| dbo:abstract
|
- El Tao o Dao (en xinès 道, pinyin: Dào) és una noció filosòfica i religiosa fonamental dins del pensament xinès i extremoriental en general (a Corea i al Japó es pronuncia Do). La traducció del caràcter mateix vol dir 'camí' o 'ruta', però també 'doctrina' o 'principi', i es fa servir per a indicar filosòficament la naturalesa fonamental o veritable del món, i en aquest cas s'escriu amb majúscula. És un dels conceptes que podem trobar dins les diverses escoles de pensament xinès, com el confucianisme, el moïsme, el taoisme o el neoconfucianisme. (ca)
- Tao（Taŭo）, el la ĉina vorto "dao" (pinjine; pr. [tao]; vidu (1)), t.e. "vojo", la centra koncepto de taoismo, estas laŭ Laŭzio la plejalta, plejprofunda realo de la mondo. La Tao estas super la kapablo de vortoj, ekster tempo kaj spaco. "La Tao eldirebla ne estas la eterna Tao," diris Laŭzio. La Tao naskis la ĉielon kaj la teron kaj ĉiun kreaĵon, sed ne kiel ĉarpentisto faras tablon, sed kiel disvolviĝado de si mem. La Tao ne estas persono aŭ dio, sed mistika forto. Ĝiaj efiko kaj maniero estas videblaj en la agoj de la ĉielo kaj la tero, sed ne en la agoj de homoj. Homoj senĉese strebas – pri riĉo, honoro, famo, eĉ pri scio kaj sankteco. Sed tia strebado agas kontraŭ la Tao, kontraŭ la Vojo, la vojo videbla en la ĉielo kaj la tero. Tial tia strebado estas, en la fino, vana, estas la vojeto de homo, vojeto de larmoj kaj trompo. (eo)
- Dào (chinesisch 道, Pinyin dào, Jyutping dou6) heißt wörtlich übersetzt „Weg“, „Straße“, „Pfad“ und bedeutet im entsprechenden Kontext auch „Methode“, „Prinzip“, „der rechte Weg“, Lehre oder Schule – im Sinne einer Denkrichtung u. v. A., was dem Wort im Konfuzianismus entspricht. Die Übersetzung nähert sich nur sehr grob an den abstrakten Gehalt des Wortes im daoistischen Kontext an, denn das Dàodéjīng des Lǎozǐ stellte das Dào zum ersten Mal als eine Art von transzendenter höchster Wirklichkeit und Wahrheit dar. (de)
- Taoa («bide zuzena») sortaldeko kontzeptu filosofikoa da, Txinako antzinako filosofia tradizio zaharraren oinarri nagusietako bat. Konfuzioren ondorengo tradizioaren arabera, giza jokabide zuzena adierazten du; taoismoaren arabera, ordea, taoak giza ezagueratik kanpo geratzen den izaera transzendentala du, eta izadiko prozesu guztien sorburuan dagoen oinarri dinamiko nagusia adierazten du. Taoisten arabera, giza ezaguerak tao absolutuaren alderdi bat baizik ez dezake ezagutu. (eu)
- Tao est un terme de philosophie chinoise (en caractère chinois 道, dào signifiant « Être suprême, voie, chemin » ; prononciation en pinyin de mandarin : dào, en shanghaien : do ; prononcé dō ou tō en japonais et do (도) en coréen). Le tao est la « Mère du monde », le principe qui engendre tout ce qui existe, la force fondamentale qui coule en toutes choses de l’univers. C'est l’essence même de la réalité et par nature ineffable et indescriptible. Il est représenté par le taìjítú, symbole représentant l’unité au-delà de la dualité yin-yang. Le Tao a été édifié ou systématisé dans le texte Tao Tö King attribué à Lao Tseu. Le Tao peut être considéré comme la matrice préalable au sein de l'univers au passage du qi ou souffle originel, précédant la parité binaire du yin-yang. Il est au cœur des conceptions éthiques chinoises (le mot "daode", morale, en est issu), généralement considérées comme une pragmatique du juste milieu, ou du choix propice. La participation individuelle au Tao se fait par le wuwei (« non-agir »). Le Tao est la notion maîtresse à l'œuvre dans le taoïsme, philosophie et voie spirituelle chinoise. Le confucianisme y fait référence aussi mais dans un sens souvent plus moral (on utilise parfois abusivement le terme Tao pour dénommer le livre de Lao Zi, le Dao De Jing ou Classique du Dao). Il est souvent traduit par « le principe » et par extension, un grand nombre de pratiques et d'arts ou artisanats orientaux ont comme suffixe le mot dao, « l'art de » : cha dao, « l'art du thé », kongshoudao ou karaté-do, « l'art de la main vide », et ainsi de suite. Lao Tseu disait : « Le Tao que l'on peut nommer n'est pas le Tao ». Le taoïsme est avec le confucianisme la forme de pensée la plus originale en Chine et dans certains pays d'Asie. Les concepts qui y sont reliés ont joué un rôle central dans le développement des sciences chinoises. (fr)
- La palabra tao (en chino simplificado y tradicional, 道; pinyin, (?·i)), difundida por el taoísmo, también se usa en el confucianismo, el budismo chan (zen en japonés) y en la religión china, con matices distintos en cada caso. El Tao puede traducirse literalmente por ‘el camino’, ‘la vía’, o también por ‘el método’ o ‘la doctrina’. En el taoísmo se refiere a la esencia primordial o al aspecto fundamental del universo y el ser humano; es el orden natural de la existencia, que en realidad no puede ser nombrado, en contraste con las incontables cosas "nombrables" en las que se manifiesta.En japonés se le llama dō. (es)
- Tao or Dao is the natural order of the universe, whose character one's intuition must discern to realize the potential for individual wisdom, as conceived in the context of East Asian philosophy, East Asian religions, or any other philosophy or religion that aligns to this principle. This intuitive knowing of life cannot be grasped as a concept. Rather, it is known through actual living experience of one's everyday being. Its name, Tao or Dao, came from Chinese, where it signifies the way, path, route, road, or sometimes more loosely doctrine, principle, or holistic belief.[[[Wikipedia:Citing_sources|page needed]]]_1-0" class="reference"> Laozi in the Tao Te Ching explains that the Tao is not a name for a thing, but the underlying natural order of the Universe whose ultimate essence is difficult to circumscribe because it is non-conceptual yet evident in one's being of aliveness. The Tao is "eternally nameless" (Tao Te Ching-32. Laozi) and to be distinguished from the countless named things that are considered to be its manifestations, the reality of life before its descriptions of it. The Tao lends its name to the religious tradition (Wade–Giles, Tao Chiao; Pinyin, Daojiao) and philosophical tradition (Wade–Giles, Tao chia; Pinyin, Daojia) that are both referred to in English with the single term Taoism. (en)
- 도: 道 (칸지) (영어: dao, tao)의 일반 사전적인 의미는 '마땅히 지켜야 할 도리' 또는 '깊이 깨우친 이치'인데, 유가와 도가 등의 동양 종교사상의 전통에서 도(道)는 우주의 궁극적인 실재를 가리키는 것으로 여겨지고 있다. 즉, 도(道)란 천지만물에 선행해서 존재한 것으로, 천지만물을 창조해 내는 근원이며, 우주를 지배하는 대조화의 이법(理法) 즉 진리(眞理)인 것으로 본다. 불교 · 힌두교 등의 동양 종교사상의 전통에서는 도(道, 산스크리트어: mārga, 팔리어: magga, 영어: path)는 기본적으로 진리에 이르는 길을 의미하는데, 이 뜻에서 나아가 진리 그 자체를 의미하기도 한다. 동양인의 윤리 도덕의 근저에는 우주의 궁극적 실재 내지 우주의 이법 또는 그 이법을 깨닫는 길 또는 그 이법과 합치하는 길로서의 도(道)에 대한 사상이 자리잡고 있다고 할 수 있는데, 도교 · 불교 · 유교 등의 해석에는 차이가 있다. 예를 들어, 도교에서는 도(道)가 신격화되어서 최고신인 원시천존(元始天尊)으로 되었으며, 불교에서는 대부분의 경우에서 길의 의미로 해석되고 있는데 도가의 영향을 받아 특히 선종에서는 진리 자체를 뜻하는 것으로 해석되기도 한다. 이와 같이 도(道)에 대한 사상은 한국 · 중국 · 일본 · 인도 등 동양인의 세계관이나 역사관을 나타내는 것으로서 흥미로운 주제이다. 아래에서 각 종교는 가나다 순으로 나열되어 있다. (ko)
- 道（どう・タオ・Tao・みち）とは、中国哲学上の用語の一つ。人や物が通るべきところであり、宇宙自然の普遍的法則や根元的実在、道徳的な規範、美や真実の根元などを広く意味する言葉である。道家や儒家によって説かれた。 (ja)
- Il Tao (道T, DàoP, TaoW; letteralmente la Via o il Corso) è uno dei principali concetti della storia del pensiero cinese e il centro della religione taoista. Si tratta di un termine di difficile traduzione, inizialmente concepito come una potenza inesauribile che sfugge a qualunque tentativo di definizione. Il carattere cinese 道 (la cui parte inferiore è il radicale cinese "piede") esprime innanzitutto il concetto di movimento, di flusso o di corso: dunque si può tentare di definire il Tao come l'eterna, essenziale e fondamentale forza che scorre perennemente attraverso tutta l'energia che muove la materia dell'Universo. In ambito occidentale, viene talvolta tradotto come il Principio. Nella filosofia taoista tradizionale cinese, il Tao è l'Universo stesso: quell'eterno, inesauribile "divenire", in costante movimento. Tenendo presenti questi riferimenti, volendolo definire con una parola, il Tao "è". Nel contesto della storia del pensiero cinese, il concetto di Tao acquisisce grande importanza in seno alla tradizione taoista, salvo poi estendere la sua influenza a tutto il panorama filosofico e speculativo cinese, fino ad essere integrato, riassorbito e reinterpretato da una molteplicità di scuole di pensiero, ivi inclusa quella confuciana. Nel corso dei secoli questa influenza si estenderà a molte altre delle cosiddette filosofie e scuole di pensiero orientali. (it)
- Dao (Chinees: 道; pinyin: dào) of Tao, uitgesproken als "douw", is een metafysisch concept dat wordt gebruikt in het taoïsme, confucianisme en meer algemeen in de klassieke Chinese filosofie. Het vormt een wezenlijk onderdeel van de oosterse filosofie en mystiek. (nl)
- Dao – podstawowe pojęcie filozofii chińskiej, kluczowe dla taoizmu, ale używane również przez inne kierunki, m.in. konfucjanizm. W zależności od autora i szkoły terminowi dao przypisywane są bardzo różne znaczenia, od „uniwersalnej zasady kierującej wszechświatem” po „metodę postępowania [danej osoby]”. (pl)
- Dao eller Tao (kinesiska: 道; pinyin: dào; Wade-Giles: tao; uttal: [tɑ˥˩ʊ] (info)) är inom den kinesiska filosofin ett centralt och basalt begrepp. Det kan ha flera olika betydelser som varierar från en filosofiskola till en annan. Konfucianerna har sin tolkning och daoisterna sin. (sv)
- Дао (кит. 道 буквально «путь») — одна из важнейших категорий китайской философии. Конфуций и ранние конфуцианцы придали ему этическое значение, истолковав как «путь человека», то есть нравственное поведение и основанный на морали социальный порядок. Наиболее известная даосская интерпретация Дао содержится в трактате Дао Дэ Цзин «Дао вечно и не имеет имени». (ru)
- Tao ou Dao é a ordem natural do universo, cujo caráter a intuição deve discernir para realizar o potencial de sabedoria individual, conforme concebido no contexto da filosofia do leste asiático, religiões do leste asiático ou qualquer outra filosofia ou religião que se alinhe a este princípio . Este conhecimento intuitivo da vida não pode ser apreendido como um conceito. Em vez disso, é conhecido por meio da experiência de vida real do ser cotidiano de alguém. Seu nome, Tao ou Dao, veio do chinês, onde significa caminho, rota, estrada ou, às vezes, doutrina, princípio ou crença holística.[[[Wikipédia:Livro_de_estilo/Cite_as_fontes|falta página]]]_1-0" class="reference"> (pt)
- Це стаття про категорію китайської філософії. З китайської середньовічної географії див. Край (Східна Азія). Да́о, Та́о (кит. 道, буквально — шлях) — поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання — «шлях» природи, її закономірність; в етиці — сенс життєвого шляху людини, етичну норму; в логіці — підставу, засновок, аргумент. Найоб'ємніша і найскладніша категорія китайської філософії, та зокрема даосизму, яку можна порівняти із категорією буття. У давній європейській філософії аналог — логос. У індуїзмі та буддизмі —дгарма (до порівняння: мезоамериканськ. Ометеотль). У середньовічній православній філософії Київської Русі аналогами цього поняття є Істина (Софія), Право, Правда, Закон, Життя, життєвий шлях, Дух, Суще, Сущий та багато ін. В ієрогліфі 道 (дао) присутні три складові частини: 1. Око (бачити); 2. Голова (розуміти); 3. Дорога (іти). Це дозволяє розуміти ієрогліф 道 (дао), як знання, навчання, прозріння, бачити розумний шлях, іти (діяти) розумно. (uk)
- 道是天地万物的演化运行机制，中国哲学的信念之一。 认为道决定了事物“有”或“无”、以及生物“生”或“死”的存在形式； 从无到有、从有到无和周而复始的自然现象，是万事万物在道协同作用下所产生的结果； “人法地，地法天，天法道，道法自然”的理念 有兩種解釋，主流是當時的「自然（itself）」不是今日的「自然（Nature）」，而是「自然而然」，“道”雖是生長萬物的，卻是無目的、無意識的，它“生而不有，為而不恃，長而不宰”，即不把萬物據為己有，不夸耀自己的功勞，不主宰和支配萬物，而是聽任萬物自然而然發展著。另一种解释，坚信人受地的制约、地受天的制约、天受道的制约，道受自然的制约；奉行，无为而治的价值观。 此一信念，不單為哲學流派道家、儒家等所重視，也為宗教流派道教等所使用。另外，道家的道是，道教的神(三清-元始天尊、靈寶天尊和道德天尊(老子。道教吸納了道家思想，並從道家思想中完善了道教。))、基督教和伊斯蘭教的神是人格神，後兩者宗教經典中希臘文的 λόγος 和阿拉伯文的 سبيل 也被翻譯成中文的道，《聖經》里提到「太初有道，道與神同在，道就是神。」（原文：Ἐν ἀρχῇ ἦν ὁ λόγος, καὶ ὁ λόγος ἦν πρὸς τὸν θεόν, καὶ θεὸς ἦν ὁ λόγος）伊斯蘭教的《古兰经》里也提到「不信道而且妨碍主道的人们，真主将使他们的善功无效。」 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El Tao o Dao (en xinès 道, pinyin: Dào) és una noció filosòfica i religiosa fonamental dins del pensament xinès i extremoriental en general (a Corea i al Japó es pronuncia Do). La traducció del caràcter mateix vol dir 'camí' o 'ruta', però també 'doctrina' o 'principi', i es fa servir per a indicar filosòficament la naturalesa fonamental o veritable del món, i en aquest cas s'escriu amb majúscula. És un dels conceptes que podem trobar dins les diverses escoles de pensament xinès, com el confucianisme, el moïsme, el taoisme o el neoconfucianisme. (ca)
- Dào (chinesisch 道, Pinyin dào, Jyutping dou6) heißt wörtlich übersetzt „Weg“, „Straße“, „Pfad“ und bedeutet im entsprechenden Kontext auch „Methode“, „Prinzip“, „der rechte Weg“, Lehre oder Schule – im Sinne einer Denkrichtung u. v. A., was dem Wort im Konfuzianismus entspricht. Die Übersetzung nähert sich nur sehr grob an den abstrakten Gehalt des Wortes im daoistischen Kontext an, denn das Dàodéjīng des Lǎozǐ stellte das Dào zum ersten Mal als eine Art von transzendenter höchster Wirklichkeit und Wahrheit dar. (de)
- Taoa («bide zuzena») sortaldeko kontzeptu filosofikoa da, Txinako antzinako filosofia tradizio zaharraren oinarri nagusietako bat. Konfuzioren ondorengo tradizioaren arabera, giza jokabide zuzena adierazten du; taoismoaren arabera, ordea, taoak giza ezagueratik kanpo geratzen den izaera transzendentala du, eta izadiko prozesu guztien sorburuan dagoen oinarri dinamiko nagusia adierazten du. Taoisten arabera, giza ezaguerak tao absolutuaren alderdi bat baizik ez dezake ezagutu. (eu)
- 道（どう・タオ・Tao・みち）とは、中国哲学上の用語の一つ。人や物が通るべきところであり、宇宙自然の普遍的法則や根元的実在、道徳的な規範、美や真実の根元などを広く意味する言葉である。道家や儒家によって説かれた。 (ja)
- Dao (Chinees: 道; pinyin: dào) of Tao, uitgesproken als "douw", is een metafysisch concept dat wordt gebruikt in het taoïsme, confucianisme en meer algemeen in de klassieke Chinese filosofie. Het vormt een wezenlijk onderdeel van de oosterse filosofie en mystiek. (nl)
- Dao – podstawowe pojęcie filozofii chińskiej, kluczowe dla taoizmu, ale używane również przez inne kierunki, m.in. konfucjanizm. W zależności od autora i szkoły terminowi dao przypisywane są bardzo różne znaczenia, od „uniwersalnej zasady kierującej wszechświatem” po „metodę postępowania [danej osoby]”. (pl)
- Dao eller Tao (kinesiska: 道; pinyin: dào; Wade-Giles: tao; uttal: [tɑ˥˩ʊ] (info)) är inom den kinesiska filosofin ett centralt och basalt begrepp. Det kan ha flera olika betydelser som varierar från en filosofiskola till en annan. Konfucianerna har sin tolkning och daoisterna sin. (sv)
- Дао (кит. 道 буквально «путь») — одна из важнейших категорий китайской философии. Конфуций и ранние конфуцианцы придали ему этическое значение, истолковав как «путь человека», то есть нравственное поведение и основанный на морали социальный порядок. Наиболее известная даосская интерпретация Дао содержится в трактате Дао Дэ Цзин «Дао вечно и не имеет имени». (ru)
- Tao ou Dao é a ordem natural do universo, cujo caráter a intuição deve discernir para realizar o potencial de sabedoria individual, conforme concebido no contexto da filosofia do leste asiático, religiões do leste asiático ou qualquer outra filosofia ou religião que se alinhe a este princípio . Este conhecimento intuitivo da vida não pode ser apreendido como um conceito. Em vez disso, é conhecido por meio da experiência de vida real do ser cotidiano de alguém. Seu nome, Tao ou Dao, veio do chinês, onde significa caminho, rota, estrada ou, às vezes, doutrina, princípio ou crença holística.[[[Wikipédia:Livro_de_estilo/Cite_as_fontes|falta página]]]_1-0" class="reference"> (pt)
- 道是天地万物的演化运行机制，中国哲学的信念之一。 认为道决定了事物“有”或“无”、以及生物“生”或“死”的存在形式； 从无到有、从有到无和周而复始的自然现象，是万事万物在道协同作用下所产生的结果； “人法地，地法天，天法道，道法自然”的理念 有兩種解釋，主流是當時的「自然（itself）」不是今日的「自然（Nature）」，而是「自然而然」，“道”雖是生長萬物的，卻是無目的、無意識的，它“生而不有，為而不恃，長而不宰”，即不把萬物據為己有，不夸耀自己的功勞，不主宰和支配萬物，而是聽任萬物自然而然發展著。另一种解释，坚信人受地的制约、地受天的制约、天受道的制约，道受自然的制约；奉行，无为而治的价值观。 此一信念，不單為哲學流派道家、儒家等所重視，也為宗教流派道教等所使用。另外，道家的道是，道教的神(三清-元始天尊、靈寶天尊和道德天尊(老子。道教吸納了道家思想，並從道家思想中完善了道教。))、基督教和伊斯蘭教的神是人格神，後兩者宗教經典中希臘文的 λόγος 和阿拉伯文的 سبيل 也被翻譯成中文的道，《聖經》里提到「太初有道，道與神同在，道就是神。」（原文：Ἐν ἀρχῇ ἦν ὁ λόγος, καὶ ὁ λόγος ἦν πρὸς τὸν θεόν, καὶ θεὸς ἦν ὁ λόγος）伊斯蘭教的《古兰经》里也提到「不信道而且妨碍主道的人们，真主将使他们的善功无效。」 (zh)
- Tao（Taŭo）, el la ĉina vorto "dao" (pinjine; pr. [tao]; vidu (1)), t.e. "vojo", la centra koncepto de taoismo, estas laŭ Laŭzio la plejalta, plejprofunda realo de la mondo. La Tao estas super la kapablo de vortoj, ekster tempo kaj spaco. "La Tao eldirebla ne estas la eterna Tao," diris Laŭzio. La Tao naskis la ĉielon kaj la teron kaj ĉiun kreaĵon, sed ne kiel ĉarpentisto faras tablon, sed kiel disvolviĝado de si mem. La Tao ne estas persono aŭ dio, sed mistika forto. Ĝiaj efiko kaj maniero estas videblaj en la agoj de la ĉielo kaj la tero, sed ne en la agoj de homoj. (eo)
- La palabra tao (en chino simplificado y tradicional, 道; pinyin, (?·i)), difundida por el taoísmo, también se usa en el confucianismo, el budismo chan (zen en japonés) y en la religión china, con matices distintos en cada caso. (es)
- Tao est un terme de philosophie chinoise (en caractère chinois 道, dào signifiant « Être suprême, voie, chemin » ; prononciation en pinyin de mandarin : dào, en shanghaien : do ; prononcé dō ou tō en japonais et do (도) en coréen). Le Tao est la notion maîtresse à l'œuvre dans le taoïsme, philosophie et voie spirituelle chinoise. Le confucianisme y fait référence aussi mais dans un sens souvent plus moral (on utilise parfois abusivement le terme Tao pour dénommer le livre de Lao Zi, le Dao De Jing ou Classique du Dao). (fr)
- Tao or Dao is the natural order of the universe, whose character one's intuition must discern to realize the potential for individual wisdom, as conceived in the context of East Asian philosophy, East Asian religions, or any other philosophy or religion that aligns to this principle. This intuitive knowing of life cannot be grasped as a concept. Rather, it is known through actual living experience of one's everyday being. Its name, Tao or Dao, came from Chinese, where it signifies the way, path, route, road, or sometimes more loosely doctrine, principle, or holistic belief.[[[Wikipedia:Citing_sources|page needed]]]_1-0" class="reference"> (en)
- 도: 道 (칸지) (영어: dao, tao)의 일반 사전적인 의미는 '마땅히 지켜야 할 도리' 또는 '깊이 깨우친 이치'인데, 유가와 도가 등의 동양 종교사상의 전통에서 도(道)는 우주의 궁극적인 실재를 가리키는 것으로 여겨지고 있다. 즉, 도(道)란 천지만물에 선행해서 존재한 것으로, 천지만물을 창조해 내는 근원이며, 우주를 지배하는 대조화의 이법(理法) 즉 진리(眞理)인 것으로 본다. 불교 · 힌두교 등의 동양 종교사상의 전통에서는 도(道, 산스크리트어: mārga, 팔리어: magga, 영어: path)는 기본적으로 진리에 이르는 길을 의미하는데, 이 뜻에서 나아가 진리 그 자체를 의미하기도 한다. 아래에서 각 종교는 가나다 순으로 나열되어 있다. (ko)
- Il Tao (道T, DàoP, TaoW; letteralmente la Via o il Corso) è uno dei principali concetti della storia del pensiero cinese e il centro della religione taoista. Si tratta di un termine di difficile traduzione, inizialmente concepito come una potenza inesauribile che sfugge a qualunque tentativo di definizione. Il carattere cinese 道 (la cui parte inferiore è il radicale cinese "piede") esprime innanzitutto il concetto di movimento, di flusso o di corso: dunque si può tentare di definire il Tao come l'eterna, essenziale e fondamentale forza che scorre perennemente attraverso tutta l'energia che muove la materia dell'Universo. (it)
- Це стаття про категорію китайської філософії. З китайської середньовічної географії див. Край (Східна Азія). Да́о, Та́о (кит. 道, буквально — шлях) — поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання — «шлях» природи, її закономірність; в етиці — сенс життєвого шляху людини, етичну норму; в логіці — підставу, засновок, аргумент. Найоб'ємніша і найскладніша категорія китайської філософії, та зокрема даосизму, яку можна порівняти із категорією буття. У давній європейській філософії аналог — логос. У індуїзмі та буддизмі —дгарма (до порівняння: мезоамериканськ. Ометеотль). (uk)
|
