Landscape and Culture

This paper draws on articles published in the New Zealand Herald between 1914 and 1933 by the writer and journalist Elsie K. Morton to demonstrate how nostalgia for childhood experiences in the forest, or the bush, as it is labelled colloquially, have acted as an antimodern response to and critique of deforestation in New Zealand. Morton's articles are situated within the wider body of cultural antimodernism in New Zealand, locating them after the antimodern literature of Maoriland in the late nineteenth century and early twentieth century, but before the antimodern writing of several prominent authors who published their works in the 1930s and 1940s. The author makes the argument that the bush landscape is central to the expression of antimodernism as a response to the modernisation of New Zealand.

Gennem årene er der indkommet mange fund fra
bronzealderen i Blistrup sogn i Nordøstsjælland, hvor
de mange gravhøje stadig sætter deres monumentale
præg på landskabet. Sognet ligger helt ud til Kattegatkysten,
og det er mod land naturligt afgrænset af brede
ådale og ufremkommelige mosedrag. Indtil for blot et
par hundrede år siden kunne man kun passere disse
vådområder ganske få steder. Da høvdingene i bronzealderen
blev afhængige af forbindelserne over havet
for at få del i den statusgivende bronze, øgedes også
færdslen mellem indlandet og kysten. I Blistrup-området
satte denne trafik spor i yngre bronzealders sociale
og religiøse organisation.

Oplà 2016 raccoglie i contributi, le riflessioni e i progetti più significativi presentati alla terza edizione di OPEN SESSION ON LANDSCAPE, il ciclo di seminari internazionali promosso dal curriculum in Architettura del Paesaggio del Dottorato di ricerca in Architettura che è stato realizzato con il patrocinio dell’Ordine e della Fondazione degli Architetti di Firenze e con il sostegno dell’Istitut Francais e del Consolato Cinese di Firenze.

In the wake of the much discussed phenomenon of so-called ‘Nordic Noir’, the significance of landscape in relation to the police procedural has had something of a small-screen renaissance. In this paper, I discuss this with specific reference to recent productions set and filmed in Britain. Broadchurch (ITV, 2013–present) shot in West Dorset, Southcliffe (Channel 4, 2013) filmed in and around Faversham and the North Kent marshes, and Y Gwyll/Hinterland (S4C/BBC, 2013) filmed in and around the Welsh coastal resort of Aberystwyth in Ceredigion, all share something of a ‘post-Nordic-noir’ family resemblance insofar as landscape and location are themselves presented as central characters, prompting reflection on what these narratives reveal about ideas of place and the role of topography and landscape in the cultural imaginary of the British procedural drama.

Preservation of existing cultural heritage and the need for new facilities is a struggle that characterizes the development of a city. In Denpasar City, Bali Province there is a Subak cultural landscape in the form of an agricultural area. Subak cultural landscape has been designated as a World Cultural Heritage by UNESCO (WBD). The subak WBD site established by UNESCO consists of 4 regions spread across Bali Province. The subak area in Denpasar City by the city government is also conserved by establishing it as a green open space. Although it has been designated as green open space, land conversion continues to occur in subak land. The preservation of subak cannot only be carried out by regulations. Subak conservation must be carried out comprehensively involving all related elements. In city ecology there are three main things that influence and move dynamically, namely, politics, economy and culture. This article will review the power and its role in the existence of the cultural landscape of Subak in the city of Denpasar. This article consists of three main parts. The first part discusses the cultural landscape of subak in Denpasar City as green space and its changes. The second part discusses the cultural position of subak landscape as a component of the city. The final part is to analyze what influences power, and what its role is in the development of subak cultural landscape in Denpasar City, Bali Province.

Herkese açık konuşma ve soru-cevap - 13. İstanbul Bienali  / Open lecture - 13. İstanbul Biennale

Bahçeler politik anlamlar taşıyan ve politik gücün ortaya konulmasına olanak sağlayan mekanlardır. İstanbul bahçeleri yüzyıllar boyunca karşıt politik izleri silme çabası doğrultusunda pek çok kere tahrip edilmiştir. Yapılacak sunum, İstanbul şehrindeki örneklere odaklanıp özellikle Kağıthane Vadisi’ndeki değişimleri ele alacaktır. Sunum, kültürel peyzaj kavramı tartışmaları çerçevesinde Osmanlı bahçe kültürünün devamlılığını, benimsenmesini, transformasyon ve adaptasyonunu, anlam kaymalarını ve yanlış kullanımlarını günümüze kadar birbirini peşi sıra takip eden dönemler üzerinden sorgulamayı amaçlamaktadır.

Gardens are politically loaded spaces and they enable manifestation of
political power. Gardens of Istanbul were destroyed numerous times
throughout centuries, as efforts for erasing signs of rival political
display. The presentation will focus on examples in the city of Istanbul, and, will mainly examine the transformation of the Kağıthane Valley. The presentation will question the concept of cultural landscapes as well as the continuity of the Ottoman garden culture - as it was adopted, transformed, cherished, challenged, misunderstood and misused through subsequent periods until today.

Trees are living monument of nature and worshipping them is probably the oldest form of religion, documented in ancient societies all over the World, because of their shear magnificence, antiquity and benefits to humankind on earth. The worship of plants is an ancient phenomenon in India, too. The earliest form of worship was probably the veneration of a single tree, line of trees, cluster of trees, groves and woodland/forest. Especially, among the Tamils " Trees were the embodiment of divinity; in them, Gods dwelt and had to be worshipped " (Agam,270.12;7;Puram,191.1;198). Many villages set apart sanctified land to propitiate the vanadevatas .i.e. tree spirits. The two notable traditional institutions of tree worship by the Tamils were Kovilkadu or " Sacred Grove " , and Sthala Vriksha or " Sacred Tree " of a temple. These institutions has Indian Banyan, Sacred Fig and Neem as its Keystone tree species with reverence to unique residing deity Amman, Goddess of fertility/good health and Ayyanar, God of protection and security with vernacular folklore narratives which persist to the present day. In totality these institutions and its Keystone tree species has important role ecologically, socio-culturally, religiously, and politically on the local communities in various districts of Tamil Nadu State, India. This idea submission aim at an overview of the Ecological services i.e. Ecosystem services, defined as " the benefits that humankind derives from nature or ecosystems ". Especially, from the three Keystone tree species through study and documentation of its importance to conserve them, to continue providing life support essentials like clean air, water, soil fertility, biodiversity. As these " Trees are the earth's endless effort to speak to the listening heaven " from the Indian sub-continent for the world.

Марина ГРИМИЧ


УКРАЇНСЬКЕ ЖИТТЯ ПІД ПІНЬОРАМИ

Культурний ландшафт українських колоній Бразилії



ЗМІСТ


ВСТУП: МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ КУЛЬТУРИ АГРАРНИХ МІГРАЦІЙ

А. Специфіка дослідження аграрних міграцій
Б. Тюнінг: прості способи підвищення ефективності польових досліджень
В. Дослідницький «тартак» польовика
Г. Кабінетна робота
Д. Едиційна практика

ЧАСТИНА I. ТВОРЕННЯ КУЛЬТУРНОГО ЛАНДШАФТУ: ОБЛАШТУВАННЯ ПРОСТОРУ

Розділ 1. Фронтир: піонерський досвід
1.2. Вступні зауваження
1.2. Йосип Олеськів vs Ґерґолетто
1.3. Foundation Story
1.4. Піонерський досвід
1.5. Короткі висновки
Розділ 2. Культура виживання та господарювання
2.1. Вступні зауваження
2.2. Технологія землеробства
2.3. Сільськогосподарські культури
2.4. Розведення великої рогатої худоби і свійських тварин. Фашинали
2.5. Традиційні засоби пересування (матеріали)
2.6. Короткі висновки
Розділ 3. Організація простору: поселення, обійстя
3.1. Вступні зауваження
3.2. Типологія поселень
3.3. Піонерські роки
3.4. Хати та обійстя в 1940–50-х роках
3.5. Українські обійстя 1950–70-х років
3.6. Обійстя і хати у 80-х роках ХХ – першій декаді ХХІ століття
3.7. Короткі висновки
Розділ 4. Культура харчування і кулінарний фольклор
4.1. Вступні зауваження
4.2. Кухонне приладдя, продукти харчування та страви
4.3. Режим харчування і соціальні звичаї споживання їжі
4.4. Ізоморфність кулінарного фольклору
4.5. Короткі висновки

ЧАСТИНА IІ. РИТМ КУЛЬТУРНОГО ЛАНДШАФТУ

Розділ 5. Річний цикл: календар
5.1. Господарський цикл
5.2. Календар свят
5.3. Короткі висновки
Розділ 6. Ініціаційні обряди життєвого циклу: охрещення, перше причастя (матеріали)
6.1. Охрещення та ім’янаречення
6.2. Перше причастя
6.3. Короткі висновки
Розділ 7. Життєвий цикл людини: шлюб та весілля
7.1. Кілька слів про методику класифікації польових матеріалів
7.2. Хронологічний виклад польових джерел
7.3. Весілля Сюзанни Біло (Діпауло): Етнографічний репортаж
7.4. Аналіз польових матеріалів на тему шлюбу та весілля
7.5. Бразильський етнографічний дискурс
7.6. Короткі висновки
Розділ 8. Похоронний обряд та вшанування небіжчиків (матеріали)
8.1. Вірування, ритуалістика
8.2. Цвинтарі

ЧАСТИНА IІІ. АНТРОПОГЕННИЙ ЧИННИК

Розділ 9. Здоров'я людини, хвороби та їх лікування
9.1. Природа і людина: етап конфронтації
9.2. «Знаючі» люди, лікарі, фельдшери
9.3. Хвороби та їх лікування
9.4. Жіноче здоров’я
9.5. «Бабуні»
9.6. З народної ветеринарії
9.7. Короткі висновки
Розділ 10. Народна релігійність
10.1. Вступні зауваження
10.2.  Ритуалістика
10.3. Звичай мандрівної каплиці
10.4. Прощі, паломництво
10.5. Агіоніміка і християнська афористика
10.6. Іконографіка: домашні вівтарі
10.7. Короткі висновки
Розділ 11. Українські монахині та катехитки
11.1. Вступні зауваження
11.2. Приїзд / початки / піонерське життя  жіночих згромаджень у Бразилії
11.3. Доми
11.4. Убрання
11.5. Денний розпорядок. Будні й свята
11.6. Домова економіка
11.7. Життя катехитки на колонії
11.8. Навчання
11.9. Обряди та звичаї
11.10. Покликання
11.11. Здійснення апостолятів
11.12. Соціальна спорідненість
11.13. Короткі висновки.
Розділ 12. Фольклор
12.1. Вступні зауваження
12.2. Емігрантська та піонерська народна творчість
12.2. Пісенна і танцювальна культура: текст і контекст
12.3. Каталог весільних пісень, записаних Мариною Гримич
12.4. Колядки в контексті святкування Різдва
12.5. Оповідальний фольклор: меморати і перекази на морально-етичні теми
12.6. Оповідальний фольклор: гумористичні перекази, анекдоти
12.7. Короткі висновки
Розділ 13.  Одяг та рукоділля (фотоматеріали)
13.1. Повсякденний одяг
13.2. Святковий одяг
13.3. Весільні фото
13.4. Рукоділля

ВИСНОВКИ: КУЛЬТУРНИЙ ЛАНДШАФТ УКРАЇНСЬКИХ КОЛОНІЙ БРАЗИЛІЇ В ІСТОРИЧНІЙ ДИНАМІЦІ

Покажчики:
Географічний покажчик
Іменний покажчик
Тематичний покажчик
Переліки:
Перелік інтерв’ю
Перелік респондентів
Перелік фольклорних творів
Перелік ілюстрацій
Перелік використаної літератури