dbo:abstract
|
- الهَارْبيز (باليونانية: ἅρπυια) (باللاتينية: harpȳia) في الأساطير الإغريقية الرومانية، وحوش مجنحة خبيثه نصفها امرأة والنصف الآخر طائر.وكانت الهاربيز سيئة السمعة بسبب شرهها ورائحتها البغيضة.وقد أرسلت من قبل الآلهة كعقاب لمضايقة فينوس الأعمى، فمتى وضعت وجبة أمامه، هبطوا من الجو وحملوها.ويضيف الكتاب في وقت لاحق، أنها إما تلتهم الطعام، أو أنها تلوثه عن طريق إسقاط مادة نتنة عليه، وذلك لجعلها غير صالحة للأكل. (ar)
- Harpyje (též harpie, nebo harpye) jsou mytické bytosti (monstra) antické mytologie, zobrazované jako napůl ženy napůl ptáci. Slovo harpyje vzniklo z řeckého slova harpazein (ἅρπάζειν, tj. rvu, uchvacuji). Ve starověkém Řecku byly jakousi personifikací bouře a mračen. Ve středověku se z nich postupně staly zlovolné, lidem škodící bytosti. (cs)
- En la mitologia grega, les Harpies (en grec antic Άρπυια Harpyia) eren una mena de monstres o de genis alats. El seu nom significa 'raptores' i se les representa com a aus amb cap de dona i dotades de fortes urpes (potser per una confusió tardana amb les sirenes). La seva imatge va evolucionar molt al llarg del temps. En un principi s'identificaven amb forces de la naturalesa, vents tempestuosos que eren capaços d'arrossegar un ésser humà fins a les mansions subterrànies. Alguns dels seus noms, com Ael·lo ('vent tempestuós'), Ocípete ('que vola ràpid'), Celeno ('fosca') i Podarge ('de peus lleugers'), fan una clara referència a aquest fet. Més tard es van identificar amb ànimes de morts que es dedicaven a raptar les dels vius, o fins i tot amb la de simples monstres que raptaven nens. De vegades, a les tombes, s'hi esculpia una harpia enduent-se les ànimes amb les urpes. Hesíode, per contra, les retrata com a dones alades molt belles, potser recollint un mite antic. Eren filles de Taumant i Electra o, segons les versions, de Gea, la Terra i del Vent. De la unió de les Harpies amb el vent Zèfir en van néixer els cavalls immortals Xantos i Bali, els cavalls d'Aquil·les. Vivien a les illes Estròfades, al mar Egeu, però Virgili les va situar a les portes de l'Hades, amb altres monstres. El mite més conegut on prenen part és el de l'endeví cec Fineu. Aquest personatge tenia una maledicció: tot allò que ell tingués al davant, especialment els aliments, les harpies li ho arrabassarien, i allò que no poguessin agafar ho embrutarien amb els seus excrements. Quan els Argonautes visiten Fineu, aquest els hi demana que el lliurin de les harpies. Aleshores, Zetes i Càlais, els Borèades, van perseguir els monstres i les van obligar a marxar. Però el Destí havia decidit que les harpies no moririen si no eren atrapades pels Borèades, i recíprocament, ells havien de morir si no les atrapaven. La primera harpia, Ael·lo, va caure, mentre fugia, en un riu del Peloponès, que immediatament va rebre el nom d'Harpis. L'altra, Ocípete, va arribar a les illes Equínades, que van passar a dir-se illes Estròfades, o «del retorn». Iris (o Hermes) va adreçar-se a Càlais i Zetes per impedir-los que les matessin, ja que eren serventes de Zeus. A canvi de perdonar-los la vida, les harpies van prometre deixar en pau Fineu i es van amagar en una cova de Creta. (ca)
- Στην ελληνική μυθολογία οι Άρπυιες ήταν θηλυκά τέρατα, κόρες του Θαύμαντα και της Ωκεανίδας Ηλέκτρας και αδελφές της, αγγελιαφόρου των θεών, θεάς Ίριδας. Το συλλογικό αυτό όνομα ετυμολογείται από τις λέξεις αρπαγή - άρπαξ - αρπάζω, γι' αυτό και η λέξη «Ἃρπυιες» παίρνει δασεία στο πολυτονικό σύστημα γραφής. Αποδιδόταν σε προσωποποιήσεις του θυελλώδους ανέμου. Ως Άρπυιες, ο μεν Όμηρος αναφέρει μόνο μια, την Ποδάργη (=ταχύπους), την οποία και θεωρεί μητέρα των ίππων του Αχιλλέα που τα απέκτησε με τον Ζέφυρο, ο δε Ησίοδος αναφέρει δύο: την Αελλώ και την Ωκυπέτη, στις οποίες αργότερα προστίθεται και η Κελαινώ. Πέραν όμως αυτών, αναφέρονται και άλλα ονόματα όπως: Αελλόπους, Νικοθόη, Ωκυθόη, Ωκυπόδη κ.λπ. Τα τέρατα αυτά είχαν τη μορφή πουλιών με κεφάλι γυναίκας και σε αντίθεση με την αδελφή τους Ίριδα αυτές θεωρούνταν αγγελιαφόροι του θεού Πλούτωνα. Οι Άρπυιες σχετίζονταν ιδιαίτερα με τους θεούς των ανέμων Ζέφυρο και Βορέα. Ο Όμηρος (Ιλιάδα Π 148 κ.ε., Τ 400) αναφέρει ότι από την ένωση της Ποδάργης με τον Ζέφυρο γεννήθηκαν τα περίφημα για την ταχύτητά τους άλογα του Αχιλλέα, ο Ξάνθος και ο Βαλίος, καθώς και τα άλογα των Διοσκούρων, ο Φλογέας και ο Άρπαγος. Οι Άρπυιες άρπαζαν τα παιδιά και τις ψυχές των ανθρώπων. Για τον λόγο αυτό τις απεικόνιζαν επάνω στους τάφους να κρατούν στα νύχια τους την ψυχή του νεκρού. Ο Απολλώνιος ο Ρόδιος στα Αργοναυτικά του περιγράφει τις Άρπυιες ως τιμωρούς του Φινέα στη Βιθυνία της Θράκης. Ο μάντης Φινέας είχε τυφλωθεί από τον θεό Δία επειδή αποκάλυπτε τις προθέσεις του στους ανθρώπους, και επιπλέον ο Δίας του έστειλε τις Άρπυιες, που του άρπαζαν την τροφή ή τη λέρωναν με τις κουτσουλιές τους, ώστε ο Φινέας να είναι πάντα πεινασμένος. Από αυτό το βάσανο τον απάλλαξαν οι Αργοναύτες όταν πέρασαν από εκεί και σταμάτησαν για να τον συμβουλευθούν. Ο μάντης τους παρακάλεσε να τον ελευθερώσουν από τις Άρπυιες. Μόλις λοιπόν φάνηκαν τα ανθρωπόμορφα πουλιά, σηκώθηκαν μέσα από την ομάδα των Αργοναυτών ο Κάλαϊς και ο Ζήτης, οι φτερωτοί γιοι του Βορέα, τράβηξαν τα σπαθιά τους από τα θηκάρια και άρχισαν να τα καταδιώκουν στον αέρα. Το πεπρωμένο των δύο ηρώων απαιτούσε να πιάσουν οπωσδήποτε τις Άρπυιες, γιατί αλλιώς όφειλαν να πεθάνουν, και αντιστρόφως οι Άρπυιες θα πέθαιναν μόνο αν πιάνονταν από τον Κάλαϊ και τον Ζήτη. Τελικά έγινε κάποιο είδος συμβιβασμού: Μια εκδοχή αναφέρει ότι οι Άρπυιες κυνηγήθηκαν από τους δυο ήρωες μέχρι τις Στροφάδες. Εκεί, με τη μεσολάβηση της Ίριδας ως απεσταλμένης της θεάς Ήρας, γλίτωσαν τη ζωή τους αλλά υποσχέθηκαν να επιστρέψουν στη σπηλιά τους στη Δίκτυ της Κρήτης και να μην ενοχλήσουν ποτέ πια τον Φινέα. Μια άλλη παράδοση ισχυρίζεται ότι αυτή την υπόσχεση έδωσε στις Στροφάδες μόνο η Ωκυπέτη, ενώ η Αελλόπους συνέχισε την πτήση της ως την Πελοπόννησο, όπου πνίγηκε στον ποταμό Τίγρη, που από τότε ονομάσθηκε «Άρπυς». Οι Άρπυιες μπορεί αρχικώς να ήταν προσωποποίηση κρητικής θεάς του θανάτου, που την απεικόνιζαν ως ανεμοστρόβιλο. Ανάμεσα στα «καθήκοντά» τους αναφέρεται και η φροντίδα να παραδίνουν στις Ερινύες όσους βαρύνονταν με εγκλήματα για να τιμωρηθούν. Τις Άρπυιες μνημονεύουν, πλην του Απολλωνίου, οι Όμηρος (εκτός από την Ιλιάδα και στην Οδύσσεια, υ 77-88), Ησίοδος (Θεογονία 265 κ.ε.), Απολλόδωρος ο Αθηναίος, Παυσανίας (10, 301), ο Βιργίλιος στην Αινειάδα (3, 225 κ.ε.) και ο («Μεταμορφώσεις», 29). (el)
- Laŭ la helena mitologio, la Harpioj (el la greka Άρπυια, «flugantaj kaptintoj») estis flugilhavaj virinoj, ĉefe konataj pro tio ke ili konstante ŝteladis ĉiun manĝaĵon de Fineo, malebligante lin manĝi laŭ ordono de Zeŭso. Postaj tradicioj igis ilin malbonaj spiritoj (rabemaj dajmoninoj, laŭ la Suido), kun akraj krifoj, kiel ili estis generale konataj. La laŭvorta signifo ŝajnas esti «tio, kiu kaptas», pro tio ke ĝi devenas de la vorto ἁρπάζειν, kiu signifis "kapti". (eo)
- Eine Harpyie ([harˈpyːjə], altgriechisch ἅρπυια hárpyia, deutsch ‚reißender Sturm‘, lateinisch harpeia) ist ein geflügeltes Mischwesen der griechischen Mythologie in Vogelgestalt mit Frauenkopf. (de)
- Harpiak (sing. harpia, antzinako grezieraz: ἅρπυια, harpyia, hárpyi̯a ahoskatua; latinez: harpȳia) greziar mitologiako pertsonaiak dira, Taumasen eta Elektraren alabetako bakoitza. Demonio hegalariak ziren Harpiak; hegoak, atzapar zorrotzak eta emakume gorputzak zituzten. Haizearen izpirituak omen ziren, eta haurrak eta arimak harrapatzen zituzten; haizearen jainko Zefiroren maitaleak ziren. Bi zaldi parez erditu zirela dio elezaharrak; Akilesena izan zen zaldi pare bat, eta Dioskuroena bestea. (eu)
- In Greek mythology and Roman mythology, a harpy (plural harpies, Ancient Greek: ἅρπυια, romanized: hárpyia, pronounced [hárpyːa]; Latin: harpȳia) is a half-human and half-bird personification of storm winds. They feature in Homeric poems. (en)
- En la mitología griega, las harpías o arpías (en griego antiguo Ἇρπυια Hárpyia, ‘que vuela y saquea’) eran inicialmente seres con apariencia de hermosas mujeres aladas, cuyo cometido principal era hacer cumplir el castigo impuesto por Zeus a Fineo: valiéndose de su capacidad de volar, robaban continuamente la comida de aquel antes de que pudiera tomarla. Esto las llevó a pelear contra los Argonautas. En tradiciones posteriores fueron transformadas en genios maléficos con cuerpo de ave de rapiña, horrendo rostro de mujer, orejas de oso y afiladas garras, que llevaban consigo tempestades, pestes e infortunio. Esta es la forma que acabó por imponerse y que ha perdurado hasta la actualidad. (es)
- Dans la mythologie grecque ou romaine, les harpies, ou harpyes (en grec ancien Ἅρπυιαι / Hárpuiai), sont les filles de Thaumas et de l'Océanide Électre et les sœurs d’Iris et d’Arcé, quoique certaines traditions en fassent plutôt les filles de Typhon. Elles sont trois (ou plus selon les traditions) : Aello (« bourrasque »), parfois nommée Nicothoé (« pieds rapides »), Ocypète (« vole vite ») et Podarge ( « pieds légers »), parfois nommée Céléno ou Celaeno (« obscure »). (fr)
- Dalam mitologi Yunani, Harpi (si perenggut) adalah makhluk legenda yang bersayap, dilukiskan sebagai makhluk berwujud setengah wanita setengah burung yang cantik. Harpi terkenal sebagai si perenggut dalam kisah raja . Para Harpi adalah saudara dari Iris, putri dari Tifon dan Ekhidna. Ada dua Harpy, yaitu Aillo dan Okipites. Walaupun ada juga pendapat yang mengatakan bahwa ada Harpi ketiga. Mereka ditampilkan dalam puisi-puisi Homer. (in)
- ハルピュイア(古希: Ἅρπυια, Harpuia, ラテン語: Harpyia)あるいはハルピー(フランス語: Harpie)、ハーピー(英語: Harpy)は、ギリシア神話に登場する女面鳥身の伝説の生物である。複数形ハルピュイアイ(古希: Ἅρπυιαι, Harpuiai)。有翼の乙女、または人間の女性の頭を持った鳥の姿で表される。その名は「掠める女」を意味する。 (ja)
- 하르피이아(고대 그리스어: Άρπυια) 또는 하피(harpy)는 그리스 신화에 나오는 날개 달린 정령들로 여자의 머리와 날카로운 발톱을 달고 있는 새인 이들은 에게 해의 섬들에서 그 아이들과 인간의 영혼을 잡아먹고 산다. 그 여인들의 이름은 각기 아엘로(Aello), 오키페테(Ocypete), 켈라이노(Celaeno)의 3명에 더해 제피로스에게 겁탈을 당해 발리오스와 크산토스를 낳은 포다르게(Podarge)가 포함되기도 한다. 신들의 노여움을 산 트라키아의 왕 피네우스는 신들이 보낸 하피들에게 두 눈을 잃고 매 끼니 음식을 모두 빼앗겼다. 이 섬에 도착한 아르고나우타이는 보레아스의 아들들인 칼라이스와 제테스를 시켜 하피들을 멀리 쫓아냈다. 작품에 따라서는 인면조로 나오거나 반인반조의 비스트맨으로 나오기도 했다. (ko)
- Nella mitologia greca, le arpie (lett. "le rapitrici", dal verbo greco ἁρπάζειν, harpázein, "rapire") sono creature mostruose, con viso di donna e corpo d'uccello. L'origine del loro mito deve forse ricondursi a una personificazione della tempesta. (it)
- Harpie (gr. Άρπυια Harpyia, l.mn. Άρπυιαι Harpyiai, łac. Harpyia, Harpyiae ‘porywaczki’) – duchy (demony) w mitologii greckiej, porywające dzieci i dusze oraz uosabiające gwałtowne porywy wiatru. Uchodziły za córki Taumasa i Okeanidy Elektry oraz za siostry bogini Iris. Nosiły imiona:
* Aello (Nikotoe, gr. Ἀελλώ Aellṓ, Νικοθόη Nikothóē, łac. Aello, Nicothoe, „Wichrowa”, „Zawierucha”, „Burzliwa”),
* Ocypete (Okypete, gr. Ὠκυπέτη Ōkypétē, łac. Ocypete, „Prędka w locie”, „Pędziwiatr”),
* Kelajno (Celaeno, gr. Κελαινώ Kelainṓ, łac. Celaeno, „Czarna”, „Ciemnica”),
* (gr. Ποδάργη Podárgē, łac. Podarge). Harpie mogą także przynosić życie. Harpia była matką koni Achillesa – Ksantosa i Baliosa (Iliada XVI 160). Hezjod (Teogonia) nazywa harpie „pięknowłosymi” stworzeniami. Obraz harpii jako brzydkiej, uskrzydlonej kobiety-ptaka powstał dość późno, wskutek pomylenia tych stworzeń z syrenami. Rzymscy i bizantyjscy pisarze uszczegółowili ten wizerunek. Na wazie w Muzeum Berlińskim harpia trzyma małą figurkę bohatera w każdym szponie, a jej głowa jest podobna do głowy Gorgony, z wybałuszonymi oczami, sterczącym językiem i kłami. (pl)
- De harpijen ("roofsters") (Grieks: ἅρπυια, harpyia; Latijn: harpeia) waren in de Griekse mythologie eerst de drie zeer mooie, gevleugelde dochters van Elektra en Thaumas. Later werden ze vervaarlijke wezens, meestal afgebeeld als roofvogels met scherpe klauwen. Zij hadden echter het gezicht van een oude vrouw en een vuil onderlijf. Hun namen waren: Kelaino (de "duistere"), Okypete ("snelgevleugde") en Aëllo ("snelle storm"). Ze zijn verwant aan de Sirenen. Dat zijn namelijk dochters van Phorcys, die een broer is van Thaumas, of van Acheloüs, die een broer is van Elektra. (nl)
- Harpyor är i grekisk mytologi mytiska andeväsen eller vindandar. De är ursprungligen framställda som bevingade kvinnor, senare rovfåglar med kvinnohuvud. Åt en av dem (med hästgestalt) ger Homeros namnet Podarge (den snabbfotade). Hos Hesiodos är antalet bestämt till två med namnen Aëllo (stormvind) och Okypete (den snabbflygande). Senare grekiska skalder har givit dem andra namn, och hos Vergilius heter den förnämsta av dem Celæno (grek. Kelainó). De är döttrar av Thaumas och Elektra, systrar till Iris, bevingade och snabbare än vinden. Personer, som spårlöst försvunnit, sades vara bortrövade av harpyorna. Sedermera övergick de till ett slags ondskefulla straffgudomligheter och fick en gestalt som motsvarade detta. Det berömda gravmonumentet vid Xanthos i Lykien återger flera bilder (numera i British museum) av harpyor i färd med att bortröva människor. I argonautsagan uppträder de som den blinde trakiske konungen Fineus’ plågoandar, vilka rövar bort och smutsar ned hans mat med avföring, till dess de slutligen förjagas av de bevingade Boreassönerna Kalaïs och Zetes. (sv)
- As harpias (em grego, αρπυια) são criaturas da mitologia grega, frequentemente representadas como aves de rapina com rosto de mulher e seios. Na história de Jasão, as harpias foram enviadas para punir o cego rei trácio Fineu, roubando-lhe a comida em todas as refeições. Os argonautas Zetes e Calais, filhos de Bóreas e Orítia, libertaram Fineu das hárpias, que, em agradecimento, mostrou a Jasão e os argonautas o caminho para passar pelas Simplégades. Eneias e seus companheiros, depois da queda de Troia, na viagem em direção à Itália, pararam na ilha das harpias; mataram animais dos rebanhos delas, atacaram-nas quando elas roubaram as carnes, e ouviram de uma das harpias terríveis profecias a respeito do resto da sua viagem. Segundo Hesíodo, as harpias eram irmãs de Íris, filhas de Taumante e a oceânide Electra, e seus nomes eram Aelo (a borrasca), Celeno (a obscura) e Ocípete (a rápida no voo). Higino lista os filhos de Taumante e Electra como Íris e as harpias, Celeno, Ocípete e Aelo, mas, logo depois, dá as harpias como filhas de Taumante e Oxomene. As harpias são referidas na Eneida de Virgílio como residindo nas Estrófades, um pequeno arquipélago do mar Jónico, à entrada do Orcus, ou numa gruta em Creta, por Apolónio. (pt)
- Га́рпії (грец. Άρπυιες) — богині вихору. Сестри богині веселки Іріди В «Іліаді» згадується гарпія Подарга (Прудконога), що народила від Зефіра Ахіллесових коней Балія і Ксанфа. В «Одіссеї» гарпіям приписується викрадення людей, які нібито пропадали безвісти. У Гесіода вони виступають як крилаті кучеряві богині Аелла й . Пізніше кількість гарпій збільшилася. Зображували їх крилатими потворами, птахами з дівочими обличчями. У міфі про аргонавтів гарпії мучать голодом сліпого тракійського царя Фінея, викрадаючи або забруднюючи його їжу. Аргонавти Зет і Калаїд, крилаті сини Борея, переслідують гарпій до Строфадів, де згодом їх застає Еней. Переносно гарпія — зла жінка. (uk)
- 哈耳庇厄或鷹身女妖(古希腊语:Ἅρπυια,複數:Ἅρπυιαι,字面意思为“强盗,贼”;派生自希腊语单词ἅρπαξ,意为“抢夺”),希腊神话中的一种怪物。 (zh)
- Га́рпии (др.-греч. Ἅρπυιαι «похитительницы», «хищницы»), в древнегреческой мифологии — полуженщины-полуптицы, персонификации различных аспектов бури, архаические доолимпийские божества. Дочери морского божества Тавманта и океаниды Электры (либо Озомены), либо дочери Борея, сторожат попавших в Тартар. Эпименид считает их порождениями Океана и Геи. (ru)
|
rdfs:comment
|
- الهَارْبيز (باليونانية: ἅρπυια) (باللاتينية: harpȳia) في الأساطير الإغريقية الرومانية، وحوش مجنحة خبيثه نصفها امرأة والنصف الآخر طائر.وكانت الهاربيز سيئة السمعة بسبب شرهها ورائحتها البغيضة.وقد أرسلت من قبل الآلهة كعقاب لمضايقة فينوس الأعمى، فمتى وضعت وجبة أمامه، هبطوا من الجو وحملوها.ويضيف الكتاب في وقت لاحق، أنها إما تلتهم الطعام، أو أنها تلوثه عن طريق إسقاط مادة نتنة عليه، وذلك لجعلها غير صالحة للأكل. (ar)
- Harpyje (též harpie, nebo harpye) jsou mytické bytosti (monstra) antické mytologie, zobrazované jako napůl ženy napůl ptáci. Slovo harpyje vzniklo z řeckého slova harpazein (ἅρπάζειν, tj. rvu, uchvacuji). Ve starověkém Řecku byly jakousi personifikací bouře a mračen. Ve středověku se z nich postupně staly zlovolné, lidem škodící bytosti. (cs)
- Laŭ la helena mitologio, la Harpioj (el la greka Άρπυια, «flugantaj kaptintoj») estis flugilhavaj virinoj, ĉefe konataj pro tio ke ili konstante ŝteladis ĉiun manĝaĵon de Fineo, malebligante lin manĝi laŭ ordono de Zeŭso. Postaj tradicioj igis ilin malbonaj spiritoj (rabemaj dajmoninoj, laŭ la Suido), kun akraj krifoj, kiel ili estis generale konataj. La laŭvorta signifo ŝajnas esti «tio, kiu kaptas», pro tio ke ĝi devenas de la vorto ἁρπάζειν, kiu signifis "kapti". (eo)
- Eine Harpyie ([harˈpyːjə], altgriechisch ἅρπυια hárpyia, deutsch ‚reißender Sturm‘, lateinisch harpeia) ist ein geflügeltes Mischwesen der griechischen Mythologie in Vogelgestalt mit Frauenkopf. (de)
- Harpiak (sing. harpia, antzinako grezieraz: ἅρπυια, harpyia, hárpyi̯a ahoskatua; latinez: harpȳia) greziar mitologiako pertsonaiak dira, Taumasen eta Elektraren alabetako bakoitza. Demonio hegalariak ziren Harpiak; hegoak, atzapar zorrotzak eta emakume gorputzak zituzten. Haizearen izpirituak omen ziren, eta haurrak eta arimak harrapatzen zituzten; haizearen jainko Zefiroren maitaleak ziren. Bi zaldi parez erditu zirela dio elezaharrak; Akilesena izan zen zaldi pare bat, eta Dioskuroena bestea. (eu)
- In Greek mythology and Roman mythology, a harpy (plural harpies, Ancient Greek: ἅρπυια, romanized: hárpyia, pronounced [hárpyːa]; Latin: harpȳia) is a half-human and half-bird personification of storm winds. They feature in Homeric poems. (en)
- Dans la mythologie grecque ou romaine, les harpies, ou harpyes (en grec ancien Ἅρπυιαι / Hárpuiai), sont les filles de Thaumas et de l'Océanide Électre et les sœurs d’Iris et d’Arcé, quoique certaines traditions en fassent plutôt les filles de Typhon. Elles sont trois (ou plus selon les traditions) : Aello (« bourrasque »), parfois nommée Nicothoé (« pieds rapides »), Ocypète (« vole vite ») et Podarge ( « pieds légers »), parfois nommée Céléno ou Celaeno (« obscure »). (fr)
- Dalam mitologi Yunani, Harpi (si perenggut) adalah makhluk legenda yang bersayap, dilukiskan sebagai makhluk berwujud setengah wanita setengah burung yang cantik. Harpi terkenal sebagai si perenggut dalam kisah raja . Para Harpi adalah saudara dari Iris, putri dari Tifon dan Ekhidna. Ada dua Harpy, yaitu Aillo dan Okipites. Walaupun ada juga pendapat yang mengatakan bahwa ada Harpi ketiga. Mereka ditampilkan dalam puisi-puisi Homer. (in)
- ハルピュイア(古希: Ἅρπυια, Harpuia, ラテン語: Harpyia)あるいはハルピー(フランス語: Harpie)、ハーピー(英語: Harpy)は、ギリシア神話に登場する女面鳥身の伝説の生物である。複数形ハルピュイアイ(古希: Ἅρπυιαι, Harpuiai)。有翼の乙女、または人間の女性の頭を持った鳥の姿で表される。その名は「掠める女」を意味する。 (ja)
- 하르피이아(고대 그리스어: Άρπυια) 또는 하피(harpy)는 그리스 신화에 나오는 날개 달린 정령들로 여자의 머리와 날카로운 발톱을 달고 있는 새인 이들은 에게 해의 섬들에서 그 아이들과 인간의 영혼을 잡아먹고 산다. 그 여인들의 이름은 각기 아엘로(Aello), 오키페테(Ocypete), 켈라이노(Celaeno)의 3명에 더해 제피로스에게 겁탈을 당해 발리오스와 크산토스를 낳은 포다르게(Podarge)가 포함되기도 한다. 신들의 노여움을 산 트라키아의 왕 피네우스는 신들이 보낸 하피들에게 두 눈을 잃고 매 끼니 음식을 모두 빼앗겼다. 이 섬에 도착한 아르고나우타이는 보레아스의 아들들인 칼라이스와 제테스를 시켜 하피들을 멀리 쫓아냈다. 작품에 따라서는 인면조로 나오거나 반인반조의 비스트맨으로 나오기도 했다. (ko)
- Nella mitologia greca, le arpie (lett. "le rapitrici", dal verbo greco ἁρπάζειν, harpázein, "rapire") sono creature mostruose, con viso di donna e corpo d'uccello. L'origine del loro mito deve forse ricondursi a una personificazione della tempesta. (it)
- De harpijen ("roofsters") (Grieks: ἅρπυια, harpyia; Latijn: harpeia) waren in de Griekse mythologie eerst de drie zeer mooie, gevleugelde dochters van Elektra en Thaumas. Later werden ze vervaarlijke wezens, meestal afgebeeld als roofvogels met scherpe klauwen. Zij hadden echter het gezicht van een oude vrouw en een vuil onderlijf. Hun namen waren: Kelaino (de "duistere"), Okypete ("snelgevleugde") en Aëllo ("snelle storm"). Ze zijn verwant aan de Sirenen. Dat zijn namelijk dochters van Phorcys, die een broer is van Thaumas, of van Acheloüs, die een broer is van Elektra. (nl)
- 哈耳庇厄或鷹身女妖(古希腊语:Ἅρπυια,複數:Ἅρπυιαι,字面意思为“强盗,贼”;派生自希腊语单词ἅρπαξ,意为“抢夺”),希腊神话中的一种怪物。 (zh)
- Га́рпии (др.-греч. Ἅρπυιαι «похитительницы», «хищницы»), в древнегреческой мифологии — полуженщины-полуптицы, персонификации различных аспектов бури, архаические доолимпийские божества. Дочери морского божества Тавманта и океаниды Электры (либо Озомены), либо дочери Борея, сторожат попавших в Тартар. Эпименид считает их порождениями Океана и Геи. (ru)
- En la mitologia grega, les Harpies (en grec antic Άρπυια Harpyia) eren una mena de monstres o de genis alats. El seu nom significa 'raptores' i se les representa com a aus amb cap de dona i dotades de fortes urpes (potser per una confusió tardana amb les sirenes). Més tard es van identificar amb ànimes de morts que es dedicaven a raptar les dels vius, o fins i tot amb la de simples monstres que raptaven nens. De vegades, a les tombes, s'hi esculpia una harpia enduent-se les ànimes amb les urpes. Hesíode, per contra, les retrata com a dones alades molt belles, potser recollint un mite antic. (ca)
- Στην ελληνική μυθολογία οι Άρπυιες ήταν θηλυκά τέρατα, κόρες του Θαύμαντα και της Ωκεανίδας Ηλέκτρας και αδελφές της, αγγελιαφόρου των θεών, θεάς Ίριδας. Το συλλογικό αυτό όνομα ετυμολογείται από τις λέξεις αρπαγή - άρπαξ - αρπάζω, γι' αυτό και η λέξη «Ἃρπυιες» παίρνει δασεία στο πολυτονικό σύστημα γραφής. Αποδιδόταν σε προσωποποιήσεις του θυελλώδους ανέμου. Ως Άρπυιες, ο μεν Όμηρος αναφέρει μόνο μια, την Ποδάργη (=ταχύπους), την οποία και θεωρεί μητέρα των ίππων του Αχιλλέα που τα απέκτησε με τον Ζέφυρο, ο δε Ησίοδος αναφέρει δύο: την Αελλώ και την Ωκυπέτη, στις οποίες αργότερα προστίθεται και η Κελαινώ. Πέραν όμως αυτών, αναφέρονται και άλλα ονόματα όπως: Αελλόπους, Νικοθόη, Ωκυθόη, Ωκυπόδη κ.λπ. Τα τέρατα αυτά είχαν τη μορφή πουλιών με κεφάλι γυναίκας και σε αντίθεση με την αδελφή τους (el)
- En la mitología griega, las harpías o arpías (en griego antiguo Ἇρπυια Hárpyia, ‘que vuela y saquea’) eran inicialmente seres con apariencia de hermosas mujeres aladas, cuyo cometido principal era hacer cumplir el castigo impuesto por Zeus a Fineo: valiéndose de su capacidad de volar, robaban continuamente la comida de aquel antes de que pudiera tomarla. Esto las llevó a pelear contra los Argonautas. (es)
- As harpias (em grego, αρπυια) são criaturas da mitologia grega, frequentemente representadas como aves de rapina com rosto de mulher e seios. Na história de Jasão, as harpias foram enviadas para punir o cego rei trácio Fineu, roubando-lhe a comida em todas as refeições. Os argonautas Zetes e Calais, filhos de Bóreas e Orítia, libertaram Fineu das hárpias, que, em agradecimento, mostrou a Jasão e os argonautas o caminho para passar pelas Simplégades. Eneias e seus companheiros, depois da queda de Troia, na viagem em direção à Itália, pararam na ilha das harpias; mataram animais dos rebanhos delas, atacaram-nas quando elas roubaram as carnes, e ouviram de uma das harpias terríveis profecias a respeito do resto da sua viagem. (pt)
- Harpie (gr. Άρπυια Harpyia, l.mn. Άρπυιαι Harpyiai, łac. Harpyia, Harpyiae ‘porywaczki’) – duchy (demony) w mitologii greckiej, porywające dzieci i dusze oraz uosabiające gwałtowne porywy wiatru. Uchodziły za córki Taumasa i Okeanidy Elektry oraz za siostry bogini Iris. Nosiły imiona: Harpie mogą także przynosić życie. Harpia była matką koni Achillesa – Ksantosa i Baliosa (Iliada XVI 160). (pl)
- Harpyor är i grekisk mytologi mytiska andeväsen eller vindandar. De är ursprungligen framställda som bevingade kvinnor, senare rovfåglar med kvinnohuvud. Åt en av dem (med hästgestalt) ger Homeros namnet Podarge (den snabbfotade). Hos Hesiodos är antalet bestämt till två med namnen Aëllo (stormvind) och Okypete (den snabbflygande). Senare grekiska skalder har givit dem andra namn, och hos Vergilius heter den förnämsta av dem Celæno (grek. Kelainó). De är döttrar av Thaumas och Elektra, systrar till Iris, bevingade och snabbare än vinden. Personer, som spårlöst försvunnit, sades vara bortrövade av harpyorna. Sedermera övergick de till ett slags ondskefulla straffgudomligheter och fick en gestalt som motsvarade detta. Det berömda gravmonumentet vid Xanthos i Lykien återger flera bilder (nume (sv)
- Га́рпії (грец. Άρπυιες) — богині вихору. Сестри богині веселки Іріди В «Іліаді» згадується гарпія Подарга (Прудконога), що народила від Зефіра Ахіллесових коней Балія і Ксанфа. В «Одіссеї» гарпіям приписується викрадення людей, які нібито пропадали безвісти. Переносно гарпія — зла жінка. (uk)
|