АНОТАЦІЯ Ясь О. В. Українські історики у світлі культурних епох і стилів мислення початку ХІХ – 80-х років ХХ ст. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія,...
moreАНОТАЦІЯ
Ясь О. В. Українські історики у світлі культурних епох і стилів мислення початку ХІХ – 80-х років ХХ ст. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. – Інститут історії України НАН України. – Київ, 2014.
У дисертації розглянуто тексти та дослідницькі практики знаних представників українського історіописання початку ХІХ – 80-х рр. ХХ ст. у світлі культурних епох і стилів мислення. Із перспективи пізньопросвітницької історіографії та раннього романтизму проаналізовано багатотомні історії Д. Бантиша-Каменського й М. Маркевича, зокрема їх сприйняття в культурному просторі імперії Романових. У руслі романтичної парадигми представлено численні та розмаїті тексти М. Максимовича, М. Костомарова, П. Куліша, визначено їх роль у професіоналізації українського історіописання. У контексті поширення «першого» позитивізму окреслено стильові сполучення й інструментальні вподобання у студіях В. Антоновича та М. Драгоманова. Проаналізовано дослідницькі стратегії «критичного» позитивізму, соціологізації, віталізму (філософії життя) в монументальному проекті «Історії України-Руси» М. Грушевського. Висвітлено неоромантичні візії української минувшини у працях В. Липинського та С. Томашівського. Показано змагання різних підходів у світлі «масової» історії в українській історіографії 1920-х рр., зокрема розглянуто концепцію «генетичної соціології» М. Грушевського, теорію «єдиного процесу» М. Слабченка, конструкцію «господарської автономії» України О. Оглоблина та спробу більшовицько-марксистської соціологізації історії М. Яворського. Подано огляд текстів Б. Крупницького й О. Оглоблина, а саме простежено відображення викликів повоєнної соціогуманітаристики та старих інтелектуальних порахунків українського історіописання в їхніх працях еміграційного періоду. Проаналізовано рецепцію концептуальних пропозицій західної соціогуманітаристики в переддень «антропологічного повороту» в текстах Б. Крупницького. Розглянуто студії Ф. Шевченка та О. Компан як представників реформістського (нонконформістського) напряму в українській радянській історіографії.
Ключові слова: культурна епоха, стиль мислення, українська історіографія, пізнє просвітництво, романтизм, позитивізм, неоромантизм, соціологізація історії, «антропологічний поворот».
ANNOTATION
Yas’ O. V. Ukrainian Historians in the Perspective of Cultural Eras and Styles of Thinking of the Early 19th – 80s’ of the 20th Century. – Manuscript.
The dissertation is presented for a doctor’s academic degree in historical sciences by the specialty 07.00.06 – Historiography, source study and special historical disciplines. – Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2014.
The thesis deals with texts and research practices of the prominent representatives of Ukrainian historiography recording of the 19th to the 80s’ of the 20th century in the perspective of cultural eras and thought styles. From the standpoint of the Late Enlightenment history recording and early Romanticism, the multi-volume history by D. Bantysh-Kamensky and M. Markevych, including their perception of the cultural space of the Romanov Empire, were analyzed. The numerous and diverse texts of M. Maksymovych, M. Kostomarov and P. Kulish are presented within the romantic paradigm, in particular, their role in the professionalization of the Ukrainian history recording was defined. The communication style and instrumental preferences in the studies of V. Antonovych and M. Drahomanov were outlined in the context of distribution of the "first" positivism. The research strategies of the "critical" positivism, sociologization and vitalism (philosophy of life) were studied in a monumental project of the "History of Ukraine-Rus" by M. Hrushevs’kyi. The neo-romantic visions of Ukrainian history were illuminated in the writings of V. Lypyns’kyi and S. Tomashivs’kyi. The competition of different approaches in the "mass" history of Ukrainian historiography of the 1920s’ was shown, in particular the concept of the "genetic sociology" of M. Hrushevs’kyi, the theory of the "single process" of M. Slabchenko, the design of "economic autonomy" of Ukraine by O. Ohloblyn and the attempt of the Bolshevik-Marxist history sociologization by M. Yavors’kyi. The review of B. Krupnyts’kyi’s and O. Ohloblyn’s texts is provided, including the reflection of the post-war challenges of social humanism and old intellectual settle scores of the Ukrainian historiography recording is traced in their works written during the exile period. The reception of conceptual proposals of the Western social humanism is analyzed on the eve of "anthropological turn" in the texts of B. Krupnyts’kyi. The studies of F. Shevchenko and O. Kompan as the representatives of the reformist (non-conformist) movement in the Ukrainian Soviet historiography were reviewed.
Keywords: cultural epoch, thought style, Ukrainian historiography, Late Enlightenment, romanticism, positivism, neoromanticism, sociologization of history, "anthropological turn".
