Personology

Dieser Artikel über Person bei Edith Stein wird gekürzt im Edith Stein-Lexikon 2017 bei Herder veröffentlicht. Er vermittelt die Quellen von Steins Personbegriff, die komplexe Entwicklung in ihrem Werk und die verschiedenen Bedeutungen. This article on "person" in Edith Stein will be published in a shorter version in the "Edith Stein-Lexikon" (Herder 2017). It shows Stein's sources, the complex development in her work, and the different meanings of the term.

Recent decades have seen many developments in the new field of process psychology, a discipline that aims at grounding psychological investigation on process principles (e.g., Griffin 1989, 1998; Roy 2000; Cobb 2000, 2003; Riffert & Cobb 2003; Weber & Weekes 2009). In this paper, I will explore the relevance of the process framework in the domain of psychology by focusing on one example of a fruitful co-operation between process philosophy and psychological research: the Thematic Apperception Test (TAT), a personality test co-authored by the American psychologists Christiana Morgan and Henry A. Murray.

The aim of the thesis is defined by the identification of the main linguistic features of Sherlock Holmes through the analysis of his speech behaviour taking into account the psychological factor in communication. Despite the interest of scientists in speech personality, there is a noticeable lag in the creation of speech portraits of TV characters in the aspect of psycholinguistics, thereby the relevance of this thesis is marked.

Reflections on Metropolitan Hierotheos Vlachos' inopportune new attack on contemporary Orthodox person-centred theology, just before the Holy and Great Council of the Orthodox Churches (Pentecost, 16-27 June 2016). Reproduced on the official website of the Holy and Great Council.

https://www.orthodoxcouncil.org/-/logomachy-orthodoxy-and-the-holy-and-great-council?inheritRedirect=true&redirect=%2Fcommentaries

У статті проаналізовано мовно-політичний світогляд Лесі Українки. Доведено,
що персономен Леся Українка є стилістично вмотивований та ідеологічно підкріплений націєцентричною ідеологією Д. Донцова. З’ясовано, що програма боротьби, розуміння категорії свій, осутнення біблійних постулатів та ідея ствердження сили духу – усі базові державницькі засади є спільними для творів Лесі Українки та Д. Донцова.
Ключові слова: персономен, омовлення боротьби, категорія свій, біблійні
елементи.

The article elucidates a linguistic, political, and ideological interpretation of Lesya
Ukrainka’s creative work against the background of the socio-political picture of that time. The case study material of the article is the works of D. Dontsov, presented in a 10-volume edition and his separate books.
The research has provided the creation of a linguistic and political portrait of Lesya
Ukrainka, which has a pivotal significance for assessing D. Dontsov’s views. The has proved that the thinker admired the encyclopedic writing of Lesya Ukrainka, emphasized the ideological content of her works, which formed national dignity, generated the revolting spirit, and promoted the desire to commit great deeds. D. Dontsov, like I. Franko, understood the pathos of the style of the poet, who was the first after T. Shevchenko to claim that Ukrainians have their own guiding force, their own national idea, which is unique by its nature.
The embodiment of the struggle for the human soul in the language is a common and
principal theme in the works of Lesya Ukrainka and D. Dontsov. The thinker uses the
personomen Lesya Ukrainka to convey a certain event and to strengthen his opinion. An important research finding is a statement that the poet-prophetess adheres to her Ukrainian dream in ancient images to show that faith, struggle, and victory were already a sign of ancient heroic times. D. Dontsov also analyzes the defeat of the national liberation struggle, which was not an obstacle to the desire of Ukrainians for independence.
The study argues that the worldview of Lesya Ukrainka is a model of invincibility for
D. Dontsov. They both base their views on the concepts of their own people, own land, own way, own character, own truth. Stylistically colored are the biblical elements in the works of D. Dontsov, being enhanced by the personomen Lesya Ukrainka. Numerous examples illustrate the thinker's statement that the Scriptures know only the words “Yes” and “No” and those who do not know how to use them properly are people without faith and without love. The world history will throw them in the trash – a halfway is extremely dangerous.
Characterizing Lesya Ukrainka in the aspect of linguo-personology is important for
showing the political situation of the country and reproducing the national ideas of that time .
Key words: personology (personomen), embodiment of the struggle in the language,
category of ‘own’, biblical elements.

The now-dominant medical model of psychiatry has recently been challenged by the postpsychiatry movement. However, the former discounts the agential or subjective aspect of the human being; the latter misses the axiological aspect. A new model is proposed - the Transcendent Meaning Model (TMM) - that nests the individual person within the social (the interperson), and the social within the transcendent or ideological. The study concludes that TMM, with its integration of the personal, the social and the religious-ideological with the material, is a viable blueprint for a future psychiatry that can address some of the current model’s vulnerabilities.

Савінов В. В. Атмосфера плейбек-театру: від глядача до автора / Савінов В. В. // Соціально-психологічні особливості професійної діяльності працівників соціальної сфери: обсерваторія душі : матер. V всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю / упоряд. О. Т. Плетка. – К.–Мелітополь : Золоті ворота, 2012. – 58 с. – С. 21–24.
У тезах доповіді, здійсненої В. В. Савіновим 25 травня 2012 року на V-й всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Соціально-психологічні особливості професійної діяльності працівників соціальної сфери: обсерваторія душі” (м. Мелітополь, 25–27 травня 2012 р.), розповідається про розвиток особистості через усвідомлення несталості суб’єктивного світопорядку під час самовираження. Сформульовано послідовність дій практики плейбек-театру, проаналізовано соціально-психологічну атмосферу, створювану на плейбек-перформансі, виокремлено її основні риси: відкритість, спільність-дружність, творчіскіть. Описано деякі почуття глядача, який наважується стати розповідачем у плейбек-театрі, запропоновано та обґрунтовано загальні психологічні механізми, що сприяють його особистісному зростанню: дореагування, наративізація та переінтерпретація. Запропоновано і описано глобальний механізм трансформації особистості у плейбек-театрі: зміну внутрішньої позиції глядача, спостерігача, на позицію автора, творця власного наративу, а отже, й власного життя.
Ключові слова: плейбек-театр, соціально-психологічна атмосфера, особистість, розвиток, відкритість, почуття спільності, творчість, розповідач, внутрішня позиція, наратив, глядач, автор.

The article discusses the speech personality of  Sherlock Holmes in  a psycholinguistic aspect. The aim of  the article is to identify linguistic characteristics of  Sherlock Holmes’s speech behaviour. In  order to achieve the aim we use the psychological classification of speech personalities where one can belong to either harmonious, or conflict or impulsive psychotype. Identifying Sherlock Holmes’s psychotype we
followed several parameters: general attitude of the speech personality to the process of communication, role and status in  communication, compliance with social norms during the conversation, coherence
of the conversation topic, intentions of the communicant. Analysis of the lexical and grammatical layers of Sherlock Holmes’ speech gave grounds to classify the personality speech to a certain psychotype.
Key words: speech personality, linguistic features, speech behaviour, communication, psycholinguistics, psychotype.

The articule is based on a very interesting perspective for seeing the human being. It is called "personology". It says that we are persons, as image of God. And as God is One, and also, three persons, who live in a Love Comunity, we also, have to live this comunionality perspective. As better as we live this comunionality in Love, we will be more happy. As you can realize this articule speaks about ourselfes, in an antrophologic, filosophic and teoogical way. All together. Because this is how reality is. Philosophy and theology have to go together. There is no razon to separate them... ti should be natural... although I, obviously, am aware that, in our actual culture, philosofy and theology goes always separated, if not opposite. Razon against Faih. So, it is a very "strong" and contradictional way of seeing our selfes.