Hungarians in Transcarpathia

In the autumn of 1944, the new state power issued a decree on secularization, liquidation of church property, and creation of a common church property in Transcarpathia,  the  territory under Soviet occupation. Then, on 24 January  1946,  the  Soviet Union  annexed  this  territory.  In  1947, László Ravasz wanted to integrate the Hungarian Reformed Church in Transcarpathia into the  Russian  Baptist  Alliance,  due  to  the  unclear  situation.  Negotiations  between  the  two denominations, however, had been preceded by  the election of a  starshij  (regional commissioner), a person  leading  the Calvinists  in  the region. As a result, a disagreement developed among the Reformed ministers and finally a small group of them turned against the church  leadership. Negotiations with the Baptists were also delayed because some ministers clearly supported  the  idea of  integration, on  the one hand, while Gyula Bary  and Sándor Lajos, on the other hand, strongly opposed it, saying it would lead to the destruction  of  the Transcarpathian Reformed Church. Finally,  the Religious Affairs Office put  an  end  to  the dilemma by prohibiting  the unification of the two denominations as a dangerous, unwanted process for the state.

This publication contains excerpts from laws that regulate the right to education in the mother tongue of minorities in the practice of those states to which the territory of modern Transcarpathia belonged from 1867 until the declaration of Ukraine's independence. Also cited are legislative acts of sovereign Ukraine, which granted the right to representatives of national minorities to study in their mother tongue (first language). It also discusses how the language of education matters in neighboring countries, namely, Slovakia, Hungary and Romania. The right to study in one’s mother tongue was provided by all the states that possessed the territory of modern Transcarpathia for 150 years. The first and only exception is Article 7 of the Law of Ukraine “On Education” of September 5, 2017, which maintains the right to receive education in the mother tongue for members of national minorities exclusively in pre-school and primary education. Texts are provided in the original language and in English translation.

Teachers’ and their training institutions have a significant responsibility regarding the (good or bad) performance of the whole educational system. This paper analyses the perspective of the Hungarian educational system in Ukraine (Subscarpathia) regarding the characteristics of the future teachers and their training. Based on the data gathered by a fully comprehensive survey (200 students studying in the Hungarian language in primary and kindergarten teacher training programmes at three institutes) my aim was to identify the role of the individual factors (characteristics of the preservice teachers) and institutional characteristics (the structure and quality of the training) that impact on the process of becoming teachers. It also takes into consideration that the candidates will teach in minority schools. This extended teacher role contains “extra” tasks like evolving values in children like tolerance, mutual respect, empathy and positive attitudes towards the language and culture of other ethnicities living in the same area. The respondents are generally satisfied with the quality of teacher training and most of them are willing to teach. However the research found that they are not always fully prepared for teaching in a multicultural, multilingual context (in comparison to other participant countries foreign and titular language skills here are at the lowest, and they are the least accepting towards other ethnicities).

Історик: Угорщина зараз займається превентивним актом агресії проти українських територій // ZIK. Телеканал. – 2018. – 3 серпня [Електронний ресурс] Режим доступу: https://zik.ua/news/2018/08/03/istoryk_ugorshchyna_zaraz_zaymaietsya_preventyvnym_aktom_agresii_proty_1379217

Most Linguistic Landscape (LL) studies nowadays incorporate additional components such as images, photos, graffiti, clothes, as well as people who are immersed and absorbed in spaces by interacting with LL in different ways. is article demonstrates through Transcarpathian examples that language, when it is situated in public spaces needs to be interpreted in broad terms: the richness of the public space draws attention to a broad list of components that interactively participate in public spaces. ese components, in addition to written texts in multiple languages, also incorporate components such as economic situation and people. ese components are not static but rather form part of other layers that interact in public spaces. is makes LL vital, energetic, constantly evolving, dynamic and anchored in a political, social, and economic framework.

Паспорти та подвійне громадянство. Для чого Угорщині Закарпаття // Факти. Телеканал ICTV. – 2018. – 27 вересня [Електронний ресурс] Режим доступу: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20180927-pasporty-ta-podvijne-gromadyanstvo-dlya-chogo-ugorshhyni-zakarpattya/

CONTENTS

LIST OF TABLES
LIST OF FIGURES
LIST OF MAPS

INTRODUCTION

1. GEOGRAPHICAL AND DEMOGRAPHIC CONDITIONS
1.1. Transcarpathia as an independent geographical and political entity
1.2. The size of the language and ethnic groups living in Transcarpathia, and their proportio within the entire population from the turn of the century
1.3. The geographical position of the Hungarian community living in Transcarpathia
1.4. The structure of settlement of Transcarpathian Hungarians, the degree of linguistic and ethnic variety within the regions inhabited by them, characteristic settlement types
1.5. Migration within the region

2. POLITICS
2.1. Legal status
2.2. Political organization (parties, movements)
2.3. Representation in administrative bodies

3. RELIGION

4. CULTURE
4.1. Institutions of minority culture
4.1.1. Book publishing
4.1.2. Theatres
4.1.3. Hungarian scientific life
4.1.4. Libraries
4.1.5. Central nationality institutions
4.2. Educational system
4.2.1. Nursery schools
4.2.2. Schools
4.2.3. Professional training
4.2.4. Higher education
4.2.5. Indices of education level of certain nationalities
4.3. Mass communication
4.3.1. Newspapers, journals
4.3.2. Local Hungarian radio and television
4.3.3. Access to the mass media

5. ECONOMY

6. IDENTITY AWARENESS

7. SOCIOLINGUISTIC SITUATION
7.1. Language planning
7.2. The status of the languages used in present-day Ukraine
7.3. Differences of status between the languages
7.4. Public bilingualism
7.5. Language conflicts
7.5.1. Teaching Ukrainian in schools with Hungarian as the language of instruction
7.5.2. School-leaving and entrance examinations
7.5.3. The Concept of the reform of minority education
7.5.4. What can we lose if we do not speak Ukrainian?

SUMMARY
NOTES
REFERENCES
APPENDIX

A másfél évtizede magunk mögött hagyott 20. század tele van számunkra alig ismert vagy teljesen ismeretlen magyar felmenőinkkel, azok történeteivel, akik tevékenyen cselekedtek annak érdekében, hogy a Csehszlovákiához került északkelet-magyarországi vidék népe megtarthassa magyar identitását és református hitét. Ezen elfeledett személyek közé tartozik Bary Gyula is, akit még a királyi Magyarország idejében szenteltek református pappá, ám lelkészi szolgálatának legtevékenyebb ideje az első Csehszlovák Köztársaság idejére tehető. Az egyházi pályáját beregszászi segédlelkészként kezdő Bary Gyula volt az, aki 1923-ban (Biki Ferenc ungi esperes visszalépése után) elkészítette a Kárpátaljai Reformtus Egyházkerület költségvetését, amelyet immár az állam elfogadhatónak talált. Ettől az időtől kezdve lett Bertók Béla püspök egyik közeli munkatársa, majd 1932-ben megválasztották a Beregi Egyházmegye esperesévé.
Alábbi tanulmányban Bary Gyula gazdag életútjának, lelkészi tevékenységének a címben jelzett időszakban lezajlott fontosabb eredményeit, eseményeit és egyházközsége, illetve egyházmegyéje javára folytatott tevékenységét mutatjuk be, amit írásos forrásokkal alá tudtunk támasztani.

Cite as: Tátrai P. (2020): A kárpátaljai magyar szórvány típusai, tagolási lehetőségei. Kisebbségi Szemle 5.3. 7–31.
TYPES AND CLUSTERS OF THE HUNGARIAN DIASPORA (“SZÓRVÁNY”) IN TRANSCARPATHIA, UKRAINE
The Hungarian term “szórvány” (literally: diaspora, but its meaning can be rather interpreted as scattered communities) has been used for a long time to differentiate transborder Hungarian communities according to their position and assimilation trajectories. Up until now only a few attempts has been made to group and typify communities labelled as “szórvány”. This is especially true for Transcarpathia, Ukraine, where “szórvány” makes up approximately quarter of the Hungarian population. However, the idea of “szórvány” is quite flexible, and there is no consensus on its exact definition. Based on both quantitative data analysis and qualitative methods (fieldworks since 2018), the present study aims at giving an overview about how the “szórvány” has been defined and differentiated in Transcarpathia and what the possible factors are that characterize the main types of “szórvány”. We found that although the role of structural features like distance from the relatively contiguous Hungarian settlement area (“block”), ethnic proportions, rural-urban differences and allochthonous-autochthonous dichotomy are crucial, local specialities have a significant effect on development paths.

Переклав статі Ігнаці Южвяка (Ignacy Jóźwiak) “Ethnicity, Labour and Mobility in the Contemporary Borderland. A Case Study of a Transcarpathian Township” про українсько-румунське пограниччя на прикладі селища Солотвино, яку він опублікував у 2014 р. на основі включеного етнографічного польового дослідження у період 2009-2011 рр.

У статті досліджується зв'язок між соціальними, політичними, економічними і етнічними процесами на українсько-румунському пограниччі. Її метою є спроба описати як люди, які живуть у прикордонному регіоні розробляють стратегії подолання суперечностей, які властиві державним кордонам. Дослідження ґрунтується на основі етнографічних польових дослідженнях (залучене і дистанційне спостереження), що проводилось у малому містечку, колишньому осередку гірничо-видобувної промисловості у Закарпатській області на території Західної України. Я звертаю увагу на політичні зміни, які відбулися у кінці XX – на початку XXI століття (розпад радянського блоку та інтеграція сусідів України до Європейського Союзу) та як це вплинуло на місцеве соціальне життя. Визначальним фактором, пов'язаний з особливістю географічного розташування містечка є роль державного кордону, яка змінилась у відповідності до змін, які відбулися у регіоні та Європі. Перш за все, крах комуністичної диктатури в Україні та Румунії призвів до відкриття державних кордонів і пожвавив транскордонні зв'язки. Проте, у перше десятиліття 21-го століття Румунія посилила паспортний і візовий режим для громадян України. Ще одним фактором є остаточний занепад видобувної галузі і руйнування місцевого ринку праці, що призвело до суттєвих змін трудових моделей поведінки і зростання ролі державного кордону для підвищення інтересу до трудової міграції і так званої човникової торгівлі. Я також вивчаю місцевий етнічний склад і стверджую, що використання етно-національного символізму, мов, відносини між етнічними меншинами і їхньою " зовнішньою батьківщиною " є невід'ємними елементами стратегії подолання проблеми безробіття і бідності. Ключові слова: пограниччя, мобільність, Закарпаття, етнічні меншини, стратегічно ситуативна етнографія У цій статті розкривається зв'язок поміж соціальними, політичними, економічними і етнічними процесами на українсько-румунському пограниччі в контексті близькості Європейського Союзу та регіонального історичного минулого. Деякі з цих явищ-прикордонна інфраструктура (та її відображення на місцевому ландшафті), візова політика, місцеві транскордонні зв'язки і співпраця – можна розглядати як частину більш ширших процесів, які пов'язані із східними кордонами Європейського Союзу в цілому. Інші пов'язані з наслідками катастрофічної економічної ситуації в Україні – безробіття, низька заробітна плата, трудова міграція. Нарешті, аспекти етнічного складу та використання мови переважно враховуються в регіональному та місцевому контексті. Дослідження базується на етнографічних польових дослідженнях, які проводились у містечку (або точніше, селищі міського типу) у Закарпатській області у Західній Україні. У даній статті я зосереджуюсь на тому, як на формування місцевих практик щоденного життя впливають вищезазначені процеси і обставини. Я зосереджую особливу увагу на змінах державного кордону, а

A  nyelvi és kulturális sokszínűség elvben gazdagabbá teszi úgy az egyént,  mint a közösséget. Ám amennyiben e sokszínűséget valamely állami szerv  erőltetett vagy felszínes formában akarja megvalósítani és/vagy felszámolni, az mindig ellenálláshoz vezet az egyik oldalon és újabb próbálkozásokhoz a másik  oldalon. A kelet-közép-európai  kis- és közepes államok az egész 20. század folyamán arra törekedtek, hogy egynyelvű és egynemzetiségű, homogén nemzetállamokat hozzanak létre e sok nyelv,  sok kultúra és vallás keveredésének helyszínén, mely tágabb otthonunk. Itt, ahol nem a migráció következtében sokszínű az országok nemzetiségi összetétele. Nemzetállam-építési folyamatának egy bizonyos fokán az ukrán értelmiség egy része az Európa nyugati felén mindeddig preferált multikulturalitás felé fordult, amely mögül a beolvasztásra törekvő, ukránosító tendencia kacsint ki ránk, nem titulus népekre.
E tanulmány a multikulturalitás elemének az ukrán oktatáspolitikában és
történelemtanításban  való  megjelenéseit  veszi  sorra:  honnan  indult,  milyen megengedő, befogadó és demokratikus, egyenlő jogalapon kezelte  a nem ukrán autochton lakosságot függetlensége elnyerésének kezdetén az ukrán állam és társadalom egyaránt; mikor és esetleg miért történt meg a gyökeres fordulat a kilencvenes évek második felében; hogyan radikalizálódott az állami oktatáspolitika az ezredfordulón, illetve mit is takar valójában a multikulturális oktatási szemlélet jelenleg Ukrajnában.

Угорщина хоче анексувати Закарпаття: історик повідомив невтішний прогноз // Gazeta.ua. – 2018. – 4 серпня [Електронний ресурс] Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/life/_ugorschina-hoche-aneksuvati-zakarpattya-istorik-povidomiv-nevtishnij-prognoz/851874#comments