Ukrainian Revolution

Налагодження державної служби в добу Української революції // Державна служба України в історичному контексті: проблеми становлення та розвитку: зб. текстів виступів на наук.-практ. конф. (Київ, 18 листопада 2008 р.) / Головне управління державної служби України. – К.: Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2009. – С.37–90.

Гай-Нижник П. «Самостійна» УСРР: хронологія виникнення маріонеткової псевдодержави та її «добровільного» вступу до СРСР // Україна Incognita: веб-додаток до всеукраїнської газети «День». – 2011. – 27 грудня [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/xronologiya-viniknennya-marionetkovoyi-psevdoderzhavi.htm

Le mouvement « Euromaïdan » semble avoir ravivé le nationalisme ukrainien qui a agi comme force mobilisatrice. Nombreuses sont les études qui s’attachent à comprendre d’où vient ce nationalisme, de multiples références sont faites aux nationalistes d’avant l’indépendance, on évoque régulièrement Stepan Bandera, que d’aucuns considèrent comme un héros de la Seconde Guerre mondiale et un leader de la cause indépendantiste. Pour autant, ces références à certains mythes d’une Ukraine indépendante et à des figures historiques incarnant cette lutte ne suffisent pas à éclairer le visage du nationalisme dans l’Ukraine d’aujourd’hui, d’autant que ces mythes deviennent les objets d’enjeux mémoriels qui empêchent de saisir clairement leur sens. Il convient en effet de se demander qui sont les nationalistes de l’Ukraine indépendante et de s’interroger sur leurs modes d’expression et d’action. Dans une société aussi diverse culturellement que l’Ukraine, on peut également se demander si le nationalisme peut être une force qui permet de dépasser les clivages ethnico-culturels et ainsi de renforcer et sécuriser l’indépendance, ou s’il mène au contraire l’Ukraine dans une impasse. En d’autres termes, quels sont les effets et les limites du nationalisme ukrainien sur le processus de construction nationale de cet Etat issu de l’effondrement de l’Union Soviétique ?

This dissertation is a quantitative study with elements of qualitative analysis. The purpose of this quantitative study was to investigate WHAT was written about Ukraine's independence 1917 in Swedish press 1917–1918. The qualitative part of the survey was intended to answer the question if the newspaper's political attitude influenced the news reports during the chosen period. The exact periodization was determined to be between March 1, 1917 and June 30, 1918. This periodization was chosen because of the March Revolution in 1917, which triggered independence declarations in a number of countries oppressed by Moscow, who now saw their chance of freedom. June 1918 became the end of the investigation because it was just when the peace agreement between Ukraine and the Soviet Union was signed.

The source material has been chosen to represent a multitude of ideological orientations. It was liberal, moderate, conservative, liberal and left-wing orientations. The source material consisted of newspaper articles from the following newspapers: Dagens Nyheter, Aftonbladet, Göteborgs Aftonblad, Svenska Dagbladet, Dalpilen, Kalmar Tidning and Norrskensflamman. Quantitative methodology was used on the source material. This method consisted of a reviewing of newspaper articles in searching of news reports from Ukraine or articles which had something to do with the events in Ukraine. Every newspaper was searched day after day. The crawled material was presented in two chapters representing different periods. The first chapter of the results presented the results from 1917, and more precisely from March to December 1917. The second chapter presented the results from 1918, but also from December 1917, that is, the result from December 1917 through June 1918. The whole result was then discussed in a separate chapter where the qualitative analysis was also discussed.

The result of the quantitative analysis showed that it has been written relatively sparcely about Ukraine's independence although the volume of articles increased from December 1917 and even more in 1918. Sometimes there were articles on the first page. But for the most part, the articles with Ukraine issues were placed among other foreign articles. It was also found in the survey that it was the first World War that drew attention to the newspapers, even though the events in Petrograd and then in Ukraine took more space. This survey also showed that what was written about Ukraine's independence was also what appears in the reference literature. The news reports reported how Ukraine proclaimed independence in March 1917 and later on proclaimed an independent republic in November 1917 when the Bolsheviks conducted their coup d'état in Petrograd. The newspapers also wrote how the Russian Communists sent a declaration of war to Ukraine in December 1917 and about the war that followed. The articles also tell us how negotiations on Ukraine Peace went on in Brest-Litovsk, and how they ended up with alliance between Germany and Ukraine with the campaign against the communists. It was told how the German army marched into Ukraine to free it from the bolsheviks. Until May 1918 there were battles between the German-Ukrainian Army and the Communists. In June 1918 the peace agreement was signed and this survey’s investigation ended.

The survey showed that it was written about Ukraine's independence in all newspapers. Dagens Nyheter had the most news articles linked to the survey. Although the number of articles was not subject for analysis in this survey. The qualitative analysis was based on using Höjelid's theoretical concepts "positive sound" and "negative sound" on the quantitative analysis material. The qualitative analysis’ result showed that it was almost impossible to see the differences between the newspapers because the articles were traded between the newspapers, i.e. the content was copied straight away. It should be noted that not all content was the subject of copying between the newspapers. Copying occurred to a greater extent, but there were still original articles derived from the respective newspaper. Most of the articles were also direct telegrams that were communicated abroad to the newspaper's editors. A lot of these telegrammic articles were sent with a purpose to mislead society. These angled articles were published without further examination in Swedish press. There were articles from, for example, Dagens Nyheter whose editors noted the "strange Petrograd reports" and informed about it for the purpose of enlightening the public. However, as most newspapers were occupied with World War I, as was shown in the source material, the newspaper editorial office was less interested in other foreign events. Therefore, such angled articles could be found in Swedish press on a larger scale.

Гай-Нижник П. Авантюра державного рівня, або як урядовці УНР банкіра викрадали // Деловая столица. – 2018. – 19 травня [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya_1917/avantyura-derzhavnogo-rivnya-abo-yak-ukrayinski-uryadovtsi-bankira-19052018180000

Ukrainian revolution of 2014 discovered the courage of Ukrainian nation to the whole world, as well as its unity
and goal to renovate the country. Ukrainians have shown the world that they are a self-sufficient nation that wants
to become a full-fledged part of European civilization as soon as possible. Ukrainian religion and spirituality also
become open to the world. Thus, religion played a major part during the Revolution of dignity, and it is still of
primary importance in the war in Donbas.
Ukrainian Pentecostalism is an inherent part of the processes which took place on Maidan Nezalezhnosti and
are now taking place within the anti-terrorist campaign (ATO). Pentecostals are actively helping Ukrainians to
fight against the Russian aggression and pro-Russian separatism in Eastern Ukraine. Despite the variety of
movements and unions of Ukrainian Pentecostals, most of them took the side of the Ukrainian people. Today
Pentecostal provide humanitarian aid for both residents of Donbas and the Ukrainian soldiers as well. Therefore,
it is important to investigate the role of Ukrainian Pentecostals and Neo-Pentecostals in the events, which took
place throughout November 2013 and February 2014 on Maidan in Kyiv, and which are happening now in Eastern
Ukraine.

Гай-Нижник П.П. Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки (березень 1917 р. - квітень 1918 р.): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 -Історія України. - Київ: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. - 32 c.

Hai-Nyzhnyk P.P. Financial police headed by Central Rade and Governments of Ukrainian Peoples Republic (march 1917 - april 1918). - Manuscript.
Disertation for a doctoral degree in speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - National Taras Shevchenko University of Kyiv. - Kyiv, 2008.

This paper is dealing with the on-going Turkish debate of Ukrainain Revolution of 2014 and Crimean Crisis. It mostly focuses on Turkish media's representation of the process via news, evaluations and estimations. It also gives a part to meaning of Crimea(ns) in Turkish socio-cultural life and Erdoğan's AKP Government's reflections over the issue.

Since the collapse of the USSR in 1991, the “great October socialist revolution” fell to the status of a simple coup d’État. From Furet’s Passing of an Illusion to Courtois’ and Werth’s Black Book of Communism, the event lost its character of a popular uprising to become the result of a revolutionary sect’s plot. Likewise, in post-Maïdan Ukraine, the leading historian Stanislav Kulchytsky qualifies negatively the event as Russia’s revolution in order to make a sharp difference with a Ukrainian revolution. This way, 1917 is also deprived of its alleged universal nature to be reduced to a narrow national phenomenon. One can understand the overthrow of the old communist lexicon by the rising of a new ideology, but still has to question its relevancy. So, was it a “Revolution” or a “coup”? A “Russian revolution” or a “Ukrainian revolution”? Was it “great”, “democratic”, ”socialist”, “communist”? This contribution seeks to ask the very contemporaries of 1917, whether rightists or leftists. Did authors as Miliukov, Sukhanov, Lenin and Trotsky write revolution (revolyutsiya), uprising (vostannye) or coup (perevorot)? We will later compare it with the choice of words in Ukraine which was the place for the fieriest struggle between 1917 and 1921 to understand how leaders of the national movement as Hrushevsky or Petlyura use them. This would help to understand how the record of revolutionary experience was lost along a century, explaining the swing in words’ meaning.

Жуковський Олександр. Вспомини часів епохи Великої Східньої Революції початка 1917–19 рр. (Із окопів до Тюрми). Записка книжечка. 1919 рік / Упорядник: Павло Гай-Нижник. – Київ, 2018. – 274 c.

Увазі читача пропонуються спогади Олександра Тимофійовича Жуковського (1884–1925[?]) – громадсько-політичного та військового діяча, члена Українського генерального військового комітету і заступника генерального секретаря військових справ (1917 р.), полковника Армії УНР, військового міністра і міністра флоту УНР (1918 р.), командира Окремого корпусу кордонної охорони і начальника залоги Кам’янця-Подільського (1919 р.), військового аташе УНР у Чехо-Словаччині й ревізора військових місій УНР у Празі, Відні та Берліні (1919–1920 рр.), а також одного з провідних діячів Української партії соціалістів-революціонерів, зокрема її закордонної організації. У серпні 1921 р. він вів перемовини з урядом УСРР щодо повернення віденської групи УПСР на Батьківщину й у 1922 р. повернувся до Радянської України.

Рукописи “Вспоминів” О. Жуковського, що хронологічно охоплюють часоплин від початку 1917 р. і до початку 1919 р., зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України й публікуються вперше; “Записка книжечка” від 1919 року вже друкувалася в основній своїй частині у 80-х рр. ХХ ст. у часописі “Український історик” (США).

Стаття пропонує погляд ззовні всередину-на себе-представників альтернативних життєвих стилів українців і спроби їх самоусвідомлення щодо довколишніх явищ та подій доби Української революції 1917-початку 1920-х років. На основі художньої й мемуарної літератури виокремлено різні життєві стилі революційного суспільства, в основі яких були різні ступені нонконформізму і динамізму.

Гай-Нижник П. Інститут державних повітових комісарів, повітових Національних рад та жандармерії у ЗУНР // Становлення і розвиток української державності. – Вип.7. Матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Державне управління та місцеве самоврядування в Україні в контексті європейської інтеграції”, м.Київ, МАУП. – К.: ДП Видавничий дім “Персонал”, 2012. – С.17–31.

Гай-Нижник П. Українська валюта з Німеччини для уряду Директорії УНР (до питання про діяльність Фінансової агентури УНР в Берліні, “Супруніади” та встановлення дати загибелі Д.Вітовського) // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф.Кураса НАН України. – 2010. – №4 (48). – С.325–348.

Presentation for the conference "Russia 1917 and the Dissolution of the Old Order in Europe. Biographical Itineraries, Individual Experiences, Autobiographical Reflections." 13-15/09/2017, Basel, The presentation tackles the actual involvement of Polish left militants in the revolutionary events in Ukraine from 1917 to 1921, showing their social and political motives and highlighting the forms of their action. As relationships between Poland and USSR remained strained all along the 20th c., we also shed light on the tracks left by those activists, questioning the memory of Revolution in Soviet Ukraine.

Другий Універсал та повстання полуботківців. Чи був у самостійників шанс влітку 1917-го? / П.Гай-Нижник та А.Руккас у програмі Д.Шурхала «Історична свобода» // Радіо «Свобода». – 2017. – 11 липня [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/28621228.html

Гай-Нижник П. П. План «Шатун» 1918-го: федерація з Росією та антигетьманське повстання. П.Гай-Нижник в програмі Д.Шурхала «Історична Свобода» (Радіо «Свобода», 15 листопада 2016 р.) [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/a/28124661.html

Peasants, Power, and Place is the first English-language book to focus on Ukrainian-speaking peasants during the revolutionary period from 1914 to 1921. In contrast to the many studies written from the perspectives of the Ukrainian national movement’s leaders or the Bolsheviks or urban workers, this book portrays this period of war, revolution, and civil war from the viewpoints of the villagers—the overwhelming majority of the population of what became Ukraine. Utilizing previously unavailable archival documents, Mark R. Baker opens a unique and neglected window into the tumultuous events of those years in Ukraine and across the crumbling Russian Empire. One of Baker’s key arguments is that the peasants of Kharkiv province thought of themselves primarily as members of their particular village communities, and not as members of any nation or class—ideas to which peasants were only then being introduced. Thus this study helps to move the historiography beyond the narrow and ideologized categories created during the Cold War and still employed today. Readers will gain a broader understanding of the ways in which the majority of the population experienced these crucial years in Ukraine’s history.

Гай-Нижник П. П. Гортаючи нову книжку…: Рецензія на монографію: Патриляк І. К. «Встань і борись! Слухай і вір…»: українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939–1960 рр.): Монографія / Центр дослідження визвольного руху. – Львів: Часопис, 2012. – 592 с. // Гілея. – 2012. – Вип.61. – С.720-722.