induction melting based on the SiO2 content in the slag and the distribution coefficient. Checking the classifying ability of the obtained rule showed that it is high, since for all the numerical data of the factor-signs, both the high-temperature and low-temperature modes were classified correctly. The restrictions on the application of the classification rule are shown, among them: the restrictions imposed by the range of variation of the values of the attr...

Метою дослідження є виявлення та аналіз творів наукової фантастики, в сюжетах яких
осмислюються різні варіанти поєднання біотехнологій з технологіями робототехніки. В результаті аналізу
таких творів встановлено, що їх автори завжди намагаються показати (з різною мірою занурення у
проблематику), що, отримавши «вдосконалене» тіло, людина не стає більш щасливою, більш впевненою в собі,
більш здатною до самореалізації. Провідна ідея таких творів полягає в тому, що попри появу нових
можливостей люди не отримують відчуття повноцінного життя. Та й незрозумілою є кінцева мета такого
«вдосконалення». Тому ставиться під сумнів ідея трансгуманізму про заміну природного тіла людини на
штучне, коли це не зумовлено медичною необхідністю.

Abstract. The relevance of the research topic is due to the rapid development of visual digital technologies, in particular in the field of text animation. Animated text has become a popular means of visualizing information on a variety of platforms, including websites, multimedia presentations, promotional materials, and other media. However, research on the impact of animated text on the cognitive processes of information perception is limited. This problem becomes especially relevant in the conditions of growing popularity of this type of content in the educational process of all levels of education. The purpose of this study is to determine the impact of animated text on the cognitive processes of information perception in education. The research methodology consists in the application of analysis and synthesis methods to generalize theoretical material from various scientific sources within the framework of the specified issues in combination with the practical experience of using animated texts in the educational process. The results of the study allow us to conclude that the inclusion of animated texts in educational materials significantly facilitates the process of providing and processing information, contributes to a better understanding of it by students. The practical experience of using animation in the teaching of various disciplines shows the effectiveness of such practice in the interactive format of lectures, for visualizing experiments in laboratory classes, for activating student communication in seminar classes during discussions. However, the effectiveness of this practice depends on the complexity of the specific task, as well as the level of students' prior knowledge and their intellectual abilities. These factors, as the results of complex cognitive processes, and their impact on visual communication require further research. This will be facilitated by methods that are already being implemented in the educational process, as well as educational technologies that will be developed in the future within the framework of innovative pedagogy strategies.
Keywords: animated text, visual communication, cognitive processes, education, studying, long-term memory, visual stimulus.
Ефект анімованого тексту в когнітивних процесах: нові форми сприйняття інформації в освіті.
Анотація. Актуальність теми дослідження зумовлена стрімким розвитком візуальних цифрових технологій, зокрема у сфері текстової анімації. Анімований текст став популярним засобом візуалізації інформації на різних платформах, включаючи веб-сайти, мультимедійні презентації, рекламні матеріали та інші медіа. Проте дослідження впливу анімаційного тексту на когнітивні процеси сприйняття інформації обмежені. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах зростання популярності такого типу контенту в навчальному процесі всіх рівнів освіти. Тому метою даного дослідження є визначення впливу анімаційного тексту на когнітивні процеси сприйняття інформації в освіті. Методологія дослідження полягає у застосуванні методів аналізу та синтезу для узагальнення теоретичного матеріалу з різних наукових джерел в рамках означеної проблематики у поєднанні з практичним досвідом застосування анімованих текстів у навчальному процесі. Результати дослідження дозволяють дійти висновку, що включення анімованих текстів в навчальні матеріали значно полегшує процес надання та обробки інформації, сприяє кращому її розумінню учнями (здобувачами освіти). Практичний досвід застосування анімації при викладанні різних дисциплін показує ефективність такої практики в інтерактивному форматі лекцій, для візуалізації експериментів на лабораторних заняттях, для активізації комунікабельності студентів на семінарських заняттях під час дискусій. Проте ефективність цієї практики залежить від складності конкретного завдання, а також рівня попередніх знань учнів та їх інтелектуальних здібностей. Ці фактори, як результати складних когнітивних процесів, та їх вплив на візуальну комунікацію потребують подальших досліджень. Цьому сприятиме методики, що вже впроваджуються у навчальний процес, а також освітні технології, які будуть розроблятися у перспективі в рамках стратегій інноваційної педагогіки.
Ключові слова: анімований текст, візуальна комунікація, когнітивні процеси, освіта, навчання, довготривала пам'ять, візуальний стимул.

DESIGN AS CREATIVE DESTRUCTION IN THE CONTEXT OF THEATRICAL BEING. The philosophy of creativity, as a process and result of creating something new by people, involves understanding the borderline state of this phenomenon – between the known and the transcendent, between rules and their violation, between creation and destruction. The dialectical combination of these opposites is revealed when studying design activity as the field of the most expressive manifestation of creativity. Therefore, the need to study the essence of design as a creative process is an actual scientific problem, which is complemented by the question of the role of design in the "theatre" of life (its scenography, dramaturgy, etc.). The search for an answer to this question can be based on the hypothesis of understanding design as creative destruction. The purpose of the research is to study the essence of design as a creative destruction and to identify its functions in the "theatre" of existence. As a result of the analysis and generalization of theoretical and factual material, it was established that there are grounds for forming a hypothesis about design as creative destruction. The leading idea of this hypothesis is the realization that it is not so much about the physical destruction of something as about the destruction of stereotypes, patterns of thinking. And this applies both to the designers' own stereotypes, which they overcome in the process of their creativity, and to the stereotypes that exist in society (in the mass consciousness) and which are destroyed thanks to the results (products) of the designers' creativity. This hypothesis, which is based on ideas about dialectical contradictions as an internal driving force for the development of being (culture, society, intellect, creativity), allowed us to reveal the functions of design in the theatricalization of people's lives (individuals and society). In particular, it was established that in the "theatre" of life, design is the intersection of creation and destruction, rules and their violation, renewal and its illusion. This aspect allows us to consider design as an integral part of the "theatre" of life, which not only creates "costumes" and "scenery", but also responds to social demands and influences the formation of cultural meanings.
Keywords: creativity, fashion, "theatre" of life, stereotypes of thinking and mass consciousness, violation of socio-cultural norms, dialectics.

Філософія творчості, як процесу і результату створення людьми чогось нового, передбачає розуміння пограничного стану цього явища – між пізнаним і трансцендентним, між правилами та їх порушенням, між створенням та руйнуванням. Діалектичне поєднання цих протилежностей виявляється при вивченні дизайнерської діяльності як царини найбільш виразного прояву креативності. Тому необхідність вивчення сутності дизайну як творчого процесу є актуальною науковою проблемою, яка доповнюється запитанням про роль дизайну в «театрі» буття (його сценографії, драматургії, тощо). Пошук відповіді на це запитання може ґрунтуватися на гіпотезі про дизайн як творче руйнування. Мета дослідження − вивчення сутності дизайну як творчого руйнування та виявлення його функцій у «театрі» буття. В результаті аналізу й узагальнення теоретичного та фактичного матеріалу, встановлено що є підстави для формування гіпотези про дизайн як творче руйнування. Провідною ідеєю цієї гіпотези є усвідомлення того, що йдеться не так про фізичне руйнування чогось, як про руйнування стереотипів, шаблонів мислення. І це стосується як власних стереотипів дизайнерів, які вони долають в процесі своєї творчості, так і стереотипів, що побутують у суспільстві (у масовій свідомості) і які руйнуються завдяки результатам (продуктам) творчості дизайнерів. Ця гіпотеза, яка ґрунтується на уявленнях про діалектичні протиріччя як внутрішню рушійну силу розвитку буття (культури, соціуму, інтелекту, творчості), дозволила виявити функції дизайну в театралізації життя людей (індивідів та суспільства). Зокрема, встановлено, що у «театрі» життя дизайн є точкою перетину створення і руйнування, правил та їх порушення, оновлення та його ілюзії. Цей аспект дозволяє розглядати дизайн як невід’ємну частину «театру» життя, яка не лише відповідає за «костюми» та «декорації», а й реагує на соціальні запити і впливає на формування культурних смислів.
Ключові слова: творчість, креативність, мода, «театр» життя, стереотипи мислення та масової свідомості, порушення соціокультурних норм, діалектика.

В умовах стрімкого розвитку цифрових технологій та суттєвих соціокультурних трансформацій зазнають змін різні культурні феномени, в тому числі й анатомічний театр, який набуває нових форматів та сенсів. Ці зміни, як актуальна наукова проблема, потребують осмислення в дискурсі соціальної філософії та філософії техніки. Метою даного дослідження є філософське осмислення трансформацій анатомічного театру як культурного феномену в новому техно-культурному контексті. Методологічна стратегія дослідження базується на концепції театральності соціокомунікативних проявів культури, яка дозволяє осмислювати соціальну реальність та окремі її феномени в динаміці їх змін зі зміною культурного контексту. В результаті аналізу історії виникнення та функціонування анатомічного театру як феномену європейської культури встановлено, що тривалий час він відповідав запиту суспільства на вивчення людського організму як біологічного об’єкту – його складу, будови. Цей запит формувався під впливом культурної па...

Навчальний посібник призначений для практичної роботи в рамках курсу «Філософія науки і техніки», що викладається здобувачам вищої освіти другого (магістерського) рівня з різних спеціальностей. Основна мета – формування у магістрантів навичок з обробки, осмислення та аналізу інформації з різних наукових джерел (на прикладі вивчення філософських метафор у різноманітних наукових теоріях і концепціях) як способу набуття нових знань для використання їх у професійній діяльності

The purpose of the research is to study the socio-psychological posture of people and their behavioral reactions in the new techno-social reality. The study of the socio-psychological posture of people in the conditions of social chaos and the new techno-reality has shown that people have different behavioral reactions: from the desire for self-isolation (due to socio- and technophobia) to immersion in the cult of technology. The formation of these two extremes is facilitated by the mass media, which broadcast the corresponding philosophical concepts (techno-optimism / techno-utopianism and techno-pessimism), enhancing their emotional component. At the same time, a direction is being formed in philosophy, aimed at finding a balance in the system “man − nature − technology”. The main idea of this direction is to understand that technology should be considered not as a subject or actor in this system, but as a tool with which people achieve their goals. This approach allows keeping the emphasis on the expediency and usefulness of technologies for people and nature, as well as on the responsibility of people for their development and implementation. The implementation of this approach not only in philosophical theories, but also in engineering activities will contribute to the formation of technoreality in balance with human (society) and nature.

Keywords: digital technologies; social philosophy; mass media; technophobia; cult of technology; system “man − nature − technology”

СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА: КЕЙСИ ТЕХНОЛОГІЙ 3D-ПРИНТИНГУ, на прикладі проблем, що виникають в сфері інтелектуальної власності з появою 3D-принтерів, показано необхідність трансформації авторського права задля збалансування інтересів виробників (авторів) і споживачів (суспільства).
SOCIO-PHILOSOPHICAL ASPECT OF COPYRIGHT: CASES OF 3D PRINTING TECHNOLOGIES: Using the example of problems arising in the field of intellectual property with the advent of 3D printers, the need to transform copyright to balance the interests of producers (authors) and consumers (society) is shown.

MAN IN THE CONDITIONS OF SOCIAL CHAOS AND THE NEW TECHNOLOGICAL REALITY. The relevance of the research topic is due to the strengthening of trends, which in social philosophy are designated as "social chaos". One of the factors affecting this process is the rapid formation of a new technological reality. An attempt to combine these two ontological dimensions (social chaos and technoreality) for a philosoph-ical understanding of the socio-psychological state of people and their behavioral reactions is the subject of this study. The purpose of the research is to study the socio-psychological state of people and their behavioral reactions in the conditions of social chaos and the new technological reality. The research uses methods of analysis and synthesis, as well as sociocultural analysis, which involves considering life forms as integral cultural formations with three components: artifacts, behavioral models, symbolic aspects. The results of the study show that people have different behavioral reactions: from the desire for self-isolation (due to socio- and technophobia) to immer-sion in the cult of technology. The formation of these two extremes is facilitated by the mass media, which broad-cast the corresponding philosophical concepts (techno-optimism and techno-pessimism), introducing an emotional component into them. This increases people's sense of chaotic life and exacerbates the state of social stress. At the same time, a direction aimed at finding a balance in the system "man − nature − technology" is being formed in philosophical thought. The main idea of this direction is the realization that technique and technology should not be considered as a subject or an actor in this system, but as a tool with which people achieve their goals. This approach allows you to keep the emphasis on the expediency and usefulness of technologies for man and nature, as well as on the responsibility of man for their development and implementation. The implementation of this approach not only in philosophical theories, but also in engineering and production practices will contribute to the formation of technoreality, which will not be one of the factors of increasing social chaos, but, perhaps, on the contrary, will become a factor of stabilization in society.
Keywords: human dimension of technoreality, social stress, behavioral reactions, digital technology, tech-nophobia, cult of technology, social self-isolation, mass media

Актуальність теми дослідження зумовлена посиленням тенденцій, які в соціальній філософії познача-ються як «соціальний хаос». Одним з факторів, що впливають на цей процес, є стрімке формування нової технореальності. Спроба поєднати ці два онтологічних виміри (соціального хаосу та технореальності) для філософського осмислення соціально-психологічного стану людей та їх поведінкових реакцій є предметом даного дослідження. Мета дослідження – вивчення соціально-психологічного стану людей та їх поведін-кових реакцій в умовах соціального хаосу та нової технореальності. В дослідженні застосовано методи аналізу та синтезу, а також соціокультурний аналіз, який передбачає розгляд життєвих форм як цілісних культурних утворень з трьома компонентами: артефакти, поведінкові моделі, символічні аспекти. Резуль-тати дослідження показують, що у людей виникають різні поведінкові реакції: від прагнення самоізоляції (через соціо- та технофобію) до занурення у культ технологій. Формуванню цих двох крайностей сприяють мас-медіа, які транслюють відповідні філософські концепції (технооптимізму і технопесимізму), привно-сячи в них емоційну складову. Це посилює у людей відчуття хаотизації життя і загострює стан соціального стресу. Разом з тим, у філософській думці формується напрям, націлений на пошук балансу в системі «лю-дина − природа − технології». Основна ідея цього напряму полягає в усвідомленні того, що техніка і тех-нології мають розглядатися не як суб’єкт або актор в цій системі, а як інструмент, за допомогою якого люди досягають своїх цілей. Такий підхід дозволяє зберігати акценти на доцільності і корисності техно-логій для людини і природи, а також на відповідальності людини за їх розробку та впровадження. Ре-алізація цього підходу не лише у філософських теоріях, а й в інженерних та виробничих практиках сприя-тиме формуванню технореальності, яка буде не одним із факторів посилення соціального хаосу, а, мож-ливо, навпаки, стане чинником стабілізації у соціумі.
Ключові слова: людиновимірність технореальності, соціальний стрес, поведінкові реакції, цифрові технології, технофобія, культ технологій, соціальна самоізоляція, мас-медіа

Středoevropský vzdělávací institut (Bratislava, Slovensko) Národní institut pro ekonomický výzkum (Batumi, Gruzie) Al-Farabi Kazakh National University (Kazachstán) Institut filozofie a sociologie Ázerbájdžánu Národní akademie věd (Baku, Ázerbájdžán) Institut vzdělávání Ázerbájdžánské republiky (Baku, Ázerbájdžán) Batumi School of Navigation (Batumi, Gruzie) Regionální akademie managementu (Kazachstán) Veřejná vědecká organizace "Celokrajinské shromáždění lékařů ve veřejné správě" (Kyjev, Ukrajina) Nevládní organizace "Sdružení vědců Ukrajiny" (Kyjev, Ukrajina) Univerzita nových technologií (Kyjev, Ukrajina) v rámci publikační skupiny Publishing Group " Vědecká perspektiva " MODERNÍ ASPEKTY VĚDY Svazek XXXV mezinárodní kolektivní monografie Česká republika 2023

A METAPHOR ABOUT THE "DEATH OF THE AUTHOR" IN THE CONTEXT OF THE NEW TECHNOLOGICAL REALITY.  The relevance of the research topic is due to the fact that with the emergence and active use of text generators based on artificial intelligence, the practice and philosophy of copyright is faced with a problem when it is impossible to give an unequivocal answer to the question: Who is the author of the work? The purpose of the research is to identify and philosophically understand the problems faced by copyright due to the introduction of digital technologies into various spheres of human activity, through the prism of Roland Barthes' metaphor about the "death of the author". The results of the study show that the introduction of digital technologies in the field of creation of texts (literary, scientific, journalistic, etc.) leads to a number of new problems facing copyright. In particular, the use of text generators based on artificial intelligence leads to the fact that the philosophical problem of the impossibility of establishing the original authorship of a cultural text is complicated by the appearance of a new participant-instrument in the process of text creation − the "digital author". Therefore, there is a need for revision (or new definitions) of basic concepts, in particular, the concept of "author". In this matter, the practice and philosophy of law intersect with the philosophy of culture and social communication studies, where the problem of creation and distribution of imitation texts (or simulacra texts) with false information generated by chat-bots based on artificial intelligence is revealed. Because of this, there is a threat of discrediting science, education, law and other areas where texts generated by digital bots are beginning to appear. In such conditions of the new techno-reality, Roland Barthes' postmodern metaphor of the "death of the author" acquires an additional semantic load, which strengthens the epistemological value of this metaphor for the philosophical understanding of the figures of the Author and the Reader, as well as the ways and means of creating and actualizing the Text as a form of existence of cultural information.
Keywords: text, artificial intelligence, GPT, Author, Reader, Roland Barthes, text-imitation, text-simulacrum, copyright, philosophy of culture
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що з появою та активним використанням генераторів тексту на основі штучного інтелекту практика та філософія авторського права стикається із проблемою, коли неможливо дати однозначної відповіді на запитання: Хто є автором твору? Мета дослідження – виявлення та філософське осмислення проблем, що постають перед авторським правом через впровадження цифрових технологій в різні сфери людської діяльності, крізь призму метафори Ролана Барта про «смерть автора». Результати дослідження показують, що в умовах впровадження цифрових технологій в сферу створення текстів (літературних, наукових, публіцистичних тощо) перед авторським правом постає низка нових проблем. Зокрема, використання текстових генераторів на основі штучного інтелекту призводить до того, що філософська проблема неможливості встановлення початкового авторства культурного тексту ускладнюється через появу нового учасника-інструменту в процесі створення тексту − «цифрового автора». Тож виникає потреба у ревізії (або нових визначеннях) базових понять, зокрема, поняття «автор». В цьому питанні практика і філософія права перетинаються із філософією культури та соціальною комунікативістикою, де виявлено проблему створення та поширення текстів-імітацій (або текстів-симулякрів) з неправдивою інформацією, які генерують чат-боти на основі штучного інтелекту. Через це виникає загроза дискредитації науки, освіти, права та інших сфер, де починають з’являтися тексти, генеровані цифровими ботами. В таких умовах нової технореальності постмодерністська метафора Ролана Барта про «смерть автора» набуває додаткового смислового навантаження, яке посилює гносеологічну цінність цієї метафори для філософського осмислення фігур Автора і Читача, а також способів та засобів створення і актуалізації Тексту як форми існування культурної інформації.
Ключові слова: текст, штучний інтелект, GPT, Автор, Читач, Ролан Барт, текст-імітація, текст-симулякр, авторське право, філософія культури