градостроительство

Статья посвящена исследованию влияния различных факторов на транспортное поведение, характерное для российских городов с населением более миллиона человек. Рассматриваются две группы факторов: социально-экономические и планировочные. При помощи геоинформационных систем проводится оценка связи транспортного поведения населения с рядом характеристик планировочной структуры города: плотностью населения, конфигурацией улично-дорожной сети и общей компактностью планировочного решения.

На кожному етапі цивілізаційного розвитку відповідно до тогочасних соціальних викликів та уявлень про умови проживання, технічних і технологічних можливостей, людство формувало систему підходів до створення комфортного міського середовища. Входження до четвертого етапу світової науково-технічної революції-тотального розповсюдження інтернету та комп'ютерних технологій-обумовило нові виклики та вимоги до формування сучасного міста. Безумовно, традиційні підходи до підвищення естетичних і екологічних якостей міського середовища засобами архітектури та дизайну залишаються надзвичайно актуальними і розповсюдженими. Проте, все більшого значення набуває усвідомлення необхідності кардинальної трансформації міського простору, однією із характерних рис якого стала поліфункціоналізація використання територій.
Розглянуті питання:
Еволюція парадигми функціональної наповненості міського простору.
Мікрорайон як спадок радянського минулого.
Поліфункціоналізація як шлях підвищення різноманітності міського
простору.

В статье анализируется попытка реализации концепции «идеального города» в Индии на примере новой столицы Пенджаба как места, свободного как от колониального наследия, так
и от зол традиционной Индии (кастовой сегрегации). Для анализа автор обращается к рассмотрению
теорий градостроительства и истории идеальных городов, ключевых моментов в истории новой столицы и раскрывает роль Джавахарлала Неру в ее создании.

С течением времени, а также при отставании в обеспечении конкретными регулятивными градостроительными документами на основании исследований сложно предсказать или наоборот легко, что развитие города следует не по правильному вектору; и подобные ситуации не имеют ясности, как для специалистов, так и застройщиков, и городской администрации. В какой-то период жители начали самостоятельно застраивать город (в особенности окраинные территории города), соответствуя предложению, как бы глупо не звучащим из слов синонимов: «Хаотическая застройка — беспорядочный город».
          Так как основным видом строительства является жилье, то без данного контроля, характер застройки территории имеет иррегулярную планировочную систему; а из-за типа жилья — индивидуальные дома усадебного типа, территория города размывается, расширяя свои границы (процесс распластания), хотя это нормальный процесс, так как городу свойственно расти; но это было бы приемлемо, если вместе с ростом территории города, развивалась и его социальная, экономическая, экологическая и другая инфраструктура. Ведь подобные периферийные территории удовлетворяют свои потребности в центральной зоне, тем самым вызывая маятниковую миграцию, а это уже свидетельство малоэффективной жизнеспособности города, если город с увеличением своей площади остаётся с моноцентричной моделью планировочной структуры.
          Актуальность темы исследования и существование проблемы маятниковой миграции, а также идея полицентричной модели планировочной структуры города не нова. Тема исследования выпускной квалификационной работы имеет место вниманию и в настоящее время. Так как жители периферийных территорий, как например юго-западной части г. Бишкек, составляют значительную часть количества населения, которые имеют влияние на жизнеспособность города, и решение подобных вопросов благоприятно сказывается на развитии города, его окружающей среде и жизнедеятельности человека.

Настоящее учебное пособие предназначено для слушателей курса «Теория устойчивого развития города», который читается на факультете экономики и управления в качестве курса по выбору. Цель курса - дать системное понимание термина устойчивое развитие. В учебнике используется авторская трактовка термина «устойчивое развитие», которое понимается как развитие с минимизацией возможных рисков. Данная трактовка основана на ряде фундаментальных теоретических положений. Далее представленная точка зрения разворачивается на уровне города. Показаны некоторые типовые риски городского развития и возможности по их смягчению. Каждая глава учебника заканчивается вопросами для самоконтроля.

В статье рассмотрены актуальные проблемы создания привлекательных и активно функционирующих общественных пространств на примере программ городского планирования в городах Германии. Принцип анализа основан на выявлении современных процессов в обществе и связанных с ними функциональных изменений, происходящих на общественных пространствах города. Открытые общественные пространства, наиболее активно развивающиеся в городах Германии, разделены на пять типов: общественные пространства главных транспортных узлов; пространства, демократично открытые для любых социальных процессов; административно-идеологические; торговые узловые и линейные общественные пространства. В статье анализируются отдельные типы, подвергающиеся наиболее масштабной реновации. Проанализированы планируемые и реализованные проекты модернизации, выявлены общие направления их развития и особенности каждого в отдельности.

The problems of creating an attractive and an actively functioning public spaces are investigated as the case of urban planning programs in German cities. The principle of analysis is based on the identification of modern processes in society and related functional changes that occur on public spaces of the city.  Open public spaces, most actively developing in the cities of Germany, are divided into five types: public spaces main transport hubs; democratic spaces for any social processes; administrative-ideological spaces; market places and linear public spaces. In the article, individual types undergoing the most extensive renovation are analyzed. As a result, the common tendencies of development to the all types of public spaces and the particular qualities of each space are identified.

Автор из Великобритании анализирует социально-экономическое и
культурно-художественное развитие мировой архитектуры, начиная с
XVIII в. вплоть до наших дней. Детально рассмотрены различные твор-
ческие течения в архитектуре (Чикагская школа, венская школа, «Стиль»,
Баухаус и др.) и работы таких ведущих архитекторов Запада, как
Ф. Л. Райт, Ле Корбюзье, Мис ван дер РОЭ и др. Рассказано также
о творческих направлениях в архитектуре, не получивших отражения в
ранее изданных произведениях.

У книзі розповідається про долю міст, роль яких в цивілізаціях різних регіонів та епох була і залишається ключовою в контексті світових урбанізаційних процесів. Розглянуто історичні умови і чинники, які мотивували розвиток та забудову міст. Особливу увагу приділено найбільш яскравому прояву містобудівної активності – так званим будівельним бумам, і їх ролі в процесах містобудівного розвитку різних регіонів. Охарактеризовані сучасні тенденції формування глобальної мережі світових міст, а також нових типів міського розселення – еко- і арко полісів та інноваційних міст.
Книга розрахована на фахівців в галузі містобудування та архітектури, викладачів і студентів вищих та середніх навчальних закладів відповідного профілю, а також на широке коло читачів, які цікавляться історією розвитку міст.

В статье представлены вопросы планировочной структуры на примере юго-западной территории. Взаимосвязь районов, в частности периферий с центром. Проблемы функциональности и доступности сетей общественного транспорта. Территориальное развитие городской структуры

"City as Landscape"
The evolution of the city planning models have been observed in the article:
from cosmic and mechanic to organic, and new landscape model, which seem
appropriate for operation in complex contemporary city’s realities. Landscape
approach demands new instruments of urban planning, such as mapping and layering,
what cause integrated use of CAD technologies with geo-informational systems.
Key words: landscape approach, urbanism, planning instruments

В статье прослежена эволюция градостроительных моделей: от древних
космической и механической до органической, а также новой ландшафтной
модели, которая представляется способной функционировать в сложных
реалиях современного города. Ландшафтный подход требует новых
инструментов городского проектирования, в частности картографирования
(mapping) и послойного планирования (layering), что обуславливает
комплексное использование компьютерных CAD технологий c гео-
информационными системами.
Ключевые слова: ландшафтный поход, урбанизм, инструменты
планирования

У роботі висвітлені сучасні методологічні особливості моделювання міста як об’єкта реконструкції. Сформульовано положення про те, що реконструктивна діяльність в даний час в умовах жорсткого обмеження ресурсів розвитку є ключовою формою практичного містобудування і займає важливе місце в розробці теоретичних проблем розвитку міст.
Розглянуто динаміку демографічних процесів у містах України, як чинника зростання міських фондів та накопичення об’єктів, що вимагають реконструкції в міру їх фізичного та морального старіння.
Змістовно проаналізовано чинники (політичні, ідеологічні, економічні, соціальні, екологічні, соціо-психологічні та інші), які обумовлюють той чи інший напрямок і зміст реконструктивної діяльності. Розглянуто та визначено фази (етапи) міського розвитку, для яких поставлені завдання реконструкції для забезпечення життєстійкості міста на кожному з етапів розвитку.
Визначено три форми (моделі) реконструктивної діяльності: «випереджаюча», «супроводжуюча» та «відновлювальна» реконструкція. Кожна з моделей має свою мету, програму і методи.
Розроблена інтегральна модель комплексної реконструкції міста, яка має два рівні інтеграції. Перший рівень орієнтований на реконструкцію матеріально-речових структур та окремих функціональних підсистем міста. Другий рівень – на трансформацію планувальної організації міста, а саме – архітектурно-планувальна, функціонально-планувальна і еколого-планувальна реконструкція. В роботі обґрунтовані та запропоновано методи вибору пріоритетних напрямків та об’єктів реконструкції на основі дисперсійного аналізу, що забезпечують розгортання реконструктивного процесу (тригерний ефект)..
В основу оцінки ситуації для вибору пріоритетного об’єкту покладено нормативний аналіз з використанням трьох підходів до нормування – від досягнутого рівня, за прогнозним (перспективним) рівнем та за нормами перехідного періоду розвитку міста.
У роботі також розглянута та проаналізована практика розробки програм і проектів реконструкції, як на прикладах зарубіжного досвіду, так і на прикладах розробок по        м. Києву.
Дослідження завершується схемою методологічного забезпечення та методичної схемою розгортання процесу комплексної реконструкції.
.

Розглянута методика та порядок проведення комплексних оцінок
рівня інженерного благоустрою міських територій по газо-шумовому,
аераційному, інсоляційному та мікрокліматичному режимам в умовах
нового будівництва та реконструкції забудови, що склалася.
Призначено для виконання курсових та дипломних проектів з
дисциплін “Реконструкція міської забудови” та “Інженерний благоустрій
міських територій” студентами спеціальності 7.092103 “Міське
будівництво та господарство” денної і заочної форми навчання.

Відповідно до останніх досліджень і аналізу проектної практики було встановлено, що в містобудуванні та архітектурі існують актуальні тенденції, що характеризують сталий розвиток на даному етапі, а саме: помірність – концепція достатнього замість більшого; resilience – стійкість міст до стресів і здатність відновлюватись після шкідливих впливів; відновлення – реновація існуючої забудови і відновлення природних об’єктів та екосистем.

Одним із завдань містобудівної діяльності є забезпечення раціонального використання територій для містобудівних потреб та створення повноцінного життєвого середовища для населення. Базовим регулятором такої діяльності виступає система планувальних обмежень у складі містобудівної документації на різних територіально-планувальних рівнях. В дослідженні запропонована типологія планувальних обмежень в залежності від їх просторової детермінації на графічних матеріалах в ув'язці з контурами планувальних елементів містобудівних систем-площинні, смугові та лінійні. Новий ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» на законодавчо-нормативному рівні ввів в практику розроблення містобудівної документації крім планів «червоних» ліній і ліній регулювання забудови нові регламенти у вигляді «блакитних», «жовтих» і «зелених» ліній В статті викладені результати дослідження вітчизняної та закордонної практики просторової детермінації «червоних», «блакитних», «жовтих» та «зелених» ліній в містобудівній та проектній документації. Із застосуванням компаративістського та графоаналітичного методів аналізу встановлені особливості розроблення відповідних графічних матеріалів. Встановлена необхідність узгодження законодавчо-нормативної бази розроблення містобудівної документації; надані рекомендації до нормативно-методичної бази розроблення планів «блакитних», «жовтих» та «зелених» ліній.
Ключові слова: містобудівна документація; планувальні обмеження; червоні лінії; блакитні лінії; жовті лінії; зелені лінії; лінії регулювання забудови; просторове планування.

В книге рассказано о судьбах городов, роль которых в цивилизациях различных регионов и эпох была и остается ключевой в контексте мировых урбанизационных процессов. Рассмотрены исторические условия и факторы, мотивирующие градостроительную деятельность. Особое внимание уделено наиболее яркому проявлению градостроительной активности – так называемым строительным бумам, и их роли в процессах градостроительного развития различных регионов. Охарактеризованы современные тенденции формирования глобальной сети мировых городов и новых типов городского расселения – эко- и аркополисов.
Книга рассчитана на специалистов в области градостроительства и архитектуры, преподавателей и студентов высших и средних учебных заведений соответствующего профиля, а также на широкий круг читателей, интересующихся историей развития городов.

Столица Святой Руси, город Дмитрия Донского и Андрея Рублева, митрополита Макария и Ивана Грозного, патриарха Никона и протопопа Аввакума, Симеона Полоцкого и Симона Ушакова; место пребывания князей и бояр, царей и архиереев, богатых купцов и умелых ремесленников, святых и подвижников, ночных татей и «непотребных женок»... Средневековая Москва, опоясанная четырьмя рядами стен, сверкала золотом глав кремлевских соборов и крестами сорока сороков церквей, гордилась великолепием узорчатых палат — и поглощалась огненной стихией, тонула в потоках грязи, была охвачена ужасом «морового поветрия». Истинное благочестие горожан сочеталось с грубостью, молитва — с бранью, добрые дела — с повседневным
рукоприкладством.

Монография посвящена результатам исследования феномена профессиональной деятельности градостроителей в современном мире. Предлагаемая в работе логика совместного рассмотрения историографических, архивных и статистических данных впервые позволяет оценить историю развития отечественной системы градостроительного образования самостоятельно от становления архитектурного и инженерного образования. В работе кратко изложены наиболее существенные мировые тренды в функционировании западноевропейских систем градостроительного образования. Также проведен сравнительный
анализ состояния российской системы градостроительного образования на важных этапах ее становления, обсуждаются возможные перспективы ее развития.
Предназначено для преподавателей и аспирантов высших учебных заведений архитектурно-градостроительной направленности, а также для широкого круга читателей, интересующихся историей и современностью российского градостроительства.

Розглянуто теоретичні засади оцінки якості планувальних рішень на базі розширеної системи містобудівних критеріїв за ознаками ефективності, інтенсивності та керованості забудовою. Введено поняття толерантності структури міського плану. Розкрито методи виявлення конфліктних зон і кількісної оцінки функціонально-просторової організації міста за цими критеріями.
Книга розрахована на фахівців в галузі містобудування, територіального планування, викладачів та студентів вищих навчальних заеладів відповідного профілю.

Известно, что человек, по существу, является не континентальным, а приморским жителем. В полосе до 50 км от берегов Мирового океана и входящих в него морей сосредоточено до 28 % населения Земли. Больше половины человечества (52 %) проживает в прибрежной полосе не далее 200 км от морей и океанов. Здесь же сосредоточена половина мирового промышленного потенциала. Это неудивительно. Исторически реки и моря являлись наиболее удобными и безопасными транспортными артериями между очагами цивилизации. Сухопутная транспортная инфраструктура весьма дорога, а значит, освоение глубинных, континентальных районов довольно затруднительно. Именно этот фактор и определил различия между «морскими» («прибрежными») и «континентальными» типами цивилизаций. «Морская» цивилизация делает основной упор на обмен и международную торговлю и, как следствие, всегда имеет (при прочих равных условиях) относительно более высокий уровень жизни населения. «Континентальная» же предпочитает опираться на собственные силы и ресурсы и придает материальной стороне бытия куда меньшее значение. В «морской» цивилизации образуются особые специализированные структуры в сфере финансов, межгосударственного обмена, информационного и шоу-бизнеса. Что касается научной деятельности, то для «морской» цивилизации характерна сильная аналитика, способность обобщать и интегрировать знания.

Розглядається поняття «урбаністика» як сучасний етап розвитку містобудівної діяльності. Окреслені особливості понятійного апарату в сфері урбаністики. Наведені існуючі та сформульовані нові визначення окремих видів урбаністики-підземної, надземної, підводної, вертикальної.

Abstract. The basic document for regulation of the settlement urban development is the Master Plan [1]. The legislative and regulatory framework for regulating the composition, content, approval and approval of this document is very extensive
and is based on a broad basis of scientific research and practical experience of domestic and foreign specialists in this field.
The larger the city, the more difficult it is to predict its continued existence. In this article the results of the analysis of historical-geographical, socio-demographic and legislative-normative aspects influencing the regulation of the city development issues (on the example of the historical and current master plans of the city of Kyiv) are covered.
Also are outlined the peculiarities of the formation of the spatial organization of the city territory as a part of the master plans of Kyiv at different historical stages – prior the planning, the period of joining the Russian Empire, the Soviet and the present period. The evolution of models of spatial organization of the city territory is characterized.
The master plans development periodicity is analyzed as well as a conclusion is made about the fallibility of the statutory requirement regarding the indefinite validity of the master plan of the settlement as a basic urban planning document.
Population size (both actual and predicted) acts as a key indicator of settlement development. The article analyzes the dynamics of the population of Kyiv, identifies patterns of influence of positive and negative factors on this indicator, establishes
faults between the actual and predicted population of Kyiv.
The conclusion is made about the extreme complexity of forecasting the prospects for the development of urban systems. The reasons (accuracy of demographic forecasts, counter intuitiveness of development of complex urban planning system, imperfection of legislative and regulatory base) of impossibility of full realization of master plans of settlements, in particular, of the city of Kyiv are considered.
The recommendations on improvement of the legislative and normative base for  evelopment of settlements master plans are given. In particular, the return of the fixed term of the Master Plan, that does not exceed 20 years. The author's vision of promising directions of development and transformation of the spatial organization of the territory at the present evolutionary stage of its existence of the city of Kyiv is formulated. Namely – a cardinal complex reconstruction of the city.
Keywords: Master Plan, spatial development,
population density, demographic forecast, legislative and regulatory framework.

В статье представлены результаты исследования динамики изменения архитектурных и градостроительных решений контрольно-диспетчерских пунктов (КДП) вследствие развития инфраструктуры аэропортов. Проанализированы генеральные планы нескольких аэропортов. Обобщен опыт строительства новых КДП за пределами служебно-технической территории в процессе реконструкции аэропортов. Выявлены основные ограничения возможного поэтапного блокирования зданий, связанные с особенностями организации генеральных планов. Изучены современные тенденции многоцелевого использования высотных акцентов архитектуры аэропортов для решения градостроительных задач.

В статье представлены вопросы распределения непроизводственной сферы деятельности в структуре города Бишкек, на примере его юго-западной территории. Их влияние на качество жизни населения отдельных районов, в частности периферий. Предвидение и решение задач депрессивных территорий. Вопросы спроса населения в зданиях и учреждениях общественно-досуговых и культурных, физкультурно-оздоровительных функций и мест рекреаций в зелёных пространствах.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за
спеціальністю 05.23.20 – Містобудування та територіальне планування. –
Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2000.
Міська територія розглядається як основна складова передумов
містобудівного розвитку. Проведено аналіз функціонального використання
територіальних ресурсів населених пунктів, оцінку існуючого стану ітенденцій землевикористання в містах України. Викладені теоретичні засади
обгрунтування виду використання земельної ділянки та інтенсивності її
забудови.
Запропонована розвинута типологія функціональних територій.
Розширена система містобудівних критеріїв за ознаками ефективності,
інтенсивності та керованості забудовою. Розроблено принципово новий
метод оцінки якості планувального рішення на основі введення поняття
конфліктних зон та кількісної оцінки функціонально-просторової організації
міста за цим критерієм. Надані рекомендації щодо забудови районів різного
функціонального типу. Розроблена інформаційна модель
функціонально-планувального регулювання територіальної організації міста.
Ключові слова: територіальні ресурси, функціонально-планувальне
регулювання, типи функціонального використання, інтенсивність,
ефективність забудови територій, просторова сумісність функцій, конфліктні
зони

Статья посвящена истории формирования архитектурного комплекса усадьбы купцов Кекиных, находящейся ныне на улице Ленинской (в прошлом - Покровской) в Ростове.  Исследование предназначалось для будущей музеефикации этого комплекса, включенного в состав Государственного музея-заповедника "Ростовский кремль".

Meshcheriakov V.M., Ph.D (in architecture), associate professor, senior
forensic expert of the Construction and Land Research Laboratoty of Odessa
Forensic Expertise Institute.
Cautious attitude to the maintenance and preservation of cultural heritage for present and
future generations is one of the priorities of countries and citizens of the European Union, which
is confirmed not only by numerous documents, but also by real work done. Ukraine also creates
the pretentious visibility of care for cultural heritage at the level of legislation, regulatory
framework, documentation and declarations, but in reality the scale and traditional character of
the environment of historical cities are rapidly instinct. The vast majority of objects of cultural
heritage are brought to a dilapidated or damaged state due to improper operation, many objects
are destroyed, and in their place the dissonant multi-story buildings emerged. For decades, the
requirements of the Ukrainian legislation in the field of cultural heritage protection are ignored
by executive bodies of the country, local governments, urban planning and architectural
departments of all levels with impunity. For example, in accordance with paragraph 4 of Article
32 of the Law of Ukraine on the Protection of Cultural Heritage in the territories with special
status, urban planning, architectural or landscape transformations, construction, land
reclamation, road, earthworks.
Key words: legal aspect,historical environment of a city, object of cultural heritage.

Будущее архитектуры детерминировано многими социально-экономическими (да и не только) факторами, как и мастерством тех профессионалов, которые уже сегодня творят на этом поприще. Для понимания перспектив, необходимо осознать принципы развития профессии градостроителя. Ниже предлагается в этом разобраться, отвечая на вопросы: о распределении ответственности за управление градостроительными процессами; в чем проявляется сложившаяся мировая практика подготовки градостроителей. Обзор позволяет выявить наиболее яркие тренды и рассматривать их как фундамент для институционализации градостроительства в России.

Статья из рубрики "Культурное наследие" Аннотация. Предметом исследования является историческая реконструкция в международной теории и практике. О бъектом исследования является мировой опыт, примеры и методы исторической реконструкции наиболее известных объектов древней античной архитектуры I-I I I тысячелетия до н.э. Подробно рассмотрена роль исторической реконструкции в решении вопросов археологии и охраны памятников. О собое внимание в исследовании уделяется следующим вопросам: анализу основных законодательных документов Р оссийской Федерации, регулирующих охрану объектов культурного наследия; терминологическом аппарату, регулирующему охранную деятельность, связанную с объектами культурного наследия; анализу примеров мирового опыта исторической реконструкции объектов древней архитектуры; основным проблемам и направлениям данного вида охранной деятельности. Методология исследования заключается в анализе фактографических источников, натурном обследовании и анализе ряда примеров и методов исторической реконструкции древней архитектуры, известных в мировой практике. О сновные результаты исследования связаны с расширением терминологического аппарата и подробном теоретическом осмыслении нового подхода к сохранению памятников древней архитектуры в российской практике. В результате исследования рассмотрен ряд примеров исторической реконструкции известных памятников древнего зодчества, с точки зрения современных подходов к данному вопросу. Подробно рассматривается российский опыт применения методов исторической реконструкции к объектам древней архитектуры на Южном Урале.

Статья посвящена предпосылкам, повлиявшим на развитие строительства искусственных островов. Автором выделены философские, технологические, территориальные и экономико-политические тенденции, подтолкнувшие к началу строительства искусственных островных территорий в XXI веке по всему миру. Рассмотрены примеры зарубежного и отечественного опыта проектирования искусственных островов различного назначения, их размеров и способов создания. Проведена классификация существующих искусственных островов по их функциональному назначению.

Анотация В статье исследуются последствия реновации городской территории промышленного назначения под жилую застройку с коммерческими помещениями. Рассмотрены вопросы обеспечения населения социальными услугами: детскими садами, школами, поликлиниками и т. п., а также соответствие проекта градостроительным нормативам. Собранные данные показывают, что нагрузки переложены на существующую структуру и приведут к ухудшению качества среды. Проверка результата данными городской статистики подтверждает, что рассматриваемый случай не является исключением из общей тенденции в развитии Санкт-Петербурга. Работа является продолжением исследования начатого в статье Количественные оценки реновации территории завода "Петмол" в Санкт-Петербурге" 1 Ключевые слова: реновация; проект реновации; городская среда; радиус доступности, компактный город, обеспечение социальными услугами.

This paper presents the study of modern fountains as independent systems in an urban environment - the first stage in the development of the theoretical and applied foundations of the architectural formation of fountains. The results of the research will further provide a high-quality solution and implementation of environmental, economic, recreational and social town-planning tasks that are aimed at improving the environment that is favorable for human life.
В данной работе представлено исследовании современных фонтанов как самостоятельных систем в городской среде - первый этап разработки теоретико-прикладных основ архитектурного формирования фонтанов. Результаты исследования в дальнейшем обеспечат качественное решение и выполнение экологических, экономических, рекреационных и социальных градостроительных задач, направленных на оздоровление (восстановление) благоприятной для жизнедеятельности человека окружающей среды.

Список литературы:
1. Бабич В. Н., Витюк Е. Ю. К вопросу формирования системного подхода при ведении исследований в архитектуре в рамках постнеклассической парадигмы //Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение. – 2016. – №. 3 (23).
2. Панова Л. П. Системность архитектурной среды: монография //Х.: Харьк. нац. акад. город. хоз-ва. – 2010.
3. Церковна О.Г. Аналіз державних будівельних норм України, що регламентують проектування, будівництво та експлуатацію фонтанів. Будівельне виробництво: міжвідомчий науково-технічний збірник (технічні науки). Київ : КНУБА, 2017. № 62. С. 100-107.
4. Церковна О.Г., Вороніна А.О. Фонтани – специфічні споруди, спрямовані на пом’якшення наслідків зміни клімату в міському середовищі. Перспективи розвитку теорій: теорія і практика: Всеукраїнська науково-практична конференція здобувачів вищої освіти і молодих вчених, 22-23 листопада 2018 р.. Київ : Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, 2018. С. 279-281. URL: http://eprints.kname.edu.ua/50500/1/Збірник%20тез.pdf.
5. Церковна О.Г. Вплив зовнішніх факторів на формоутворення фонтанів.  Сучасні проблеми моделювання : зб. наук. праць. 2018. Вип. 12. С. 156-162.
6. Церковна О. Г. Фонтан – як самостійна система в архітектурному середовищі аеропортів / О. Г. Церковна, Н. В. Ткач, А. А. Вороніна // Проблеми розвитку міського середовища. - 2018. - Вип. 1. - С. 210-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prms_2018_1_26.
7. D. Murphy, Michael & Hedfors, Per. (2011). SYSTEMS THEORY IN LANDSCAPE ARCHITECTURE.

Библиографическое описание для цитирования:
Церковная О.Г. (2019). ИССЛЕДОВАНИЕ СОВРЕМЕННЫХ ФОНТАНОВ КАК САМОСТОЯТЕЛЬНЫХ СИСТЕМ В ГОРОДСКОЙ СРЕДЕ. Инженерные решения: эл. научный журнал. №1(2). DOI: 10.32743/2658-6479.2019.1.2.32

Развитие систем рельсового транспорта является одним из перспективных решений транспортных проблем российских городов. В статье рассматривается попытка местных властей развить такую систему в Перми, городе с исторически сложившейся линейно-расчлененной планировочной структурой. Проанализированы недостатки проекта «Городская электричка», и выявлены основные факторы, которые привели к постепенному снижению пассажиропотока. Авторы показывают, как городская электричка вписывается в планировочную структуру города, и оценивают ее потенциал по решению проблемы низкой связности периферии с городским центром. Выполнена оценка планов дальнейшего развития проекта с точки зрения повышения эффективности и объема пассажирских перевозок, сделаны некоторые общие выводы о целесообразности проектов такого типа в контексте, характерном для постсоветских городов.

Статья посвящена исследованию современных направлений развития «Большого Ростова». Проведен исторический анализ развития центра Ростовской агломерации, на основании которого выявлена стихийность роста агломерационного центра. Рассматриваемая территория имеет высокую степень изученности, задачей исследования было рассмотреть эту территорию с использованием не учтенных ранее позиций при создании концепции «Большого Ростова» в 2009 году. В статье рассмотрены вопросы формирования поперечного профиля транспортно-коммуникационного каркаса, синхронизации функционального зонирования и категорий земель, актуальные модели проживания. С учетом исследуемых позиций уточнены основные направления развития «Большого Ростова», а также их характер развития. Данное исследование выполнено на базе ГАУ РО РНИиПИ Градостроительства в рамках научно-исследовательской работы в соответствии с государственным заданием Минстроя Ростовской области в 2020 году.
The article is devoted to the study of modern directions of development of «Big Rostov». A historical analysis of the development of the center of the Rostov agglomeration was carried out, on the basis of which the spontaneity of the growth of the agglomeration center was revealed. The territory under consideration has a high degree of study, the task of the study was to consider this territory using positions not previously taken into account when creating the concept of «Big Rostov» in 2009. The article considers the issues of forming a transverse profile of the transport and communication framework, synchronizing functional zoning and land categories, topical housing models. Taking into account the studied positions, the main directions of the development of «Big Rostov» were specified, as well as their nature of development. This study was carried out on the basis of Regional research and design institute of town planning within the framework of scientific and research work in accordance with the state task of the Ministry of Construction of the Rostov region in 2020.