Juli Shustova

Стаття присвячена невідомій праці з арифметики українського вченого, математика, автора друкованих кириличних календарів Василя Корвін-Квасовського. Він друкував свої календарі в Чернігові і Кенігсберзі. Ці книги містили календарно-хронологічну інформацію на поточний рік, а також включали астрологічні, прогностичні тексти і тексти просвітницької тематики. У
власній друкарні в Кенігсберзі Корвін-Квасовьський до складу Календаря на 1730 р. включив посібник для навчання арифметики «Арифметика, чи цифірне вчення». Це перший друкований посібник з арифметики українською мовою українського вченого, вихідця з західноукраїнських земель. В статті робиться спроба реконструкції біографії Василя Корвін-Квасовського. Говориться про його навчання в Кенігсберзькій академії і викладання в Краківському і Празькому університетах.  Розглядається  його  діяльність  як  автора  і  видавця  календарів,  зокрема  про  видання в 1719 р. Календаря, складеного для «Чернігівського меридіану». Останній період життя Корвін-Квасовського був пов’язаний з Кенігсбергом, де він займав ряд поважних посад, отримав  привілей на діяльність власної друкарні, в якій видавав календарі. Загалом  відомо три Кенігсберзьких видання календарів Корвін Квасовського – на 1727 і два видання на 1730 рр. (гравіроване і набірне). У  статті подається детальний опис набірного Календаря на 1730 р., в якому вміщено «Арифметику». Розглядається «Арифметика, чи цифірне вчення», яка уявляє собою першу частину навчального посібника. Вона складається з п’яти розділів. В першому розглядаються цифри і числа, в наступних подаються правила числення чотирьох математичних дій – додавання, віднімання, множення, ділення. В статті робиться порівняння основних понять в «Арифметиках» Корвін-Квасовького і Леонтія Магницького (Москва, 1703 р.). На підставі аналізу наведених пояснень і прикладів робиться висновок про Василя Корвіна-Квасовського як талановитого педагога, який втілив свій викладацький досвід в підручнику з арифметики.
В додатку до статті вперше повністю публікується текст першої друкованої «Арифметики», написаній  українською мовою вченим з Дрогобича Василем Корвін-Квасовським.

Рассматриваются издания кёнигсбергской кириллической типографии первой трети XVIII в. Ее основатель и издатель Василий Корвен-Квасовский, профессор математики Пражского университета, стал автором календарей, которые печатал для православного населения разных стран, прежде всего России. Всего известны четыре календаря его авторства, три из которых напечатаны в Кёнигсберге. В статье рассматриваются два издания-календари на 1727 и 1730 гг. Экземпляры этих изданий хранятся в собрании Российской государственной библиотеки. Анализируются библиография этих изданий, содержание, описываются экземпляры. Использованы методы источниковедения, исторической хронологии, библиографии, книговедения. Делаются выводы о том, что кёнигсбергские издания календарей Корвен-Квасовского являются оригинальными сочинениями, показывающими знания автора в календарно-хронологической области своего времени, выполняющими практическую и просветительскую функции. Календарь на 1727 г. включал оригинальный авторский текст «Домашнего лечебника», а календарь на 1730 г.-первую главу учебника арифметики. Три экземпляра календарей из собрания Российской государственной библиотеки содержат читательские пометы, экслибрисы владельцев этих книг, тем самым показывают их функционирование в культуре.

В статье рассматриваются книготорговые каталоги 20-50-х годов XIX в. Ставропигийского института как источник по истории типографии Львовского Успенского Ставропигийского братства в XVIII в. Особое внимание уделяется вопросам реконструкции репертуара изданий типографии Львовского братства. Рассматриваются проблемы библиографии изданий XVIII в., уточняются и дополняются сведения о ряде изданий. Ключевые слова: типография Львовского Ставропигийского братства, продажа книг, источники по истории книготорговли. Проблема реконструкции репертуара кириллических типографий XVII-XVIII вв. является одной из актуальных задач истории книжной культуры. Решать ее помогают различные виды исторических источников. Большую значимость имеют делопроизводственные документы о деятельности типографии, организации книгораспространения. Комплекс таких источников, позволяющих реконструировать репертуар изданий типографии Львовского Успенского братства, сведения о тиражах изданий, ценах на книги, сохранился в архиве братства 1. Но не всегда и архивные материалы позволяют точно установить репертуар изданий, динамику изменения цен на книги, специфику их распространения. Так, сохранившиеся в архиве Львовского братства документы о деятельности его типографии не всегда содержат ответы на эти вопросы, особенно для изданий XVIII в. После 1720 г. типография переживала сложные периоды деятельности, связанные с взаимоотношениями братства с Львовским епископатом и Конгрегацией по распространению веры.

В статье на примере львовских изданий букварей XVII-XVIII вв. анализируется состав учебников для обучения грамоте право-славной и греко-католической традиций. Делаются выводы о существенных отличиях катехизических разделов. Изменения касались не только символа веры, но и многих других разделов, которые появились в результате влияния католических и православных букварей. Особенностью львовских изданий можно считать использование украинского языка в катехизисе. Уникальными в львовских букварях являются завершающие разделы. В букварях XVII в. это тексты молитв на греческом языке, напечатанных кириллическим шрифтом, а в букваре XVIII в.-правила последовательности литургии.

В статье рассматриваются тексты о марте месяце в составе украинских кириллических богослужебных книг XVII-XVIII вв. Отмечается традиция бытования аналогичных текстов в рукописной книжности начиная с XV в. Выделяются три редакции статей о марте месяце, рассматривается их содержание.