Украинистика

Одинадцятитомний «Словник української мови» (СУМ–11) — перший в історії великий тлумачний словник української мови. Укладений колективом співробітників Інституту мовознавства АН УРСР під керівництвом академіка Івана Білодіда. Виданий у 1970 — 1980 роках видавництвом «Наукова думка» (Київ).

1983 року групі вчених Інституту мовознавства, які зробили найбільший внесок у створення СУМ, присвоєно звання лауреатів Державної премії СРСР. Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11), що його було видано у 1970 — 1980 роках, став першим у історії тлумачним словником української мови. На ньому базуються чи не всі сучасні українські тлумачні словники, зокрема «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) та оновлений «Словник української мови у 20 томах», публікацію якого розпочала Академія наук України у 2010 році.

Словник укладено великим колективом науковців за україномовною літературою від часів Котляревського до 1980 року. Після більшості тлумачень у словнику наведено справжні випадки вживання слова, що ілюструють його значення.

Попри обов’язкову на час його виходу політичну заангажованість, СУМ-11 становить беззаперечний скарб вітчизняної лексикографії.

Словник відбиває стан української літературної мови від Івана Котляревського до кінця 1970-х років. Містить 134 058 слів.

Крім загальновживаної лексики і фразеології, СУМ охоплює також значну частину лексичного складу мови, що відійшла до пасивного мовного фонду, але свого часу активно вживалася і тому засвідчена як у фольклорі, так і в творчості майстрів слова; фіксуються у словнику часто вживані діалектизми та слова, що стоять на межі літературного вживання.

Включаючи великий і різноманітний щодо походження, функціонування і стилістичного застосування лексико-фразеологічний матеріал, СУМ має нормативне спрямування. Це забезпечено зокрема:

1. Добором лексики для його реєстру;
2. Розкриттям через тлумачення основних значень та відтінків значень реєстрових слів;
3. Поданням найважливіших граматичних форм і наголосу цих слів; Наведенням до них (де це потрібно) стилістичних ремарок і визначенням сфери їхнього уживання;
4. Ілюстраціями вживання витлумачуваних слів та фразеологізмів, що дають живі приклади правильного вживання слів та підтверджують їхню стилістичну характеристику.

На сьогодні деякі тлумачення зі словника застаріли, оскільки значення слів розкривалося у словнику із позицій марксизму-ленінізму — тогочасної державної ідеології. Частково застарів і правопис словника, оскільки правописом 1993 року було повернуто літеру «Ґ» та змінено написання деяких власних назв, похідні яких є у словнику (аргентінський → аргентинський, бразілець → бразилець тощо).

Словник укладено на основі кількамільйонної лексичної картотеки української мови, що базується на українській художній, перекладній, науковій, науково-популярній та політичній літературі, збірках народної творчості, газетах, журналах, підручниках, посібниках, довідниках та мемуарах.

Лексикографічними джерелами словника слугували, зокрема, найважливіші попередні словники української мови: рукописний Словник української мови П. Білецького-Носенка, Малорусько-німецький словник Є. Желехівського (Львів, 1886), Словник української мови за редакцією Б. Грінченка (Київ, 1907—1909), Російсько-український словник (редакція М. Калиновича; Москва, 1948), Українсько-російський словник в шести томах (Київ, 1953—1963), Словник мови Шевченка (Київ, 1964), серія термінологічних словників та ін.

Клад из c. Стижок является одним из крупнейших депонирований серебряных монет XIV–XV вв., найденных на исторической территории Великого княжества Литовского. Деньги из глиняного горшка имеют отношение к истории многих современных государств: Литвы, Беларуси, Молдовы, Украины, Польши, Чехии, Румынии, Италии, Турции. Совокупность стран-эмитентов делает клад своеобразной и неповторимой энциклопедией средневековья. По нему можно проследить сложные процессы денежного обращения и международной торговли Европы с итальянскими колониями в Северном Причерноморье, исследовать влияние золотоордынской и крымско-татарской валюты на рынке Восточной Европы, выявить проникновение пражских, молдавских и валашских монет на территорию Великого княжества Литовского, установить особенности надчеканивания серебряной монеты в конце XIV — середине XV в.

The Hoard of Medieval Coins from the Village Stizhok. In the spring of 2011, a clay pot was found in a field nearby the village Stizhok (Shumsk district, Ternopil’ region,Ukraine). The pot contained about 2500 silver coins struck in the Golden Horde, Crimean Khanate, Caffa, Principalities of Wallachia and Moldavia, and Lithuania. The significant part of oriental coins bears the Tartar, Moldavian and Lithuanian countermarks. Most likely, the treasure was hidden during the Tartar military expansion atthe end of 15th and beginning of 16th centuries.

Keywords. Numismatics, medieval numismatics, coin hoard, Genoese colonies in Crimea,  Genoese history, Poland, Ukraine, Golden Horde, Grand Duchy of Lithuania, Moldova, Romania, Wallachia, Asprokastron, 15th century, Svidrigailo, Vladislav II. Нумизматика, средневековая нумизматика, клады монет, генуэзские колонии в Крыму, Аспрокастрон, надчеканы на монетах Золотой Орды и Крымского Ханства, денежное обращение 15-го века, каталог монет с надчеканами, Каффа, Молдавия, Мунтения, Владислав II, Свидригайла."

Форум новейшей восточноевропейской истории и культуры. 2015. № 2(24).
http://www1.ku-eichstaett.de/ZIMOS/forum/inhaltruss24

Андреас Хайнеманн-Грюдер
Разрядка, сдерживание или смена режима? Уроки украинского конфликта для внешней политики Германии и Евросоюза

Семен Чарный
«Еврейский вопрос» и «украинский кризис» 2014-2015 гг.: проявления антисемитизма и полит-технологические обвинения в антисемитизме

Владислaв Гриневич
Майдан и Церковь: опыт духовного взаимодействия

Антон Шеховцов
Политически мотивированное международное наблюдение за местными выборами 2015 года в Украине

Андреас Умланд и Андре Хертель
Современные украинские реформы в их историческом и международном контекстах