I-42

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія
Японія
Назва: I-42
Будівник: верф ВМФ у Куре
Закладений: 18 березня 1942
Спуск на воду: 10 листопада 1942
На службі: 3 листопада 1943
Доля: 23 березня 1944 потоплений поблизу Палау
Основні характеристики
Клас і тип: Підводний човен типу B Modified 1 (I-40)
Водотоннажність: 2624 над водою, 3654 при зануренні
Довжина: 108,7 м
Ширина: 9,3 м
Осадка: 5,1 м
Двигуни:
  • 2 дизелі потужністю 9,2 МВт
  • електромотори потужністю 1,5 МВт
Швидкість: 23,5 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні)
Дальність
плавання:
26 000 км при швидкості 16 вузлів (над водою)
Максимальна
глибина:
100 м
Екіпаж: 114
Озброєння:
  • 6 × 533 мм торпедних апаратів (усі носові), 17 торпед
  • 1 × 140 мм палубна гармата / 40 калібрів Тип 11 року
  • зенітне озброєння 2 х 25 мм Тип 96
  • 1 літак Yokosuka E14Y
I-42. Карта розташування: Океанія
23.03.44
23.03.44
Район потоплення I-42

I-42 — підводний човен Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.

Початок історії човна

[ред. | ред. код]

Корабель належав до типу B Modified 1 (він же клас I-40), представники якого мали великі розміри (їхня надводна водотоннажність перевищувала підводний показник океанських підводних човнів США) та могли нести розвідувальний літак. Втім, човни цього типу ставали до ладу лише з 1943 року, коли застосування ними авіації стало неактуальним.

Бойова служба

[ред. | ред. код]

По завершенні тренувань 12 лютого 1944-го I-42 вирушив до району на північний схід від атола Трук (центральні Каролінські острови), де ще до війни була створена головна японська база в Океанії. 20 лютого човен досягнув визначеної йому зони. На той час база на Труці вже зазнала розгрому внаслідок потужної атаки американського авіаносного з'єднання 17—18 лютого. Невдовзі човен попрямував на захід та 3 березня прибув на Сайпан (Маріанські острови), звідки 4—7 березня пройшов на Трук.

15—19 березня 1944-го I-42 здійснив перехід на Палау (західні Каролінські острови), де взяв на борт вантаж та пасажирів і 23 березня вирушив до Рабаула (східне завершення острова Нова Британія в архіпелазі Бісмарка). Останній близько двох років був головною передовою базою японців, з якої проводились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї, проте з кінця лютого сам виявився заблокованим.

Американська розвідка отримала дані про похід І-42, що дозволило попередити підводний човен «Тані», який патрулював у районі Палау. Надвечір того ж 23 березня 1944-го «Тані» встановив радарний контакт з кораблем, що був після зближення ідентифікований як японський підводний човен, який рухається на поверхні. На І-42 також помітили ворога, після чого півтори години обидві субмарини маневрували, намагаючись на дати супротивнику ракурсу для торпедної атаки. Нарешті американський човен дав залп чотирма торпедами з дистанції до 2 км. На «Тані» чули два вибухи і зафіксували припинення роботи гвинтів японського корабля. І-42 загинув разом з усіма 102 особами, що перебували на борту.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Процитовано 10 грудня 2022.