Institute of History of Ukraine

Гнатенко Людмила. Палеографічно-орфографічна атрибуція української кириличної рукописної книги : уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. : монографія = Hnatenko Liudmyla. Palaeographic-Orthographic Attribution of the Ukrainian Cyrillic Handwritten Book : Uncial and Half-Uncial Codices of the Late 13th – Early 17th cc. : Monograph / відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Національна бібліотека України імені В. I. Вернадського, Інститут рукопису. Kиїв, 2016. 476 c. ; іл. Парал. тит. англ.=укр. ISВN 978-966-02-7489-1 (друк.); ISВN 978-966-02-7489-7490-7 (електрон.).
Мицик Ю.      Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української кириличної рукописної книги : уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. : [рецензія] // Український історичний журнал. Київ, 2018. № 6. С. 210–212. URL:http://resource.history.org.ua/issue/journal/2018/6

У довідковому виданні висвітлюються основні віхи діяльності Інституту історії України НАН України. Зокрема, подаються здобутки його наукових підрозділів, нариси про директорів інституту та членів Академії наук, довідки про співробітників. Окремо наводиться бібліографія основних праць співробітників інституту.
Видання підготовлене до 70-річчя створення Інституту історії України.

Usually mischaracterised by hostile Soviet historiography as "peasants with pitchforks," the multi-partisan revolutionary Makhnovist movement in the Ukraine over 1917-1921 at its height was a technologically-competent conventional army with three navy flotillas, a small air fleet, several armoured trains, and armoured car squadrons - and administered / co-administered several significant cities and towns. Based on a range of new studies in the Ukrainian language, this brief illustrated piece aims to bring all those modernist elements together in English for the first time.

In this book, the documents and materials on the revolutionary events in the Mykolaiv (Nikolaev) region in the period of the Ukrainian Central Council (March 1917 - April 1918) from the archival collections of the State Archives of Mykolaiv region, Central State Archives of Supreme Authorities and Governments of Ukraine, the State Scientific Archival Library are published in the first time. They illustrate the fight of Ukrainian people for the Independence and national statehood during the Ukrainian Revolution of 1917-1921. Apart from 476 documents, this book includes the introductory article by Dr. Larysa Levchenko who gives characteristics of the political parties, public organizations, professional unions, revolutionary leaders of the region, discoveries the activity of the Mykolaiv City Duma, the Mykolaiv Council of the United Ukrainian Organizations, the Mykolaiv Council of the Workers' and Military Men' Deputies. The events in the introductory article and the book are considered in their chronological sequence from the date of the February Revolution in Sanct Peterburg and till the date of the downfall of the Ukrainian Central Council in Kyiv including entering of the German military contingent into the Mykolaiv region. Also, in this book the article on the rebellion against the German military contingent in Mykolaiv in March 1918 by Dr. Volodymyr Shchukin is presented. Having this topic in the circle of legends to nowadays, V. Shchukin not only observes the events of the rebellion but also makes up a list of its victims.

About edition:
2009 року видавництвом «Горобець» було започатковано програму «Повертаємо в Україну культурну спадщину», покликану шляхом видань факсимільного типу зробити доступними як науковцям, так і всім, хто цікавиться історі-єю, культурою та мовою нашої держави, середньовічні рукописні пам’ятки, що знаходяться поза межами України. Багато ілюстроване Лавришівське Євангеліє XIV ст., що зберігається в Національному музеї в Кракові (Польща), є одним із таких видань. Кодикологічні, палеографічні, текстологічні, мистецтвознавчі та мовознавчі дослідження, здійснені українськими та польськими науковцями, що супроводжують це видання, дозволяють пов’язати створення цього пергаменного кодексу зі становленням православ’я та литовськоруської писемності у Великому князівстві Литовському, яка розвивалася за галицько-волинською писемною традицією (Україна). Пам’ятка є цінним джерелом для вивчення історії української мови.

In 2009, the Gorobets Publishers initiated a program “Returning the Cultural Heritage to Ukraine,” called upon, by means of facsimile editions, to make available, for both scholars and all those interested in the history, culture and language of our state, the medieval manuscript monuments that are kept beyond the borders of Ukraine. A richly illustrated 14th c. Lauryshava Gospel, which is kept at the National Museum in Krakow (Poland), is one of such editions. The codicological, paleographic, textual, artistic and linguistic researches, carried out by the Ukrainian and Polish scholars whose articles supplement this edition, enable to connect the creation of this parchment codex, which further was kept at the Lauryshava Monastery (Belarus) and hence is its name, with the establishment of Orthodoxy and of the Lithuanian-Russian written language of the Great Lithuanian Kingdom, which developed according to the Galician-Volynian writing tradition (Ukraine). This monument is a valuable source of the Ukrainian language of the Middle Ages period.

Поменник Софії Київської. Публікація рукописної пам′ятки другої половини XVIII – першої чверті XIX ст. / Упорядк. та вступ. статті О. Прокоп′юк; Наук. ред. Л. Гнатенко; Відп. ред. І. Дивний. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського; Київська духовна академія Української православної церкви Київського патріархату; Український центр біографічної некрополістики; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Інститут рукопису. Київ., 2004. 264 с. : 11 іл.  (Некрополістика в Україні. Вип. 3 (8)). URL:

Висвітлюється передісторія Інституту (1930–1936), а також різні періоди інституціональної історії установи, зокрема передвоєнної доби (1936–1941), воєнного та повоєнного часу (1941–1947), епохи пізнього сталінізму і початків післясталінської лібералізації (1947–1955), часів «запізнілої відлиги» у радянській Україні (1956–1972), доби суспільної стагнації або т. зв. «розвинутого соціалізму», метафорично названою «ерою колективних багатотомників» (1972–1986). Розглядається низка сюжетів з інтелектуальної історії Інституту, зокрема підготовка й апробація ряду найголовніших наукових праць і текстів — колективних і персональних, у т. ч. тих, які так і залишилися на стадіях виношування та планування. Аналізується планування, підготовка та причини згортання незавершених / нереалізованих проектів, як-от серійних «Нарисів з історії України» (1937–1947), чотиритомного вузівського курсу «Історія України» (1935–1936, 1940–1946), «Короткого курсу історії України» (1946–1949) та ін. Пропонується низка просопографічних портретів-зрізів Інституту за 1939, 1949, 1961, 1969 та 1979 рр., які подаються у  компаративному зіставленні. Наводиться інформація про структурні реорганізації Інституту 1950, 1963, 1973 та 1978 рр.

Висвітлюються основні періоди інституціональної та інтелектуальної історії установи у загальному контексті історії української історичної науки ХХ – початку ХХІ ст. Розглядаються перетворення й трансформації образів і концеп¬туалізацій національної минувшини, пов’язані з науковими студіями в акаде¬мічному Інституті історії України.
Ключові слова: Інститут історії України, українська історіографія, інститу-ціональна історія, інтелектуальна історія, історія історичної науки.


This article covers the main periods of institutional and intellectual history of the Institute of History of Ukraine in the main context of the history of knowledge of Ukrainian historical science in 20th – early 21th centuries. Also lightens up the chang¬es and transformations of images and conceptualizations of national past associated with scientific studies in academic institute.
Keywords: Institute of History of Ukraine, Ukrainian historiography, institutional history, intellectual history, history of the historical science.

URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002128
Гнатенко Людмила. Палеографічно-орфографічна атрибуція української кириличної рукописної книги : уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. : монографія = Hnatenko Liudmyla. Palaeographic-Orthographic Attribution of the Ukrainian Cyrillic Handwritten Book : Uncial and Half-Uncial Codices of the Late 13th – Early 17th cc. : Monograph / відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Національна бібліотека України імені В. I. Вернадського, Інститут рукопису. Kиїв, 2016. 476 c. ; іл. Парал. тит. англ.=укр. ISВN 978-966-02-7489-1 (друк.); ISВN 978-966-02-7489-7490-7 (електрон.).
Мицик Ю.      Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української кириличної рукописної книги : уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. : [рецензія] // Український історичний журнал. Київ, 2018. № 6. С. 210–212. URL:http://resource.history.org.ua/issue/journal/2018/6

05.01.2018 – інтерв’ю журналістці видання «Газета по-українськи» Інні Удовенко
на тему грошового обігу українських земель від найдавніших часів до сьогодення та нумізматичні колекції
Національного музею історії України.

Журнал "Країна". - № 6 (409). - С. 36.
15 лютого 2018 року.


Удовенко І., Бойко-Гагарін А. Покупцям з монетами товар відпускається без черги // Країна. – № 6 (409). – Київ, 2018. – С. 36-37.

В межвоенный период отношения с национальными меньшинствами у польского государства складывались весьма неоднозначно, Вторая мировая война осложнила их еще более. Власти Третьего Рейха проводили политику подавления национального самосознания поляков, при этом активно использовали национальные разногласия и сепаратистские настроения украинского населения многоэтничной II Речи Посполитой. На Тегеранской конференции союзники по антигитлеровской коалиции в общих чертах договорились о послевоенных границах Польши между «линией Керзона» и р. Одер. Таким образом, в качестве компенсации за утрату довоенных территорий на востоке Польша получала немецкие земли на западе. Проблему национальных меньшинств не только в Польше, но и в целом ряде других стран, союзники рассматривали на Потсдамской конференции, где на самом высоком уровне была поддержана идея переселений. Украинское население должно было переехать в УССР, а немецкое – в пределы Германии, в свою очередь, поляков активно поощряли переселяться с тех территорий, которые более не принадлежали польскому государству. В условиях военного и послевоенного времени обмен населением не мог проходить гладко в плане организации, часто он сопровождался запугиванием и насилием.