Origins of the State

This paper attempts a general assessment of the contributions included in this volume. We examine three main kinds of problems related to the research on social inequality in Iberian Late Prehistory. These are theoretical, empirical and interpretative. Among the first, we comment upon the very definition of social inequality, the taxonomical categories employed in social evolution, as well as the main factors causing inequality, with special attention to labour force mobilisation. Among the second, we highlight some weaknesses of the Iberian archaeological record for the investigation of the subject matter, such as the limitations of the absolute chronology or the settlement record. Finally, we discuss the propositions that have been put forward to understand the forms that social inequality took among Neolithic, Copper and Bronze Age communities, concluding that Iberian archaeologists would much benefit from a comparative perspective.

The idea of the possibilities of expanding the methodological tools of legal sciences with the application of а biology-driven anthropological approach, in particular, to cognize the genesis of the state and created (sanctioned) positive law using the conclusions of evolutionary biology, ethology, sociology, sociobiology, psychology, the biological direction in philosophical anthropology, etc., is presented in the article. Certain heuristic possibilities of this methodological approach in jurisprudence are shown by the example of the concept of “the war of all against all” (T. Hobbes) as the natural state of people in pre-state society. Examining the reasons declared by this philosopher for the emergence of this war (natural equality of people, fear, and desire for power), the authors identified certain links between the biologically determined attitude of humans to self-preservation, the emergence of the state and establishing legal norms.
The evolutionary theory of human origins helps to substantiate the natural tendency of man to aggression, and thus – to verify the hypothesis of a constant “war” between people. Social hierarchies, which are a condition for establishing and maintaining public order, are built in this struggle. The construction of such hierarchies (inequalities) is one of the functions of aggression and results in the formation of the state as an organization secured by political power. Norms created or sanctioned by the state replace the natural equality of members of society as one of the causes of “the war of all against all” with formal, “legalized”, political equality. The last performs a kind of the compensatory function for people: in a state of their actual inequality, it replaces the part of human nature “damaged” by the weakening of aggression.
Fear, like aggression, is a response to a threat to life, but in biology terms fear provides more reliable self-preservation. Social institutions, in particular, the state and positive law, contribute to overcoming human aggression and fear of external threats. Designed to stop (in fact, weaken) “the war of all against all”, the state takes measures to ensure peace and protect people in order to weaken the natural desire of some to dominate others. By legal norms, the state forms a person’s sense of protection from the threats, thus suppressing the instinct of self-preservation which is based on aggression and fear, determines, in particular, the desire for power and is destructive for establishing and maintaining social ties between naturally equal people.
On the one hand, the state weakens the influence of the human installation on self-preservation by using positive law, but on the other hand, if you will, it fills the “insufficiency” of the “first” (biological) human nature for this self-preservation. As a result of such “filling”, being part of the “second” human nature (culture), the state and positive law perform the function of adaptation of each person to the conditions of his/her existence.

У статті викладено ідеї щодо можливості розширення методологічного інструментарію юридичних наук за допомогою антрополого-біологізаторського дослідницького підходу, зокрема для пізнання у світлі висновків еволюційної біології, етології, соціології, соціобіології, психології, біологічного напряму філософської антропології тощо генезису держави та встановленого (санкціонованого) нею позитивного права. Певні евристичні можливості вказаного методологічного підходу в юриспруденції продемонстровано на прикладі концепції «війни всіх проти всіх» (Т. Гоббс) як природного стану людей у додержавному суспільстві. Розглядаючи задекларовані цим філософом причини виникнення означеної війни (природну рівність людей, страх і бажання влади), автори виявили певні зв'язки між біологічно зумовленою установкою людини на самозбереження, виникненням держави та встановленням нею юридичних норм. Теорія еволюції допомагає обґрунтувати природну схильність людського індивіда до агресування, а відтак,-частково верифікувати гіпотезу про постійну «війну» людей між собою. У цій боротьбі вибудовуються соціальні ієрархії, які є умовою встановлення та підтримання суспільного порядку. Через юридичні норми держава формує у людини відчуття захисту від загроз, придушуючи у такий спосіб заснований на агресії та страху інстинкт самозбереження, який зумовлює, зокрема, бажання влади та є руйнівним для встановлення і збереження соціальних зв'язків між рівними від природи людьми. Норми, які створює чи санкціонує держава, замінюють природну рівність членів суспільства як одну з причин «війни всіх проти всіх» формальною, «узаконеною», політичною рівністю. Остання виконує для людей своєрідну компенсаторну функцію: у стані їх фактичної нерівності заміщує «ушкоджену» послабленням агресивності частину людської природи. Послаблюючи, з одного боку, вплив установки на самозбереження, через позитивне право держави, з іншого боку, так би мовити, виповнює «недостатність» для самозбереження людини її «першої» (біологічної) природи. Внаслідок такого «виповнення», будучи частинами «другої» людської природи (культури), держава та позитивне право виконують функцію адаптації кожної людини до умов її існування.